Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хоперський округ — адміністративна одиниця на півночі області Війська Донського Російської імперії за Російської імперії, Всевеликого Війська Донського за часів антибільшовицького спротиву й Донської області РРФСР.
| Хоперський округ | ||||
 | ||||
| Центр | Урюпинская|станица Урюпинская | |||
|---|---|---|---|---|
Адміністративний центр — станиця Урюпинська.
Довжина (з північного сходу на південний захід) 200 верст (понад 210 км), ширина 120-150 верст (128-160 км).
Площа — 15 861 квадратних верст (1 652 267 десятин або 18 052 км²).
Козаки округу служили у частинах:
У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський.
На сході межував з Саратовською губернію, на північному заході — з Воронезькою губернію.
На півдні межувап з Донецьким округом, на сході — з Усть-Медведицьким округом.
Сьогодні вся територія округу (включно з Урюпинськом) положено у Волгоградській області.
Річка Хопер тече з півночі на південь округу ділить його на 2 частини: західну й східну (більшу за площею).
Переважний характер місцевості — степовий, але зустрічаються й горбисті височини, прорізані глибокими балками, хоча й не у такій мірі, як у сусідньому Усть-Медведицькому окрузі.
Ґрунт досить добрий для хліборобства; пасовища до теперішнього часу вигодовують сотні гуртів забійної худоби; особливо здобули собі в цьому відношенні популярність Тишанські степи; відсоток ужиткової землі сягає 85 %; переважають чорноземи й суглинки, місцями зустрічаються пісковики й солонці.
Зрошення Хоперського округу відбувається завдяки річці Хопер та її лівих притоків: Бузулук й Кумилга.
Річка Хопер протікає через весь округ, негайно вкидаючися у Дон після межі з Усть-Медведицьким округом.
Бузулук бере початок в Усть-Медведицькому окрузі й тече спочатку на північ, а у межах Хоперського змінює напрямок на південний захід й впадає у Хопер.
Лісова рослинність бідна — лісом зайнято 59 133 десятини (64,6 тис. га або близько 3,6 % площі).
Мешканців за переписом 1897 року було 253 055 осіб (125 503 чоловіки й 127 552 жінки).
Осіб військового стану (козаків) у 1901 році налічувалось 184 484 осіб (91 911 чоловіків й 92 573 жінки).
Переважна більшість населення — православні; розкольників 887 осіб, інших сповідань — 236.
До кінця 1928 року в Хоперському окрузі діяло 175 храмів, 95 % з яких було закрито в ході колективізації[1].
У таблиці наведені дані по землях, відведеним усім 25 станицям Хоперського округу.
Військових запасних земель 8 813 десятин.
В 1925 році у Хоперському окрузі пройшли землевпорядні роботи, при цьому вирішувалися завдання прискорення розшарування козаків, руйнування козацької громади. Була введена єдина система землекористування, заможні родини отримали ділянки у віддалених місцях, а бідні — поблизу від станиць й хуторів[1].
Головне заняття мешканців — хліборобство, особливо сильно розвинуте з проведенням Грязе-Царіцинської й Царицино-Тихорецька залізниць.
За даними 1900 року, у Хоперському окрузі розорано під посіви зернових 596 471 десятин (651 645 га), засіяно 483 737 чвертей, тобто на душу 1,9 чверті (вище решти округів області вдвічі й втричі); зібрано 2 274 123 чверті, тобто 9,2 чверті на душу; середній врожай — 3-5[2].
Висівається переважно пшениця, овес, просо, рідше — ячмінь, жито, горох, сочевиця. Панує залежна система. Розвитку хліборобства сприяє поширення серед населення удосконалених землеробських машин й знарядь; в даний час[3] в Хоперськом окрузі вони є у 43 219 господарствах; одне досконале знаряддя доводиться у корінних мешканців на 6,2 душі, у й іногородніх — на 5,6 душі.
Під городи обробляли 17-18 тис. десятин, під баштани — 10-11 тис. десятин.
Сіножатей порівняно багато; у середньому знімається близько 7 млн пудів трави.
Поголів'я:
Бджільництво слабо розвинуто — 286 пасік з 5447 вуликами, що дають в середньому валового доходу 40 622 рубля.
Рибальство незначне: в 1900 році виловлено 427 пудів червоної й 8380 білої риби, вартістю близько 15 тис. руб.
Промисел цей зосереджений виключно в станицях й хуторах по Хопру. Багато дрібної риби виловлюється в озерах, але вона надходить переважно в їжу рибальських сімей.
Фабрично-заводська діяльність розвинена слабо: закладів в 1897 році налічувалося 1009, всі дрібні, із загальною сумою виробництва на 250 тис. руб. (млини).
