Сакмарський ярус

Сакмарський вік і ярус, сакмарій (рос. сакмарский ярус; англ. Sakmarian; нім. Sakmar) — другий знизу ярус нижнього відділу пермської системи. Найзва походить від річки Сакмара (притока річки Урал). Стратотипом сакмарського ярусу є гора Курмаїн на Південному Уралі.

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Тріас, T	Нижній/Ранній, T1	Індський, T1i	молодше
Перм, P	Лопінгій, P3	Чангсінзький, P3c	251,902	254,14
		Вучапінзький, P3v	254,14	259,1
	Гваделупій, P2	Кептенський, P2c	259,1	265,1
		Вордійський, P2w	265,1	268,8
		Роудський, P2r	268,8	272,95
	Цисуралій, P1	Кунгурський, P1k	272,95	283,5
		Артинський, P1art	283,5	290,1
		Сакмарський, P1s	290,1	295,0
		Ассельський, P1a	295,0	298,9
Карбон, C	Верхній/Пізній, C3	Гжельський, C3g	древніше
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
п о р

Виділений геологом В. Е. Руженцевим у 1936 р. Підстилається ассельським і перекривається артинським (яхташським) ярусами.

Поширення

Сакмарський ярус ділиться на тастубський і стерлітамакський горизонти. Відкладення сакмарського ярусу поширені на Східно-Європейській платформі, західному схилі Уралу і в Середній Азії, рідше трапляється в Західній Європі (Карнійські Альпи), в Північній Америці і в Західній Австралії.

Біота

• 
  Диметродон
• 
  Хаптодус-палеогаттерія

Примітки

1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання

• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
• GeoWhen Database — Sakmarian

←

Перм Цисуралій Гваделупій Лопінгій Асселій | Сакмарій | Артин | Кунгур Родій | Вордій | Кептеній Вучапінг | Чангсінг

→