Перелік кандидатів у наднові

Це перелік кандидатів у наднові зорі, тобто тих зір, які, на думку астрономів, є попередниками наднових.

Ця сторінка містить динамічний перелік, який ніколи не зможе задовольнити певні стандарти повноти. Ви можете доповнити прогалини за допомогою авторитетних джерел.

Попередниками наднових типу II вважають зорі з масою принаймні 10 мас Сонця, а також ті, які відповідають критеріям проходження останніх стадій своєї зоряної еволюції. Яскравими прикладами зір у цьому діапазоні мас є Антарес, Спіка^[1], Гамма Вітрил^[en][2] Мю Цефея, та члени зоряного кластера П'ять близнят^[3]. Попередники наднових типу Ia — це білі карлики, близькі за масою до межі Чандрасекара (бл. 1,44 маси Сонця), які водночас акреціюють речовину з зорі-компаньйона в подвійній системі. До переліку включені також масивні зорі Вольфа — Райє, які можуть стати надновими типу Ib та Ic.

Кандидати у наднові

Ідентифікатор	Епоха J2000		Сузір'я	Відстань (світлових років)	Спектральний клас	Примітки
	R. A.	Dec.
IK Пегаса	21г 26х 26.7с	+19° 22′ 32″	Пегас	150	A8m:/DA	[4][5]
Альфа Вовка	14г 41х 56с	–47° 23′ 17″	Вовк	550	B1.5	[6]
Антарес	16г 29х 24с	–26° 25′ 55″	Скорпіон	600	M1.5Iab-b	[7]
Бетельгейзе	05г 55х 10.3с	+07° 24′ 25″	Оріон	640	M2Iab	[1][8]
Гамма2 Вітрил	08г 09х 32.0с	−47° 20′ 12″	Вітрила	800	WC8	[9]
Рігель	05г 14х 32.3с	–08° 12′ 06″	Оріон	860	B8Ia	[10]
Пі Корми	7г 17х 08с	–37° 05′ 51″	Корма	1 100	K3 Ib
119 Тельця	05г 32х 12.8с	+18° 35′ 40″	Телець	1 700	M2Iab-Ib
RS Змієносця	17г 50х 13.2с	–06° 42′ 28″	Змієносець	1 950—5 200	M2III/D	[11][12]
T Північної Корони	15г 59х 30.2с	+25° 55′ 13″	Північна Корона	2 000	M3III/D	[13]
Mu Цефея	21г 43х 30.5с	+58° 46′ 48″	Цефей	2 400	M2Ia	[14]
T Компаса	09г 04х 41.5с	−32° 22′ 48″	Компас	3 260		[15][16]
WR 142	20г 21х 44.3с	+37° 32′ 31″	Лебідь	4 000	WO2
WR 102	17г 45х 47.5с	-26° 10′ 27″	Стрілець	9 800	WO2
VY Великого Пса	07г 22х 58.3с	−25° 46′ 03″	Великий Пес	4 900	M5eIa	[8][17]
NML Лебедя	20г 46х 25.6с	+40° 06′ 59.4″	Лебідь	5 300	M6I	[18]
P Лебедя	20г 17х 47.2с	+38° 01′ 59″	Лебідь	6 000	B1Ia+
Ета Кіля	10г 45х 03.6с	−59° 41′ 04″	Кіль	7 000—8 000	LBV	[19][20]
HD 168625	18г 21х 19.5с	−16° 22′ 26″	Стрілець	7 200	B6Ia	[21]
WR 104	18г 02х 04.1с	–23° 37′ 41″	Стрілець	8 000	WC9d/OB	[22][23]
IRC+10420	19г 26х 48.1с	+11° 21′ 17″	Орел	10 000—23 000	F8Ia+	[24][25]
Ро Кассіопеї	23г 54х 23.0с	+57° 29′ 58″	Кассіопея	12 000	G2Ia0e	[26]
IRAS 17163-3907	17г 19х 49.3с	-39° 10′ 37.9″	Скорпіон	13 000	кінець B/початок A	[27]
Wray 17-96	17г 41х 35с	–30° 06′ 39″	Скорпіон	15 000	B3
Sher 25	11г 15х 07.8с	−61° 15′ 17″	Кіль	~20 000	B1.5Iab	[28]
HD 179821	19г 13х 58.6с	+00° 07′ 32″	Орел	20 000	G5Ia	[29][30]
V445 Корми	07г 37х 56.9с	–25° 56′ 59″	Корма	27 000		[31]
U Скорпіона	16г 22х 30.7с	–17° 52′ 42″	Скорпіон	39 000		[32]
KPD 1930+2752	19г 32х 14.9с	+27° 58′ 35″	Лебідь		sdB/D	[nb 1][33][34]

Зауваження

1. Зоря Кітт Пік Доунс (The Kitt Peak Downes star).

