Амелі Нотомб

|Ukrcenter= |Примітки=

Амелі Нотомб
фр. Amélie Nothomb
Амелі Нотомб, березень 2009 року
Ім'я при народженні	фр. Fabienne Claire Nothomb
Псевдонім	Amélie Nothomb
Народилася	9 липня 1966(1966-07-09) (58 років) Еттербек
Громадянство	Бельгія
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	література, літературна діяльністьd[1] і проза[1]
Alma mater	Вільний університет Брюсселя
Мова творів	французька
Роки активності	1992 — тепер. час
Жанр	романи, оповідання, казки
Magnum opus	Hygiene and the Assassind, The Character of Raind, Токійська наречена (роман), The Book of Proper Namesd, Саботаж коханняd, Подив і тремтіння, The Life of Hungerd, Antichristad, Attentatd, Life Formd, Sulphuric Acidd, Péplumd, The Stranger Next Doord, The Enemy's Cosmetiqued, Human Ritesd, Soifd і Q108273219?[2]
Членство	Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[3]
Рід	Nothomb familyd
Батько	Patrick Nothombd
Родичі	Charles-Ferdinand Nothombd, Жан-Батіст Нотон і Paul Nothombd
Брати, сестри	Juliette Nothombd і André Nothombd
Автограф
Нагороди	Prix René-Falletd (1993) Prix Alain-Fournierd (1993) Prix littéraire de la vocationd (1993) Prix Jacques-Chardonned (1993) Prix de Flored (2007) Велика премія Жана Жионоd (2008) Велика премія Французької академії за роман (1999) Jean Giono Jury awardd (1995) Roland de Jouvenel Prized (1996) премія Ренодо (2021) Q130553019? (2003)
Сайт: amelie-nothomb.com
Амелі Нотомб у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Амелі Нотомб (фр. Amélie Nothomb; 9.07.1966, м. Еттербек) — бельгійська письменниця, що пише французькою.

Біографія

Амелі (Фаб'єнн Клер) Нотомб народилася в 1966 році в бельгійському місті Еттербек. Через роботу батька, Патріка Нотомба, який був дипломатом, в дитинстві Амелі довелося пожити в Японії (1968-1972). В той час її батько був генеральним консулом Бельгії в місті Осака. Згодом Амелі якийсь час проживала в Китаї, США, Лаосі, Бірмі та Бангладеші. Її екзотичне дитинство залишило значний відбиток у творчості письменниці.

Прибувши до Бельгії, Нотомб вступає на відділення романських мов у Вільному університеті Брюсселя. Через п'ять років Амелі їде на роботу в Токіо. Але невдовзі розуміє, що нова робота — зовсім не те, про що мріяла молода письменниця. Цей досвід втілений у її знаменитому романі «Подив і тремтіння», відзначеному Великою премією Французької академії за роман (1999).

1992 року вона повертається до Бельгії й невдовзі публікує в паризькому видавництві «Альбен Мішель» свій перший роман «Гігієна вбивці», який зразу зробив її відомою письменницею. Відтоді Нотомб змогла повністю присвятити себе літературній творчості.

Амелі Нотомб щороку публікує новий роман. З 23 романів, опублікованих до 2015 року, принаймні 5 мають автобіографічний характер. Загалом автобіографічні риси є в більшості її творів. Так вже у першому романі "Гігієна вбивці" автобіографічним є епізод, коли героїня роману Леопольдина, бореться з проявами підліткової анорексії. Проте не всі події та колізії, що здаються автобіографічними, справді мають реальну основу. Амелі Нотомб через свої твори вибудовує власну фіктивну біографію, так зокрема в деяких творах та інтерв'ю вона стверджувала, що народилася в Японії (м. Кобе), тоді як реальним її місцем народження є містечко Еттербек у Бельгії.

Амелі Нотомб знана як майстер діалогів, чимало її творів написані від першої особи й стилізовані під переказ реальних подій.

