Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Каситерит, циняк[5] (англ. cassiterite, tinstone, tin ore, tin spar, stannolite; нім. Kassiterit m) — олов'яний камінь) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови.
| Каситерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cst[2] |
| Хімічна формула | SnO₂ |
| Клас мінералу | оксиди і гідроксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DB.05[3] |
| Dana 8 | 4.4.1.5 |
| Генезис | гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, темно-коричневий, темно-червоний, темно-жовтий |
| Форма кристалів | короткопризматичні |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 136d[4] |
| Твердість | 6,5-7,25 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 6,8-7,03 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Cassiteridesd[3] |
 Каситерит у Вікісховищі | |
Мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови, SnO2. Склад у %: Sn — 78,82; O — 21,18.
Домішки: Fe2O3, Ta2O5, Nb2O5, TiO2. Природний каситерит зазвичай містить різні домішки або у виді тонкого вкраплення супутніх мінералів, або у вигляді катіонів, які ізоморфно включені у кристалічну ґратку. Це зокрема елементи з близьким йонним радіусом: кадмій, індій, залізо, літій, ніобій, стибій, тантал, титан, вольфрам, цирконій.
Вміст і характер домішок у каситериті залежать від складу супутніх мінералів. Домішки змінюють фізико-хімічні властивості каситериту, параметри його кристалічної ґратки, адсорбційні і флотаційні властивості.
Сингонія тетрагональна.
Твердість 6,5-7,25.
Густина 6,8-7,03.
Кристали короткопризматичні, іноді довгопризматичні.
Мінерал часто утворює також радіальноволокнисті, ґроноподібні агрегати й кірочки.
Темно-бурого, чорного, жовтого кольору.
Риса бурувата.
Блиск алмазний.
Утворює конкреції та сфероліти.
Каситерит немагнітний, за винятком чорних різновидів, багатих залізом.
Найважливіша олов'яна руда.
Зустрічається в пегматитах, пневматолітових, гідротермальних і кислих вивержених породах та утворює розсипні родовища. Каситерити пов'язані з високотемпературними ґрейзеновими і гідротермальними родовищами в асоціації з топазом, альбітом, кварцом, мусковітом, цинвальдитом, турмаліном, флюоритом, арсенопіритом, піритом.
Є на Українському щиті. На Коростенському масиві в Україні присутній як акцесорний мінерал у гранітах. Основні методи збагачення — гравітаційні.
При розробці технологічної схеми збагачення корінних олов'яних руд слід мати на увазі, що каситерит — дуже крихкий матеріал, тому при підготовці руди до збагачення повинна бути вирішена задача не тільки максимального розкриття зерен каситериту, але й мінімального його ошламлювання.
Для доводки чорнових концентратів застосовуються флотогравітація, магнітна і електрична сепарація, випалювання, пінна сепарація, вилуговування, магнітогідродинамічна сепарація.
Для доводки чорнових шламових концентратів і довилучення каситериту з шламів гравітаційного переділу застосовується також флотація. Збирачі — жирні кислоти при рН 7–8, алкілсульфати при рН < 6, моноалкілфосфорні кислоти та ін.; спінювачі — спиртові, крезол; активатори — відтирка, знешламлювання, кислотна промивка; депресори — фосфорна кислота, вапно, луги, нітрати, танін, солі заліза, свинцю, алюмінію і міді; диспергатор — рідке скло. З хвостів флотації руд кольорових металів каситерит вилучається на шламових концентраційних столах. Перспективний метод збагачення руди крупністю менше 6 мм і бідного олов'яного концентрату — магнітогідродинамічна сепарація.
Каситерит Георгій Агрікола називав «Чорними каменями».
Розрізняють:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
