ASCII

ASCII (МФА: [ˈæski], акронім від назви Американський стандартний код для інформаційного обміну, англ. American Standard Code for Information Interchange) в обчислювальній техніці — система кодів, у якій числа від 0 до 127 включно поставлені у відповідність літерам, цифрам і символам пунктуації. Наприклад, 45 відповідає знаку переносу, а 65 — літері «А» великій. Перші 32 коди використовуються для керівних функцій, на зразок введення і стирання попереднього символу, звукового сигналу. Власне, ASCII — це семибітний код, а восьмий біт часто використовується для забезпечення відповідності чи додаткових символів. Такий 8-бітний варіант коду називають розширеним ASCII.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ASCII (значення).

95 друкованих символів ASCII з кодами від 32 до 126 (десяткові).

Система широко використовується для зберігання тексту і передачі інформації між комп'ютерами.

Символи розширеного ASCII діапазону друку

Бінарне Дес. Шіст. Графічне 0010 0000 32 20 пропуск (␠) 0010 0001 33 21 ! 0010 0010 34 22 " 0010 0011 35 23 # 0010 0100 36 24 $ 0010 0101 37 25 % 0010 0110 38 26 & 0010 0111 39 27 ' 0010 1000 40 28 ( 0010 1001 41 29 ) 0010 1010 42 2A * 0010 1011 43 2B + 0010 1100 44 2C , 0010 1101 45 2D - 0010 1110 46 2E . 0010 1111 47 2F / 0011 0000 48 30 0 0011 0001 49 31 1 0011 0010 50 32 2 0011 0011 51 33 3 0011 0100 52 34 4 0011 0101 53 35 5 0011 0110 54 36 6 0011 0111 55 37 7 0011 1000 56 38 8 0011 1001 57 39 9 0011 1010 58 3A : 0011 1011 59 3B ; 0011 1100 60 3C < 0011 1101 61 3D = 0011 1110 62 3E > 0011 1111 63 3F ?

Бінарне Дес. Шіст. Графічне 0100 0000 64 40 @ 0100 0001 65 41 A 0100 0010 66 42 B 0100 0011 67 43 C 0100 0100 68 44 D 0100 0101 69 45 E 0100 0110 70 46 F 0100 0111 71 47 G 0100 1000 72 48 H 0100 1001 73 49 I 0100 1010 74 4A J 0100 1011 75 4B K 0100 1100 76 4C L 0100 1101 77 4D M 0100 1110 78 4E N 0100 1111 79 4F O 0101 0000 80 50 P 0101 0001 81 51 Q 0101 0010 82 52 R 0101 0011 83 53 S 0101 0100 84 54 T 0101 0101 85 55 U 0101 0110 86 56 V 0101 0111 87 57 W 0101 1000 88 58 X 0101 1001 89 59 Y 0101 1010 90 5A Z 0101 1011 91 5B [ 0101 1100 92 5C \ 0101 1101 93 5D ] 0101 1110 94 5E ^ 0101 1111 95 5F _

Бінарне Дес. Шіст. Графічне 0110 0000 96 60 ` 0110 0001 97 61 a 0110 0010 98 62 b 0110 0011 99 63 c 0110 0100 100 64 d 0110 0101 101 65 e 0110 0110 102 66 f 0110 0111 103 67 g 0110 1000 104 68 h 0110 1001 105 69 i 0110 1010 106 6A j 0110 1011 107 6B k 0110 1100 108 6C l 0110 1101 109 6D m 0110 1110 110 6E n 0110 1111 111 6F o 0111 0000 112 70 p 0111 0001 113 71 q 0111 0010 114 72 r 0111 0011 115 73 s 0111 0100 116 74 t 0111 0101 117 75 u 0111 0110 118 76 v 0111 0111 119 77 w 0111 1000 120 78 x 0111 1001 121 79 y 0111 1010 122 7A z 0111 1011 123 7B { 0111 1100 124 7C | 0111 1101 125 7D } 0111 1110 126 7E ~ 0111 1111 127 7F DEL

Варто звернути увагу що великі і маленькі літери англійської абетки відрізняються лише одним третім бітом: літера "A" представлена у вигляді 0100 0001, а літера "a" у вигляді 0110 0001. Щоб змінити літеру "A" на літеру "a" треба лише змінити третій біт з 0 на 1. Це можна легко зробити провівши операцію побітового OR цієї літери із числом 0010 0000 (32). Зворотню операцію перетворення маленької літери в велику можна провести за допомогою операції побітового AND з числом 1101 1111 (223). Також можна легко перетворити символ цифри у число взявши чотири останні біти, наприклад символ "9" представлений у вигляді 0011 1001. Якщо взяти останні чотири біти, то вийде 1001, що дорівнює 9 у десятковій системі. Це можна зробити взявши залишок від ділення символу на 1 0000 (16).

Інші назви

Починаючи з липня 1992 реєстри RFC^[1] та Internet Assigned Numbers Authority таблиць кодування^[2] визнають такі еквівалентні назви ASCII незалежно від реєстру для використання в Інтернеті:

ANSI_X3.4-1968 (канонічна назва) ISO-IR-006[3] ANSI_X3.4-1986 ISO_646.irv:1991 ASCII (варіанти ASCII-7 та ASCII-8) ISO646-US

US-ASCII (рекомендована назва MIME[2]) us IBM367 cp367 csASCII

З цього переліку, IANA рекомендує використання «US-ASCII» для позначення ASCII в Інтернеті. Це позначення можна часто зустріти в необов'язковому параметрі «charset» (кодування) в заголовку Content-Type (тип вмісту) деяких MIME-повідомлень, у еквівалентних «meta» елементах HTML документів, та в частині визначення кодування прологу деяких XML документів.

Варіанти

Юнікод

Докладніше: Юнікод

Для забезпечення зворотної сумісності, символи з набору 128 ASCII та 256 ISO-8859-1 (Latin 1) мають такі ж коди Unicode/UCS як і в попередніх стандартах. Таким чином, ASCII можна розглядати як 7-бітну схему кодування дуже малої підмножини Unicode/UCS, і навпаки, UTF-8 сумісний з ASCII для кодів менше 128, із чого випливає, що правильно закодований ASCII файл є водночас і правильним файлом в кодуванні UTF-8.

Примітки

1. RFC 1345 (Липень 1992).
2. Internet Assigned Numbers Authority (May 14, 2007). «Character Sets [Архівовано 16 липня 2004 у Wayback Machine.]». Accessed 2008-04-14.
3. ANSI (1 грудня 1975). ISO-IR-6: ASCII Graphic character set (PDF). ITSCJ/IPSJ.

Див. також

• ASCII-графіка
• Розкладка клавіатури

Посилання

• Історія ASCII, коріння, та попередники, Том Дженінгс (29 жовтня 2004) (переглянуто 2005-12-17)
• [Архівовано 26 травня 2016 у Wayback Machine.] Підмножина ASCII кодування Unicode
• Eric Fischer (25 березня 2009). The Evolution of Character Codes, 1874-1968 (PDF) (англ.).