Remove ads
село в Україні, в Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Воло́ське (Волошське) — село в Україні, у Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 1362 особи.
село Волоське | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Дніпропетровська область | ||||
Район | Дніпровський район | ||||
Тер. громада | Новоолександрівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA12020130030028657 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1 362 | ||||
Поштовий індекс | 52043 | ||||
Телефонний код | +380 56 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°18′17″ пн. ш. 35°08′21″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
92 м | ||||
Водойми | р. Дніпро, Мокра Сура | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 52043, с. Волоське, вул. Центральна, 18 | ||||
Сільський голова | Малаканов Віктор Борисович | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Село Волоське розміщене на правому березі річки Дніпро в місці впадання в нього річки Мокра Сура, вище за течією на лівому березі річки Мокра Сура розташоване село Дніпрове, нижче за течією на відстані 2 км наявне село Майорка, на протилежному березі Дніпра — село Перше Травня. Біля с. Волоське, між порогами Сурським і Лоханським знаходиться скеляста гряда, яка відома у місцевих жителів під назвою «Стрільча Скеля».
Село засноване 1769 року як цивільне поселення Запоріжжя.
Давнє козацьке селище Волошське входило до складу Кодацької паланки.
Назва села походить від полонених волохів, захоплених запорізькими козаками у часи російсько-турецької війни під Очаковом (1770): «Волохи запорозькою партією у границях Оттоманської імперії минулого 1770 року полонені з-під Очакова при тому ж містечку багаточисельно поселені там, де річка Сура впадає у Дніпро».[1]
Волохи прийшли зі своїм «духовним отцем й керівником» Ісаком Бицем й спочатку належали «за своїми духовними потребами» до Старокодацького церковного приходу. Згодом волошани збудували у себе дерев'яну церкву у 1780 році й одійшли од церкви Старого Кодаку.
Згідно з даними офіційної ревізії 1776 p., у Волоському були 221 двір та 23 бездвірні хати, а саме тільки доросле населення становило 1264 душі (650 чоловіків і 614 жінок).[2]
На 1859 рік Волошське було державним селом. Тут було 470 подвір'їв, 1 православна церква, завод і мешкало 3151 особа.[3]
Станом на 1886 рік у селі, центрі Волоської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3600 осіб, налічувалось 650 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4912 осіб (2473 чоловічої статі та 2439 — жіночої), з яких 4865 — православної віри[5].
1989 року за переписом тут проживало приблизно 1500 осіб.
До 2005 року існував річковий причал.
Уздовж правого берега річки Сури і до самої Стрільчої скелі простяглось село Волоське, де живуть колишні
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1495 осіб, з яких 674 чоловіки та 821 жінка.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1356 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,29 % |
російська | 6,53 % |
вірменська | 0,44 % |
молдовська | 0,37 % |
інші | 0,37 % |
Село має дуже давню історію. Люди селилися тут з часів давньої кам'яної доби. Біля Волоського багато пам'яток археології, включаючи поселення, могильники та могили.
У Волоському збереглися традиції молдавської та румунської кухонь, тут полюбляють кислі супи, голубці з квашеною капустою, різноманітну випічку.
«Варзарі – це такий пиріг з гарбузом, у нас кажуть – з кабаком. Вертута – прісне тісто типу листкового скручується в рулет і – в сковорідку, цукром посипається, випікається. Діда також варимо. Дід – це така каша з кукурудзяної крупи. Плацинди (плачинди) – із сиром, з картоплею, з капустою.[9]
У селі народилися:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.