Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Львів (аеропорт)
міжнародний аеропорт у Львові З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Дани́ла Га́лицького (IATA: LWO, ICAO: UKLL), (англ. Lviv Danylo Halytskyi International Airport) — міжнародний аеропорт Львова, другий найбільший в Україні за пасажиропотоком у 2021 році.
Remove ads
Remove ads
Основні параметри
Найбільший на Заході України та в усій Україні за пасажиропотоком і маршрутною мережею, окрім двох київських аеропортів і окупованого Сімферополя. Розташований у мікрорайоні Скнилівок, за 7 км на південний захід від центру міста. Відкритий 1929 року на заміну старому львівському аеропорту на Левандівці. 2012 року був відкритий новий термінал «A», а також завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги, після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності.
Remove ads
Назва
Узагальнити
Перспектива
У жовтні 2010 громадськість запропонувала після реконструкції до Євро-2012 назвати львівський аеропорт на честь українського барокового скульптора Івана Георгія Пінзеля (Міжнародний аеропорт імені Пінзеля, англ. Pinsel International Airport)[8][9][10]. У грудні того ж року міський голова Андрій Садовий запропонував назву «Міжнародний аеропорт імені короля Данила» на честь засновника Львова короля Данила Галицького[11].
20 жовтня 2011 року Львівська міська рада за пропозицією об'єднання «Свобода», фракція якого мала там більшість, звернулася до прем'єр-міністра України Миколи Азарова з вимогою назвати аеропорт іменем Степана Бандери[12]. Президент України Віктор Янукович під час візиту до Львова 28 жовтня заявив, що рішення про найменування аеропорту має приймати міська рада[13], натомість у Міністерстві інфраструктури України за кілька днів оголосили, що такі розпорядження перебувають у компетенції уряду[14]. 4 листопада Верховна Рада України направила до президента Януковича запит щодо недопущення найменування львівського аеропорту іменем провідника ОУН Степана Бандери[15]. Негативно на таку пропозицію відреагувала також Польща[16].
2—7 листопада 2011 промоційний інтернет-портал Львова VisitLviv.net провів голосування за назву львівського аеропорту на своїй сторінці у Facebook[17], у якому взяли участь 12 258 користувачів соцмережі. Найбільше голосів здобула пропозиція назвати його іменем короля Данила Галицького[18]. Посилаючись на дані цього голосування, міський голова Андрій Садовий подав до уряду офіційну пропозицію щодо назви «іменем короля Данила»[19]. 9 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження назвати аеропорт на честь Данила Галицького[20]. Наступного дня секретар Львівської міської ради Василь Павлюк висловив стурбованість із приводу того, чи фігуруватиме в назві слово «король»[21], а депутат ради Юрій Михальчишин звинуватив команду мера Садового у фальсифікації голосування на Фейсбуці[22].
6 лютого 2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[23]. Під час зустрічі з Віктором Януковичем 12 квітня інтелігенція Львова просила президента відкоригувати назву летовища з «Данила Галицького» на «короля Данила»[24][25].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перший політ у Львові відбувся в неділю 24 квітня 1910 року коли у Скнилові на аероплані «Блеріо» піднявся в повітря інженер Ієронімус.[26][27] Ранньою локацією летовища у Львові (з 1914 року) була Левандівка. 5 вересня 1922 року було здійснено перший цивільний регулярний рейс за маршрутом Гданськ — Варшава — Львів.
Першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові, стала Aero Lloyd.
Перші літаки, німецькі «Юнкерс», могли перевезти 4 пасажирів, згодом авіакомпанія закупила голландські «Фоккери», які перевозили 8-10 пасажирів. Ці літаки першими у світі були обладнані туалетом. У середині 30-х років у парк надійшли американські літаки «Локхід», які мали також невеличкий буфет та перевозили до 11 пасажирів. У кінці 30-х закупили американські «Дугласи» місткістю 14 пасажирів. Міжвоєнний цикл замкнули «Юнкерси» місткістю 15 пасажирів. Дві останні моделі літаків вже мали вдосконалене навігаційне обладнання та автопілот.[28]
Відстань Львів — Варшава перші «Юнкерси» долали за 2 год. 30 хв., а Фоккери — за 1 год. 40 хв.
За період пасажирських перевезень летовища на Левандівці, з 1922 по 1929 роки, було здійснено 4558 рейсів, пасажиропотік становив 10 784 осіб. Найбільше — у 1929 році — 485 рейсів (1894 пасажирів).
