Loading AI tools
обраний членом Лондонського королівського товариства, у тому числі почесний, іноземний тощо З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Членство в Лондонському королівському товаристві — нагорода від Лондонського королівського товариства людям, які зробили «вагомий внесок у вдосконалення природничих знань, включаючи математику, інженерні науки та медицину»[1].
Членство в Лондонському королівському товаристві  | |
|---|---|
| Fellowship of the Royal Society | |
 Штаб-квартира Лондонського королівського товариства в Карлтон Хаус Террас, Лондон | |
| Присуджують за | "внесок у вдосконалення природничих знань"[1] |
| Країна | Велика Британія |
| Вручення | Лондон |
| Перше нагородження | 1663 |
| Загальна к-сть членів | Приблизно 8000 взагалі[2] з 1667 живими станом на 24 квітня 2020[3] |
| royalsociety.org/fellows | |
 Член Лондонського королівського товариства у Вікісховищі | |
Королівське товариство — найстаріша відома наукова академія, яка існує безперервно багато років. Членство в ньому велика честь для науковців. За час існування товариства, його членами було багато видатних вчених, таких як Ісаак Ньютон (1672)[2], Чарлз Дарвін (1839)[2], Майкл Фарадей (1824)[2], Ернест Резерфорд (1903)[4], Альберт Ейнштейн (1921)[5], Вінстон Черчилль (1941), Джон Закарі Янг (1945), Алан Тюрінг (1951)[6], Стівен Гокінг (1974), Ілон Маск (2018)[7] та приблизно 8 000 інших членів загалом[2], включаючи понад 280 Нобелівських лауреатів з 1900 року. Станом на 24 квітня 2020 товариство складається приблизно з 1667 живих членів, закордонних та почесних членів, з яких більше 60 Нобелівських лауреатів[3][8].
Членом Лондонського королівського товариства був останній гетьман Війська Запорозького Кирило Розумовський. Його обрано до товариства 1755 року[9].
Вибори нових членів проводяться щорічно в кінці квітня — на початку травня. З-поміж приблизно 700 пропонованих кандидатів обирають до 60 нових членів (FRS), почесних (HonFRS) та закордонних членів (ForMemRS)[11]. Нових членів можуть висунути лише дійсні члени товариства та лише для одного виду членства. Види членства описано нижче:
Щороку від Великої Британії та Співдружності Націй обирається до 52 нових членів, які становлять близько 90 % товариства[1]. Кожен кандидат розглядається по суті і може бути запропонований з будь-якого сектору наукового товариства. Члени обираються довічно на основі досягнень у науці й мають право використовувати літери FRS[1].
Кожен рік члени товариства обирають 10 нових закордонних членів. Як і члени, закордонні члени обираються довічно рецензуванням досягнень у науці. Станом на 2016 рік близько 165 закордонних членів мають право використовувати літери ForMemRS[12].
Почесне членство — почесне академічне звання для кандидатів зі значними науковими внесками, які формально не відповідають вимогам до членів та закордонних членів. Почесні члени: Білл Брайсон (2013), Мелвін Брегг (2010), Робін Саксбі (2015), Лорд Девід Сейнсбері (2008) та Онора О'Ніл (2007). Почесні члени мають право використовувати літери HonFRS[13].
Статут 12 — механізм вибору членів за помітні внески в науку, або якщо обрання становить користь для товариства. Діяв до 1997 року, коли затвердили механізм офіційного почесного членства. Девід Аттенборо (1983) та Джон Палмер, 4-й граф Селборн (1991) обрані членами товариства за Статутом 12.
Рада королівського товариства може рекомендувати членів британської королівської сім'ї для обрання королівським членом товариства. Станом на 2016 є п'ять королівських членів:
Королева Єлизавета II не була королівським членом товариства, але забезпечувала патронаж товариству, як це робили всі британські монархи з часів Карла II Англійського. Принц Філіп, герцог Единбурзький (1951) був обраний членом товариства згідно зі Статутом 12, а не королівським членом[19].
Обрання нових членів оголошується щорічно у травні, після їх висунення та періоду рецензованого відбору[1].
Кожного кандидата на члена або закордонного члена висувають два члени королівського товариства (заявник та помічник), які підписують сертифікат номінації[20]. Раніше номінації вимагали щонайменше п'ять членів, щоб підтримати кожну з запропонованих заявником[20]. Але така система піддавалася критиці за створення елітарного джентльменського клубу[21][22][23]. Сертифікат про обрання (див. для прикладу[24]) включає виклад основних підстав, на підставі яких робиться пропозиція. Кількість щорічних номінацій не обмежена. У 2015 році було 654 кандидати на вибори членів та 106 кандидатів на закордонних членів[1].
Рада королівського товариства здійснює контроль за процедурою відбору та призначає 10 предметних комітетів, відомих як Секційні Комітети[8], щоб рекомендувати найсильніших кандидатів для обрання до членства. Остаточний список до 52 кандидатів у члени та до 10 кандидатів у закордонні члени рада затверджує у квітні, а таємне голосування членів проводиться на засіданні у травні. Кандидат обирається, якщо він або вона отримає дві третини голосів тих членів, які присутні та проголосували.
Максимум 18 членів можуть бути призначені з кандидатів з фізичних та біологічних наук; до 10 — з прикладних наук, гуманітарних наук та спільних фізичних та біологічних наук. Наступні максимум 6 можуть бути «почесними», «генеральними» або «королівськими» членами. Номінації на отримання членства рецензуються секційними комітетами, кожен з яких має 15 членів та голову. Члени 10 секційних комітетів змінюють кожні 3 роки, щоб зменшити груповий фаворитизм[20]. Кожна секційна група охоплює різні спеціалізовані сфери, включаючи:
Нових членів приймають до товариства на офіційній церемонії вступу, що проводиться щорічно в липні[26]. Новообрані члени підписують Хартію та Зобов'язання, в яких беруть на себе зобов'язання розвивати науку та виконувати Статут та Положення Лондонського королівського товариства.
З 2014 року портрети членів на церемонії вступу публікуються без обмежень авторських прав у Вікісховищі за більш поблажливими Ліцензіями Creative Commons, які дозволяють ширше використання об'єктів[27][28].
Окрім основного членства Лондонського королівського товариства (FRS, ForMemRS та HonFRS), доступні й інші види членства, які надаються індивідуально, а не шляхом виборів. Власники такого членства відомі як дослідники королівського товариства[29].
Окрім вищезазначеного також існує ряд інших нагород, лекцій та медалей королівського товариства.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
