Чангсінзький ярус

Чангсінзький вік і ярус, чангсінгій — останній геологічний вік лопінзької епохи пермського періоду палеозою, останній геологічний ярус лопінзького відділу пермської системи. Чангсінзькому віку передував вучапінзький пермського періоду; наслідував індський вік тріасового. Чангсінгій розпочався 254,14 ± 0,07 млн років тому, закінчився 251,902 ± 0,06 млн років тому, тривав 2,24 ± 0,13 млн років^[2].

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Тріас, T	Нижній/Ранній, T1	Індський, T1i	молодше
Перм, P	Лопінгій, P3	Чангсінзький, P3c	251,902	254,14
		Вучапінзький, P3v	254,14	259,1
	Гваделупій, P2	Кептенський, P2c	259,1	265,1
		Вордійський, P2w	265,1	268,8
		Роудський, P2r	268,8	272,95
	Цисуралій, P1	Кунгурський, P1k	272,95	283,5
		Артинський, P1art	283,5	290,1
		Сакмарський, P1s	290,1	295,0
		Ассельський, P1a	295,0	298,9
Карбон, C	Верхній/Пізній, C3	Гжельський, C3g	древніше
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
п о р

За часів чангсінгу відбулось найбільше масове вимирання у фанерозойському еоні — пермсько-тріасове^[2]. Вимирання сягнуло свого максимуму близько мільйона років до закінчення геологічного віку^[2].

Стратиграфія

Геологічний вік названо на честь однойменного китайського міста (кит. 长兴) на півночі приморської провінції Чжецзян. Геологічний ярус виділено поблизу цього міста, в так званих чангсінзьких вапняках^[3]. Назва для віку була вперше використана 1970 року^[4][5] і була закріплена Міжнародною комісією зі стратиграфії 1981 року^[6].

Початок чангсінгію визначають рештки вимерлого виду конодонтів — Clarkina wangi. Глобальним опорним профілем є профіль D у Мейшані поблизу Чангсінгу 31°4′45″ пн. ш. 119°42′5″ сх. д.^[6]. Закінчення чангсінгію (базис індського віку тріасової системи) визначають за першою появою решток конодонтів виду Hindeodus parvus^[6]. Чангсінзький ярус містить тільки одну біостратиграфічну одиницю амонітів — рід Iranites.

Тектоніка

Палеогеографія

Спекотний і посушливий геологічний вік.

Палеонтологія

Чангсінзький вік закінчився пермсько-тріасовим вимиранням, коли біологічна альфа-різноманітність була спустошена, приблизно 95 % видів фауни щезло, повністю вимерли такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea)^[7]. Світ після вимирання був майже мертвим, безлюдним, спекотним і посушливим. Знахідки амонітів, риб, комах і чотириногих (цинодонти, земноводні, плазуни) у відкладах залишаються рідкісними. На відновлення наземних екосистем знадобилось більше 30 млн років^[7].

