Чапличі
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чапличі (Чапличі-Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.

Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими, є однією з гілок, що походить від напівлегендарного боярина, пана Кирдія. Протопласт роду Чапличів — Чапля Кирдійович.
Основні представники роду
- Чапля Кирдійович (Іван, Лук'ян?)
- Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
- Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
- Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
- Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Болбасівна-Ростоцька.
- Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія (1597)
- Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Болбасівна-Ростоцька.
- Григорій (Грицко) Іванович Чаплич (зг. 1514) дружина — Олена Єло-Малинська[2]
- Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського
- Кадян Чаплич
- Григорій (пом. 1583)
- Федір — луцький земський суддя 1581.
- Мартин — дружина — Варвара Боговитинівна-Козерадська
- Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
- Микола — посідав Понебель, Рогачів, Комачів
- Іван — василіянин
- Йосиф — єпископ луцький і острозький (1650—1655)
- Микола
- Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебель
- Микола Яцентій — домініканець.
- Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
- Юрій Чаплич-Шпанівський. У 1639 році купив рокитнівський ключ в Раїни кн. Соломерецької з Гостських за 120 000 золотих польських. У 1644 році віддав у заставну оренду Старі Масевичі та рудню на річці Олві для Іллі Бабинського.
- Олександр Чаплич-Шпанівський, дружина — Дорота з Притика
- Андрій Чаплич зі Шпанова на Береську (пом. 1655) староста городельський, дружина — N Маріанна.
- Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
- Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
- Маркіян Чаплич-Шпанівський, підкоморій київський (1704), ловчий житомирський, староста кременчуцький (1719).
- Олександр Чаплич-Шпанівський
- Людвик Чаплич-Шпанівський
- Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
- Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
- Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
- Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків[3], Радехів Луцького повіту у 1502[2]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.[4]
- Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
- Марія Чаплич, у шлюбі за князем Богушем Корецьким.
- Марія Чаплич — дружина Семена Бабинського.
- Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
- Степан Андрійович Чаплич (1508)
- Митко Андрійович Чаплич (1500)
- Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
- Федко Чаплич. Виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин. Також мав на той час село Русивель.
- Єско (Єнко, Яцько, Янко) Чаплич. Належало село Гільча, яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на двір у Межирічі.
- Марія — дружина Михна Омелянського
- Білуха — дружина Івашка Охремовича
- Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
Інші представники
- N — київський підстолій 1770[5]
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
- Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
- Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського
- Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).[6]
- Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
- Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
- Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.[5]
- Йоахім (Евфемій)[8] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка[9]
- Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського[10]
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.