Діброва (Бурштинська міська громада)
село Рогатинського району Івано-Франківської області, Україна. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дібро́ва (МФА: [dʲibˈrɔʋɑ]) — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.
Фізико-географічне положення
Село Діброва розміщується на відстані 25,9 кілометра на південь від колишнього районного центру міста Рогатина, а також — 47,1 км на північ від обласного центру Івано-Франківська та на схід — 14,3 км від найближчої залізничної станції Бурштин. Через село протікає маленька річка Уїздський Потік, яка впадає у Нараївку, ліву притоку Гнилої Липи — лівої притоки річки Дністер (басейн Чорного моря).
Відстань від Діброви до різних міст  України та  Польщі (автошляхами)[4] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Варшава ~ 486 км  Краків ~ 447 км Львів ~ 98,1 (103) км |  Шацьк ~ 301 км Луцьк ~ 215 (242) км  Рогатин ~ 25,9 км | (Столиця)  Київ ~ 531 (549) км Рівне ~ 240 км Бережани ~ 48,3 (55,9) км | |||||||
 Бурштин ~ 9,0 км Стрий ~ 78,7 (91,3) км Моршин ~ 90 (102) км Трускавець ~ 125 км | Діброва |
 Тернопіль ~ 93,4 (110) км Хмельницький ~ 213 (222) км Вінниця ~ 337 (344) км Умань ~ 503 км | |||||||
 Калуш ~ 50,4 (58,7) км Яремче ~ 111 (115) км Буковель ~ 146 (151) км |  Більшівці ~ 12,8 км Галич ~ 22,6 (27,2) км(Обласний центр) Івано-Франківськ ~ 47,1 (51,7) км  Коломия ~ 109 (113) км |  Бучач ~ 69,8 км Чернівці ~ 181 (185) кмКам'янець-Подільський ~ 186 км | |||||||
Назва
До 1946 село називалося Сарники Середні (пол. Sarnki Średnie). 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Серники Середні Бурштинського району перейменовано на Діброва і Сернко-Середнівську сільську Раду — на Дібровська.[5]
Історія
Давнє опільське село Сарники засноване в долітописні часи. Історична дата утворення — 1465 рік[6]. Перші збережені документи вже подають у 1436 році назву села Сарники[7]. У процесі росту село поділилося на три частини, а з часом — на окремі села. Під назвою Sarnki було також два сусідніх села: Сарники Долішні (пол. Sarnki Dolne)[8] тепер — Поділля (Більшівцівська громада) та Сарники Горішні (пол. Sarnki Górne)[8] тепер — Сарники (Бурштинська громада).
1906 року тут відбувся аграрний страйк.
У вересні 1920 року козаки 8-ї дивізії Червоного козацтва захопили село і створили місцевий Ревком, але за кілька днів панічно втікали від флангового удару Дієвої армії УНР.
1928 року в селі діяв гурток «Сельроб-лівиці».
У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1320 українців і 20 латинників)[9].
За часів Радянського союзу на території села центральна садиба колгоспу ім. Димитрова. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Землі артілі мали 1142 га.
В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, амбулаторія, сільмаг, філія зв'язку, ощадна каса. За післявоєнні роки тут зведено 220 житлових будинків[10].
Сучасність
16 вересня 2012 року проведено День села Діброва з нагоди 525-річчя від першої письмової згадки, ініціатором якого був заслужений журналіст України, композитор, співак, уродженець цього села Богдан Кучер.
Екскурс в історію села провів письменник, заслужений журналіст України, також уродженець села Богдан Голод.
На Дні села виступили фольклорні колективи районного будинку культури, сіл Світанок, Верхня Липиця, Нижня Липиця, Сарники та Діброви.
У рамках святкування даної події відбувся концерт за участю народних та заслужених артистів України: Михайла Кривеня, Любов Качали, Ярослава Крайника [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Богдана Кучера [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Ірини Лончиної, Ірини Зінковської, Володимира Пушкара, Весни[недоступне посилання з липня 2019], гурту «Вишиванка» [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.], Христини Кривцун, Христини Олексин, Оксани Романюк, Галини Симчин, ансамблю «Гуцулочки Карпат» [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] та інших[11][12][13].
