Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Банкноти української гривні
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Банкноти української гривні введені в обіг Національним банком України (НБУ) 1996 року, таким чином замінивши українські купоно-карбованці. Загалом з 1992 року виготовлено чотири покоління банкнот-гривень. На сьогодні в обігу знаходяться банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. Перші банкноти української гривні з'явилися ще 1918 року, тоді в грошовий обіг Української Народної Республіки були введені купюри номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень та розмінні до них купюри в 10, 20, 30, 40 та 50 шагів (1 гривня ділилася на 100 шагів), які знаходилися в обігу до приходу радянської влади на початку 1920-х років.
Українські банкноти-гривні
Remove ads
Перша гривня
Узагальнити
Перспектива
Передумови
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Перелік банкнот
Державні Кредитові білети
Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення Гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським)[2]. Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»)[3].
_front_side.jpg)
_back_side.jpg)
Білети Державної скарбниці України
1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати. Білети Державної скарбниці складалися з чотирьох номіналів — 50, 100, 200 і 1000 гривень. Всі вони містили однакові написи, формат і художнє оформлення, виконане Георгієм Нарбутом. Розрізнялися між собою вони лише цифрою номінальної вартості, кольором і номерами серій[2]. Форма грошей у вигляді облігацій була обрана урядом задля запобіганя новим емісіям, завдяки чому надзвичайні витрати мали покриватися доходами від їх продажу. Таким чином, міністр фінансів А. Ржепецький намагався реалізувати програму побудови грошової системи і забезпечення її власними ресурсами[2].
Банкноти Директорії
З 1919 року Директорією УНР випускалися банкноти 5, 50, 1000 гривень. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].
Розмінні гроші (шаги)
18 квітня 1918 року в Києві розпочалась емісія розмінних до українських карбованців та гривень марок-грошей номіналом 10, 20, 30, 40 та 50 шагів (1 гривня — 100 шагів, 1 карбованець — 200 шагів). Випускалися вони на друкарні Василя Кульженка. Марки-гроші використовувалися як розмінні купюри через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше. Автором проєкту 10 та 20 шагів був Антон Середа, інші виконав Георгій Нарбут[4][5].
Гроші місцевих випусків
Крім випусків державних банкнот, існували також сотні зразків паперових грошових знаків місцевої валюти, банкнот, купонів тощо, що випускалися муніципальною владою. Більше 300 муніципалітетів у сучасних кордонах України свого часу випустили в обіг загалом понад 1500 різних за назвою грошових знаків, переважно рублів, карбованців та гривень[6].
|
_6_hryvnias_1919_1st_emission.jpg)
Remove ads
Сучасна гривня
Узагальнити
Перспектива
Історія
Передумови
Після проголошення Україною незалежности у серпні та розпуску Радянського Союзу у грудні 1991-го року, з 10 січня 1992 року в Україні було введено в обіг тимчасову грошову одиницю — купоно-карбованці (український карбованець), яку планувалося використовувати лише 4-6 місяців. Купоно-карбованці слугували переходною грошовою одиницею між радянським карбованцем та майбутньою українською гривнею. Проте купоно-карбованці знаходилися в обігу аж до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний «удар», таким чином створивши підгрунття для введення банкнот-гривень[7].
Запровадження та обіг
У вересні 1991 року на тлі розпаду СРСР, після розгляду Верховною Радою УРСР, було заплановано випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше номінали у 3 та 25 гривень були замінені на 2 та 20 відповідно, проте ескізи для нереалізованих номіналів вже були створені — при заміні номіналів було модифіковано портрети та відмальовано барвистіший орнамент. Постанова Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1952-XII передбачала такі номінали: 1, 2, 10, 20, 50 та 100 гривень; резервні банкноти: 5 та 200 гривень. Постановою Президії Верховної Ради України від 12 лютого 1996 року № 91/96-ПВ покупюрну побудову гривні було доповнено резервною банкнотою 500 гривень[7].
