Княждвір

Княждві́р — село в Україні, у Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Княждвір
Західна околиця села Західна околиця села
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Тер. громада	Печеніжинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26080170030044356
Основні дані
Засноване	1458
Населення	1875
Площа	19,969 км²
Густота населення	93,9 осіб/км²
Поштовий індекс	78294
Географічні дані
Географічні координати	48°33′29″ пн. ш. 24°54′46″ сх. д.
Водойми	Прут
Місцева влада
Адреса ради	78294, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Княждвір, вул. Шевченка, 63
Карта
Княждвір
Княждвір
Мапа
Княждвір у Вікісховищі

Географія

Через село тече річка Шибенка Велика, права притока Пруту.

Цікаві факти

Церква у с. Княждвір XVIII ст., спалена у 1982 р. (фото В. Щербаківського)

.

• Згадується 10 січня 1461 року в книгах галицького суду^[1].
• У податковому реєстрі 1515 року документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної^[2].
• У 1870-х рр. львівський краєзнавець А.Шнайдер запропонував для Княждвора (як колишнього містечка) проєкт герба з зображенням чотирьох соляних топок (поселення віддавна було осередком солеваріння). Водночас сільська громада користувалася печаткою з іншою символікою: зображенням селянина, що несе на плечах граблі та косу^[3].
• З 1886 році Княждвір з Коломиєю з'єднував паровий вантажний трамвай, де паротяг kkStB 98 LCJE 031 носив ім'я села.
• З січня 1940 р. село поділялося на два: Горішній Княждвір і Долішній Княждвір з окремими сільрадами
• 23 жовтня 1940 р. указом Президії Верховної Ради УРСР Княждвір Горішня і Княждвір Долішня сільські ради передані з Коршівського району до Печеніжинського району.
• 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР радянська влада була знищила історичну назву сіл Княждвір і перейменувала їх на безликі: село Верхнє і село Нижнє; з 1963 р. сільрада називалася Нижненською і включала ще й село Кайданці^[4].
• Унікальна гуцульська церква була спалена в 1982 році.
• У 1993 р. села Верхнє і Нижнє об'єднані та повернена селу історична назва.^[5]
• На захід від села розташований знаменитий Княждвірський ботанічний заказник, а також Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат.

Відомі люди

• Марусяк Дмитро («Зайчик») — командир рою сотні УПА «Ударник 5» (вд. 95а) ВО-6 «Сян», відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1 кляси (23.08.1948) за ліквідацію генерала Свєрчевського.
• Дмитро Васильович Повх (1922—25.01.1949) — керівник Печеніжинського райпроводу ОУН.^[6][7]

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.271, № 2987 (лат.)
2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
3. ЛНБ ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Справа 7. — Арк. 13, 13 зв., 136.
4. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с. — стор. 20, 59
5. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 Квітня 2018. Процитовано 16 Квітня 2018.
6. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. — ISBN 966-428-010-0, т.2, с. 934 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 Жовтня 2021. Процитовано 7 Листопада 2021.
7. Уляна Мокринчук. Шляхами бойової слави: на Прикарпатті вшанували станичного УПА Дмитра Повха (ФОТО). Архів оригіналу за 7 Листопада 2021. Процитовано 7 Листопада 2021.

Література

• М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір». Макіївка: Графіті, 1998.
• М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір» (видання 2-е присвячене 600-чіччю села Княждвір). Коломия: "Вік", 2019, 450 с.