F (латиниця)

F, f («еф») — шоста літера латинського алфавіту, вимовляється «еф». Літера F походить від давньогрецької літери дигама (Ϝ, ϝ), що позначала дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант /w/ — цей звук зник з давньогрецької мови ще в архаїчну епоху. Зі свого боку, дигама походила від фінікійської літери вав.

F
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î	Ï
Ī	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ	Ŀ	LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Способи кодування

У юнікоді велика F — U+0046, мала f  — U+0066.

Код ASCII для великої F — 70, для малої f — 102; або у двійковій системі 01000110 та 01100110, відповідно.

Код EBCDIC для великої F — 198, для малої f — 134.

NCR код HTML та XML — «F» та «f» для великої та малої літер відповідно.

Інші позначення літери F

Фонетичний алфавіт НАТО		код Морзе
Foxtrot		··–·
Морський прапорний сигнал	Семафорна абетка	Американська мова жестів (ASL)	Шрифт Брайля