1929 року відбулося перебазування львівського аеропорту з Левандівки на Скнилівок, де ще тривали будівельні роботи. У 1929 році було зведено спеціальний залізобетонний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом та домашнім аеродромом львівського аероклубу (Aeroklub Lwowski[29]
). Водночас сюди було перебазовано і польський 6-й військовий авіаполк. Новий аеропорт було названо іменем п. президента республіки проф. Ігнатія Мостицького (пол. imienia P. Prezydenta Rzeczypospolitej prof. Ignacego Moscickiego).
У 1931 році до летовища підведено залізничну колію для підвозу палива й інших матеріалів.
У 1932 році збудовано кілька нових споруд, завершено прокладання водопостачальної та каналізаційної системи, льотне поле обладнано дальноміром і радіоосвітлювальною апаратурою, встановлено радіостанцію, метеопункт, паливно-заправну станцію та лампу-маяк. У 1935 році ввели в експлуатацію проблисковий ліхтар для нічних польотів, який було видно за 100 км. 1938 року встановили радіомаяки. Наприкінці 1930-х також встановили дальноміри, що сполучили Львів із Варшавою через Люблін. Також облаштовано зал очікування для пасажирів.
Найбільшою проблемою аеропорту було розмокання ґрунтової злітно-посадкової смуги під час дощу та снігу. Через це він часто закривався, так, наприклад, 1935 року через негоду аеропорт не працював 35 днів. Злітно-посадкові смуги були розташовані навхрест: так, як зараз та з півночі на південь. Їх розміри становили приблизно 1150 x 1050 м[29]. Вони мали покращене покриття, викладене щебенем. У 1936 році майданчик перед ангаром було забетоновано. 1938 року на летовищі знову проводилися дренажні роботи.
Остання довоєнна модернізація відбулася у 1938 році. Тоді було споруджено спеціальну залу для очікування пасажирів. Бетонувати ЗПС почали вже німці у період Другої світової війни.
Загалом, з 1925 по 1939 роки на облаштування аеропорту з державного бюджету було виділено 12 мільйонів злотих[30].
Після відкриття, з левандівського аеропорту на скнилівський було перенесено рейси до Варшави — Ґданська та Кракова. У 1931 році відкрито міжнародну авіатрасу Львів — Бухарест — Софія — Салоніки. Наступного року її продовжили до Варшави, Риги й Таллінна, в 1936-му — до Афін, 1937-му — через острів Родос до Аеропорту Лода, згодом — до Гельсінкі та Бейрута. Таким чином Львів знаходився на маршруті однієї з найдовших у світі авіаліній, який пролягав між двома морями на Півночі та Півдні становив більше 4,3 тис. км, які літаки долали за 34 години. Шлях залізницею тривав 10 діб. Напередодні Другої світової війни цей маршрут, Гельсінкі — Таллінн — Рига — Варшава — Львів — Бухарест — Софія — Салоніки — Афіни — Родос — Лод — Бейрут, був найдовшим у Європі[31].
У міжвоєнний період з центру міста до аеропорту пасажирів та їхній багаж возив безкоштовний автобус. За VIP-клієнтами присилали легковик. В аеропорті працювали безкоштовні носії. Процедура оформлення документів займала менше 15 хвилин[32].
Квитки на літаки продавались не лише в аеропорту, але й у туристичних агентствах та великих готелях. На купівлю квитків у два боки існували суттєві знижки. Діти до 3 років, летіли майже безкоштовно. З центру Львова до аеропорту курсував безкоштовний автобус. Були й обмеження щодо багажу — дозволялось перевезення сумки, вагою 15 кг, а на дальні рейси — 20 кг. На посадку можна було прибувати за 15 хв. до вильоту. Фото та радіоапаратуру треба було здавати.
З «Левандівки» було також перебазовано 6-й авіаційний полк, до складу якого входили 161-ша та 162-га винищувальні ескадрильї, 61-ша і 62-га зв'язкові ескадрильї, 64-та і 65-та бомбардувальні ескадрильї, 63-тя та 66-та розвідувальні, і 69-та допоміжна ескадрилья.
Після початку Другої світової війни з Вторгнення Німеччини в Польщу, вже в перший день війни, 1 вересня 1939 року о год. 11 львівський аеропорт зазнав авіа удару ворогів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників «Штука»[33] 4 бомбового полку Люфтваффе. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. Протягом кількох днів летовище евакуювали за місто. Однак, в результаті бомбардування злітні смуги були настільки пошкоджені, що під час евакуації на них зазнали аварій кілька польських літаків.