Населення
Населення села становило в 1880 р. — 1019 осіб,
станом на 09.12.1931 р. — 1229 о.,
на 01.01.1970 р. — 944 о.,
на 01.01.2009 р. — 344 о..
Густота населення становить 36,85 осіб на км².
Діалект
Жителі села спілкуються наддністрянською говіркою, відомої ще як Опільський говір української мови.
Релігія
В селі знаходяться дві церкви:
- УГКЦ — церква святого Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.[14][15], яка перебуває на обліку пам'яток архітектури Рогатинського району
- ПЦУ — церква Архистратига Михаїла, храмове свято — 21 листопада (о. Михайло Кудла)[16].
Пам'ятник
В центрі села споруджено пам'ятник Невідомому солдату.
Освіта, соціальна сфера
В селі є: Загальноосвітня школа I ступеня[17][18], у якій навчається 3 учні (директор — Курман М. І.).
Діють амбулаторія[19][20] (завідувач — Сухарський М. С.), клуб (завідувач — Москаль О. С.).
Економіка, торгівля
Є одна крамниця[21]. На території села був зареєстрований Сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) ім. Стефаника[22].
Спорт
Є футбольне поле. Місцевий футбольний клуб «Діброва» бере участь в Другій Лізі Рогатинського району — Група «Схід» Сезон 2014 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.][23].
Відомі люди
Народились
- Бойко Богдан Михайлович (2 червня 1937, с. Діброва, нині Рогатинський район, Івано-Франківської області — 26 липня 2000, с. Діброва) — український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч. Автор багатьох романів та повістей, лауреат кількох літературних премій: в 1998 році — Премія імені Василя Стефаника, а в 1999 році — Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інших. 5 березня 2001 року заснована Обласна (в Івано-Франківській області) премія імені Богдана Бойка в галузі журналістики.[24]
- Масляк Володимир Іванович (14 вересня 1859, с. Сарники Середні (нині с. Діброва, Рогатинського району, Івано-Франківської області) — 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, публіцист, педагог, критик, журналіст. Писав польською та українською мовою. В 1897 р. в м. Краків виходить його збірка поезій «З чорного шляху», у 1896 р. сатирична повість «Кістяк Гольбайна». Він упорядкував збірник, присвячений І. Котляревському, «На великі роковини». Переклав ряд творів Віктора Гюго, Марії Конопніцької, Ф.Б.Міллера[ru] (автора вірша «Раз, два, три, чотири…» [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (1851)), Петара Прерадовича, серба Любомира Ненадовича[en] (українською) та Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською). Батько українського поета, перекладача Масляка Степана-Юрія.
- Кучер Богдан Михайлович (нар. 21 серпня 1957, с. Діброва, Рогатинський район, Івано-Франківської області) — український радіо тележурналіст, заслужений журналіст України, співак, автор і виконавець власних пісень. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка. Співав у популярному ансамблі «Ватра» разом з О. Білозір та І. Білозором. Займався у театральних колективах м. Львова та м. Овруча. З 1986 р. працює в Івано-Франківській ОДТРК[25]. Лауреат обласної премії імені Богдана Бойка в галузі журналістики. В особі Б. Кучера вдало поєднано здібності поета, співака і композитора. Пісні почав писати з ранньої юності. Пісенний доробок Богдана Кучера — це 120 творів, які співає і сам автор та багато з яких виконують більше 25-ти відомих українських артистів. Його пісні співають народні артисти України — В. Зінкевич, М. Кривень, І. Попович, І. Бобул, заслужені артисти України — С. Гіга, Я. Крайник [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], М. Попелюк [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Л. Качала, дуети — «Писанка», «Лебеді кохання» [Архівовано 15 серпня 2014 у Wayback Machine.], «Скриня», «Ярослав-На»; гурти — «Соколи», «Дзвони», «Львівські музики» [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.], а також О. Савчук та ін. Автор пісенника власних творів «У небесах моя любов». Нагороджений орденом Святого Георгія від Папи Римського Бенедикта XVI «за духовну силу та духовне утвердження людини в радіопередачах та піснях».
Померли
Див. також
Зауваги
- для правильного адресування на поштовому відправленні необхідно зазначати поштовий індекс НП України з таблиці — Діброва • 77073[2]
Примітки
Література
Джерела та посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
