Плоди шипшини містять багато вітамінів, особливо вітаміну C (не менше 0,2%) і вітамінів P і K, флавоноїди, каротиноїди, дубильні речовини, пектини. Вони чинять загальнозміцнювальну дію, стимулюють неспецифічну опірність організму шкідливим впливам, прискорюють відновлення тканин, зменшують проникність судин, позитивно впливають на вуглеводний та мінеральний обмін речовин, мають протизапальні властивості. Підсилюють гуморальний та клітинний імунітет. Мають жовчогінну дію, обумовлену наявністю органічних кислот і флавоноїдів[1].
У горішках міститься 4(2529)—10[23][27][28] (2271, 2519)(16[9])% жирної олії, що складається переважно з гліцеридів ненасичених кислот[12] (лінолева[29] і ліноленова кислоти[7]), багата вітаміном E (0,0013-0,0049%) і каротином (2587). У горішках собачої шипшини міститься до 50% олеїнової кислоти (2587).
Сироп є темно-коричневою рідиною з солодким смаком шипшини і ягідних екстрактів. Застосовують для профілактики гіповітамінозів, при нестачі апетиту, за застійних явищ у жовчному міхурі (особливо у дітей та осіб похилого віку).
Призначають внутрішньо: дорослим— по 1—2 столові ложки 2—3 рази на день; дітям від 2 до 3 років— по 1/2 чайної ложки, від 3 до 6 років— по 1 чайній ложці, від 6 до 12 років— по 1 десертній ложці 2—3 рази на день.
З обережністю слід призначати при цукровому діабеті через підвищений вміст цукру в сиропі.
Для приготування настою 10г (одну столову ложку) сухих плодів заливають однією склянкою (200мл) гарячої кип'яченої води та нагрівають на водяній бані (у киплячій воді) 15хв, настоюють не менше 45хв, проціджують та відтискають плоди.
Вживають по 50—100мл двічі на день після їди при гіповітамінозах C і P, для їх профілактики, а також при астенії та для посилення імунітету. Як жовчогінний засіб можуть застосовуватись і плоди низьковітамінних сортів.
Екстракт із плодів шипшини (Rosae pingue fructuum extract) випускають під назвами «Холосас», «Холос», «Холемакс». Застосовують як жовчогінний засіб при холециститах (крім калькулозних) та гепатохолециститах.
Бунгова В. Г. О химическом составе плодов рябины обыкновенной и шиповника иглистого // Ресурсы недревес. продукции лесов Карелии.— Петрозаводск, 1981.— С.132−135.
Гаджиева Г. Г.Содержание витаминов в плодах, шиповника, интродуцированных на Апшероне// Изв. АН АзССР. Сер. биол. наук: журнал.—1978.— № 3(15 жовтня).— С. 23−27.
Панков Ю. А., Гладченко В. П.Содержание и динамика накопления аскорбиновой кислоты у видов шиповника советского Дальнего Востока// Растит. ресурсы: журнал.—1975.— Т. II. Выпуск 3(15 жовтня).— С. 394—398.
Универсальная энциклопедия лекарственных растений / сост. И.Н.Путырский, В.Н.Прохоров.— М.: Махаон, 2000.— С. 296—347.— 15 000 экз.— ISBN 5-88215-969-5.
Кочкарёва Т. Ф., Трофимова Е. П.Шиповники Таджикистана и их витаминная активность// Изв. АН ТаджССР. Отд. биол. наук: журнал.—1967.— № 1(15 жовтня).— С. 17−28.
Махамаджанов И.Динамика содержания витаминов в плодах некоторых видов шиповника долины р. Пскем// Материалы по физиологии и экологии растений Средней Азии.— Ташкент,1966.— 15 жовтня.— С. 110−119.
Кущинская И. Н., Шнайдман Л. О.Идентификация каротиноидов, содержащихся в сухих плодах шиповника вида R. cinnamonea// Мед пром-сть СССР: журнал.—1964.— № 4(15 жовтня).— С. 38—40.
Михайлова В. П., Лушпа О. У. Качественные исследования некоторых казахстанских растений на содержание флавоновых веществ // Лекарственные растения Казахстана.— Алма-Ата, 1966.— С.139—152.
Кущинская И. Н.Исследования биологически активных веществ плодов шиповника и технология их комплексной переработки на витаминные препараты// Автореф. дис. канд. тех. наук.— М.,1965.— 15 жовтня.— С. 18.
Шнайдман Л. О., Кущинская И. Н.Идентификация флавоновых и катехиновых веществ плодов шиповника// Мед. пром-сть СССР.—1965.— Т. 19,№ 2(15 жовтня).— С. 14—17.
Земцова Г. Н.Исследование некоторых видов растений сем. розоцветных и их отходов как источника биологически активных веществ// Материалы 3-го Всерос. съезда фармацевтов: журнал.— Свердловск,1975.— 15 жовтня.— С. 300—301.
Бандюкова В. А.Распространение флавоноидов в некоторых семействах высших растений// Растительные ресурсы: журнал.—1969.— Т. 5,№ 4(15 жовтня).— С. 590−600.
Соболевская К. А., Дёмина Т. Г.Некоторые особенности накопления антоцианов в плодах кустарников горного Алтая// Изв. Сиб. отд-ния АН СССР. Сер. биол.: журнал.—1970.— № 15. Выпуск 3(15 жовтня).— С. 62−66.
Головкина М. Т., Новотельнов Н. В., Седова В. В. Лейкоантоцианы плодов шиповника и их синергизм с аскорбиновой кислотой // Фенольные соединения и их биологические функции.— М., 1968.— С.189−195.
Ковалёва Н. Г. Шиповник коричный (Rosa cinnamomea L.) // Лечение растениями. Очерки по фитотерапии.— Медицина.— М.: Медицина, 1972.— С.266—269.— 25000 (допечатка)прим.