Ś

Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.

Ś
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î	Ï
Ī	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ	Ŀ	LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Слов'янські мови

Нижньолужицька

У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,

• pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять

Польська

У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах^[1], — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/^[2]. Наприклад,

śnieg — сніг, śpisz — спиш, śledzenie — слідження, jakoś — якось

• білоруська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем);
• українська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем)^[3];

Чорногорська

• чорногорська — шь [ɕ]; кириличний відповідник — С́.

Індо-арійські мови

Санскрит

У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]^[4]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,

śākya — шяк'я (шак'я), Śiva — Шіва (Шива)

Циганська

У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ]^[5].

Інші

• ладинська — з [z]
• лідійська — сь /sʲ/
• емілійська — з [z]

Кодування

Символ	Ś		ś
Unicode name	ВЕЛИКА БУКВА Ś		МАЛЕНЬКА БУКВА Ś
Encodings	decimal	hex	decimal	hex
Unicode	346	U+015A	347	U+015B
UTF-8	197 154	C5 9A	197 155	C5 9B
Числове позначення символів	Ś	Ś	ś	ś

Примітки

1. Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
2. Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
3. Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
4. Бурба, 2018.
5. Matras, 1999, pp. 481—502.

Джерела

• Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
• Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
• Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
• Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
• Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
• Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś