Конярство

В конярстві як окремій галузі тваринництва існує своя термінологія з описом окремих груп коней для подальшої роботи і відповідного використання.

За походженням

Окремо виділяють за походженням дикі, здичавілі, одомашнені.

Докладніше: Кінь Пржевальського

За породною та племінною приналежністю

Докладніше: Список порід коней

За екстер'єром

Масті коней прийнято розрізняти як унікальну селекційну ознаку, що має своє генетичне та фенотипове обґрунтування.

Докладніше: Масть коня

Базові масті
Гніда
Ворона
Руда

Інші екстер'єрні особливості також є важливими і в деяких випадках генетично визначеними (низькорослі породи коней та поні).

Докладніше: Статі коня

За основними сферами застосування

Відповідно до наявних алюрів та можливому напрямку селекційної роботи (верхові, рисисті, запряжні, універсальні, ваговози).

Докладніше: Список породних груп коней

Взаємодія коня і людини

Найвідомішим типом взаємодії коней і людей є верхова їзда та кінний спорт, однак, в ширшому розумінні, люди взаємодіють з кіньми не лише верхи, безпосередньо перебуваючи на спині коня, а й на землі, тренуючи, спілкуючись, чи виконуючи інші маніпуляції. До таких взаємодій можна віднести:

Догляд за кіньми
Любительський та шоу напрям
Робочий (сільськогосподарський, транспортний) напрям
Службовий напрям (кінна поліція, кіннота)
Спортивний (випробувальний та змагальний) напрям
Терапевтичний (лікувальний) напрям
Продуктивний напрям

Відсутність обліку коней до кінця ХІХ ст. не дає картини розвитку конярства, лише кінський перепис 1882 р. вперше встановив кількість коней в Україні — 2 858 000 голів. Щорічний приріст коней в Україні становив більше 80 тисяч голів, у 1916 р. кількість коней дорівнювала 5 424 000 голів^[1]^[2]^[3]. Як зазначає Кунець^[3], «до Першої світової війни Росія за кількістю коней була першою країною у світі: в 1912 р. вона мала близько 35 млн голів. США, найбагатша країна після Росії за кількістю коней, у 1910 р. мала їх тільки 19 833 000 голів. Число коней у Росії було не тільки вище за будь-яку європейську державу, а майже удвічі перевищувало загальну чисельність коней разом узятих держав Західної Європи».

Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...

Зовнішні відеофайли
	Кінні заводи - візитна картка Біловодщини// 16.11.2021 р.

Закрити

У 1920 р. Українська республіка нараховувала 4,52 млн коней, у 1922 р. — близько 4,11 млн^[3].

В Україні конярство ведеться у племінному, робочо-користувальному та спортивному напрямках. У різних регіонах України через різні кліматичні й економічні умови розводили коней певного типу. У Донецькій губернії, східний частині Харківської губернії, частині Полтавської та Київської губерній переважав верховий тип, в Катеринославській губернії — рисистий, у Харківській, Полтавській, Чернігівський — ваговозний сільськогосподарський^[3].

В Україні нараховувалося 589 приватних кінних заводів із 14 036 матками, а також 5 державних кінних заводів (4 Біловодські та заснований у 1915 р. Державний чистокровний ім. М. І. Лазарева кінський завод Полтавської губернії)^[3]. У 1920-ті роки у Молочанську на базі колишніх стаєнь та ферм німецьких колоністів сформували Південні державні заводські стайні, діяв також іподром^[4].

Породи

Найпоширеніші породи:

чистокровна верхова (розводять в 5-ти конезаводах(інші мови));
українська верхова — 8;
російська рисиста — 6;
орловська рисиста — 5;
російська ваговозна — 4;
торійська — 1;
арабська — 1;
новоолександрівська ваговозна в 1 конезаводі.

Племінне конярство

Племінне ядро основних поліпшуючих порід коней зосереджено в 17 кінних заводах України. Дібровський кінний завод № 61^[5] виростив чемпіона і рекордиста орловської рисистої породи — жеребця Піона родоначальника нової лінії.

Новоолександрівський кінний завод № 64 сконцентрував генофонд ваговозних порід коней, а також створив нову новоолександрівську ваговозну породу, яка має лінії жеребців Кокетливого, Тантала, Стиля, тут вирощено чемпіонів і рекордистів цієї породи.

Деркульський кінний завод^[6] № 63 у Данилівці вивів лінію жеребця Дугласа, яка розповсюджена в пострадянських країнах. Крім того, вирощено скакунів, жеребців-плідників. Чемпіонами породи стали жеребці Деракий та Задорний.

Стрілецький кінний завод № 60^[7] виростив високоякісного «дербіста» чистокровної верхової породи жеребця Брімстона, який дав чотири «дербіста» в тому числі тричі вінчаного жеребця Будинка.

Вихованці Онуфрієвського кінного заводу^[8] чистокровної верхової породи одержали перемогу в головних традиційних та міжнародних призах; Ринжир, Гугенот, Бравада, Ескадрон, Гудзон, Дегестан, Едіт, Брезент, Хельсинг, Менует, Байкал і інші.

Станом на 1 січня 1998 в Україні налічувалось 736,9 тисяч голів коней. Роботу в галузі конярства координують: корпорація «Конярство України» та асоціація «Укркіньпром». Удосконалення племінних якостей, вирощування та випробування коней зосереджених в конезаводах та іподромах України проводить корпорація «Конярство України».

Асоціація «Укркіньпром» забезпечує господарства і населення України обозними і лимарними виробами, кінно-причепними знаряддями, засобами догляду за кіньми і постійно вдосконалює та впроваджує — у виробництво нові конкурентоспроможні зразки кінно-причепного знаряддя.

Чистокровні коні, народжені в України, не тільки можуть отримувати паспорти міжнародного зразка, а ще мають право на випробування та розведення за кордоном. Таке рішення прийняв та оголосив Міжнародний комітет з Племінних книг на своєму останньому засіданні 6 жовтня в Парижі (Франція). Таким чином, Україна досягла найвищої сходинки у всесвітньому міжнародному чистокровному конярстві. Це сталося завдяки спільній багаторічній праці фахівців «Конярства України» та Асоціації Жокей-клуба «Україна» щодо легітимізації чистокровного поголів'я коней України^[9].

Заводи

Приватні кінські двори

В 2020-х роках, особливо після російського вторгнення в Україну та знищення вітчизняних об'єктів конярства^[10], в Україні почали створювати місця не тільки для розведення коней, а й для утримання знедолених тварин, які з тих або інших причин втратили своїх господарів. Так, у Чернівцях родина прихистила та доглядає понад сто знедолених тварин і птахів, серед них 12 коней^[11].