Юрчишин Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Юрчи́шин (27 липня 1935, Дахнів, Любачівського повіту, нині Польща — 17 серпня 2010, Київ) — український митець-графік, майстер книжкового оформлення, заслужений діяч мистецтв України (1990), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1990) за художнє оформлення видання «Літопис руський» (1989).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юрчишин Володимир.

Володимир Іванович Юрчишин
|Премії=
Народження	27 липня 1935(1935-07-27) Дахнів
Смерть	17 серпня 2010(2010-08-17) (75 років)
	Київ
Національність	українець
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Львівський поліграфічний інститут
Діяльність	митець, графік, ілюстратор
Вплив	Олена Кульчицька, український гравер XVII ст., монах Ілля
Нагороди
Юрчишин Володимир Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 27 липня 1935 (іншими джерелами — 1934) року у селі Дахнів, на Любачівщині, нині Польща, у родині Івана та Варвари (до шлюбу Пекар) Юрчишиних. У вересні 1945 року родину художника депортовано до України.

1952–1957 року студіював в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у Львові (педагог з фаху В. Форостецький), захоплюючись творчістю О. Кульчицької. По закінченні інституту працював у київських видавництвах «Наукова думка», «Мистецтво», «Вища школа», «Дніпро», а також у журналах «Народна творчість та етнологія», «Образотворче мистецтво». Значний вплив на митця справило спілкування із знавцем давньої української гравюри П. Поповим, відомою дослідницею В. Свєнціцькою, майстрами українського народного мистецтва.

Працював переважно в галузі книжкової графіки. За півсторічний період діяльності розробив і запроектував величезну кількість видань, зокрема творів Т. Шевченка, «Повісті минулих літ» (1982), «Літопису» С. Величка (1991), роману О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу» (1967), збірників «Українські пісні видані М. Максимовичем» (1962), «Закарпатські пісні та коломийки» (1965), «Народні пісні Буковини у записах Ю. Федьковича» (1968), «Пісні з полонини» (1970), «Народні перлини» (1971), «Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу» (1971), «Українські народні пісні в записах Осипа і Федора Бодянських» (1978), дослідницьких праць В. Свєнціцької «Іван Руткович» (1966), О. Білецького «Український портретний живопис XVII–XVIII ст.» (1969), М. Драгана «Українська декоративна різьба XVI–XVIII ст.» (1970), «Мистецька спадщина Івана Федорова» (1974), Я. Запаска, «Пам'ятки книжкового мистецтва» (1981–1984) Я. Ісаєвича, «Шевченко — поет і художник» (1985) З. Тарахан-Берези, «Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок» (1991) В. Овсійчука, «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР» (1999) С. Білоконя, каталогів мистецьких виставок.

Майстерно використовував в орнаментальних мотивах сучасної книги надбання давньої української гравюри та народної картинки. Макети Юрчишина — унікальне явище мистецтва української книги, де вдало поєднані рукописний шрифт та набірний текст, геометричний і рослинний орнаменти підпорядковані єдиному конструктивному задумові.

Крім книжної графіки, створив багато станкових творів — естампи «Сім'я» (1988–1994), «Доля тернистою дорогою» (1978–1995), серії «Думи» (1974–1979), «Сичі» (2007–2008), плакат «1814-1861» (2008), присвячений Т. Шевченку, та інші.

Один із розробників сучасного українського шрифту.

Твори

• 
  Лемківські пісні (1966-1975)
• 
  Повість минулих літ. Обкладинка (1982)
• 
  Пам'ятки книжкового мистецтва. Обкладинка (1984)

Література

• Словник художників України / Академія наук УРСР; ред. кол. М. П. Бажан (відп. ред.) та ін. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1973. — С. 264. — 271 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3943. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Митці України: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 670. — 848 с.
• Мистецтво України: біографічний довідник / упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 670. — 700 с.
• Саноцька Х. Одержимість // Образотворче мистецтво. — 1999. — № 3-4. — С. 44-45.
• О. В. Ламонова. Юрчишин Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 557.
• Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — С. 650—651. — ISBN 966-7575-29-2.
• На межі II-III тисячоліть. Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура / упорядкув. Вікторії Андрієвської; вступ. сл. Юрія Белічка. — К.: Криниця, 2009. — С. 509. — 523 с. — ISBN 978-966-7575-41-0.
• Дудник І. (14 вересня 2013). Ранній Юрчишин. cyreading.blogspot.com. Кирилівські читання. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 16 березня 2025.
• Володимир Юрчишин. Мистецтво книги. Вибране. З колекції Музею книги і друкарства України / Упорядники каталогу: В. Белиба, Н. Глоба, А. Довбуш, Г. Ємець, Г. Сокиріна. Вступна стаття: І. Дудник. — К., 2015.
• Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка: Юрчишин Володимир Іванович. /premia-50.in.ua. 30 червня 2011. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 березня 2025.

Посилання

• Юрчишин Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1050-1051.