Банкноти-гривні були введені Національним банком України (НБУ) в грошовий обіг України, відповідно до Указу Президента Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України в результаті грошової реформи протягом 2 — 16 вересня 1996 року, таким чином замінивши в обігу українські купоно-карбованці. Протягом року, після введення нової валюти, в обіг потрапили банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень (першого і другого покоління); та 50 і 100 гривень (другого покоління). Банкноти номіналом 50 та 100 гривень, першого покоління, — в обіг не потрапили. 2001 року в обіг введено банкноту номіналом 200 гривень, а 2006-го — банкноту номіналом 500 гривень[7]. Протягом 2003—2007 років в обіг поступово вводилися банкноти третього покоління, а протягом 2014—2019 років — четвертого[7].
2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[8][9], тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути засобом платежу.
Також НБУ проводить поступову повну заміну банкнот третього покоління банкнотами четвертого покоління. З 1 жовтня 2020 року НБУ розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1, 2[10], та з 1 січня 2023 року — номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень третього покоління[11]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням НБУ щодо їх повного вилучення[12]. З 1 серпня 2024 року розпочався процес поступового вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами 500 гривень, а 1 листопада того року НБУ оголосив про поступову заміну банкнот номіналом 50 та 200 гривень старого зразка (випусків 2003—2007 років). Цей процес є завершальним етапом осучаснення банкнотного ряду національної валюти[13].
За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу терміни перебування в обороті банкнот номіналом від 1 до 50 гривень становить від року до трьох, номіналом 100 і 200 — від п'яти до десяти років, а номіналом 500 гривень — більше десяти років, що відповідає світовій практиці. Враховуючи досвід провідних країн світу, де для запобіганню підробці, дизайн та елементи захисту банкнот необхідно оновлювати кожні 7—10 років, НБУ вирішує змінювати дизайн та структуру українських гривень приблизно 1-2 рази на десятиліття[14]. Починаючи з 2016 року змінився склад матеріалів для виготовлення банкнот — до паперу додають волокна льону, що зменшує собівартість та підвищує зносостійкість[15].
На сьогодні в грошовому обігу України перебувають банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. Усі банкноти гривні, офіційно введені в обіг та не вилучені, є законним платіжним засобом на території України[12].
Відмова від дрібних банкнот
14 березня 2018 року НБУ оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. Монети номіналами 1 та 2 гривні було введено в обіг 27 квітня 2018 року, монету номіналом 5 гривень 20 грудня 2019 року, монета 10 гривень введена 3 червня 2020 року[16][17]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку НБУ вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[16].
Перелік банкнот
Банкноти всіх чотирьох поколіннь містять підписи голів НБУ, рік випуску (за винятком 50, 100 і 200 гривень другого покоління), написи «Україна» та «Національний Банк України», номінали літерами та цифрами. Випуски першого покоління мали десятизначні безлітерні номери, а випуски другого та третього поколіннь — семизначні дволітерні номери[18].
На аверсі всіх банкнот розташовані: портрети видатних діячів історії та культури України. Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, виконані повноколірним друком. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот всіх номіналів (крім 1 гривні) виконано рельєфним друком[18].
На реверсі розташовано: зображення історико-архітектурно-природних пам'яток України. Дизайн доповнюють розетки, стрічки, сітки, виконані повноколірним друком[18].
Банкноти першого покоління
У квітні 1991 року, серед українських митців відбувся конкурс на кращий дизайн банкноти номіналом 5 гривень. Перемогу в цьому конкурсі здобули художники Василь Лопата і Борис Максимов. Вже у 1992 році за ескізами художників були надруковані перші банкноти сучасної гривні[19]. На деяких з них Лопата як зображення історичних персонажів помістив свій видозмінений автопортрет[20]. Початковий ескізний ряд банкнот був розрахований на всі затверджені номінали від 1 до 200 гривень[21], проте з урахуванням змін номінального ряду в обіг було випущено лише банкноти номіналом від 1 до 20 гривень, 50- та 100-гривневі банкноти були виготовлені, але в обіг не потрапили, а ескізний проект 200-гривневої банкноти, найближчий до кінцевого дизайну банкнот цієї серії навіть не отримав кінцевого втіленн[22], але вони залишалися законним платіжним засобом до 1 жовтня 2020 року[23].
