Лондонське королівське товариство
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ло́ндонське королі́вське товари́ство з ро́звитку зна́нь про приро́ду (англ. The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge) — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших у світі.
| Лондонське королівське товариство | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
Основні дані | ||||||
| Засновано | листопад 1660 | |||||
| Галузь | вища освіта | |||||
| Сфера | наука, природнича історія і природничі науки | |||||
| Країна | Велика Британія[1][2] | |||||
| Штаб-квартира | Лондон | |||||
| Тип |
академія наук видавництво[d] видавець відкритого доступу[d][3] наукове товариство[1] національна академія наукd і організація | |||||
| Штат працівників | ▲219 осіб (2021) | |||||
| Членство | ORCID[d][4][5], Dryadd[6], Комітет з етики наукових публікацій[7], Society Publishers' Coalitiond[8], Open Access Scholarly Publishers Associationd[9], All European Academies e.V.d[10], Міжакадемічне партнерствоd[11] і Міжнаціональна Наукова Радаd[12] | |||||
| Вебсторінка | royalsociety.org | |||||
Мапа | ||||||
 | ||||||
|
Лондонське королівське товариство у Вікісховищі | ||||||
.svg){kind=link}
Засноване 1660 року й затверджене Королівською хартією 1662 року.[13] Перший президент — сер Роберт Морей.
Лондонське королівське товариство, бувши приватною організацією, незалежною від урядових наукових установ, відіграє важливу роль в організації й розвитку наукових досліджень Великої Британії та діє як дорадчий орган при розв'язанні основних питань наукової політики, виступаючи як національна Академія наук. Входить в Британську наукову раду.
Членство
Членами Товариства можуть бути громадяни або резиденти країн Британської Співдружності та Республіки Ірландія. Існує також інституція закордонного членства.
Наукові видання
Узагальнити
Перспектива
У 1665 році Лондонське королівське товариство почало видавати перший у світі журнал, присвячений виключно науці — «Philosophical Transactions of the Royal Society», запровадивши процедуру рецензування, яка зараз широко практикується у наукових журналах. Її ініціатором був Генрі Ольденбург, перший секретар Лондонського королівського товариства[14][15].
Через свій орган Royal Society Publishing товариство видає такі журнали[16]:
- «Philosophical Transactions of the Royal Society A» (математичні та фізичні науки);
- «Philosophical Transactions of the Royal Society B» (біологічні науки);
- «Proceedings of the Royal Society A» — публікуються результати досліджень у галузі математичних, фізичних та інженерних наук;
- «Proceedings of the Royal Society B» — публікуються наукові праці у галузі біології;
- «Biology Letters[en]» — публікує короткі наукові статті та думки з усіх галузей біології;
- «Open Biology[en]» — журнал відкритого доступу, що охоплює питання біології на молекулярному і клітинному рівні;
- «Royal Society Open Science[en]» — журнал відкритого доступу публікує статті з різних галузей науки на основі об'єктивного рецензування;
- «Journal of the Royal Society Interface[en]» — публікує міждисциплінарні дослідження на межі між фізичними та біологічними науками;
- «Interface Focus[en]» — публікує тематичні праці у тих же галузях;
- «Notes and Records: the Royal Society journal of the history of science[en]» — публікуються праці з історії науки;
- «Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society» — публікуються мемуари про померлих членів Королівського товариства.
Нагороди
Узагальнити
Перспектива
,_1902_Wellcome_M0007837.jpg)
Королівське товариство відзначає вчених за видптні наукові досягнення медалями, преміями та лекціями[17].
- Відомі нагороди
- Королівська медаль (англ. Royal Medal), також знана як Медаль королеви (англ. Queen's Medal) — щорічна відзнака, якою Лондонське королівське товариство нагороджує за «важливий внесок у розвиток природознавства» (дві медалі) та за «видатний внесок у прикладну науку» (одна медаль)[18].
- Медаль Коплі (англ. Copley Medal) — щорічна нагорода, найпрестижніша нагорода Королівського товариства та найстаріша у світі наукова нагорода, яку присуджують з 1731 року[19][20], за надзвичайні досягнення в наукових дослідженнях, тематика котрих чергується між галузями фізичних та біологічних наук в непарні і парні роки відповідно[21].
- Медаль Дарвіна (англ. Darwin Medal) вручають з 1890 року, щодвароки за видатні досягнення в галузях, у котрих працював Чарлз Дарвін[22].
- Медаль Деві (англ. Davy Medal) вручають щороку з 1877 року «за надзвичайно важливі нові відкриття в будь-якій галузі хімії»[23][24].
- Медаль Румфорда (англ. Rumford Medal) вручають з 1796 року по парних роках «за видатні по важливості недавні відкриття в галузі теплових або оптичних властивостей речовини, зроблені вченим, який працює в Європі» (англ. an outstandingly important recent discovery in the field of thermal or optical properties of matter made by a scientist working in Europe)[25].
- Медаль Г'юза (англ. Hughes Medal) — нагорода, яку присуджують з 1902 року щорічно «за оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії»[26].
- Медаль Леверхалма (англ. Leverhulme Medal) вручає з 1960 року Лондонське королівське товариство щотрироки за досягнення в хімії або в інженерній справі. Із золотою медаллю вручають грошову премію у розмірі 2000 фунтів стерлінгів[27].
- Бейкерівську лекцію (англ. Bakerian Lecture) присуджують щорічно за внесок у розвиток фізичних наук. Переможець отримує медаль та виступає з лекцією перед членами королівського товариства[28].
- Премію Майкла Фарадея (англ. Michael Faraday Prize and Lecture) вручають з 1986 року щорічно вченому чи інженеру, чий досвід у передачі наукових ідей у простій формі є взірцевим, названа на честь Майкла Фарадея. Включає медаль зроблену зі срібла, яку вручають разом з грошовою винагородою у розмірі 2500 фунтів стерлінгів[29].
Див. також
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.