Доісторична Сербія

Історія Сербії

Доісторична Сербія Старчево Винча Антична Сербія Сербія у Римській імперії Середньовічна Сербія Біла хорватія Білі серби Сербське князівство Рашка Дукля/Зета Захумл'є Травунія Сербська імперія Моравська Сербія Земля Бранковича Битва на Косовому полі Сербська деспотовина Османська/Габсбурзька Сербія Перша Габсбурзька Сербія Друга Габсбурзька Сербія Сербська революція Перше сербське повстання Друге сербське повстання Новітній час Сербське князівство Сербське королівство Сербський фронт Королівство Югославія Сербія (1941–1944) Ужицька Республіка | СР Сербія Сучасність ФР Сербія Сербія

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Історія Чорногорії
Історія Чорногорії
Доісторичний час
Іллірія
Іллірик
Далмація
Превалітанія
Дукля
Князівство Зета
Венеційська Албанія
Санджак Чорногорія
Князь-єпископство
Князівство Чорногорія
Королівство Чорногорія
Зетська бановина
Королівство Чорногорія
Соціалістична Республіка Чорногорія
СФРЮ
Республіка Чорногорія
Сербія і Чорногорія
Чорногорія
Портал «Чорногорія» переглянути обговорити редагувати

Палеоліт

Скаменіла щелепа BH-1 з Малої Баланиці

У 2000 році у печері Мала Баланиця (sr:Мала Баланица), яка знаходиться у Сичевській ущелині (sr:Сіћевачка клисура) була знайдена частину щелепи давньої людини, імовірно виду Homo erectus або Homo heidelbergensis^[1], датована 525—397 тисяч років тому.^[2][3]

У печері Пештурина (en:Pešturina) у громаді Нишка-Баня знайшли зуб (моляр) неандертальця віком близько 102 тыс. років тому (морська ізотопна стадія (MIS) 5c).^[4]

У печері Салітрен (Šalitrena Cave) знайдено Ґраветтські шари^[5].^[6]

Мезоліт

Однією з найдавніших слідів перебування людини на теренах Сербії вважають мезолітичну стоянку мисливців і риболовів Лепенський-Вир.^[7] У представників культури Лепенського-Виру виявлено мітохондріальні гаплогрупи H40, J2b1^[8] і Y-хромосомна гаплогрупа R1b1a^[8].

Сільське господарство виникає на теренах Сербії близько 10,5 — 8,5 тис. років до н. е.^[9]

Неоліт

Неоліт Сербії представлений культурами Старчево і Вінча, створений нащадками переселенців з Малої Азії.^[10][11][12] Символи культури Вінча, на думку ряду дослідників, були найдавнішою писемністю або протописемністю у Європі.^[13] Потім їх змінює баденська культура.

Короткий перелік культур неоліта на теренах Сербії:

• Старчево — 6400 р. до н. е.
• Вінча — 5500 р. до н. е.
• Бубань-Селкуца-Криводол  — 4000 г. до н. е.

У представників культури Вінча визначено мітохондріальні гаплогрупи H, HV, K1a4 і Y-хромосомна гаплогрупа G2a (субклади G2a2a1, G2a2a1a).^[8]

Енеоліт

Перші свідоцтва металургії, що відносять до 6-5 тис. до н. е., знайдені на таких стоянках, як Майданпек, Ярмовац, Плоцник^[14], а також у доісторичній шахті Рудна Глава^[15][16].

Давній мідний топор у Європі, знайдений у Прокупле, є свідоцтвом того, що металургія у Європі виникла близько 5500 року до н. е. на теренах культури Вінча.^[17][18]

Геохімічний аналіз зразків, що взяли у торф'яному болоті Црвені-Поток (Crveni Potok), виявив залишки забруднення свинцем починаючи з 3600 року до наших днів.^[19]

Деякі культури мідної доби:

• Костолацька культура — 3250 рік до н. е.

Бронзова доба

• Ватин — 1600 р. до н. е.
• Брніца — 1400 р. до н. е.

Залізна доба

Територію Сербії займають переважно іллірійці, на півночі — фракійці. Розвиваються місцеві варіанти гальштатської культури.

Дослідники

• Милоє Васич
• Володимир Милойчич