Головний предмет торгівлі — хліб. Торгівля зосереджувалася переважно на Покровському ярмаку станиці Урюпинської, а також протягом усього року проводиться на станціях Грязе-Царицинської залізниці. Торгівля зосереджена в руках великих скупників. Важливим предметом торгівлі служить велика рогата худоба, але посилене розорювання пасовищ під посіви, а також загальний незадовільний стан російського скотарства значною мірою скоротили цю торгову операцію в Хоперському окрузі.
Хлібних магазинів 164, у них до 1 січня 1901 року хліба в наявності 46 892 чверті, у позичках і недоїмки 55 091 чверть.
Козацькі населені пункти Всевеликого війська Донського в 1918 році[4]:і 9 волостей (Александровська, Краснопольська, Купавська, Мачушанська, Николаєвська, Семеновська, Солонська, Тростянська, Успенська)
| № п/п |
Юрт | Станица | Хутора |
|---|---|---|---|
| 1 | Акішевський | Акішевська | Алтинников, Борисов, Буренин (Гуторков), Денисов (Колосков), Зиманов, Зрянин, Затонов, Канькин, Лукьянов, Лунякин, Нестеров, Оленєв, Паршин, Панькин (Мінин), Підпісочний, Попов, Спорний, Упорников, Пімонов, Філаретов, Шурупов |
| 2 | Алексієвський | Алексієвська | Андрієв, Змієвка, Карпов, Ковилін, Кочкарин (Семерников), Липецький, Подбанний, Полянський, Помалін, Попов, Рябов (Малахов), Секуров, Серебряний (Дементьєв), Стеженський, Сурчин, Таволжанка, Чекунов, Чечерський, Яменський |
| 3 | Аннінський | Аннінська | Афонін, Березови — 1 и 2, Бирюков, Бочаров, Бударин, Билков, Гоголячев, Гуляєв, Демкін, Звездков, Іванов, Карпушин, Колесников, Королев, Кузнецов (Водянський), Крупников, Ларин, Лоскутков, Меркулов, Назаркин, Попов, Приастахов, Родников (Зубров), Перевозинський, Самсонов (Привокзальний), Симонов, Соловьев, Тарасов, Ушаков, Хорошунов, Чекунов, Черкесов |
| 4 | Арженовський | Арженовська | Бармин, Бізименка, Березников, Бирюченський, Верхньо-Лісний, Два Дерева, Голинський, Країнський, Красний, Красний Яр, Липов, Любимов, Мала Демкина, Могильний, Молоканов, Нижньо-Лісний, Новенький, Обрезний, Оленій, Ольховський, Панін, Підберезки, Ребриков, Рябов, Саратовський, Сатаров, Сенін, Серебрянський, Сидоров, Сланцов, Стара Рига, Сурков, Тоненький, Хомутов, Штиков |
| 5 | Бурацький | Бурацька | Водинський, Кривов, Лучновський, Нехаєв, Павлов, Сухов, Отамановський,Ольховський, Ключанський, Дьяконовський. |
| 6 | Добринський | Добринська | Балтинов, Верхньо-Безименовський, Григорьєв, Громковський, Єгоров, Забурдяєв — 1 и 2, Каменський, Кудряшов, Луненський, Нижньо-Антошин, Нижньо-Безіменовський, Плешаков, Ришин, Скворцов, Студенов, Тополєв |
| 7 | Дурновський | Дурновська | Буєрачний, Веселянський, Вихляйський, Вольний, Головський, Демін, Долгов, Косов, Мартинов, Соловйов, Средній, Таволжанський, Федотов |
| 8 | Зотовський | Зотовська | Аверін, Безіменков, Березовський, Голенков, Гришин, Должинський, Дробов, Єлисеєв, Єндова, Жуков, Захаров, Каехтін, Калмиков – 1 и 2, Кривов, Круглов, Лисін, Лобачєв, Мернов, Митькин, Плесинський, Підгірський, Покручинський, Привалов, Проносний, Разметний 1 и 2, Решетов, Рябов, Серебрянка, Скулябін, Суляєв, Трьох-Ложинський, Тюрин, Черкесов, Чуреков, Шарашкин, Швецов, Щепетков, Катанкин |
| 9 | Котовський | Котовська | Гірсько-Попов, Грачев, Давидов, Котлобань, Крепов, Новинський, Ново-Кардаїл, Осипов, Попов, Фомін, Чулинський |
