Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Таджикистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, в передгір'ях Паміру й не має виходу до вод Світового океану 
. Загальна площа країни 143 100 км² (96-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 141 510 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 590 км²[1]. Площа країни у 4 рази менша за площу України. Це найменша за площею країна регіону.
Географія Таджикистан  | |
|---|---|
 Географічне положення Таджикистан | |
| Континент | Азія |
| Регіон | Центральна Азія |
| Координати | 39°00′ пн. ш. 71°00′ сх. д. |
| Площа | 143 100 км² (96-те) |
| • суходіл | 99 % |
| • води | 1 % |
| Морське узбережжя | 0 км |
| Державний кордон | 4130 км |
| Тип | гірський |
| Найвища точка | пік Ісмаїла Самані (7495 м) |
| Найнижча точка | Сирдар'я (300 м) |
| Тип | субтропічний |
| Найдовша річка | Сирдар'я ( км) |
| Найбільше озеро | озеро Каракуль (380 км² км²) |
| Природні ресурси | гідроенергія, вуглеводні, уранові руди, ртуть, буре вугілля, руди кольорових металів, срібло, золото |
| Стихійні лиха | землетруси, повіді |
| Екологічні проблеми | засолення ґрунтів, забруднення вод |
Офіційна назва — Республіка Таджикистан, Таджикистан (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон, Тоҷикистон; перс. جمهوری تاجیکستان — Чомхурі Тоджикистон)[2]. Назва країни походить від етноніму таджиків і перського форманту «стан», що означає землю, край, країну, тобто означає Землю таджиків[3]. Корінь етноніму таджиків, слово «тодж» походить від перс. تاج, що означає корона. Інше імовірне походження від тибетського екзоніму (тиб. Tag Dzig), так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард. Предки таджиків називали свою країну Ар'янам Ваєджа, від авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон), що перекладається як Країна аріїв.
Таджикистан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Киргизстаном (спільний кордон — 984 км), на заході й півночі — з Узбекистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (1357 км), на сході — з Китаєм (477 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 4130 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].
Час у Таджикистані: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом)[6].
Надра Таджикистан багаті на ряд корисних копалин: нафту, уранові руди, ртуть, буре вугілля, свинець, цинк, сурма, вольфрам, срібло, золото[7].
Середні висоти — 3186 м; найнижча точка — уріз води річки Сирдар'я (300 м); найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). 93 % території країни займають хребти Тянь-Шаню і Паміру; близько 50 % поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться західначастина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами висотою до 3769 м. У центральній частині країни розташовані хребти: Туркестанський (до 5509 м), Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу частину країни, займають хребти Паміру з висотами понад 7000 м. Гори розчленовані міжгірними улоговинами і долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська діяльність.
Територія Таджикистану лежить у субтропічному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[9]. Високо у горах високогірний тип субтропічного клімату.
Таджикистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21,91 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 7420 км² зрошуваних земель[1].
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Основні річки: Амудар'я і її притоки — Пяндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок загалом у горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.
Більшість озер розташована на Памірі і в Гіссаро-Алаї. Озера тектонічного походження. Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.
Вічні сніги і льодовики займають близько 8000 км². У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка — площа 650 км², довжина близько 70 км; Грумм-Гржимайло площею близько 140 км².
Земельні ресурси Таджикистану (оцінка 2011 року):
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті Голарктичної області[9].
Таджикистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси; повіді[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Таджикистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
