Генрі Едвард Армстронг

Генрі Едвард Армстронг (англ. Henry Edward Armstrong; 6 травня 1848, Луїшем, Лондон, Англія —13 липня 1937, Лондон) — англійський хімік. Хоча Армстронг був активний в багатьох галузях наукових досліджень, таких як хімії похідних нафталіну, його пам'ятають сьогодні в основному за свої ідеї та роботи з викладання науки. Член Лондонського королівського товариства з 1876 року.

Генрі Едвард Армстронг
англ. Henry Edward Armstrong
Народився	6 травня 1848(1848-05-06)[1][2][…]  Луїшемd, Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[3]
Помер	13 липня 1937(1937-07-13)[1][2][…] (89 років)  Луїшемd, Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[3]
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	хімік, хімік-органік, вихователь
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	Хімія
Заклад	Лондонський університет
Науковий керівник	Герман Кольбе
Аспіранти, докторанти	Martin Lowryd[4]
Членство	Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Російська академія наук Королівське товариство Единбурга
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (6 січня 1876) медаль Альберта (1930) медаль Деві (1911) член Королівського товариства Единбургаd (1934) медаль Альберта (1930) почесний член Королівського товариства Единбургаd Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1934) Honorary Fellow of the Royal Society Te Apārangid (1927)
Генрі Едвард Армстронг у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Армстронг.

Біографія

В 1865–1867 роках навчався в Королівському хімічному коледжі у А. В. Гофмана і Е. Франкленда, з 1867 року — в Лейпцизькому університеті у А. В. Г. Кольбе.

В 1871–1884 роках Армстронг — професор Лондонського університету, в 1884–1913 роках — Центрального інституту Південного Кенсінгтона в Лондоні (з 1893 року — Центральний технічний коледж).

Наукова діяльність

Основна область наукових досліджень — органічна хімія. У 1888 році висунув хіноідну теорію кольоровості. Запропонував (1887 року, одночасно з А. І.Ф. В. Беєром) центричну формулу бензолу, в якій четверті валентності вуглецевих атомів спрямовані до центру.

Армстронг прихильник хімічної теорії розчинів, яку розробив Д. І. Менделєєв. Запропонував сучасну номенклатуру органічних сполук (прийнята на Міжнародному конгресі хіміків в Женеві, 1892 рік). Досліджував ферменти, вуглеводні нафталінового ряду, терпени, камфару. Займався кристаллографією.

Нагороди та посади

• Член Лондонського королівського товариства (1876)
• Президент Хімічного товариство Лондона, (1893–1895)
• Медаль Деві (1911)
• Медаль Альберта (1930)