Крістіан Дітріх Граббе

Крістіан Дітріх Граббе (11 грудня 1801, Детмольд — 12 вересня 1836, там само) — німецький драматург Доберезневого періоду.

Крістіан Дітріх Граббе
нім. Christian Dietrich Grabbe
Народився	11 грудня 1801(1801-12-11)[1][2][…] Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[3]
Помер	12 вересня 1836(1836-09-12)[1][2][…] (34 роки) Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[3] ·сифіліс
Поховання	Weinbergfriedhofd
Країна	Principality of Lipped
Діяльність	драматург, письменник, поет-адвокат, суддя
Alma mater	Лейпцизький університет
Мова творів	німецька
Жанр	п'єса
Magnum opus	Don Juan und Faustd
Крістіан Дітріх Граббе у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Граббе народився в родині тюремного наглядача. Свої перші проби в драматургії Граббе зробив у віці 16 років. З 1820 року стипендія герцогині дозволила йому вивчати право в Лейпцигу, 1822 року він продовжив навчання в Берліні. Саме в Берліні він познайомився з Генріхом Гейне. Закінчивши в 1823 році юридичну освіту, він марно намагався влаштуватися на роботу в німецький театр актором або режисером. Врешті він повернувся до Детмольда і в наступному році склав державний іспит з права.

Спроби знайти посаду адвоката в Детмольді спочатку не мали успіху, і лише в 1826 році він взяв на себе безоплатне представництво хворого ревізора, наступником якого він став у 1828 році. У 1829 р. в Детмольді відбулася вистава «Дон Жуан і Фауст», єдина за життя постановка однієї з найвідоміших його драм. З 1831 р. стан здоров'я Граббе помітно погіршився, а наслідки його алкоголізму стали помітними (епізод, характерний для вживання алкоголю Граббе, що відбувся восені 1828 р., описує Георг Файн).^[4] Заручини з Генрієттою Маєр Граббе розірвав і повернувся до Луїзи Крістіани Клостермайєр, яка вже один раз йому відмовила.

У 1833 році він одружився з Луїзою Крістіаною Клостермаєр, старшою за нього на 10 років, проте шлюб швидко виявився нещасливим. У 1834 році Граббе кинув свою посаду. Він поїхав до Дюссельдорфа через Франкфурт-на-Майні, де посварився зі своїм видавцем. У Дюссельдорфі він намав свій будинок на Болкерштрассе 6.^[5] На сьогоднішній повоєнній будівлі на вулиці Ріттерштрассе, 21 видно кам'яну дошку, яка вказує на його перебування в той час. У Дюссельдорфі він працював разом з Карлом Іммерманом, з яким познайомився у 1831 році, у оновленому ним міському театрі. Але ця співпраця тривала також не довго через депресію Граббе та надмірне вживання алкоголю. У 1836 році він знову повернувся до Детмольда, а його дружина подала на розлучення. Того ж року Граббе помер у своєму рідному місті від туберкульозу хребта.

Творчість

Поряд з Георгом Бюхнером, Граббе був найбільшим новатором німецькомовної драми свого часу. Неабиякий вплив на Граббе мали Шекспір і рух «Буря і Натиск». У своїх драмах, які виходили за рамки можливостей тодішньої театральної і сценічної техніки своїми масовими сценами та швидкими змінами сцен, він перетворив сувору форму класичної драми в серію слабко пов'язаних сцен та став піонером реалізму на сцені. У своїх творах він розробляв сюжети й ідеї, пов'язані з його песимістичним світоглядом.

Творчість Граббе, забута після його смерті, була лише частково наново відкрита драматургами натуралізму та експресіонізму. Граббе пошановували як національного драматурга за часів націонал-соціалізму, наголошуючи на деяких його антисемітських заявах^[6][7] та ізольованих антиєврейських пасажах в його п'єсах (особливо його «Попелюшка») та національної орієнтованості його тем (особливо Битва Германна). У 1930-х роках іменем Граббе було названо декілька вулиць.

