Loading AI tools
запалення печінки різної етіології З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гепати́т (грец. ἡπατῖτις від грец. ἥπαρ, «печінка»)[2] — загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології.[3][4] Деякі люди і тварини з гепатитом не мають симптомів, тоді як у інших з'являється жовте забарвлення шкіри та білків очей (жовтяниця), поганий апетит, блювота, втома, біль у животі та діарея.[5][6] Гепатит є гострим, якщо він зникає протягом шести місяців, і хронічним, якщо хвороба триває більше шести місяців.[5][7] Гострий гепатит може зникнути сам по собі, перейти у хронічну форму або (рідко) призвести до гострої печінкової недостатності.[8] Хронічний гепатит може прогресувати до рубцювання печінки (цирозу), печінкової недостатності та раку печінки.[9][10]
| Гепатит | |
|---|---|
 Мікрофотографія клітин печінки, ураженої алкогольним гепатитом (один з варіантів перебігу алкогольної хвороби печінки) | |
| Спеціальність | гастроентерологія, гепатологія, інфекційні хвороби, внутрішні захворювання і сімейна медицина |
| Симптоми | жовтяниця, анорексія, біль у животі і гепатомегалія |
| Причини | вірус гепатиту B, алкоголізм, отруєння, аутоімунітет, Вірус гепатиту D, вірус гепатиту А, Вірус гепатиту C і Вірус гепатиту E |
| Метод діагностики | біохімічний аналіз крові і біопсія печінкиd |
| Препарати | ledipasvir/sofosbuvird[1], рибавірин[1], пегільований інтерферон альфа-2b[1], пегільований інтерферон альфа-2а[1] і софосбувір[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | DB97 |
| МКХ-10 | K75.9 |
| DiseasesDB | 20061 |
| MeSH | D006505 |
 Hepatitis у Вікісховищі | |
Найчастіше гепатит спричинюють віруси гепатитів A, B, C, D і E.[11][12] Серед інших причин — інтенсивне вживання алкоголю, деяких ліків, токсинів, інші інфекції, автоімунні захворювання[12][11] та неалкогольний стеатогепатит (НАСГ).[13] Гепатити А та Е передаються переважно через заражену їжу та воду.[11] Гепатит B в основному передається через кров і статевим шляхом, але також може передаватися від матері до дитини під час вагітності або пологів.[11] Гепатит С зазвичай передається через інфіковану кров, що може зокрема виникнути під час спільного використання голок у споживачів внутрішньовенних наркотиків.[11] Гепатитом D можна заразити лише люди, які вже інфіковані гепатитом B.[11]
Гепатитам A, B і D можна запобігти за допомогою імунізації.[14] Ліки можуть використовуватися для лікування хронічного вірусного гепатиту.[15] Противірусні препарати рекомендуються усім хворим на хронічний гепатит С, за винятком тих, у яких є захворювання, що обмежують тривалість життя.[16] Специфічного лікування НАСГ не існує; однак рекомендується фізична активність, здорове харчування та схуднення.[17] Автоімунний гепатит можна лікувати за допомогою ліків для придушення імунної системи.[18] Трансплантація печінки може бути варіантом як при гострій, так і при хронічній печінковій недостатності.[19]
У всьому світі в 2015 році гепатитом А були заражені близько 114 мільйонів людей, хронічним гепатитом B — близько 343 мільйонів людей, а хронічним гепатитом C — близько 142 мільйонів людей.[20] У Сполучених Штатах, НАСГ вражає близько 11 мільйонів людей, а алкогольний гепатит — близько 5 мільйонів людей.[21][22] Гепатит призводить до більш ніж мільйона смертей на рік, більшість з яких унаслідок опосередковано від рубців на печінці або раку печінки.[23][24] У Сполучених Штатах, за оцінками, гепатит А виявляється приблизно у 2500 осіб на рік і призводить до близько 75 смертей.[25]
Гепатит може бути зумовлений різними факторами (гепатотропними), що пошкоджують паренхіму печінки. Етіотропна класифікація гепатитів включає:
Виділяють дві основні форми клінічного перебігу гепатитів: гостру та хронічну.
Гостра форма притаманна для вірусних гепатитів (А, Е, В), а також для алкогольних гепатитів, тих, які спричинюють певні токсичні речовини. При гострій формі розвитку гепатиту спостерігається помітне погіршення загального стану хворого, розвиток ознак загальної інтоксикації організму та порушення функції печінки, а також підвищення активності амінотрансфераз (АЛТ, АСТ) і рівня загального білірубіну і його фракцій.
Гострий гепатит, як правило, закінчується повним одужанням хворого, однак у деяких випадках спостерігається перехід гострої форми хвороби у хронічну.
Хронічна форма може розвиватися самостійно (наприклад, при хронічному отруєнні етиловим спиртом), або продовжувати розвиток гострого гепатиту, або одразу первинно формується, як при гепатиті C, та може тривалий час перебігати безсимптомно.
Один з найпоширеніших та виснажуючих проявів серед хворих гепатитом — це втома, універсальний симптом для усіх типів захворювань печінки, який не обов'язково корелює із гостротою хвороби печінки[28]. Відмічають стійке збільшення розмірів печінки, тупий біль у правому підребер'ї, непереносимість жирної їжі тощо. При хронічному гепатиті клітини печінки поступово заміщуються сполучною тканиною, так що у більшості випадків хронічний гепатит, що не лікували, призводить до розвитку цирозу печінки. Пацієнти з хронічним гепатитом схильні до високого ризику розвитку первинного раку печінки.
Велике значення має дотримання лікувального режиму — виключення алкоголю, контакту з гепатотоксичними речовинами і ліками, виключення значного фізичного і психоемоційного навантаження. Протипоказані жовчогінні препарати, анальгетики, транквілізатори, седативні засоби, фізіотерапевтичні процедури на область печінки, бальнеотерапія.
Хронічні вірусні гепатити B, С, D необхідно лікувати за допомогою противірусної терапії[29]. Лікування в нашій країні проводиться досвідченим інфекціоністом, існує державна програма лікування таких хворих.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