Після анексії Західної України Радянським Союзом, в аеропорті розмістилися літаки 15 змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Червоної Армії[31]. Було також влаштовано цивільну авіацію: відкрито рейси до Києва, Москви та інших міст СРСР[30].
Німецька авіація почала нальоти на львівський аеропорт з перших днів червня 1941 року, ще до офіційного початку радянсько-німецької війни. За свідченням капітана 3-ї винищувальної групи Люфтваффе фон Гана, коли «Скнилів» потрапив до німців, на аеродромі було 264 знищених радянських літаків[31]. Завалене їхніми рештками льотне поле було непридатним до користування. Так, коли 9 липня 1941 року з Самбора до Львова прилетіли 10 розвідників «Смолік» та 10 винищувачів «Avia B-534» словацьких збройних сил, то вони були вимушені приземлятися на полях біля Рясного, де згодом влаштували тимчасовий військовий аеродром. Згодом німці розчистили й скнилівське летовище[30].
Після окупації Львова Німеччиною, аеропорт "Скнилів" відігравав роль транзитного і транспортного вузла для усього Східного Фронту.[29]
З 20 вересня 1943 - по жовтень 1943 аеродром був базою транспортної авіації Люфтваффе (Schleppgruppe 2 утворена із перейменування Verbindungskommando (S) 4)[34]. Літаки базування DFS.230, Go 242, He 46, He 111, Hs 126, Ju 52, Ju 87 і Kl 35[34].
У 1944 році, після звільнення Львова Червоною Армією, спочатку відновлено польоти з тимчасового аеропорту біля Рясного, а лише згодом — зі Скнилова. За кілька місяців сформовано Львівський авіазагін. Того ж року відновлено авіасполучення з Києвом; наступного року впроваджено рейси до Станиславова, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Рівного. Рейси до столиці виконували літаки Лі-2, до сусідніх обласних центрів — По-2.
У квітні 1955 року в аеропорті відкрито новий аеровокзал (нині — термінал 1), збудований за типовим проектом московських архітекторів Єлькіна й Крюкова, що їх консультував академік Жолтовський. Будівництво здійснював Львівський будівельний трест № 98 під керівництвом Келлера.
До кінця 1950-х років через Львів проходило багато міжнародних авіаліній, зокрема, Москва — Відень, Москва — Прага, Москва — Бухарест та інші. Через те, що на початку 1960-х цивільна авіація почала використовувати реактивні й турбогвинтові літаки, львівський аеропорт перестав обслуговувати міжнародні авіалінії.
Львівський аеропорт міг приймати турбогвинтові літаки Ан-10, від 1963 року — Ан-24, від 1964 — Іл-18 і Ту-124. Ці літаки обслуговували середні й дальні внутрішньосоюзні авіалінії. У 1967 році літаки Іл-14, що їх використовували на ближніх авіалініях, замінили на Ан-24 та Як-40. На місцевих авіалініях зі Львова літали Ан-2, Аеро-45, Л-200 «Морава». У 1970-х-1980-х роках було потовщено та продовжено злітно-посадкову смугу, внаслідок чого аеропорт зміг приймати пасажирські Ту-154, транспортні Іл-76 і Ан-22 «Антей». На середніх авіалініях експлуатувалися Ту-134, на коротких — Л-410. На 1980-ті роки припадає найбільша інтенсивність відправлень літаків зі львівського аеропорту — близько 60 в день[30].
Станом на вересень 1990 р. в аеропорту діяла загальносоюзна інформаційна система розкладів «Сирена-2»[35]. Остання дозволяла синхронізувати всі розклади між ключовими аеропортами СРСР. Пульти «Сирени-2» в УРСР були також у Дніпрі, Києві, Одесі та Сімферополі.
З розпадом Радянського Союзу кількість перевезень різко зменшилася, натомість, аеропорт відновив статус міжнародного. До саміту глав держав Центральної та Східної Європи, що проходив у Львові 1999 року, аеровокзал капітально відреставровано[36].
У 2009–2012 роках до Чемпіонату Європи з футболу 2012 під керівництвом Степана Лукашика[37] проведена реконструкція аеропорту: збудовано новий термінал в стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»[38] вартістю 2 мільярда 437 мільйони гривень[39]; відремонтовано старий радянський термінал[36], а злітно-посадкову смугу реконструйовано та продовжено з 2510 до 3305 метрів для того, щоб вона могла приймати літаки класу D[40]. Спочатку також планувалося, що біля аеропорту буде збудовано багатоповерховий паркінг для автомобілів[41] та новий автовокзал[42], а вулиця Ряшівська буде продовжена від Патона повз летовище до Кульпарківської[43].
16 березня 2018 року Львівське летовище вперше прийняло літак Boeing 777.[44]
2018 року аеропорт досяг рекордного для себе пасажиропотоку в 1,5 мільйони пасажирів, що понад як втричі перевершує показник 10 років перед цим.[45]
З 26 жовтня 2019 року в аеропорту почав базуватися літак Boeing 737-800 авіаперевізника SkyUp.[46][47]
Remove ads
Інфраструктура
Узагальнити
Перспектива
Новий термінал «A» площею 39 000 м2 має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль із авіаційної безпеки. Аеровокзал має 28 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 12 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку[48]. У холі на першому поверсі стоїть бюст короля Данила Галицького. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів за годину на приліт і 220 на відліт. У ньому діє VIP-зала[36].
Термінал «A» має 9 виходів (серед них 4 — з телетрапами із встановленими системами паркування літаків).
Злітно-посадкова смуга довжиною 3305 метрів здатна приймати літаки типу D. Можливе здійснення 20 вильотів на годину літаків типу D[40]. Перевезення пасажирів від/до літаків здійснюється автобусами AeroLAZ 12 та Neoplan Apron.
У рамках підготовки до Євро-2012 було встановлено світлосигнальне обладнання та систему інструментальної посадки ІІ категорії. Сертифікація ДАСУ була проведена в грудні 2017 р.[49]. Ця система полегшує захід і посадку за умов поганої горизонтальної видимості до 350 метрів та вертикальної — до 30 м.
Згідно індикативного плану дій щодо інвестування у транс'європейську транспортну мережу (TEN-T), який був представлений у січні 2019 року Європейською комісією і Всесвітнім банком, планується завершення реконструкції терміналу «1» — до 2020 року; реконструкція аеродромного комплексу і готелю «Тустань», будівництво вантажного терміналу, а також ангарів для авіаційного ТО — до 2030 року.[50]
З 24 червня 2019 року відновив роботу старий термінал аеропорту (термінал «1»).[51]
Remove ads
Послуги
Аеропорт має лаунж-зали як для пасажирів, що прямують за кордон, так і на внутрішніх рейсах.[52]
Громадський транспорт
Громадський транспорт, що курсує до нового терміналу «A» аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького:
№ 29: Аеропорт (Термінал А) — Університет
Час роботи: 06:08 — 22:54
Вартість квитка: 10₴ (у водія) / 6₴ (безготівкова онлайн оплата);
№ 48: Аеропорт (Термінал А) — ринок Галицьке перехрестя
Час роботи: 07:00 — 22:00
Вартість квитка: 10₴;
(нічний) № 2Н: Аеропорт (Термінал А) — АС Західна — Площа Різні
Час роботи: 23:40 — 05:23
Вартість квитка: 14₴;
(експрес): Аеропорт (Термінал А) — 
Залізничний вокзал
Час роботи: 10:00 — 19:00
Вартість квитка: 20₴.
Remove ads
Авіалінії та напрямки
Узагальнити
Перспектива
Київ-Жуляни
Київ-Бориспіль
Відень
Варшава-Шопен
Варшава-Модлін
Франкфурт
Стамбул
Стамбул-Сабіха
Болонья
Будапешт
Венеція
Вроцлав
Дюссельдорф-Веце
Лондон-Станстенд
Лондон-Лутон
Каунас
Краків
Мілан-Бергамо
Неаполь
Пафос
Познань
Рим-Ф'юмічіно
Рим-Чампіно
Турин
Тель-Авів
Берлін
Гданськ
Дортмунд
Ларнака
Меммінген
Мілан-Мальпеса
Пардубиці
Рига
Анталія
Бодрум
Даламан
Родос
Батумі
Одеса
Тирана
Тиват
Іракліон
Баку
Біллунн
Братислава
Вільнюс
Катанія
Катовиці
Лісабон
Таллін
Барі
Палермо
Піза
Львів
Мадрид
Ейндховен
Барселона
Париж Бове
Брюссель-Шарлеруа
Ніцца
Салоніки
Афіни
Прага
Запоріжжя
Харків
Валенсія
Тбілісі
Зелена Гура
Манчестер
Бургас
Аліканте
Нюрнберг
Стокгольм-Арланда
Загреб
Пункти призначення - 
Remove ads
Прийнятні літаки
.jpg)
_at_Lviv_International_Airport.jpeg)
- Ан-2, Ан-12, Ан-22, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-32, Ан-70, Ан-74, Ан-124, Ан-148
- Іл-14, Іл-18, Іл-76(130т), Іл-78, Іл-62м, Іл-96
- Ту-124,Ту-134, Ту-154, Ту-204
- Як-40, Як-42
- Embraer ERJ-135, Embraer ERJ-145, Embraer 170, Embraer 195
- Boeing 737, Boeing 737 MAX, Boeing 757, Boeing 767, Boeing 777, Boeing 787, Boeing C-17 Globemaster III, KC-135 Stratotanker
- Airbus A220, Airbus A300, Airbus A310, Airbus A319, Airbus A320, Airbus A321, Airbus A330, Airbus CC-150 Polaris, Airbus A350
- Bombardier Dash 8 Q400, Bombardier BD-700, Bombardier CRJ-900LR
- Lockheed C-5M Super Galaxy, Lockheed C-130J
- Saab 340A, Saab 340b, Saab 2000[ru]
- Alenia C-27J Spartan
- Let L-410UVP-E Turbolet, Let L-200D Morava
- ATR 72, ATR 42
- Dassault Falcon 2000EX, Dassault Falcon 50EX
- Dornier 328—300 JET
- Beechcraft C-12C Huron[en], Beechcraft B300[en], Beechcraft 2000A Starship
- Cessna 208B[ru], Cessna 560,Cessna 750
- Diamond DA-42 Twin Star
- Piper PA-31T1 Cheyenne IA[ru]
- Pilatus PC-12/47E
- Piaggio P-180 p-51
- Eclipse 500
- Fokker 50, Fokker 70, Fokker 100
- Raytheon 390
- British Aerospace Avro RJ85
- CASA CN-235M[ru]
- McDonnell Douglas MD-82, McDonnell Douglas MD-83
Remove ads
Пасажирообіг
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.
Статистика за місяцями
- Пасажиропотік
- Кількість рейсів
Катастрофи та інциденти
- 16 листопада 1959 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11167, який летів з Москви (Внуково) до Львова, зазнав аварії при посадці в аеропорті «Львів». Загинуло 40 людей.
- 26 лютого 1960 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11180, який летів із Києва (Жуляни) до Львова, зазнав аварії при посадці у Львові. Загинуло 32 людей. Один пасажир вижив.
- 23 грудня 1973 року — пасажирський літак Ту-124, реєстр. номер СССР-45044, який виконував рейс Львів — Київ (Бориспіль), впав після зльоту біля села Винники через пожежу в двигуні. Загинуло 17 людей.
- 3 травня 1985 року — пасажирський літак Ту-134А, реєстр. номер СССР-65856, який виконував рейс Таллінн — Львів — Кишинів, при посадці в аеропорт зіткнувся із вини диспетчерів з військово-транспортним Ан-26, що летів зі Львова в Москву. Унаслідок зіткнення загинули всі 94 особи в обох літаках.
- 27 липня 2002 року — під час проведення авіашоу впав винищувач Су-27 у натовп глядачів, що прийшли подивитися шоу. Загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей. За кількістю загиблих є найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу. 2 пілоти катапультувались і вижили. Обидва згодом були засуджені на тривалі терміни ув'язнення.
- 6 січня 2019 року — пасажирський літак Boeing 737—800 авіакомпанії Turkish Airlines, реєстр. номер TC-JVI, який виконував рейс Львів — Стамбул, при здійсненні розвороту на ЗПС в районі 8 РД, частково викотився за межі ЗПС. Постраждалих немає.
- 4 жовтня 2019 року — транспортний літак АН-12БК, реєстр. номер UR-CAH, який виконував рейс Віго — Львів — Стамбул зазнав катастрофи при посадці. Загинуло 5 членів екіпажу.
- 23 листопада 2019 року — пасажирський літак авіакомпанії МАУ, рейсу PS034, який виконував рейс Львів — Київ, при здійсненні розвороту на ЗПС, частково викотився за її межі. Постраждалих немає.
- 18 березня 2022 року — Росія атакувала територію аеропорту 3 крилатими ракетами.
Див. також
Галерея
Аеропортовий автобус AeroLAZ (2008)
Автобусна зупинка біля аеропорту (2008)
Погруддя Королю Данилу у приміщені аеропорту
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads