Цинк (мінерал)

Цинк — мінерал з класу самородних елементів.

Цинк (мінерал)
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Zn[2]
Хімічна формула	Zn
Nickel-Strunz 10	1.AB.05[3]
Dana 8	1.1.5.1
Ідентифікація
Сингонія	гексагональна сингонія[4]
Просторова група	кристалографічна група 194d[4]
Твердість	2
Цинк у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула — Zn. Домішки: Cd (до 1 %). Сингонія гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Утворює суцільні маси явнокристалічної будови, дрібні пластинки, невеликі гроноподібні та кулясті аґреґати, кірочки на вулканічному склі. Природні кристали невідомі; штучні кристали призматичні по осі c, бочкоподібні до пластинчастих. Спайність досконала по (0001). Густина 6,7-7,2. Тв. 2. Колір і риса білі, злегка сіруваті. Блиск металічний. Крихкий. Непрозорий. Температура плавл. 419 0C. Утворюється у відновному середовищі. Зустрічається в корінних родов. Pt та розсипних родовищах Au.

Розповсюдження

Знахідки: Урал (Росія), Австралія, Канадська Арктика. Рідкісний. Назва — можливо від старонімецького Zinke, що має кілька значень, зокрема у фармакології.

Різновиди

Розрізняють:

• цинк кремнекислий (каламін),
• цинк рубіновий (червоний або червоно-коричневий різновид сфалериту),
• цинк сірчистий (сфалерит і вюртцит),
• цинк-ставроліт (різновид ставроліту, який містить до 7,13 % ZnO).

Див. також

• Список мінералів