Loading AI tools
район у Кіровоградській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ону́фріївський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Адміністративний центр — Онуфріївка. Станом на 1 січня 2019 року населення району становило 34 228 осіб.
| Онуфріївський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Кіровоградська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Кіровоградська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 3524600000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 34 228 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 889 км² | ||||
| Густота: | 21.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5238 | ||||
| Поштові індекси: | 28100—28132 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Онуфріївка | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 27 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Уткіна Тетяна Іванівна | ||||
| Голова РДА: | Гамера Володимир Зиновійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Онуфріївська РДА | ||||
| Адреса: | 28100, Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Онуфріївка, вул. Центральна, 11, 9-16-91 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Район розташований в північно-східній частині Кіровоградської області. Територія району межує на півночі Полтавською областю, на сході з Дніпропетровською областю, на південному заході з Олександрійським районом і Дніпропетровською областю, на заході з Світловодським районом. Територія району становить 889 км² (3,6 % від площі області).
Найдавніші сліди існування людини на території Онуфріївського району відносять до доби неоліту.
На момент заснування перших населених пунктів у нашому районі — Деріївки (1691 рік) та Плахтіївки (нині — Успенка, 1696 рік), територія на південь від Крилова і Кременчука формально належала запорожцям, але фактично перебувала під контролем Миргородського та Полтавського полків Гетьманщини під назвою «Задніпрські місця»[2].
Після невдалого Прутського походу Петра І 1711 року запорозькі землі в період 1711—1734 років відносяться до Османської імперії, що спричинило занепад поселень у Задніпровських місцях, проте станом 1725 рік Деріївка знов згадується в документах[3].
Особливо бурхливо відновлюється заселення «Задніпрських місць» після Белградського миру 1739 року, коли Запорожжя формально знов повернулось до складу Російської імперії, фактично ж землі Онуфріївщини продовжували перебувати в руках Миргородського та Полтавського полків Гетьманщини[4].
Станом на 1752 р. На місці сучасного Павлиша був хутір сотника Кременчуцького Гаврилова, Онуфріївки — хутори Онуфрієнка та Россохи, Попівки — хутори, Успенки — слобода Плахтіївка, Дачі — Джепківка (Жебківка), Партизана — Косівка, Млинка — Манзурівка, сотника Козелецького і численні хутори, Куцеволівки — слобода Тройницького і Буянська з хуторами.
У 1752 році на «Задніпрських місцях» Миргородського та Полтавського полків утворено військово-адміністративну одиницю під управлінням колишніх підданих Австрійської імперії — Нову Сербію, з двох полків: гусарського та пандурського, а населення депортують на південь, де утворюють Новослобідське козаче поселення. Так на місці хутора Федора Гаврилова утворено шанець Павлиш, Плахтіївки — Земунь, Деріївки — Вілагош Нової Сербії. Слободи Тройницьку (нині Куцеволівка) та Буянську (була на північний схід від Куцеволівки) включено до Новослобідського козацького полку[5].
У 1764 році утворюють Новоросійську губернію, до якої в тому числі входить Єлисаветградська провінція у складі Чорного гусарського, Жовтого гусарського (пандурського) та Єлисаветградського пікінерного полків. Єлисаветградську провінцію переформатовують в 1776 році, розділяючи території полків між повітами. Уся територія району входить до складу Крюківського повіту. У 1783 році Новоросійську та Азовську губернії об'єднують у Катеринославське намісництво, а через рік остаточно визначено структуру Катеринославського намісництва, в якому повністю перекроєно межі повітів та утворено їх нові адміністративні центри. Так наша вся територія входить до Олександрійського повіту[6].
Саме на період 1770—1790-х рр. припадає найбільш активне заселення нашого краю. У цей час виникають Василівка (Секретарівка), Омельник (Полковниче), Байдакове, Браїлівка, Сметанівка (Катерино-Кудашівка), Зибкове, Вишнівці (Іванівка), Омельничок (Турунжівка), Попівка, Туркестанівка (Калачівка), Костянтинівка, Мавродіївка (Гусівка), Верхня і Нижня Лозуватки, Мар'ївка, Морозівка, Млини (Млинок), Куп'євате (Петрівка) та ін. Катеринославське намісництво скасоване у 1796 році разом з утворенням Новоросійської губернії. Також було розділено Олександрійський повіт між Єлисаветградським та Катеринославським. Межа між ними пройшла по лінії між Костянтинівкою та Морозівкою, Лозоваткою та Петрівкою, Зибковим та Мар'ївкою.
