Військово-повітряні сили Російської Федерації

Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії)  — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.

Військово-повітряні сили Російської Федерації
рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации
Велика емблема Військово-повітряних сил Російської Федерації
На службі	7 травня 1992 — дотепер
Країна	Росія
Належність	ЗС Російської Федерації
Вид	повітряні сили
Роль	панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка
Чисельність	280 000 військовиків (2014)
У складі	МО Російської Федерації
Гарнізон/Штаб	Москва
Штандарт	блакитний
Війни/битви	Громадянська війна в Таджикистані Осетинсько-інгуський конфлікт Перша чеченська війна Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999) Друга чеченська війна Російсько-грузинська війна 2008 Російська агресія в Україні 2014 Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна (з 2014)
Вебсайт	structure.mil.ru/structure/forces/air.htm
Командування
Командувач ВПС	генерал-полковник Бондарєв В. М.
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Розпізнавальний знак ВПС Росії
Петличний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.^[1]

З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.

Докладніше: Військово-повітряні сили СРСР

Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.

Реформа 2008 року

З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.

У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).

Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).

Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.

Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.

У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:

• 1-ше Ленінградське Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Створено на основі 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Ленінградський військовий округ). Крім того, в зону відповідальності командування перейшла частина західної території Московського військового округу і вся ударна авіація колишньої 16-ї повітряної армії.
• 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Створено на основі 14-ї армії ВПС і ППО (Сибірський військовий округ).
• 3-тє Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Створено на основі 11-ї Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Далекосхідний військовий округ, що включає територію колишнього Забайкальського військового округу).
• 4-те командування ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Створено на основі двох армій ВПС і ППО - 4-ї (Північно-Кавказький військовий округ) та 5-ї (Приволзько-Уральський військовий округ), поширюючи тим самим свою відповідальність на величезну територію трьох колишніх радянських військових округів.

Сучасна структура ВПС Росії

Збитий російський Су-34 в Чернігові 5 березня 2022

• 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
• 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
  • 48-ма авіаційна база армійської авіації (в/ч 45123) — Кам'янськ-Уральський.
• 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
  • 25-та дивізія ППО
• 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.

Склад

ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:

Призначення, найменування	Кількість в регулярних ВПС	Кількість в резерві ВВС	Загальна кількість	Кількість поставлених машин
Стратегічна та далека авіація:	204	90	294
Ту-22М3	124	90	214
Ту-95МС6/Ту-95МС16	32/32		64
Ту-160	16		16
Фронтова авіація:	655	301	956	39
Су-25/Су-25СМ	241/40	100	381
Су-24/Су-24М/Су-24м2	0/335/40[2]	201/0/0	566	0
Су-34	70		70	124 до 2020
Винищувальна авіація:	784	600	1282	66
МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ	242/34	300	570
МіГ-31/МіГ-31БМ	252[3]	48	300
Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3	252/101[4][5][6]	100	406	0/0/0
Су-30/Су-30м2/Су-30СМ	5/16/112		12	0/0/112
Су-35С	36		36	48[7]
Бойові вертольоти:	1328		1331	1331
Ка-50	8		8	5
Ка-52	78		78	140 до 2020
Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М	592/28/0		620	0/0/22
Мі-28Н	98		98	97 до 2014
Мі-35М	49[8]		49
Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5	600/~28[9]/~30		610	0/12[9]/18[10]
Мі-26	28			18 до 2014[11]
Ка-60	7		7
Розвідувальна авіація:	150		150
Су-24МР	100		100
МіГ-25	30		30
A-50/A-50У	11/1	8	20
Транспортна авіація та танкери:	284		284	60
Іл-76	210		210	39 Іл-76МД-90А до 2020
Ан-22 «Антей»	12		12
Ан-72	20		20
Ан-70			0	було заплановано 60 шт. до 2020р.[12], але поставлено 0 шт.
Ан-124 «Руслан»	22		22
Іл-78	20		20
Зенітно-ракетні війська: (ПУ)	2140		2140
С-300ПС (С-300ПМ)	1900		1900
С-300/С-300В4[13]	200 ПУ		200 ПУ	0/?
С-400	72 ПУ[10]		72 ПУ	384 ПУ[10] (до 2020 р)
навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація:	>980		980	12
МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ	?/6[4]
Су-27УБ
Ту-134УБЛ
Л-39 «Альбатрос»	336		336
Як-130	29[14]		29	55 до 2017[14]
Ансат-У	19		19	40
Ка-226	9		36	6[15]

Еволюція розпізнавальних знаків

• 
  Розпізнавальний знак авіації Російській імперії в 1915-1918 роках та Білої армії в 1918-1922 рр.
• 
  Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант)
• 
  Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках)
• 
  Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
• 
  Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)

Див. також

• Список втрат військової авіації Росії
• Втрати військової авіації Росії в ході окупації Сирії

Галерея

• 
  МіГ-31БМ
• 
  МіГ-29СМТ
• 
  Су-27СМ3
• 
  Су-30СМ
• 
  Су-25СМ
• 
  Су-24М
• 
  Су-34
• 
  Як-130
• 
  Ту-22М3
• 
  Ту-95МС
• 
  Ту-160
• 
  Ан-22 «Антей»
• 
  Ан-124 «Руслан»
• 
  Іл-76МД
• 
  А-50У
• 
  Ка-52
• 
  Ka-226
• 
  Мі-8МТВ-5
• 
  Mi-35M
• 
  Мі-26

Примітки

1. (рос.)М. Хайрулин, В. Кондратьев Военлеты погибшей империи. Авиация в Гражданской войне
2. ВПС РФ отримали чотири модернізованих бомбардувальника Су-24М2 — ВПК.name
3. 7 авіабаз, 28 модернізованих аеродромів та новітні літаки — Головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін розповів " НВО " про розвиток вітчизняної військово…
4. Перспективи ВВС Росії до 2020 року — ВПК.name
5. Lenta.ru: Зброя: ВВС Росії отримають вісім нових винищувачів Су-27СМ
6. На кубанській авіабазі випробували винищувачі четвертого покоління — Ольга Бондаренко — «На Кубані випробували винищувачі четвертого покоління» — Російська Газет…
7. ВЗГЛЯД/Другий серійний Су-35С вперше пролетів над Комсомольському-на-Амурі
8. bmpd — Мі-35М в Будьонівську
9. ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
10. Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки^{[недоступне посилання з липня 2019]}
11. Перші Мі-26 нової будівлі — 29 жовтні 2011 — GunMan News. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
12. ЦАМТО/Новини/Військові відомства України та Росії визначилися з держоборонзамовленням на ВТС Ан-70
13. В 2011 г на озброєння поступить вдосконалена система ППО С-300 — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.
14. Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 1 серпня 2012.
15. Закінчено будівництво перших гелікоптерів Ка-226 для російських ВВС. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.

Джерела

• Офіційна сторінка ВПС Росії
• Військово-повітряні сили Росії (структура)
• Військово-повітряні сили Росії на Milkavkaz.net
• Сайт про ВПС РФ
• Скільки бойових літаків має РФ та якими є перспективи російської військової авіації

Посилання

• (рос.) Енциклопедія військової авіації Росії.