Loading AI tools
радянський актор театру і кіно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юхим Захарович Копелян (рос. Ефи́м Заха́рович Копеля́н; 30 березня (12 квітня) 1912 — пом. 6 березня 1975) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1957). Народний артист РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1973). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1976 — посмертно).
Юхим Копелян | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Юхим Залманович Копелян | |||
Народився | 30 березня (12 квітня) 1912 Речиця, Мінська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 6 березня 1975 (62 роки) Всеволозьк, Ленінградська область, РРФСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Громадянство | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | актор, актор озвучування | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна | |||
Заклад | Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова | |||
Роки діяльності | 1932—1975 | |||
Дружина | Людмила Макарова (1921—2014), Народна артистка СРСР (1977) | |||
Діти | Кирило Юхимович Копелян (1948—2005, актор) | |||
Брати / сестри | Isaak Kopelyand | |||
IMDb | nm0465748 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Юхим Копелян у Вікісховищі | ||||
Юхим Копелян народився 1912 р. в Речиці (нині — Гомельська область, Білорусь) у єврейській родині лісозаготівельників. У його батька, бракера з лісозаготівлі[2] Залмана Давидовича Копеляна (1874—1956), уродженця Катеринослава, та матері, Маші Мордухівни Копелян (уродженої Френкель, 1878—1954)[3], родом з Речиці[4][5] було ще п'ять синів. Батьки уклали шлюб 3 серпня 1899 року у Носовичах Гомельського повіту Могилівської губернии[6]. Діду по материнській лінії, лісопромисловцю та одному з найзаможніших людей Речиці Мордуху Хацкелевичу Френкелю, належав лісопильний завод, який постачав деревину для мостів військового відомства[7]. Один зі старших братів, Ісак Залманович Копелян, став відомим художником, двоє загинули на фронті в роки Другої світової війни: Абрам (1902—1945) — під Ленінградом, Євген (1908—1945) — у Польщі[8]. Також були брати Михайло (1900—1984) та Григорій (1914—1936).
У 1912—1929 роках жив у Речиці на вулиці Карла Маркса, будинок 25. 1928 року закінчив Речицьку трудову школу. У 1928—1929 роках працював художником при Речицькому кінотеатрі. У 1929 році приїхав до Ленінграда і деякий час працював токарем на заводі «Червоний Путиловець», а потім вступив до Інституту пролетарського образотворчого мистецтва (нині Інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Є. Ріпина) на архітектурний факультет, де раніше навчалися його два брата.
Закінчив студію при Ленінградському Великому драматичному Театрі (1935), де потім працював.
Під час німецько-радянської війни (1941—1943 рр.) служив у фронтовому Театрі народного ополчення.
Один з провідних акторів Великого драматичного театру в Ленінграді. Як режисер поставив кілька вистав.
Дебютував в кінематографі в картині «Помилка героя» (1932). Зіграв близько дев'яноста ролей в кіно, телефільмах і фільмах-спектаклях. Знявся в ряді українських кінострічок.
Працював на дубляжі і озвучуванні фільмів: «Ніхто не хотів умирати» (1966), «Женя, Женечка і „катюша“» (1967), «Снігуронька» (1968), «Мертвий сезон» (1968), «Початок» (1970), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, голос за кадром) та ін.
Пішов з життя від інфаркту 6 березня 1975 року в Ленінграді. Похований на Волковському кладовищі в Ленінграді.
Грав в українських фільмах:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.