У 1802 році Новоросійська губернія була розділена на Миколаївську (в 1803 році перейменовано на Херсонську), Катеринославську та Таврійську. Територія сучасного Онуфріївського району була розділена між Олександрійським повітом Херсонської та Верхньодніпровським повітом Катеринославської губернії. Від 1806 року, коли зі складу Єлисаветрадського повіту виділено Олександрійський, а з Катеринославського — Верхньодніпровський, адміністративно-територіальний устрій залишався майже незмінним до 1920 року[7]. Виключення становлять населені пунткти, що перебували у смузі військових поселень. Від 1828 до 1857 року адміністративно вони знаходилися в межах Бобринецького повіту Херсонської губернії.
За часів УНР (1917—1920 роки) була спроба встановити новий адміністративний поділ для всієї України, але вона не була реалізована через поразку УНР у боротьбі за владу з більшовиками, Добровольчою армією та поляками. Через збройні повстання більшовики утворюють Кременчуцьку губернію (30 липня 1920 року — 30 листопада 1922 року) з частин сусідніх губерній, зокрема Олександрійського повіту. Пізніше після скасування Кременчуцької губернії Олександрійський повіт в період з 30 листопада 1922 року по 3 червня 1925 року входив до складу Катеринославської губернії[8].
12 квітня 1925 року було затверджено поділ УСРР на губернії, округи, райони, а замість волостей утворювались сільські ради. Так у складі Катеринославської губернії створено Олександрійський округ з частин Олександрійського та Верхньодніпровського повітів до якого ввійшли Онуфріївський район (колишні Онуфріївська та Богоявленська волость), Троїцький район (колишні Успенська, Куцеволівська, Троїцька та Попельнастівська волость), а Павлиську волость передано до складу Крюківського району Полтавської губернії. Сільські ради утворюються з розрахунку не менше 1000 чоловік у сільраді, в окремих випадках — більше 500. Було утворено Браїлівську, Сметанівську, Павлиську, Василівську, Омельницьку, Байдаківську, Камбурліївську, Онуфріївську, Іванівську, Попівську, Зибківську, Мар'ївську, Лозоватську, Успенську, Деріївську, Куцеволівську, Ясинуватську, Млинківську та Петрівську сільради[8].
У 1925 році поділ на губернії скасовується, а округи повністю переформатовуються. 14 лютого 1925 року утворюється Кременчуцька округа, а 3 червня 1925 року скасовуються Полтаська і Катеринославська губернії.
Станом на 1928 році Крюківський район було скасовано, а Павлиську, Сметанівську та Браїлівські сільради передано до складу Онуфріївського району. В тому ж році Попільнастівський район розділено, і з частини його утворено Куцеволівський район, що проіснував до 1930 року. До нього входили Чикалівська, Успенська, Млинківська, Петрівська, Деріївська, Куцеволівська, Мішуринорозька, Мар'ївська, Петрівська, Плосківська, Троїцька, Миколаївська та Ясинуватська сільради. У 1930 році більшу частину сіл приєднано до Онуфріївського району.
2 вересня 1930 року прийнято рішення про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління: центр-район (Харків-Онуфріївка). 9 лютого 1932 року утворено Харківську область. Онуфріївський район увійшов до її складу.
З 10 січня 1939 року Онуфрївський район увійшов до новоутвореної Кіровоградської області.
Під час німецької окупації 1941—1943 років Онуфріївський район входив до Олександрійського гебіту генеральної округи Миколаїв. Потім знову відбулося повернення до довоєнного адмінподілу.
Від 30 грудня 1962 року до 30 листопада 1967 року Онуфріївський район було розформовано, а сільради входили до складу Кремгесівського району. Від 1967 року Онуфріївський район існує в сучасних межах. 17 липня 2020 року Онуфріївський район розформовано, його територія ввійшла до складу Олександрійського району як Онуфріївська селищна територіальна громада[9].
