Земля Бранковича

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Земля Бранковича

Земля Бранковича (серб. Земља Бранковића) або Вукова земля (серб. Вукова земља) або Область Бранковича (серб. Област Бранковића) — одна з держав, що виникли після розпаду Сербського царства у 1371 році зі смертю його правителя, царя Стефана Уроша V. Єдиним правителем держави був Вук Бранкович, син севастократора Бранко Младеновича. Через шлюб з дочкою царя Лазаря Вук отримав під управління більшу частину Косова. Пізніше їм були приєднані землі Рашки, Полімя і Метохії. Найважливішими містами держави були Приштина, Прізрен, Печ, Скоп'є, Рас та інші[1].

Коротка інформація Земља Бранковића Земля Бранковича, Столиця ...
Земља Бранковића
Земля Бранковича

1371  1412
Thumb
Сербія: історичні кордони на карті
Земля Бранковича
СтолицяПриштина
МовиДавньо сербська, Староцерковнослов'янська.
РелігіїСербська православна церква
Форма правлінняМонархія
Князь 
 1371–1396
Вук Бранкович
 1396-1412
Юрій Бранкович
Історичний періодСередньовіччя
 Відійшло від Сербська імперія (1345-1371)
1371
1412
Населення
ВалютаСербський перпер
Попередник
Наступник
Сербська імперія
Сербський деспотат
Закрити

Джерела

Література

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.