Твори

• Herzog Theodor von Gothland. Tragödie, vollendet 1822. Uraufführung Wien 1892.
• Scherz, Satire, Ironie und tiefere Bedeutung. Lustspiel, geschrieben 1822, Änderungen bis 1827. Uraufführung München 1907.
• Nannette und Maria. Melodram, entstanden 1823, Uraufführung Kettwig 1914.
• Marius und Sulla. Dramenfragment, entstanden 1823—1827. Uraufführung Detmold 1936.
• Über die Shakspearo-Manie. Theaterkritische Abhandlung, entstanden 1827.
• Don Juan und Faust. Tragödie, vollendet 1828. Uraufführung Detmold 1829.
• Kaiser Friedrich Barbarossa. Drama, erster Teil des Hohenstaufen-Zyklus, vollendet 1829. Uraufführung Schwerin 1875.
• Kaiser Heinrich VI. Drama, zweiter Teil des Hohenstaufen-Zyklus, vollendet 1829. Uraufführung Schwerin 1875.
• Etwas über den Briefwechsel zwischen Schiller und Goethe. Literaturkritische Abhandlung, geschrieben im Juni 1830, auszugsweise im Druck in Hermann. Ein Centralorgan für Rheinland-Westphalen (21. Juni 1835).
• Napoleon oder Die hundert Tage. Drama, vollendet 1831. (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів) Uraufführung Frankfurt am Main 1895.
• Kosciuszko. Dramenfragment über Tadeusz Kościuszko, entstanden 1835.
• Aschenbrödel. Lustspiel, 1. Fassung vollendet 1829, 2. Fassung vollendet 1835. Uraufführung Detmold 1937.
• Hannibal. Tragödie, vollendet 1835. Uraufführung München 1918.
• Der Cid. Libretto zu einer geplanten Oper von Norbert Burgmüller, entstanden 1835. Uraufführung Loipfing/Isen 2002.
• Die Hermannsschlacht. Drama, entstanden 1835—1836. Uraufführung Freilichtbühne Nettelstedt 1934.
• Briefe. Hg. u. m. e. Nachwort versehen v. Lothar Ehrlich. Aisthesis, Bielefeld 1995.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
3. Граббе Кристиан Дитрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
4. Vgl. Ernst Fleischhack: Georg Fein bei Grabbe in Dortmund. Eine noch unbekannte Begegnung im Herbst 1828. In: Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe — Ein Dramatiker der Moderne. Bielefeld 1996. S. 129—136 m.w.Nachw.
5. A. Hofacker: Neuer illustrierter Führer durch Düsseldorf und Umgebung für Einheimische und Fremde (1895), Seite 38
6. John von Düffel: Vom Krieg des leidenden mit dem lachenden Dichter. In: Die Welt, 10. Mai 2003, abgerufen am 12. September 2011.
7. Werner Broer / Detlev Kopp (Hrsg.): Grabbe im Dritten Reich. Bielefeld 1986

