Теократія

Теокра́тія (грец. θεοκρατία — боговладдя) — форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви, що обґрунтовувалося волею Бога^[1][2]. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціям.

• теологічне визначення: Система правління, за якої важливі суспільні справи вирішуються за божественними вказівками, відповідно до одкровень чи законів;
• юридичне визначення: Форма правління, за якої влада в державі знаходиться в руках релігійного інституту і духовенства;
• політологічне визначення: Політична система, за якої релігійні діячі мають вирішальний вплив на політику держави^[3].

Історія

Термін «теократія» першим використав історик Йосиф Флавій^[4]. У відповідь на звинувачення проти його народу, Йосиф Флавій написав двотомну працю за назвою «Проти Апіона». У другому томі, 45-му абзаці він називає Мойсея «нашим чудовим законодавцем», а в 52-му абзаці він створює нове слово.

«Певні народи мають певні форми врядування та розмаїті закони. Деякі уряди підкоряються лише одному, інші — широкому загалу. Наш законодавець не звертав уваги на жодну з цих форм, але сформував уряд, котрий, з натяжкою можна назвати теократичним (грец. θεοκρατία), або священною співдружністю, описуючи усю владу та силу Бога та скеровуючи людей цінувати Його як автора усього доброго чим користуються люди в цілому чи кожен індивідуально. Він скеровує нас звертатися до нього за потіхою в го́рі, як до того, що вислуховує наші молитви та досліджує самі глибини наших сердець. Він прищеплює доктрини єдиного Бога, несотворенного, незмінного, вічного Буття, безмежно славного, незбагненного, більшого від того, якого ми знаємо через його творіння".[5]

Теократія існувала в V—I ст. до н. е. в Юдеї, де влада належала верховному жерцю^[1][2].

Теократичними державами були Омеядський халіфат, Аббасидський халіфат та Папська область^[1][2].

Теократичною державою є Ватикан^[1].

До захоплення Китайською Народною Республікою Тибет мав всі ознаки теократичної держави, оскільки формально влада належала далай ламі.

Див. також

• Жрецтво
• Клерикалізм
• Фундаменталізм
• Релігія і політика

Примітки

1. Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 332. — ISBN 966-529-005-3
2. Новиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г. — С. 481—482. (рос.)
3. Теократия // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
4. Теократия // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
5. Перекладено з «Against Apion» Flavius Josephus, абз. 45 і 52 (англ.)

Джерела

• Рубльова Н. С. Теократія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 49. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• В. І. Тимошенко. Теократія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С.332. — ISBN 966-529-005-3
• Лукашевич М., Теократія // Релігія і політика, м. Львів, УАД, 2002. ISBN 5-87332-127-2
• Новиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г. — С.481—482. (рос.)
• Водовозов В. В.,. Теократия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Бердяев Н. А., «Теократия» // Бердяев Н., Новое религиозное сознание и общественность. Издание М. В. Пирожкова, СПб., 1907 г. (рос.)
• Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн : [підручник] / В. М. Шаповал. – К: Юрінком Інтер, 2006. – 435с.
• Дичковська Г. Теократизм як світогляд, ідеологія та форма організації політично-суспільного буття / Г. Дичковська, І. Ткач // Схід. — № 5 (96). — 2009. С. 107—111.
• Єдаменко А. Ісламський фундаменталізм як політична доктрина / Андрій Єдаменко // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2006. — № 2 (17). — С.167-175.
• Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика: монографія / Олена Донченко, Юрій Романенко. — К. Либідь, 2001—334 с.

Література

• В. Войналович. Релігія і політика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.632 ISBN 978-966-611-818-2
• М. Бабій. Теократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.704 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Теократія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1887-1888. — 1000 екз.
• Словарная статья «Теократия» // Исторический словарь. 2000. (рос.)