ВО-6 «Сян»— 1-й командир курінний «Ударник» (Яків Чорній) (†23.12.1944), заступник командира і начальник штабу «Пік» (Павлик Володимир), включав з 7.08.1944 сотні:
З листопада 1944 року до квітня 1945 року ВО-6 «Сян» була ліквідована, як округа, а ті загони, які залишалися на її території, були підпорядковані ВО-2 «Буг».[1]
Травень 1945— серпень 1947
Як самостійна одиниця ВО-6 «Сян» відновлена з травня 1945 року в зв'язку з наступом в лютому 1945 року Червоної армії та утворенням лінії державного кордону між СРСР та Польщею, (що посилено охоронявся), для оперативного керування силами УПА на тій частині етнічної української території, що ввійшла до складу Польщі. Діяла до ліквідації влітку 1947 року в зв'язку з проведенням польською владою етнічної чистки— операції «Вісла» та тотальною депортацією українців з батьківської землі.
Командиром відновленої ВО-6 «Сян» став курінний «Орест» (Мирослав Онишкевич).
Військова округа була розділена на три територіальні відтинки, в кожному з яких діяли один-два курені, що в свою чергу ділились на відділи УПА. Після переходу фронтів, зокрема в час великих боїв на Закерзонні 1946—1947рр., в ВО «Сян» діяли відділи кількістю по 130—180 бійців.
Відд.??— сотенний «Чавс» Краль Василь (01.1946— 09.1947, арешт 1948)[3]
За даними П.Мірчука до ТВ-28 також належали відділи: «Галайда-2» (командири: Шклянка Григорій-«Куліш», «Ворон»), «Кочовики» (командир Євген Лобай-«Штиль»).
Після проведення польською владою операції «Вісла» на етнічних українських територіях Закерзоння фактично не залишилось українців. Не стало підтримки населення і не залишилось кого захищати.
25 травня1947 року бойові сотні одержали лист Проводу УПА зі словами:
«Тепер жде Вас тяжке завдання, яке мусите виконати з честю. Відходити туди, куди велить наказ! ...Іти до вільного світу і роз'яснювати про боротьбу УПА і злочини комуни.»
З червня 1947 сотні УПА почали залишати територію Закерзоння і вирушили рейдом в Західну Німеччину. До кінця літа Військова округа «Сян» фактично припинила своє існування, формально вона була ліквідована в листопаді 1947.
Друкованим органом ВО-6 «Сян» був часопис «Лісовик»[4].