Loading AI tools
село в Україні, у Корнинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тайкури́ — село в Україні, у Корнинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення — 619 осіб.
| село Тайкури | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Корнинська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060330050029801 | ||||
| Облікова картка | Тайкури. | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1570 (454 роки) | ||||
| Населення | 619 осіб | ||||
| Площа | 1,84 км² | ||||
| Густота населення | 336,41 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35351 | ||||
| Телефонний код | +380 362 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°31′55″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
253 м | ||||
| Водойми | р. Безіменна | ||||
| Відстань до обласного центру |
14 км | ||||
| Відстань до районного центру |
14 км | ||||
| Відстань до центру громади/сільради |
12 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Рівне | ||||
| Відстань до залізничної станції |
15 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35304, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Корнин, вул. Центральна, 41 | ||||
| Сільський голова | Горбатюк-Василейко Роман Олексійович | ||||
| Карта | |||||
  Тайкури | |||||
 Тайкури | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Село Тайкури розташоване за 14 км на південь від обласного центру. В селі бере початок річка Безіменна.
Точного походження назви села Тайкури не визначено, але існує дві основні версії:[1]
Перша згадка про Тайкури датується 1570 роком. В 1583 році село належало І. Шпановському; після весілля Теодори Шпановської (Чапличівної) з Юрієм Вишневецьким відійшли до впливового князівського роду Вишневецьких. Князь побудував кам'яний замок, залишки якого залишилися і понині. З 1614 року село отримало магдебурзьке право від Сигізмунда ІІІ. Після отримання містечком магдебурзького права його населення помітно збільшилося, пожвавилося ремісниче життя, також зафіксували міський герб із зображенням святого Юрія Змієборця, як знак оборонного містечка від набігів татар на Волинь. Місто активно ополячувалося, що призвело до знищення міських установ, замку та польського населення військом Богдана Хмельницького у ході Національно-визвольної війни. Але після укладання Зборівського договору Тайкури мусили залишитися за Річчю Посполитою. У 1650 році власником Тайкурів стає рід Сапегів, але невдовзі село переходить у власництво Чолганських, а вже на початку XVIII століття — до Пепловських. Біля підніжжя північного схилу замкової гори, збереглися руїни готичного костелу святого Лаврентія, збудованого одним з дідичів, Лаврентієм Пепловським у 1710 році, і закритим та зруйнованим радянською владою.
У 1731 році за кошти поміщика Яна Павла Пепловського тут була побудована Покровська церква, яка є діючою до сьогодні. На початку XVIII століття Тайкури переходять до Пепловських[1][2][3]. 1778 року граф Юзеф Мйончинський продав свою частку маєтностей у Тайкурах, Мирополі на Волині А. С. Млодзєйовському[4]. З 1822 року власниками містечка стає рід Ілінських. У 1825 році у Тайкурському замку трапилася велика пожежа, через що його назавжди покинули власники і у ньому більше ніхто не мешкав, у 1876 році замок був розібраний на матеріали євреям, кінцевого занепаду він зазнав під час Першої світової війни[1].
9 липня 1943 року німці, поляки й мадяри вбили 30 місцевих жителів. Зокрема, поляками вбито й спалено живцем 18 селян[5][первинне джерело].
_(4).jpg)
_(2).JPG)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