Наразі Амелі Нотомб проводить більшу частину часу в Парижі, іноді відвідуючи своє брюссельське помешкання. Часом вона відвідує Японію.

Твори

Романи

• Гігієна вбивці / L'hygiène de l'assasin (1992)
• Любовний саботаж / Le Sabotage amoureux (1993)
• Катилинарії / Les Catilinaires (1995)
• Пеплум / Péplum (1996)
• Замах / Attentat (1997)
• Ртуть / Mercure (1998)
• Подив і тремтіння / Stupeur et tremblements (1999)
• Метафизика труб / Métaphysique des tubes (2000)
• Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2001)
• Словник власних імен / Robert des noms propres (2002)
• Антихриста / Antéchrista (2003)
• Біографія голоду / Biographie de la faim (2004)
• Сірчана кислота / Acide sulfurique (2005)
• Щоденник Ластівки / Journal d'Hirondelle (2006)
• Токійська наречена / Ni d’Ève ni d'Adam (2007)
• Кодекс принца / Le Fait du Prince (2008)
• Зимова подорож / Le voyage d'hiver (2009)
• Форма життя / Une forme de vie, Albin Michel, 2010 (ISBN 978-2-226-21517-8)
• Убити батька / Tuer le père, Albin Michel, 2011 (ISBN 978-2-226-22975-5)
• Синя борода / Barbe bleue, Albin Michel, 2012 (ISBN 978-2-226-24296-9)
• Щаслива ностальгія / La Nostalgie heureuse, Albin Michel, 2013 (ISBN 978-2-226-24968-5)
• Петронілла / Pétronille, Albin Michel, 2014 (ISBN 978-2-226-25831-1)
• Злочин графа Невіля / Le Crime du comte Neville, Albin Michel, 2015 (ISBN 978-2-226-31809-1)
• Riquet à la houppe, Albin Michel, 2016 ISBN 978-2-226-32877-9.
• Бийся, серце! / Frappe-toi le cœur, Albin Michel, 2017 ISBN 978-2-226-39916-8^[4].
• Безстатеві імена / Les Prénoms épicènes, Albin Michel, 2018ISBN 978-2-226-43734-1^[5].
• Спрага / Soif, Albin Michel, 2019 ISBN 978-2-226-44388-5^[6] · ^[7].
• Аеростати / Les Aérostats, Albin Michel, 2020 (ISBN 978-2-226-45408-9)
• Перша кров / Premier Sang, Albin Michel, 2021 (ISBN 978-2-226-46538-2)
• Книга сестер / Le Livre des sœurs, Albin Michel, 2022 (ISBN 978-2-226-47636-4)
• Психопомп / Psychopompe, Albin Michel, 2023 (ISBN 9782226485618)

Оповідання і казки

• Трохи китайська легенда / Légende un peu chinoise (1993) (казка)
• Таємниця вищої міри / Le Mystère par excellence (1999)
• Блискучий, як каструля / Brillant comme une casserole (2000) (казка)
• Аспірин / Aspirine (2001)
• Без імені / Sans nom (2001)
• Входження Христа в Брюссель / L'Entrée du Christ à Bruxelles (2004)
• Паризькі печериці / Les Champignons de Paris ", оповідання, що було надруковане в Charlie Hebdo 4 липня та 29 серпня 2007 року.
• Чорниці / Les myrtilles, 2011

П'єси

• Паливо / Les Combustibles (1994)

Українські переклади

Лариса Федорова переклала українською роман Амелі Нотомб «Саботаж кохання [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]», його опублікувало видавництво «Port-Royal» (Київ) у 2004 році. Роман відзначено премією Григорія Сковороди.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Подив і тремтіння»^[8] у перекладі Віктора Шовкуна.

2019 року українською вийшов один із найвідоміших романів Нотомб — «Токійська наречена» у перекладі Павла Мигаля^[8].

