Видубичі (станція метро)
станція Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
станція Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
50°24′8″ пн. ш. 30°33′39″ сх. д.
Видубичі | |
---|---|
Сирецько-Печерська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
Проєктна назва | Правобережна, Наддніпрянське шосе, Наддніпрянська[1] |
Платформи | |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 105,0 м |
Ширина | 11,1 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 30 грудня 1991 |
Архітектор(и) | Т. О. Целіковська |
Художник(и) | О. А. Бородай, О. П. Бабак |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Район міста | Голосіївський, Печерський |
Виходи до | шосе Наддніпрянського, Столичного, Залізничного, вулиць Інженерної, Промислової, Будіндустрії, Набережно-Печерської дороги |
Наземний транспорт | А 43, 43к, 54 Тр 15, 38 Мт (міські) 193, 567, 491, 520 Мт (приміські) 309, 310, 311, 313, 735, 738, 789, 811 з. п. Видубичі з. п. Видубичі Трипільські |
Інше | |
Час відкриття | 5:42 |
Час закриття | 0:15 |
Код станції | 319 |
Сирецько-Печерська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
«Ви́дубичі» — 33-тя станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Звіринецька» і «Славутич». Відкрита 30 грудня 1991 року. Назва — від історичної місцевості Києва.
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною посадочною платформою.
Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції «Славутич».
Зал станції з двох боків з'єднаний виходами до підземних вестибюлів. Один з низ заходить у підземний перехід під транспортною розв'язкою, інший — до залізничних платформ Видубичі, Видубичі Трипільські і автостанції «Видубичі». Наземні вестибюлі відсутні. Другий вихід відкритий у червні 2001 року.
Колони станції облицьовані білим мармуром, колійні стіни — світло-бежевим мармуром. На шляхових стінах і в вестибюлях станції розміщені ромбоподібні панно на рослинну і народну тематику. Назви станції виконані з об'ємних літер шрифтом, стилізованим під старовинний. Стеля складено металевими сегментами; над платформами встановлені світлові лінії з вбудованих світильників. У кесонах перекриття розміщені алюмінієві пірамідальні конструкції, анодовані під золото. У липні 2001 року у зв'язку із збільшеними пасажиропотоками через створення пересадочного вузла на станції відкрито другий вихід. До цього часу він був побудований лише в конструкціях і закритий фальшстінкою.
У декорі станції використана емаль. Авторами розпису емаллю є митці — Олександр Бородай та Олександр Бабак. У Михайлівському Золотоверхому соборі є можливість побачити композицію «Страшний суд» — пензля Олександра Бородая, емальєрні твори якого неодноразово представляли Україну у різних країнах Європи, Канаді та США[2].
У 2017 році інтер'єр станції використано у зйомках рекламного ролика Lacoste — Timeless[3]
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 35,3 | 36,0 | 36,4 | 36,1 | 33,4 | 31,5 | 31,8 | 33,0 | 32,1 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.