Банкноти другого покоління
З самого початку перші варіанти банкнот розглядалися як тимчасовий захід, що сприяло рішенню заощадити вартість їх виготовлення. В результаті банкноти швидко зношувалися і не мали повного спектру елементів захисту. Їх мали замінити банкнотами вже українського виробництва, першою з яких була 1 гривня. Вона була випущена в обіг одночасно з банкнотами іноземного друку. Банкноти номіналами 50 і 100 гривень емісії 1992 року в обіг не потрапили, замість них одразу вводилися нові зразки. 1997 року було замінено всі інші номінали. 22 серпня 2001 року в обіг було введено новий номінал — 200 гривень. Серед нововведень серії стало: поява знаку для сліпих і суміщеного малюнку; кодованого латентного зображення на номіналах у 50, 100 і 200 гривень, які не мали року випуску; та металізована «віконна» захисна стрічка на 20 гривнях[23].
Банкноти третього покоління
У зв'язку з найбільшою кількістю виявлених підроблених банкнот, першим номіналом третього покоління, що надійшов в обіг — стали 20 гривень, решту номіналів було введено в обіг у 2004—2007 роках, серед них новий номінал 500 гривень. Серед нововведень серії стало — поява зображеннь з використанням оптично-змінної фарби на всіх номіналах від 20 до 500 гривень. Також 2006 року банкноти номіналом 1 та 10 гривень були піддані модифікації зі зміною колірної гами[12].
Банкноти четвертого покоління
Банкноти у 1, 2, 5 та 10 гривень у четвертому поколінні вже не друкували, а натомість, з'явився новий номінал — 1000 гривень. Серед нововведень серії — стала поява таких елементів захисту, як: «віконна» захисна стрічка та елемент SPARK на всіх номіналах від 100 до 1000 гривень[12].
_аверс.jpg)
_реверс.jpg)
Банкноти четвертого покоління (модифіковані)
2024 року НБУ розпочав випуск модифікованих банкнот гривні четвертого покоління, доповнивши їх дизайн гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Поступово модифіковані банкноти гривні замінюватимуть в обігу банкноти зразків 2014—2019 років, які мають ознаки зношення.[32]
Пам'ятні банкноти
5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення НБУ введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[33][34]
1 вересня 2016 року введено в обіг пам'ятну банкноту номінальною вартістю 20 гривень, присвячену 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка[35]. Тираж банкноти — один мільйон штук[36]. Дизайн та захист пам'ятної банкноти аналогічний до банкнот нового покоління 100 гривень (зразка 2014 року) та 500 гривень (зразка 2015 року).
Окрім того 14 вересня 2016 року НБУ випустив набір колекційних банкнот до 20-річчя запровадження національної валюти України — гривні[37] «20 років грошовій реформі 1996—2016»[38] в конверті і клясері. Набори містили 26 обігових (не пам'ятних) банкнот[37], з яких 25 — першого-третього поколінь, іноді в кількох варіаціях, та банкнота 100 гривень 2014 року[38]. Окрім них були випущені дві неплатіжні банкноти 50 та 100 гривень зразка 1992 року. Тираж набору банкнот у клясерах склав 1 000 штук, а набору у конвертах — 3 500 штук[37].
2021 року введено в обіг пам'ятні банкноти присвячені 30-річчю незалежності України: 20 серпня вийшли 100 та 500 гривень, 19 листопада — 20 та 200 гривень, 22 грудня — 50 та 1000 гривень. Тираж кожного номіналу склав 30 000 штук[39][40]. У такий спосіб НБУ завершив серію пам'ятних банкнот із нанесенням на їх лицьовому боці символіки із зображенням цифри 30, що символізує річницю відновленої незалежності України. Банкноти містили підпис Голови НБУ Кирила Шевченка, на них вказувалася серія ЯА та 2021 рік.[41]
29 грудня 2022 року в обіг вводиться пам'ятна банкнота номіналом 500 гривень зразка 2015 року з нанесенням на її лицьовому боці офіційної символіки (айдентики) до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Світ Сковороди» серії ГС з номерами 0000001–0050000 2022 року випуску.[42]
23 лютого 2023 року введена в обіг пам'ятна банкнота з оригінальним дизайном номіналом 20 гривень зразка 2023 року «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!», присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму, серії ЗС з номерами 0000001–0300000[43][44].