Нагороди

• 1993 — за роман «Гігієна вбивці» — премія Рене Фалле (Франція).
• 1995 — за роман «Катилінарії» — приз журі премії Жана Жіоно (Франція).
• 1996 — за роман «Катилінарії» — премія Roland-de-Jouvenel (Франція).
• 1999 — за роман «Подив і тремтіння» — Велика премія Французької академії за роман.
• 2007 — за роман «Токійська наречена» — премія «Прі де Флор» (Франція).
• 2008 — Велика премія Жана Жіоно за весь творчий доробок (Франція).
• 2008 — орден Корони (Бельгія)
• 2021 — за роман «Перша кров» — премія Ренодо (Франція).
• 2022 — за роман «Перша кров» — Премія Стрега (Італія).
• 2023 — премія Гемінґвея за весь творчий доробок (Італія).
• 2023 — премія європейської літератури Жана Моне (Франція) за роман «Книга сестер» і за весь творчий доробок.

Адаптації

Екранізації

• «Гігієна вбивці» (1999)
• «Подив і тремтіння» (2003) режисера Алена Корно;
• «Токійська наречена» (2014)
• «Ідеальний ворог» (2022) за романом «Косметика ворога»

Театральні постановки в Україні

• Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2018), реж. Антон Меженін

Література

• Aleksandra Desmurs, préfacé par Amélie Nothomb, Le Roman Hygiène de l'assassin — Œuvre manifestaire d'Amélie Nothomb, Éditions Praelego, Paris, 2009
• Kobialka Margaux, La Création d'Amélie Nothomb à travers la psychanalyse, Le Manuscrit, Paris, 2004
• Laureline Amanieux, Amélie Nothomb l’éternelle affamée, Albin Michel, Paris, 2005, ISBN 2-226-15592-9
• Laureline Amanieux, Entretien audio avec Amélie Nothomb, éditions Autrement dit, Belgique, 2007, téléchargeable sur le web.
• Laureline Amanieux, Le récit siamois, personnage et identité dans l'œuvre d'Amélie Nothomb, Albin Michel, Paris, 2009
• Michel David, Amélie Nothomb, le symptôme graphomane, Éditions L'Harmattan, coll. " L’œuvre et la Psyché ", Paris, 2006 ISBN 2-296-00480-6
• Michel Zumkir, Amélie Nothomb de A à Z, portrait d'un monstre littéraire, Le Grand Miroir, coll. " Une vie ", Bruxelles, 2007 ISBN|978-2-87415-798-1
• Alain Dantinne, Hygiène de l'intestin, Labor, Bruxelles, 2000
• (англ.) Susan Bainbrigge, Jeanette Den Toonder, Amélie Nothomb, Authorship, Identity and Narrative Practice Peter Lang, New York, 2003, acte de colloque international.
• Mark D. Lee, Les Identités d'Amélie Nothomb. De l'invention médiatique aux fantasmes originaires (Amsterdam/New York, Rodopi, 2010) (Collection Monographique Rodopi en Littérature Française Contemporaine, 50).

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. https://www.ouest-france.fr/culture/livres/le-prix-renaudot-recompense-amelie-nothomb-pour-premier-sang-00f8874e-3c9d-11ec-8bc6-eb6b26766f3c
3. https://web.archive.org/web/20160804233324/http://arllfb.be/composition/membres/nothomba.html
4. Albin Michel [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.].
5. Les prénoms épicènes. Albin Michel.
6. Soif. Albin Michel..
7. Elle Culture (18 août 2019). Amélie Nothomb : « On va dire que je me prends pour le christ. Elle. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 7 листопада 2019..
8. Токійська наречена. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.

Посилання

• Антихриста. Неофіційний сайт Амелі Нотомб(фр.)
• Мадемуазель Нотомб. Форум [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.](фр.)
• Бєлявська-Слюсарєва М. Ю. Транзитивність жанру франкомовного роману межі ХХ–ХХІ століть у творах А. Нотомб [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. – 2013. – № 87. – С. 291–301.