Примітки

1. Supernova Remnants and Neutron Stars, Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики, 2 серпня 2005, процитовано 8 червня 2006
2. Kaler, James B., Regor, Stars, Іллінойський університет в Урбана-Шампейн, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 8 січня 2007
3. Lloyd, Robin (4 вересня 2006), Strange Space Pinwheels Spotted, space.com, процитовано 8 січня 2007
4. Samuel, Eugenie (23 травня 2002), Supernova poised to go off near Earth, New Scientist, процитовано 12 січня 2007
5. Tzekova, S. Y. та ін. (2004), IK Pegasi (HR 8210), ESO, архів оригіналу за 26 травня 2020, процитовано 12 січня 2007 {{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
6. Big and Giant Stars: Alpha Lupi. Jumk.de. Процитовано 3 січня 2013.
7. What will happen when Antares explodes?. Disassociated.com. 13 січня 2009. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 3 січня 2013.
8. Smith, Nathan; Hinkle, Kenneth H.; Ryde, Nils (March 2009). Red Supergiants as Potential Type IIn Supernova Progenitors: Spatially Resolved 4.6 μm CO Emission Around VY CMa and Betelgeuse. The Astrophysical Journal. 137 (3): 3558—3573. arXiv:0811.3037. Bibcode:2009AJ....137.3558S. doi:10.1088/0004-6256/137/3/3558.
9. Beech, Martin (December 2011), The past, present and future supernova threat to Earth's biosphere, Astrophysics and Space Science, 336 (2): 287—302, Bibcode:2011Ap&SS.336..287B, doi:10.1007/s10509-011-0873-9
10. Moravveji, Ehsan; Guinan, Edward F.; Shultz, Matt; Williamson, Michael H.; Moya, Andres (March 2012), Asteroseismology of the nearby SN-II Progenitor: Rigel. Part I. The MOST High-precision Photometry and Radial Velocity Monitoring, The Astrophysical Journal, 747 (1): 108—115, arXiv:1201.0843, Bibcode:2012ApJ...747..108M, doi:10.1088/0004-637X/747/2/108
11. Than, Ker (19 липня 2006), Mystery of Explosive Star Solved, space.com, процитовано 8 січня 2007
12. Staff (25 липня 2006), Astronomers See Future Supernova Developing, SpaceDaily, процитовано 1 грудня 2006
13. Recurrent Novae as a Progenitor System of Type Ia Supernovae. I. RS Ophiuchi Subclass: Systems with a Red Giant Companion - Abstract - The Astrophysical Journal - IOPscience. Iopscience.iop.org. 19 грудня 2008. Процитовано 3 січня 2013.
14. Lloyd, Robin (4 вересня 2006). Strange Space Pinwheels Spotted. space.com. Процитовано 8 січня 2007.
15. Schaefer, Bradley E.; Pagnotta, Ashley; Shara, Michael M. (January 2010). The Nova Shell and Evolution of the Recurrent Nova T Pyxidis. The Astrophysical Journal. 708: 381—402. arXiv:0906.0933. Bibcode:2010ApJ...708..381S. doi:10.1088/0004-637X/708/1/381.
16. Edwards, Lin (2010). Massive white dwarf in our galaxy may go supernova. PhysOrg. Процитовано 26 лютого 2010.
17. Weaver, D.; Humphreys, R. (8 січня 2007). Astronomers Map a Hypergiant Star's Massive Outbursts. HubbleSite NewsCenter. Процитовано 16 січня 2007.
18. Monnier, J. D.; Millan‐Gabet, R.; Tuthill, P. G.; Traub, W. A.; Carleton, N. P.; Coude Du Foresto, V.; Danchi, W. C.; Lacasse, M. G.; Morel, S.; Perrin, G.; Porro, I. L.; Schloerb, F. P.; Townes, C. H. (2004). High‐Resolution Imaging of Dust Shells by Using Keck Aperture Masking and the IOTA Interferometer. The Astrophysical Journal. 605: 436. arXiv:astro-ph/0401363. Bibcode:2004ApJ...605..436M. doi:10.1086/382218.