.jpg)
.jpg)
![Thumb](#/media/Файл:Пам'ятна_банкнота_номіналом_"50_гривень"_-_аверс.png)
![Thumb](#/media/Файл:Пам'ятна_банкнота_номіналом_"50_гривень"_-_реверс.png)
![Thumb](#/media/Файл:Пам'ятна_банкнота_номіналом_"1000_гривень"_-_аверс.png)
![Thumb](#/media/Файл:Пам'ятна_банкнота_номіналом_"1000_гривень"_-_реверс.png)
_A.png)
_R.png)
Виготовлення
Загалом з 1992 року виготовлено чотири покоління українських банкнот. Спочаку українські гривні друкувалися за кордоном — у Канаді та Великій Британії, а підготовка до їх виготовлення, доставлення в Україну та введення в обіг була справжньою спецоперацією українських безпекових служб та мала кодову назву «Щит України». Перші банкноти номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень надрукувала канадська фірма «Canadian Bank Note Company». А номінали 50, 100 та 200 гривень — англійська компанія «De La Rue». До України їх привезли в три етапи: у 1992, 1993 та 1995 роках[19].
В Україні перша партія гривень була надрукована 1994 року на Банкнотна фабрика Банкнотно-монетного двору НБУ. До цього власних виробничих потужностей в державі просто не було, першу друкарську лінію фабрики НБУ запустили в роботу лише навесні того року[19]. На сьогодні фабрика є єдиним виробником українських гривень, вона здатна друкувати 1,5 мільярда банкнот на рік[45][46][47].
Затвердженню дизайну банкнот передує велика й кропітка робота багатьох спеціалістів: фахівців у галузі історії та культури, які досліджують внесок того чи іншого діяча в історію країни, художників та дизайнерів, що розробляють різноманітні варіанти зовнішнього вигляду банкнот тощо. Для цього в НБУ створена Експертна рада з питань дизайну банкнот, розмінних та обігових монет України, до роботи якої за необхідності залучаються фахівці різного профілю. Кожен елемент дизайну надсилається в установи історичного профілю, у такі, як, Інститут історії України НАН України, на експертизу. Всі зображення на банкнотах, зокрема портрети історичних постатей, визнані всіма профільними інститутами, як достовірні. Потім вони доопрацьовуються та робиться комп'ютерний дизайн[48].
На банкнотах здійснюють кілька видів друку. Нанесення фарби на банкноту починається з офсетного друку, рельєфне зображення наносять через глибоке інтагліо-друку. Гравюри, що використовують для друку банкнот, вирізають на металі. Вони мають заглиблений малюнок, що дає змогу робити рельєфний друк. Всі елементи на формі мають свою глибину, тому, коли накатується фарба, вона потрапляє в ці заглиблення. Специфікою є те, що під час друку температура є дуже високою, на папір здійснюється тиск 80 тон, а фарба, зроблена на основі воску, фактично запікається. Використовується спеціальна фарба, стійка до агресивного середовища (наприклад, до прання). Трафаретний та високий друк використовується для нанесення спеціальних захисних елементів та індивідуального номеру на банкноті. На завершальному етапі, після порізки кожна банкнота проходить повний автоматизований контроль якості[48].
Матеріал
Постачальником паперу для банкнот української гривні є Фабрика банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області, яка здатна виготовляти більш як 3100 тонн банкнотного і захищеного паперу в рік.[45][46].