| 10 | Кумилженський | Кумилженська | Алимов, Андрієв, Бурлацький, Глушицький, Головський, Горшков, Дундуков, Закумилженський, Затюремський, Катанкин, Ключевський, Колодезь, Кранцов, Крутинський, Лялин, Мещеряков, Никитін, Обливський, Озеринський, Піддубровський, Подсотний, Потапов, Родионов, Сигаєв, Силин, Троїцький, Фомочкин, Фролов, Чиганаки, Чернов, Чуносов, Шелкашев, Шилин, Щемилов, Ярський |
| 11 | Луковський | Луковська | Березняги, Верхньо-Долгов, Верхньо-Річенський, Нижньо-Долгов, Нижньо-Річенський, Ольховий, Остряков, Сухов, Федосов |
| 12 | Михайловський | Михайловська | Абросін, Алексиков — Верхній й Нижній, Алферов, Астахов, Батраков, Беспалов, Большинський, Бугров, Верхньо-Форштадт, Вилков, Вифлянцев — 1 и 2, Вдовольський, Верхньо-Бубнов, Верхньо-Моховий, Вишняков, Двойнов —Верхній й Нижній, Дуплятський — Верхній й Нижній, Єрмилов, Зарников, Карагочний, Кардаш, Краснянський–2, Краснянський — Верхній й Нижній, Лисогорка, Медведєв, Миронов, Моргунов, Нижньо-Бубнов, Ново-Николаєвський, Нижньо-Моховий, Орлов, Серков — Верхній й Нижній, Садков, Сомов, Салтинський, Сосновський, Сантирський, Скабелін, Скворцов, Середньо-Форштадт, Станично-Підгірний, Сухов, Сичов, Трухтенський, Уваров, Фирсов – Верхній й Нижній, Хоперський, Цепляєв — Верхній й Нижній, Черкаський, Чуговський, Чумаков |
| 13 | Павловський | Павловська | Акчерський, Атаманов, Бабин, Велико-Сосновський, Головський, Горелов, Ісакієв, Кагальник, Карпов, Ключанов, Краснов, Лукьянов, Макаров, Мало-Бабін, Ольховий, Поклонов, Романов, Іголинський |
| 14 | Петровський | Петровська | Акчернський, Безплемянов, Безіменка, Горбунов, Верхньо-Соїн, Кам'янський, Каратаєв, Кривов, Крутин, Нижньо-Соїн, Сурочин, Ржавський |
| 15 | Правоторовський | Правоторовська | Аврамов, Головський, Дубовий, Земляков, Лобачев, Мєлосковський, Родников, Свинов, Семенов, Тушканов |
| 16 | Преображенський | Преображенська | Бочаров, Гришин, Груднєв, Донсько-Якушев, Дубровський, Єрмаков, Житенєв, Зав'язин, Зубрилов, Казарин, Лапин, Страхов, Суворов, Углянський, Ширяєв |
| 17 | Тепікинський | Тепікинська | Акчернський, Булеков, Венчаков, Дряглев, Дьяков, Караїчев, Макаров, Підгацький, Підгоринський, Підсоснинський, Розсошин, Сазонов, Самодуров, Сафонов |
| 18 | Тишанський | Тишанська | Артанов, Гаєв, Гущин, Єндова, Кам'янський, Краснов, Кудинов, Мазин, Муругов, Пимкін, Попов, Ришкин, Самошинський, Соколов, Сичев, Хорошенький |
| 19 | Урюпинський | Урюпинська — адміністративний центр округа |
Акишин, Бурцев, Гірський, Дронов, Дьяконов, Краснянський, Кухтин, Лукьянов, Нижньо-Кардаїл, Серков, Ольшанка |
| 20 | Усть-Бузулуцький | Усть-Бузулуцька | Арепьєв, Куличков, Ларин, Малинов, Ольховий, Перепольський, Підхимський, Речешний, Станов, Сухов, Трьохбуєраченський, Угольський |
| 21 | Філоновський | Філоновська | Альсяпин, Андрієв, Аникеєв, Бакланов, Верхньо-Чесноков, Галушкин, Громковський, Ізмайлов, Калачев, Красний, Кирпичев, Коротков, Косов, Кузькин, Лестюхин, Марчуков, Підчумачевський, Пишкин, Растригин, Розький, Рожнов, Саламатин, Самарцев, Страхов, Титов, Фокино-Донський, Фирсиков, Челишев |
| 22 | Яриженський | Яриженська | Амочаєв, Белавін, Борисов, Грешнов, Дубовський, Калинов, Клименов, Козлин, Куликов, Перещепнв, Попов, Растокин, Рогачев, Солонешний, Тубочний, Ястребов |
На території округу розташовувалися наступні навчальні заклади:
Щодо грамотності Хоперський округ займав п'яте місце в області. У 1900 році грамотних вважалося 51 979 осіб (39 444 чоловіки й 12 535 жінок). Загальний показник грамотності в окрузі становив 28,1 %.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
