Князівство Чорногорія

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Князівство Чорногорія

Князівство Чорногорія (чорнгр., серб. Књажевина Црна Гора, Knjaževina Crna Gora) — держава, що розташовувалася в південно-східній Європі. Існувала з 13 березня 1852 по 28 серпня 1910, коли була проголошеною королівством князем Николою, який потім і став королем.

Коротка інформація Књажевина Црна Гора Князівство Чорногорія, Столиця ...
Књажевина Црна Гора
Князівство Чорногорія

1852  1910
Гімн
Ubavoj nam Crnoj Gori
Thumb
Чорногорії: історичні кордони на карті
СтолицяЦетинє
МовиСербська
РелігіїПравослав'я
Форма правлінняКнязівство
Князь 
 1852-1860
Данило І Петрович
 1860-1910
Никола I Петрович
Прем'єр-міністр 
 1905-1906
Лазар Міюскович
 1906-1907
Марко Радулович
 1907
Андрія Радович
 1907-1910
Лазар Томанович
Законодавчий органВсе-Чорногорська і Гірська Асамблея
Історія 
13 березня
1905
 Утворення королівства¹
28 серпня
Площа
 1852
5475 км2
 1878
9475 км2
Населення
 1909
317,856 осіб
ВалютаЧорногорський перпер
Попередник
Наступник
Князь-єпископство Чорногорія
Королівство Чорногорія
¹ святкування 50-річчя правління монарха
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Князівство Чорногорія
Закрити

Столицею князівства був місто Цетинє. Державною валютою був перпер, який був введений в обіг в 1906 році. Територія колишнього князівства наразі розташовується в центральній частині сучасної республіки Чорногорія. Це була конституційна монархія, але де-факто абсолютистська.

Історія

Князівство було утворено 13 березня 1852, коли князь Данило (відомий також як Владика Данило II), вирішив скласти з себе сан владики (єпископа) і одружитися. Таким чином Чорногорія з теократичної держави перетворилася на світську.

Після вбивства князя Данило 13 серпня 1860, Никола I, який був його племінником, став наступним правителем Чорногорії.

28 серпня 1910, князівство Чорногорія було проголошено королівством, і його першим королем став Никола I.

Битва при Граховаче

Мірко Петрович-Н'єгош, старший брат князя Данило, очолив армію в 7500 чоловік і виграв важливий бій проти турків, чия армія за різними оцінками становила від 7000 до 13 000 вояків. Битва проходила 1 травня 1858, біля містечка Граховач. Перемога в битві проти турецьких військ принесла чорногорцям як трофеї значний арсенал, який придався у вирішальних боях за незалежність у 1862 і 1875 - 1878 роках.

Ця перемога мала важливе дипломатичне значення. Слава чорногорського зброї згодом була увічнена в піснях і літературі інших південно-слов'янських народів, зокрема сербів Воєводини, яка тоді була частиною Австро-Угорщини. Перемога під Граховачем змусила Великі Держави офіційно провести делімітацію кордонів між Чорногорією і Османською імперією, через що Чорногорії вдалося значно розширити свою територію.

Конституція 1855

Князь Данило використовував закони Петра I Петровича-Негоша як зразок свого Основного закону, створювати який він почав з 1855 (Законник Данила Першого). Проект Данила ґрунтувався на традиціях чорногорського народу, і був першою конституцією в чорногорській історії. Були видані закони, що захищають приватну власність. Були скасовані всі претензії на Которську затоку (тоді - територія Австрії). Текст закону починався з фрази:

Хоча на цій землі немає іншої національності крім чорногорців, і немає іншої релігії крім Православ'я, будь-який інородець і представник іншого віросповідання наділений такою ж свободою і правами як будь-який чорногорець ...

Конституція 1905

Коротка інформація Історія Чорногорії ...
Історія Чорногорії
Thumb
Історія Чорногорії
Доісторичний час
Іллірія
Іллірик
Далмація
Превалітанія
Дукля
Князівство Зета
Венеційська Албанія
Санджак Чорногорія
Князь-єпископство
Князівство Чорногорія
Королівство Чорногорія
Зетська бановина
Королівство Чорногорія
Соціалістична Республіка Чорногорія
СФРЮ
Республіка Чорногорія
Сербія і Чорногорія
Чорногорія

Портал «Чорногорія»
Закрити

Демографія

1882

У 1882 в князівстві Чорногорія проживало 160 000 (за іншими відомостями 230 000) осіб.

1900

У 1900, згідно з іноземними джерелами, населення князівства становило 311 564 мешканця.

  • З релігійних переконань:
    • 293 527 православних (94,21%)
    • 12 493 мусульман (4,01%)
    • 5544 католиків (1,78%)
    • Грамотність:
    • 77% неписьменних
    • 71 528 (23%) письменних

Більшістю населення Чорногорії були чорногорці. Серед великих національних громад можна виділити 5000 албанців і 800 циган.

1907

Перепис 1907 підрахувала кількість жителів князівства в кількості 282 000 чоловік. Більшість, як і раніше становили серби.

1909

В 1909, влада князівства провели офіційний перепис. В ході перепису визначалась мова місцевих мешканців, а не їхня національність. Всього, населення склало 317 856 осіб.

  • За релігією:
    • Православні: 94,38%
    • Інші - мусульмани

Загальна численність населення була завищена з політичних причин. Фактично ж в Чорногорії проживало 220 000 чоловік.

Джерело

  • Ђуро Поповић; Јован Рогановић (1899). ЗЕМЉОПИС КЊАЖЕВИНЕ ЦРНЕ ГОРЕ за УЧЕНИКЕ III РАЗРЕДА ОСНОВНЕ ШКОЛЕ. К. Ц. Школска Комисија. Архів оригіналу за 19 Листопада 2018. Процитовано 11 Грудня 2020.
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.