Гнєвишев Валерій Львович

Гнє́вишев Вале́рій Льво́вич (22 жовтня 1959(1959-10-22) , Владивосток, Приморський край, СРСР, Російська СФРР ) — український архітектор.

Валерій Львович Гнєвишев
Народження	22 жовтня 1959(1959-10-22) (65 років)  Владивосток, Приморський край, СРСР, Російська СФРР
Країна (підданство)	Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	станції Київського метрополітену
Гнєвишев Валерій Львович у Вікісховищі

Біографія

Народився 22 жовтня 1959(19591022) року у Владивостоці (нині — Росія). У 1980­–1986 роках навчався в Київському інженерно-будівельному інституті на архітектурному факультеті.

З 1986 року — архітектор, начальник групи, начальник відділу, головний архітектор проєкту Державного підприємства «Проектний інститут „Укрметротонельпроект“» (до березня 1991 року — Проектний інститут «Київметропроект» — Київська філія Проектно-вишукувального інституту «Метрогіпротранс»; до 1994 року — Державний проектно-вишукувальний інститут «Київметропроект»).

Творчий доробок

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

• «Печерська» (1997, автор станції; вестибюль касового залу та проміжний вестибюль ескалаторних тунелів спільно з архітекторами Миколою Альошкіним, Тамарою Целіковською).
• «Позняки» (1994, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олександром Панченком, Інессою Веремовською.
• «Харківська» (1994, спільно з архітектором Тамарою Целіковською.
• «Лук'янівська» (1996, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Миколою Альошкіним).
• «Дорогожичі» (2000, спільно з архітекторами Миколою Альошкіним, Тамарою Целіковською).
• «Житомирська» (2003, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Миколою Альошкіним, Олександром Панченком).
• «Академмістечко» (2003, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Миколою Альошкіним, Анатолієм Крушинським).
• «Сирець» (2004, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Катериною Бадяєвою, Юрієм Кравченком).
• «Бориспільська» (2005, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським, Олексієм Нашивочніковим).
• «Вирлиця» (2006, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Андрієм Юхновським).
• «Червоний хутір» (2007, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Юрієм Кравченком, Катериною Бадяєвою, Андрієм Юхновським).
• «Деміївська» (2010, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Євгеном Плащенком, Олександром Панченком).
• «Голосіївська» (2010, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським, Олексієм Нашивочніковим, Євгеном Плащенком).
• «Васильківська» (2010, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Олексієм Нашивочніковим, Юрієм Кравченком).
• «Виставковий центр» (2011, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Андрієм Юхновським, Євгеном Плащенком, Юрієм Кравченком, Олександром Панченком).
• «Іподром» (2012, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Андрієм Юхновським, Ганною Карасюк, Олександром Панченком).
• «Теремки» (2013, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Євгеном Плащенком, Олександром Панченком).

Архітектор — автор проєктів станцій Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Львівська брама», «Герцена», «Теличка» (1990-ті — 2010-ті роки; спільно з архітекторами Миколою Альошкіним, Тамарою Целіковською).

Архітектор — автор проєктів станцій Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Глибочицька», «Подільська», «Суднобудівна», «Труханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна» (2000-ні — 2010-ті роки; спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Олексієм Нашивочніковим, Андрієм Юхновським, Олександром Панченком, Федором Зарембою).

Зображення

• 
  Станція метро «Печерська»
• 
  Станція метро «Позняки»
• 
  Станція метро «Харківська»
• 
  Станція метро «Лук'янівська»
• 
  Станція метро «Дорогожичі»
• 
  Станція метро «Житомирська»
• 
  Станція метро «Академмістечко»
• 
  Станція метро «Сирець»
• 
  Станція метро «Бориспільська»
• 
  Станція метро «Вирлиця»
• 
  Станція метро «Червоний хутір»
• 
  Станція метро «Деміївська»
• 
  Станція метро «Голосіївська»
• 
  Станція метро «Васильківська»
• 
  Станція метро «Виставковий центр»
• 
  Станція метро «Іподром»
• 
  Станція метро «Теремки»
• 
  Станція метро «Львівська брама» (затверджений проєкт)

Джерела

• Киевский метрополитен 40 лет // Публицистические очерки. — Х. : Научно-технологический институт транскрипции, трансляции и репликации, 2000. — 224 с. — ISBN 966-7881-00-8. (рос.)
• Київметробуду — 50. Траси в майбутнє / Упорядник В. Ю. Кейбіс. — К. : Видавництво «Росток», 1999. — 290 с., іл.
• Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К. : Скай Хорс, 2012. — 276 с., фотогр. — ISBN 978-966-2536-13-3.
• Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К. : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
• Куриленко М. Т. З історії Київського метрополітену. Путівник по музею. — К. : Поліграфічне підприємство «ЕКСМО», 2005. — 286 с. — ISBN 966-8555-44-9.
• Мельничук Г. В. 50 років Київському метрополітену. — К. : «АДЕФ-Україна», 2010. — 210 с. — ISBN 978-966-187-082-5.