Література

• Karl Ziegler: Grabbes Leben und Charakter. Faksimiledruck der Erstausgabe von 1855. Hg. und mit einem Nachwort von Detlev Kopp u. Michael Vogt. Aisthesis, Bielefeld 2009. ISBN 978-3-89528-722-0.
• Arthur Koetz: Das Grabbeproblem in seiner zeitgeschichtlichen Bindung
• Alfred Bergmann: Die Glaubwürdigkeit der Zeugnisse für den Lebensgang und Charakter Christian Dietrich Grabbes. Eine quellenkritische Untersuchung. Verlag Dr. Emil Ebering, Berlin 1933.
• Alfred Bergmann (Hrsg.): Grabbe in Berichten seiner Zeitgenossen. Metzler, Stuttgart 1968.
• Manfred Schneider: Destruktion und utopische Gemeinschaft. Zur Thematik und Dramaturgie des Heroischen im Werk Christian Dietrich Grabbes, Athenäum, Frankfurt/M. 1973.
• Maria Porrmann: Grabbe — Dichter für das Vaterland. Die Geschichtsdramen auf deutschen Bühnen im 19. und 20. Jahrhundert, Bd. 10, Landesverband Lippe, Lemgo 1982. ISBN 3-921428-45-9.
• Detlev Kopp: Geschichte und Gesellschaft in den Dramen Christian Dietrich Grabbes. Peter Lang, Frankfurt/M. 1982.
• Werner Broer/Detlev Kopp (Hrsg.): Grabbe im Dritten Reich. Aisthesis, Bielefeld 1986. ISBN 3-925670-00-9
• Lothar Ehrlich:
  • Christian Dietrich Grabbe. Rezeption und Wirkung. Habilitation, 1980.
  • Christian Dietrich Grabbe. Leben und Werk. Reclam, Leipzig 1986.
• Winfried Freund (Hrsg.): Grabbes Gegenentwürfe. Neue Deutungen seiner Dramen. Wilhelm Fink, München 1986. ISBN 3-7705-2341-5
• Werner Broer/Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe (1801—1836). Beiträge zum Symposium 1986 der Grabbe-Gesellschaft. Niemeyer, Tübingen 1987. ISBN 3-484-10552-6
• Detlev Kopp/Michael Vogt (Hrsg.): Grabbe und die Dramatiker seiner Zeit. Beiträge zum II. Internationalen Grabbe-Symposium 1989. Niemeyer, Tübingen 1990. ISBN 3-484-10657-3
• Olaf Kutzmutz: Grabbe. Klassiker ex negativo. Aisthesis, Bielefeld 1995. ISBN 3-89528-141-7.
• Roy C. Cowen: Christian Dietrich Grabbe — Dramatiker ungelöster Widersprüche. Aisthesis, Bielefeld 2001. ISBN 3-89528-163-8. (Lesenswerte Einführung mit Literaturangaben)
• Ladislaus Löb: Christian Dietrich Grabbe. Metzler-Verlag, Stuttgart 1996. ISBN 3-476-10294-7.
• Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe — Ein Dramatiker der Moderne. Aisthesis, Bielefeld 1996. ISBN 3-89528-118-2
• Carl Wiemer: Der Paria als Unmensch. Grabbe — Genealoge des Anti-Humanitarismus. Aisthesis Essay 8, Bielefeld 1997. ISBN 3-89528-162-X.
• Detlev Kopp/Michael Vogt (Hrsg.): Grabbes Welttheater. Christian Dietrich Grabbe zum 200. Geburtstag. Aisthesis, Bielefeld 2001. ISBN 3-89528-300-2
• Jörg Aufenanger: Das Lachen der Verzweiflung. Grabbe. Ein Leben. S.Fischer, Frankfurt am Main 2001. ISBN 3-10-000120-6.
• Christian Dietrich Grabbe: Der Cid. Große Oper in 2–5 Akten. Text — Materialien — Analysen (mit DVD der Welturaufführung). Hgg. von Detlev Kopp in Verb. mit Kurt Jauslin u. Maria Porrmann. Aisthesis, Bielefeld 2009.
• Rüdiger Frommholz. Christian Dietrich Grabbe. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 694–696 (Digitalisat).
• Albert Meier: «Sieh da der Neger.» Christian Dietrich Grabbes Herzog Theodor von Gothland als romantisierendes Schiller-Pastiche. In: Grabbe-Jahrbuch 2018 (37. Jahrgang), S. 31–40.

Посилання

• Бібліографія. Крістіан Дітріх Граббе // Німецька національна бібліотека
• Роботи про Крістіан Дітріх Граббе // Цифрова бібліотека Німеччини
• Werke von
• Leben und Werk von Крістіан Дітріх Граббе // Projekt Gutenberg-DE^[de].
• Архів Граббе Lippische Landesbibliothek Detmold
• Портал Grabbe. Містить твори та листи, включаючи коментарі до текстової версії історично-критичного повного видання (опублікованого Академією наук у Геттінгені. За редакцією Альфреда Бергмана), а також усі збережені рукописи факсиміле
• Офіційна сторінка Товариства Граббе
• Інформація про фільм «Битва Германна»