Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Силліманіт — мінерал класу силікатів, підкласу стрічкових силікатів, острівної будови. Важливий мінерал силіманітових сланців, сировина для одержання силуміну.
| Силліманіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Sil[2] |
| Хімічна формула | Al₂OSiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Твердість | 7 |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Бенджамін Силліман[3] |
 Силліманіт у Вікісховищі | |
Син. — бамліт, бухольцит[4], вьортит (вертит), ксеноліт, монроліт, фіброліт, блискучий шпат.
Силліманіт вперше був описаний як «фіброліт» графом де Бурноном (1802) з південної Індії, де він був знайдений у вигляді волокнистих агрегатів, що супроводжують корунд.[5]
Силліманіт був названий на честь американського хіміка Бенджаміна Силлімана (1779—1864). Мінерал силліманіт, знайдений у Честері, штат Коннектикут, вперше був науково описаний у 1824 році американським хіміком та природознавцем Джорджем Т. Боуеном (1803-1828).
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює волокнисті, голчаті кристали і аґреґати, а також щільні сплутано-волокнисті структури (фіброліт). Спайність довершена. Густина 3,24. Твердість 6,5-7,25. Сірого, сіро-бурого й блідо-зеленого кольору. Блиск скляний, у волокнистих аґреґатів з шовковистим відливом. Прозорий і напівпрозорий. Триморфний з кіанітом і андалузитом.
Важливий мінерал силіманітових сланців.
Утворюється при контактовому метаморфізмі.
Поширення: у високоякісних метаморфічних сланцях, гнейсах і роговиках; рідше в пегматитах. Також як уламковий мінерал. Зустрічається як високотемпературний контактово-метаморфічний мінерал і мінерал кристалічних сланців та ґнейсів, багатих на Al2O3. Може накопичуватися у пісках і гравії, які утворюються після руйнування корінних порід. Знаходиться разом з андалузитом, дистеном, біотитом, шпінеллю, гранатом, кордієритом, польовими шпатами.
Асоціює з корундом і кварцом, андалузитом, кіанітом, калійний польовий шпат, альмандином, кордієритом, біотитом.
Типовою місцевістю для силліманіту є околиці міста Сушіце, Пльзенський край Чехія. У Німеччині в районі Лахер-Зее (громада Глес в землі Рейнланд-Пфальц), гірський масив Шпессарт, місцевість громади Боденмайс, а також гірський хребет Баварський ліс. Інші місця знахідок: гори Оденвальд (Гессен), гори Фіхтель (Баварія), Зібенгебірге (гірський район складі Німецького середньогір'я) — все ФРН; на території громади Зелльрайн округу Інсбрук-Ланд у землі Тіроль, Австрія, в районі міста Могок (Верхня М'янма), на землях комуни Бамле, район Телемарк, Норвегія, на височині Кейви (Кольський півострів), на гірському утворенні Кхазі-Гілс (шт. Ассам, Індія), в провінції Овернь, Франція, на Землі Ендербі, Антарктида.
Силліманіт був також знайдений в історичній місцевості США Брендівайн-Спрінгс, Округ Нью-Касл, Делавер. Законодавчий орган штату назвав його в 1977 році мінералом штату Делавер за пропозицією Delaware Mineralogical Society.[6]
Родовища відомі в США, ПАР, Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії, Казахстані, Вірменії, Росії, Україні (Український щит).
Використовують як вогнетрив у керамічному виробництві для одержання силуміну. З руд С. вилучається гравітаційною, електростатичною і трибоелектричною сепарацією, а також флотацією. Використовується для виготовлення міцних вогнетривких матеріалів, спец. ізоляторів, осн. вид сировини для одержання кремній-алюмінієвого сплаву (силуміну). Прозорі забарвлені різновиди — коштовні камені IV порядку.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
