Аспартатамінотрансфера́за (АСТ, АсАТ; також глутамат оксалоацетат трансаміназа) — ендогенний фермент із групи трансфераз, підгрупи амінотрансфераз (трансаміназ), широко використовуваний у медичній практиці для лабораторної діагностики уражень міокарда (серцевого м'яза) і печінки.

Thumb
Стереозображення аспартатамінотрансферази, отриманої з клітин курчати

Синтезується внутрішньоклітинно, і в нормі лише невелика частина цього ферменту потрапляє в кров. При пошкодженні міокарда (наприклад, при інфаркті міокарда), печінки (при гепатитах, цирозі печінки) в результаті цитолізу (руйнування клітин) цей фермент потрапляє в кров, що виявляють лабораторними методами:

  • колориметричний — у ммоль/л/год;
  • кінетичний[1] у автоматичних та напівавтоматичних аналізаторах — в одиницях активності U/l, МО/л.

Підвищення активності АСТ, що перевищує за рівнем підвищення активності АЛТ, характерно для ураження серцевого м'яза, а якщо показник активності АЛТ вище, ніж АСТ, то це, як правило, свідчить про цитоліз.

У людини АСТ кодується 2 генами: GOT1 і GOT2.

Див. також

Примітки

Джерела

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.