19. van Boekel, R.; Schöller, M.; Herbst, T. (18 листопада 2003). Biggest Star in Our Galaxy Sits within a Rugby-Ball Shaped Cocoon. Європейська південна обсерваторія. Архів оригіналу за 3 січня 2007. Процитовано 8 січня 2007.
20. Milan, Wil (7 березня 2000). Possible Hypernova Could Affect Earth. space.com. Процитовано 6 січня 2007.
21. Smith, Nathan (March 2007). Discovery of a Nearby Twin of SN 1987A's Nebula around the Luminous Blue Variable HD 168625: Was Sk -69 202 an LBV?. The Astronomical Journal. 133 (3): 1034—1040. arXiv:astro-ph/0611544. Bibcode:2007AJ....133.1034S. doi:10.1086/510838.
22. Tuthill, Peter G. та ін. (March 2008). The Prototype Colliding-Wind Pinwheel WR 104. The Astrophysical Journal. 675 (1): 698—710. arXiv:0712.2111. Bibcode:2008ApJ...675..698T. doi:10.1086/527286.
23. Kaler, Jim (9 квітня 1999). WR 104: Pinwheel Star. Astronomy Picture of the Day. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 8 січня 2007.
24. Jones, Terry Jay та ін. (July 1993). IRC +10420 - A cool hypergiant near the top of the H-R diagram. Astrophysical Journal, Part 1. 411 (1): 323—335. Bibcode:1993ApJ...411..323J. doi:10.1086/172832.
25. Than, Ker (4 жовтня 2004). Astronomers Demonstrate a Global Internet Telescope. University of Manchester. Процитовано 8 січня 2007.
26. Staff (31 січня 2003). The William Herschel telescope finds the best candidate for a supernova explosion. Particle Physics and Astronomy Research Council. Процитовано 5 січня 2007.
27. Staff (28 вересня 2011). 'Fried Egg' Nebula Cracks Open Rare Hypergiant Star. Space.com. Процитовано 13 червня 2015.
28. Smartt, S. J.; Lennon, D. J.; Kudritzki, R. P.; Rosales, F.; Ryans, R. S. I.; Wright, N. (September 2002). The evolutionary status of Sher 25 - implications for blue supergiants and the progenitor of SN 1987A. Astronomy and Astrophysics. Т. 391, № 3. с. 979—991. arXiv:astro-ph/0205242. Bibcode:2002A&A...391..979S. doi:10.1051/0004-6361:20020829.
29. Jura, M.; Velusamy, T.; Werner, M. W. (5 червня 2001). What next for the Likely Pre-Supernova, HD 179821?. Американське астрономічне товариство. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 8 січня 2007.
30. Josselin, E.; Lèbre, A. (2001). Probing the post-AGB nature of HD 179821. Astronomy and Astrophysics. Т. 367, № 3. с. 826—830. Bibcode:2001A&A...367..826J. doi:10.1051/0004-6361:20000496.
31. Woudt, P. A. та ін. (November 2009). The Expanding Bipolar Shell of the Helium Nova V445 Puppis. The Astrophysical Journal. Т. 706, № 1. с. 738—746. arXiv:0910.1069. Bibcode:2009ApJ...706..738W. doi:10.1088/0004-637X/706/1/738.
32. Thoroughgood, T. D.; Dhillon, V. S.; Littlefair, S. P.; Marsh, T. R.; Smith, D. A. (2002). The recurrent nova U Scorpii -- A type Ia supernova progenitor. The Physics of Cataclysmic Variables and Related Objects. Т. 261. San Francisco, CA: Astronomical Society of the Pacific. Bibcode:2002ASPC..261...77T. Процитовано 24 січня 2009.
33. Maxted, P. F. L.; Marsh, T. R.; North, R. C. (September 2000). KPD 1930+2752: a candidate Type Ia supernova progenitor. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 317, № 3. с. L41—L44. arXiv:astro-ph/0007257. Bibcode:2000MNRAS.317L..41M. doi:10.1046/j.1365-8711.2000.03856.x.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
34. Kanipe, Jeff (5 серпня 2000). Skywatch—Watch This Space!. space.com. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 6 січня 2007.