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 11 сільських рад, які об'єднують 28 населені пункти та підпорядковані Онуфріївській районній раді. Адміністративний центр — смт Онуфріївка[10].
У листопаді 2009 року з обліку знято село Омелянівка.
З 21,7 тис. населення 7,03 — пенсіонери, 11,0 — працездатне населення, 5,02 — зайняте населення: працюють переважно у с/г виробництві, у галузі освіти, медицини, займаються приватним підприємництвом. Безробітних — 700 осіб.
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 18 547 осіб, з них міського — 8691, сільського — 9856 осіб[11].
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[12]:
В Онуфріївському районі діє 6 промислових підприємств, серед яких:
Важливе місце в розвитку району займає сільське господарство, яке здійснюється у формах сільськогосподарських підприємств
які є юридичними особами, та особистих підсобних господарств населення, які не є юридичними особами.
В районному центрі працює ряд сільськогосподарських підприємств. Основні з них:
Загалом по селищній раді сільськогосподарських угідь 2606,4 га, в тому числі ріллі 2457,7 га.
В районі проводиться робота з керівниками новостворених підприємств щодо виконання програми стимулювання експорту продукції, схваленої розпорядженням КМУ від 26.10.02 р. № 498-р.
Проводяться роботи серед суб'єктів підприємницької діяльності по забезпеченню виконання обласної програми виставково-ярмаркових заходів.
Підприємства та приватні підприємці району беруть участь у виставці «Регіони Кіровоградщини пропонують», у роботі австрійської економічної місії, у зустрічах з польськими бізнесменами.
Основу зовнішньої торгівлі району становить торгівля товарами.
Зовнішньоторгівельний обіг товарами у 2003 році склав 8,26 тис. дол., в 2004 році він становить 46,12 тис. дол.
Головним партнером зовнішньої діяльності залишається Росія.
Робота із забезпечення збільшення товарообігу з Російською Федерацією продовжується шляхом реалізації в районі обласних заходів щодо виконання програми економічного співробітництва між Україною та Росією на 1998–2007 рр. Та програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Росії на 2001—2007 рр.
Будівельними підприємствами державної форми власності на території району є філія «Онуфріївський райавтодор». Філія обслуговує дороги загальною довжиною 264,4 км в тому числі:
із них:
Підприємство виконує роботи з капітального полегшеного ремонту та поточного ремонту, утримання автодоріг.
Територією району проходить автошлях E584.
Медичне обслуговування населення району здійснюють 1 центральна районна лікарня на 112 лікарняних ліжок, 6 амбулаторно-поліклінічних закладів, 13 фельдшерсько-акушерських пунктів. У цих закладах працює 50 лікарів усіх спеціальностей.
У галузі освіти функціонує 13 загальноосвітніх шкіл де навчається 1800 учнів та працює 332 педагогічних працівники, та 7 дошкільних закладів. Вищих та навчальних закладів І—ІІ та ІІІ—IV рівня акредитації немає.
Діють дві школи естетичного виховання в селищі Онуфріївка та Павлиш. В школах навчається 150 учнів, забезпечують навчальний процес 18 викладачів.
Культурно-просвітницька галузь об'єднує 18 установ клубного типу, на базі яких працює 115 формувань, в них бере участь майже 1200 чоловік. В районі 3 колективи мають звання «Народний самодіяльний»:
Бібліотечний фонд 18-ти бібліотек становить 228,2 тис. примірників. Послугами бібліотек користується 11,5 тис. осіб.
Діє районний будинок культури та районна бібліотека, кінотеатр
З метою упорядкування можливих туристичних маршрутів в Онуфріївському районі проведено інвентаризацію об'єктів туристичної інфраструктури таких як:
Створений реєстр підприємств туристично-рекреаційного комплексу району, до якого, за погодженням з власниками, залучено культурно-оздоровчий комплекс «Успіх», що знаходиться на березі Кам'янського водосховища біля села Куцеволівка.
Бузове (загальнодержавного значення).
Велика Стінка (загальнодержавного значення).
