Чапличі

Чапличі (Чапличі-Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.^[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.

Сучасний варіант гербу Кирдій

Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими, є однією з гілок, що походить від напівлегендарного боярина, пана Кирдія. Протопласт роду Чапличів — Чапля Кирдійович.

Основні представники роду

• Чапля Кирдійович (Іван, Лук'ян?) 
  • Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
    • Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
      • Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
        • Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Болбасівна-Ростоцька.
          • Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія (1597)
      • Григорій (Грицко) Іванович Чаплич (зг. 1514) дружина — Олена Єло-Малинська^[2]
        • Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського
      • Кадян Чаплич
        • Григорій (пом. 1583)
        • Федір — луцький земський суддя 1581.
          • Мартин — дружина — Варвара Боговитинівна-Козерадська
          • Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
          • Микола — посідав Понебель, Рогачів, Комачів
            • Іван — василіянин
            • Йосиф — єпископ луцький і острозький (1650—1655)
            • Микола
            • Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебель
              • Микола Яцентій — домініканець.
              • Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
          • Юрій Чаплич-Шпанівський. У 1639 році купив рокитнівський ключ в Раїни кн. Соломерецької з Гостських за 120 000 золотих польських. У 1644 році віддав у заставну оренду Старі Масевичі та рудню на річці Олві для Іллі Бабинського.
            • Олександр Чаплич-Шпанівський, дружина — Дорота з Притика
            • Андрій Чаплич зі Шпанова на Береську (пом. 1655) староста городельський, дружина — N Маріанна.
              • Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
                • Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
                  • Маркіян Чаплич-Шпанівський, підкоморій київський (1704), ловчий житомирський, староста кременчуцький (1719).
                  • Олександр Чаплич-Шпанівський
                  • Людвик Чаплич-Шпанівський
    • Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків^[3], Радехів Луцького повіту у 1502^[2]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.^[4]
      • Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
        • Марія Чаплич, у шлюбі за князем Богушем Корецьким.
      • Марія Чаплич — дружина Семена Бабинського.
    • Степан Андрійович Чаплич (1508)
    • Митко Андрійович Чаплич (1500)
  • Федко Чаплич. Виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин. Також мав на той час село Русивель.
  • Єско (Єнко, Яцько, Янко) Чаплич. Належало село Гільча, яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на двір у Межирічі.
    • Марія — дружина Михна Омелянського
    • Білуха — дружина Івашка Охремовича

Інші представники

---

• N — київський підстолій 1770^[5]
  • Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
    • Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
      • Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського
      • Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).^[6]
  • Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
    • Михайло — овруцький мечник, житомирський підстолій, мстиславльський скарбник
      • Фелікс^[5], дружина Йоанна Любанська^[7]

• Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.^[5]
• Йоахім (Евфемій)^[8] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка^[9]
• Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського^[10]

Примітки

1. Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
4. Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
6. Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
8. Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
9. Pachoński J. Konopka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
10. Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. –  409 ст. Ст. 147.
• Тесленко І. А. Чапличі [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 485. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 269—273. (пол.)

Посилання

• Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.]