Фауна

Таксон	Сучасний стан	Знахідка фоссилій	Опис	Викопні рештки, реконструкція	Період існування, млн років тому
Хрящові риби (Chondrichthyes)
Фаденія (Fadenia)	вимерлий		†Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida)		314,6-247,2
Гібодус (Hybodus)	вимерлий		†Ряд гібодонтоподібні (Hybodontiformes)		295-66,043
Менаспіс (Menaspis)	вимерлий		Підклас суцільноголові (Holocephali)		259-254
Ортакант (Orthacanthus)	вимерлий		†Ряд Ксенокантовиді (Xenacanthida)		314,6-66,043
Саркопріон (Sarcoprion)	вимерлий		†Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida)		259-254
Водніка (Wodnika)	вимерлий		†Ряд ктенаканти (Ctenacanthiformes)		268-15,97
Кісткові риби (Osteichthyes)
Елоніхтіс (Elonichthys)	вимерлий		†Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)		345-254
Палеоніск (Palaeoniscum)	вимерлий		†Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)		259-254
Платісом (Platysomus)	вимерлий		†Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)		345-242
Земноводні (Amphibia)
Бистровіана (Bystrowiana)	вимерлий		†Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)		259-252,3
Хроніозух (Chroniosuchus)	вимерлий		†Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)		259-252,3
Двінозавр (Dvinosaurus)	вимерлий		†Ряд темноспондили (Temnospondyli)		286-254
Інтазух (Intasuchus)	вимерлий	Інтинська формація, Росія	†Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Карпінскіозавр (Karpinskiosaurus)	вимерлий		†Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha)		259-252,3
Котлассія (Kotlassia)	вимерлий		†Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha)		252,2
Мелозавр (Melosaurus)	вимерлий		†Ряд темноспондили (Temnospondyli)		268-252,3
Пелтобатрахус (Peltobatrachus)	вимерлий		†Ряд темноспондили (Temnospondyli)		260,4-251
Ринезух (Rhinesuchus)	вимерлий		†Ряд темноспондили (Temnospondyli)		259-247,2
Уралерпетон (Uralerpeton)	вимерлий		†Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)		259-252,3
Зігозавр (Zygosaurus)	вимерлий	Татарстан, Росія	†Ряд темноспондили (Temnospondyli)		268-252,3
Плазуни (Reptilia)
Ацерозодонтозавр (Acerosodontosaurus)	вимерлий		†Ряд юнгініподібні (Younginiformes)		259-252,3
Антодон (Anthodon)	вимерлий		†Родина парейозаври (Pareiasauridae)		254-252
Даптоцефал (Daptocephalus)	вимерлий		†Надряд дицинодонти (Dicynodontia)		254-252,3
Діїктодон (Diictodon)	вимерлий		†Надряд дицинодонти (Dicynodontia)		259-252,3
Ельгінія (Elginia)	вимерлий		†Родина парейозаври (Pareiasauridae)		254-252
Еннатозавр (Ennatosaurus)	вимерлий		†Родина казеїди (Caseidae)		265-254
Говазавр (Hovasaurus)	вимерлий		†Родина тангазавриди (Tangasauridae)		253,8-249,7
Міллеретта (Milleretta)	вимерлий		†Родина міллерозаври (Millerosauria)		254-252,3
Міллерозавр (Millerosaurus)	вимерлий		†Родина міллерозаври (Millerosauria)		259-252,3
Нанопарія (Nanoparia)	вимерлий		†Родина парейозаври (Pareiasauridae)		259-254
Никтіфрурет (Nyctiphruretus)	вимерлий		†Родина проколофони (Procolophonoidea)		268-252,3
Овенетта (Owenetta)	вимерлий		†Родина проколофони (Procolophonoidea)		254-251,3
Рубіджия (Rubidgea)	вимерлий		†Родина горгонопси (Gorgonopsia)		259-254
Скутозавр (Scutosaurus)	вимерлий		†Родина парейозаври (Pareiasauridae)		259-252,3
Тадеозавр (Thadeosaurus)	вимерлий		†Родина неодіапсиди (Neodiapsida)		253,8-249,7
Теріогнат (Theriognathus)	вимерлий		†Родина вайтсіїди (Whaitsiidae)		259-252,3

Примітки

1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
2. Gradstein F. M. et al., 2004.
3. Grabau A. W., 1923.
4. Furnish & Glenister, 1970.
5. Furnish & Glenister, 1973.
6. Jin Y.et al., 2006.
7. Sahney & Benton, 2008.

Література

• (англ.) Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. & Smith, A. G. A Geologic Time Scale 2004. — Cambr. : Cambridge University Press, 2004.
• (англ.) Sahney, S.; Benton, M.J. (2008). Recovery from the most profound mass extinction of all time (PDF). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 275 (1636): 759—65. doi:10.1098/rspb.2007.1370. PMC 2596898. PMID 18198148. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2011. Процитовано 30 червня 2019.
• (англ.) Grabau A. W. Stratigraphy of China, Part 1: Palaeozoic and lower // Geological Survey of China. — 1923. — 529 с.
• (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian ammonite Cyclolobus from the Salt Range, West Pakistan // Kummel, B. & Teichert, G. (eds.): Stratigraphic boundary problems, Permian and Triassic of west Pakistan. — Kansas City : Geological Department of Kansas University, 1970. — С. 158—176.
• (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian stages names // Logan, A. & Hills, L.V.: The Permian and Triassic systems and their mutual boundary. — 1973. — С. 522—548.
• (англ.) Jin, Y.; Wang, Y.; Henderson, C.; Wardlaw, B.R.; Shen, S. & Cao, C. The Global Boundary Stratotype Section and Point (GSSP) for the base of Changhsingian Stage (Upper Permian) Episodes 29(3). — 2006. — С. 175-182.

Посилання

• GeoWhen Database — Changhsingian
• Upper Paleozoic stratigraphic chart [Архівовано 17 листопада 2009 у Wayback Machine.]

←

Перм Цисуралій Гваделупій Лопінгій Асселій | Сакмарій | Артин | Кунгур Родій | Вордій | Кептеній Вучапінг | Чангсінг

→