Українська гривня виготовляється в два етапи: перший — це виготовлення банкнотного паперу, другий — друк грошей на Монетному дворі. Наше виробництво унікальне, і не тільки тому, що воно єдине в Україні, але й тому, що далеко не у всіх країнах світу є такі підприємства [...] Папір для грошових купюр виготовляється не за класичною рецептурою, тут закладається основа захисту банкнот. Ми закладаємо безпосередньо 12 знаків захисту, основний — це, звичайно ж, водний знак, який всі бачать на гривні. Також це захисна стрічка»
— директор Фабрики банкнотного паперу НБУ, Василь Іщенко, 2013 рік[49]
На фабриці знаходиться найоснащеніша в Україні лабораторія контролю якості паперу, у якій фахівці стежать за тим, щоб якість грошового полотна відповідала 20 стандартам[49].
Папір для української гривні виготовляється з бавовни. Задля зниження вартості виробництва грошей — з 2016 року у папір почали додавати льон, волокна якого міцніші в порівнянні з бавовною, що робить банкноти більш зносостійкими[46].
Українські фахівці вже давно стали замислюватися над доцільністю використання в композиції паперу, крім бавовни, і інших рослинних натуральних волокон, наприклад, льону. За інших рівних умов вартість вітчизняної лляної сировини помітно нижча за імпортоване бавовняне волокно, яке є дефіцитним товаром. Використовуючи льон, ми можемо знизити витрати, пов'язані із забезпеченням економіки країни необхідною кількістю банкнот гривні, підтримати національного товаровиробника цієї сільськогосподарської культури і створити додаткові робочі місця
Елементи захисту та підробка
НБУ випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[12]. Наявні елементи захисту на всіх банкнотах української гривні дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14]. Станом на початок 2020-х років найбільшим захистом відзначаються банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, 200 гривень зразка 2019 року, номіналом 500 гривень зразка 2015 року та 1000 гривень зразка 2019 року[14]. Вони мають посилений рівень захисту від підробки — більше 20 елементів захисту в кожній банкноті. Цей показник співставний з високим рівнем захисту купюр євро та швейцарських франків. З економічної точки зору фальшивомонетникам не вигідно підробляти банкноти низьких номіналів. Зокрема, 2019 року найбільше підробляли банкноти номіналом 500 та 100 гривень, що складало відповідно 64 % та 16 % від загальної кількості вилучених з обігу підробок. Якісні поліграфічні підробки банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року з імітацією ультрафіолетового та інфрачервоного захисту з'явилися лише через 10 років — наприкінці 2016 року. Станом на липень 2020 року не було зафіксовано жодного випадку якісного підроблення банкноти номіналом 1000 гривень, введенної в обіг у жовтні 2019 року[14].
Банкнотна структура грошового обігу
Станом на 1 квітня 2024 року в готівковому обігу України знаходилося 780,3 млрд грн, що на 16 млрд грн, або на 2,1 %, більше, ніж на початок року. В обігу перебувало 2,7 млрд банкнот на загальну суму 773,2 млрд грн та 14,6 млрд монет (без пам'ятних та інвестиційних) на суму 7 млрд грн. На одного жителя України припадало 66 банкнот та 179 монет (на 1 січня 2024 року — 66 та 177 відповідно). Найбільше в обігу банкнот номіналом 500 грн (28,3 %) та монет номіналом 10 копійок (28,1 %). Найменше банкнот номіналом 50 грн (4,6 %) та монет номіналом 10 грн (1,5 %). За I квартал 2024 року кількість банкнот номіналом 1 000 грн та монет номіналом 10 грн в обігу зросла майже в 1,1 раза (кожен) порівняно з початком року[53].
Хронологія введення в обіг
У таблиці вказані дати введення банкнот в обіг.
Курсивом (п) у таблиці позначені пам'ятні банкноти, що випускалися обмеженим тиражем. Кольором позначені:
| неплатіжні банкноти | розпочато вилучення | банкноти в обігу |
У січні 2019 року НБУ розпочав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Голови НБУ Якова Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік. Враховуючи політику НБУ щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу[55].
Хронологія вилучення з обігу
Утилізація
Процес утилізації зношених банкнот-гривень здійснюється у відділах грошового обігу в регіонах Департаменту грошового обігу та Центральному сховищі НБУ. Здійснюється за допомогою спеціальних автоматизованих систем — шляхом подрібнення банкнот на дрібненькі частини розміром 1,5 на 16 міліметрів[57].
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads