Loading AI tools
річка в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Куре́йка (також відома як Лю́ма, Ну́ма) — річка у Середньому Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Евенкійського, Таймирського та Туруханського районів Красноярського краю. Права, одна із найпівнічніших великих приток річки Єнісей. Належить до водного басейну Карського моря.
| Курейка | |
|---|---|
 | |
 | |
| 66°29′17.59999209999″ пн. ш. 87°14′8.4000121000019″ сх. д. | |
| Витік | плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я) [1] |
| • координати | 68°30′11.8″ пн. ш. 96°0′38.6″ сх. д. |
| • висота, м | ~1000 м [1] |
| Гирло | Єнісей (863 км від гирла) [1] |
| • координати | 66°29′17.6″ пн. ш. 87°14′8.4″ сх. д. |
| • висота, м | 3 м [1] |
| Похил, м/км | 1,13 м/км |
| Басейн | Єнісей → Карське море |
| Країни: |  Росія Красноярський край |
| Регіон | Красноярський край[2] |
| Довжина | 888 км |
| Площа басейну: | 44 700 км² |
| Середньорічний стік | 664 м³/с |
| Водойми в руслі | Курейське водосховище |
 | |
Назва «курейка» може походити від північноросійського наріччя кур'я — «заплава», «протока». Допускається також зв'язок із евенк. курейка — «дикий олень», ймовірно також, через назву відомого евенського роду куре, який проживав на правих притоках пониззя Єнісею.[3]
Гірська річка, тече майже на всьому протязі по північній частині Середньосибірського плоскогір'я в глибокій, вузькій долині, із численними тіснинами, порогами, водоспадами, швидкими перекатами. Довжина — 888 км, площа басейну — 44 700 км². Найбільший водоспад, Великий Курейський, має висоту — 13 м.
Бере свій початок на схилах плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я), тече по території Красноярського краю на південь, далі — після впадіння річки Ядун, круто повертає на північ, протікаючи через вузькі, довгі озера, зокрема озеро Анама. Після впадіння у неї річки Ягталі, Курейка повертає на південний захід, тече через озеро Дюпкун та водосховище Курейської ГЕС і впадає у Єнісей із правого берега, навпроти однойменного села Курейка. Ширина річки в районі гирла — близько 1 км.
За 101 км від гирла розташована Курейська ГЕС і селище енергетиків Світлогорськ. Судноплавна від гирла до селища Світлогорськ.
Живлення річки, головним чином — снігове. Середня швидкість течії коливається від 0,7-0,9 м/с у широкому річищі, проточних озерах та водосховищі і до 1,2-1,9 м/с у тіснинах і перекатах.
Замерзає в середині жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Повінь з кінця травня — початку червня по серпень. Льодохід восени близько 20 днів, навесні — 7, супроводжується заторами.
Середньорічна витрата води у гирлі близько 664 м³/с, за 98 км від гирла становить 625,14 м³/с (максимальна середньомісячна — 2 692,47 м³/с), за 311 км від гирла — 359,56 м³/с.[4]
Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води за 40 років спостережень (з 1936 по 1992 роки) з контрольно-вимірювальної станції у селищі Світлогорськ, за 98 км від гирла (70% водозбору).[4]
Річка Курейка приймає біля сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Курейки,(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Гонгда (Ліва Гонгда) | 128 | 2 000 | 747 | |
| Ядун | 93 | 1 720 | 666 | |
| Енде | 172 | 2 830 | 274 | |
| праві притоки | ||||
| Бельдунчана (Догальдин) | 195 | 4 440 | 646 | |
| Ягталі | 73 | 3 550 | 467 | |
| Велика Кожарка | 100 | 1 150 | 40 | |
Береги Курейки малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, покинутих своїми мешканцями. Чи не єдине поселення із постійними жителями — селище енергетиків Світлогорськ та село Курейка, розташоване на лівому березі Єнісею, навпроти гирла річки.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
