Каситерит

Каситерит, циняк^[5] (англ. cassiterite, tinstone, tin ore, tin spar, stannolite; нім. Kassiterit m) — олов'яний камінь) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови.

Каситерит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Cst[2]
Хімічна формула	SnO₂
Клас мінералу	оксиди і гідроксиди
Nickel-Strunz 10	4.DB.05[3]
Dana 8	4.4.1.5
Генезис	гідротермальний
Ідентифікація
Колір	чорний, темно-коричневий, темно-червоний, темно-жовтий
Форма кристалів	короткопризматичні
Сингонія	тетрагональна сингонія[4]
Просторова група	кристалографічна група 136d[4]
Твердість	6,5-7,25
Блиск	алмазний
Прозорість	непрозорий
Густина	6,8-7,03
Інші характеристики
Названо на честь	Cassiteridesd[3]
Каситерит у Вікісховищі

Назва — від дав.-гр. κασσίτερος — олово.

Загальний опис

Мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови, SnO₂. Склад у %: Sn — 78,82; O — 21,18.

Домішки: Fe₂O₃, Ta₂O₅, Nb₂O₅, TiO₂. Природний каситерит зазвичай містить різні домішки або у виді тонкого вкраплення супутніх мінералів, або у вигляді катіонів, які ізоморфно включені у кристалічну ґратку. Це зокрема елементи з близьким йонним радіусом: кадмій, індій, залізо, літій, ніобій, стибій, тантал, титан, вольфрам, цирконій.

Вміст і характер домішок у каситериті залежать від складу супутніх мінералів. Домішки змінюють фізико-хімічні властивості каситериту, параметри його кристалічної ґратки, адсорбційні і флотаційні властивості.

Сингонія тетрагональна.

Твердість 6,5-7,25.

Густина 6,8-7,03.

Кристали короткопризматичні, іноді довгопризматичні.

Мінерал часто утворює також радіальноволокнисті, ґроноподібні агрегати й кірочки.

Темно-бурого, чорного, жовтого кольору.

Риса бурувата.

Блиск алмазний.

Утворює конкреції та сфероліти.

Каситерит немагнітний, за винятком чорних різновидів, багатих залізом.

Найважливіша олов'яна руда.

• 
  Кристали каситериту
• 
  Структура кристалу каситериту
• 
  Каситерит з Тасманії, Австралія

Зустрічається в пегматитах, пневматолітових, гідротермальних і кислих вивержених породах та утворює розсипні родовища. Каситерити пов'язані з високотемпературними ґрейзеновими і гідротермальними родовищами в асоціації з топазом, альбітом, кварцом, мусковітом, цинвальдитом, турмаліном, флюоритом, арсенопіритом, піритом.

Є на Українському щиті. На Коростенському масиві в Україні присутній як акцесорний мінерал у гранітах. Основні методи збагачення — гравітаційні.

При розробці технологічної схеми збагачення корінних олов'яних руд слід мати на увазі, що каситерит — дуже крихкий матеріал, тому при підготовці руди до збагачення повинна бути вирішена задача не тільки максимального розкриття зерен каситериту, але й мінімального його ошламлювання.

Для доводки чорнових концентратів застосовуються флотогравітація, магнітна і електрична сепарація, випалювання, пінна сепарація, вилуговування, магнітогідродинамічна сепарація.

Для доводки чорнових шламових концентратів і довилучення каситериту з шламів гравітаційного переділу застосовується також флотація. Збирачі — жирні кислоти при рН 7–8, алкілсульфати при рН < 6, моноалкілфосфорні кислоти та ін.; спінювачі — спиртові, крезол; активатори — відтирка, знешламлювання, кислотна промивка; депресори — фосфорна кислота, вапно, луги, нітрати, танін, солі заліза, свинцю, алюмінію і міді; диспергатор — рідке скло. З хвостів флотації руд кольорових металів каситерит вилучається на шламових концентраційних столах. Перспективний метод збагачення руди крупністю менше 6 мм і бідного олов'яного концентрату — магнітогідродинамічна сепарація.

Цікаво

Каситерит Георгій Агрікола називав «Чорними каменями».

Різновиди

Розрізняють:

• каситерит дерев'янистий (олово дерев'янисте);
• каситерит залізний (відміна каситериту, яка містить Fe³⁺ у відношенні Fe: Sn = 1:6);
• каситерит скандіїстий (відміна каситериту, яка містить до 0,2 % Sc₂O₃);
• каситерит танталистий (відміна каситериту, яка містить до 8,78 % Та).

Див. також

• Список мінералів