Довге, Житлове, Лисячий кут, Литкевич, Сиротін ліс, Солдатське, Шереметів ліс (поблизу с. Дереївка), Шереметів ліс (поблизу с. Куцеволівка), Ясиноватка.
Онуфріївський дендропарк (загальнодержавного значення).
В Онуфріївському районі на обліку перебуває 67 пам'яток історії.
В Онуфріївському районі на обліку перебуває 11 пам'ятка архітектури. У районі налічується 10 пам'яток архітектури та садово-паркової архітектури.
Серед яких
Робота з питань фізичної культури і спорту в Онуфріївському районі спрямована на виконання обласної та районної цільової програм «Фізичне виховання — здоров'я нації» та цільову комплексну програму «Розвиток футболу в Онуфріївському районі».
З метою залучання до регулярних занять фізичною культурою і спортом, планово проводяться спортивно-масові заходи з 12 традиційних видів спорту.
Наймасовішими є змагання з футболу в яких беруть участь 9 населених пунктів району. З даного виду спорту проводяться змагання:
У районі діє Онуфріївська дитячо-юнацька спортивна школа «Юність», заснована на підставі постанови президії району профспілки працівників АПК пр. М. 5-3 від 12.10.2000. У школі працює вісім тренерів з 5 видів спорту: це футбол, настільний теніс, шахи, волейбол, легка атлетика.
Засоби масової інформації району представляє газета «Придніпров'я» (редактор — Руслана Миколаївна Сорока) та радіогазета «Сільські новини» (редактор Репецький В. К.), (вже не існує), книговидавничих організацій та творчих спілок немає.
Онуфріївська районна газета почала виходити з 1932 року, вона мала назву «Ударна праця». Першим її редактором був Яків Данилович Ромашко. З вересня 1933 р. «Ударну працю» редагував М. І. Черевань. Пізнішими її редакторами були П. І. Селезньов, І. І. Злакович, Б. Ю. Авраменко, І. С. Сини постіл, Л. О. Бацак.
Районна газета також носила назву «Зоря комунізму», «Соціалістичне село», а нині «Придніпров'є».
У березні 2003 року. Тоді «Придніпров'є» перейшло на комп'ютерний набір та верстку, на офсетний друк.
Колектив редакції налічує зараз 8 працівників, троє з яких — це творче ядро.
Вдвічі збільшено тираж, який становить в середньому 2 800 примірників. Крім випуску газети, колектив займається розробкою іншої інформаційної продукції, буклетів, закладок тощо. Нові рубрики — «З історії рідного краю» та «Легенди рідного краю».
Редакція районного радіомовлення рішенням сесії районної ради 27.04.1996 р. Редактором затверджено Репецького Василя Костянтиновича. Передачі районного радіомовлення «Сільські новини» виходять тричі на тиждень по 15 хв. кожна. Усього на рік 156 радіопередач, які транслюються в 3,5 тис. радіоточок. В радіопередачах висвітлюється робота сільгосппідприємств усіх форм власності, закладів освіти, культури, охорони здоров'я, працівників правоохоронних органів, досягнення спортсменів, робота громадських організацій, діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.
Серед програм районного радіомовлення є:
З краєм тісно пов'язані імена графів Толстих — Михайла Дмитровича (1804—1891), його сина Михайла Михайловича (1834—1898), та онука Михайла Михайловича (молодшого (1862—1927). Графи володіли 13 тис. десятин землі та навколишніми селами. Усі вони займалися благодійницькою діяльністю та меценатством, впроваджували передові технології у веденні сільського господарства. З іменем Михайла Дмитровича Толстого пов'язують закладення Онуфріївського дендропарку. Михайло Михайлович (старший) розбудовував економію. Михайло Михайлович (молодший) побудував за власні кошти школу в Онуфріївні та Павлиші, лікарню в Павлиші, ветлікарню в Онуфріївні, та інші соціальні об'єкти; завершив розбудову Онуфріївського дендропарку.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Онуфріївського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 55,80 % (проголосували 8379 із 15 017 виборців). Найбільшу кількість голосів отримали:
Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %[13].
.jpg)
_-_05_-_Пам'ятник.JPG)
.JPG)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
