Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У цьому списку перелічені всі види плазунів, які мешкають на території Румунії, а також наведені дані про ті види плазунів, які потенційно можуть розширити видове різноманіття країни, про ті види, які викликають сумніви щодо приналежності до герпетофауни країни, та про ті види, опис яких є випадковістю. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат. Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1].
Плазуни Румунії | |
---|---|
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Фауна вищого рангу | |
За систематикою | плазуни, фауна Румунії |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | герпетофауна Європи |
Період існування | |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Видовий обсяг | 24 (Без врахування випадкових реєстрацій) |
Родовий обсяг | 17 (Без врахування випадкових реєстрацій) |
Чужорідні види | Trachemys scripta |
Загалом підтверджено проживання 24 видів (10 видів змій, 10 видів ящірок та 4 видів черепах), 17 родів, 9 родин та 2 рядів плазунів на території Румунії. 23 види є автохтонними, а 1 вид — Trachemys scripta — є інтродукованим та інвазивним, що несе загрозу Emys orbicularis через подібність біотопів, у яких ці тварини мешкають. Таксономія Darevskia praticola pontica, підвиду Darevskia praticola поширеного в Європі, залишається темою дискусій. Ряд науковців вважають, що ця ящірка — окремий вид і описують її як Darevskia pontica.[2][3] Таким же спірним залишається статус Vipera nikolskii. Її можуть описувати як окремий вид Vipera nikolskii, як підвид гадюки звичайної (Vipera berus nikolskii) або ж давати невизначений статус.[4] Від 2010 року підвид Anguis fragilis colchicus вважають окремим видом — Anguis colchica. Саме цей вид мешкає на території країни, хоча можливо, що Румунія є тією країною, де проходить межа ареалів двох видів.[5] Ще два види — Mediodactylus danilewskii та Pseudopus apodus — можуть стати новими видами у герпетофауні Румунії у недалекому майбутньому, зважаючи на їх мешкання неподалік болгаро-румунського кордону[6]. Podarcis sicula також може збагатити герпетофауну Румунії, її знахідки надходять з Бухаресту та Алби-Юлії.
Поширеність різних видів плазунів неоднакова. Natrix natrix, Anguis colchica чи Lacerta agilis є значно поширеними на території Румунії. У той же час Testudo hermanni можна зустріти тільки в районі Банату. Особливо цінною, з точки зору видового різноманіття, є румунська Добруджа. Elaphe sauromates, Lacerta trilineata, Eremias arguta та Testudo graeca трапляються тільки тут. Eryx jaculus є надзвичайно рідкісним видом і довгий час вважався зниклим.
Людина негативно впливає на популяцію плазунів у Румунії. Сільськогосподарські потреби та освоєння для них нових земель із одночасним руйнуванням оселищ плазунів, розбудова доріг, зростання урбанізації, техногенне забруднення довкілля, спричинена людиною інтродукція інвазивних видів — ось ряд чинників, які сприяють зменшенню популяції плазунів у Румунії.[7]
Наступні теги використовуються для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
EN | Endangered | Знаходиться під загрозою |
VU | Vulnerable | Уразливий |
NT | Near Threatened | Близький до загрозливого стану |
LC | Least Concern | В найменшій загрозі |
Для більшості плазунів наведений їх статус у Європейському Червоному списку (виділений жирним шрифтом — VU, EN, LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом — VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).
Українська назва | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус ЄЧС/МСОП | Ареал проживання | Зображення | Виноски |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Веретільниця східна | Anguis colchica (Nordmann, 1840) |
Anguidae | Squamata | – | Ящірка трапляється у гірських регіонах Румунії, високо у гірських лісах та на лісових галявинах. Румунія, можливо, є однією з тих країн, у яких проходить межа між ареалом A. colchica та A. fragilis. | [5][8] [9][10] | |
Удавчик західний | Eryx jaculus (Linnaues, 1758) |
Boidae | LC | Найрідкісніший з усіх плазунів Румунії. Трапляється в Добруджі (останні повідомлення датовані 1986 роком) та Олтенії (2012 рік). Найбільше полюбляє піщані місцини (вдень заривається в пісок) чи місцини із нещільними ґрунтами та чагарникову рослинність. | [11][12][13] | ||
Мідянка звичайна | Coronella austriaca Laurenti, 1768 |
Colubridae | LC | Трапляється по всій країні, але частіше в її північно-західній частині. Можна побачити на висотах до 1100 м. Надає перевагу посушливим та сонячним ділянкам: лісовим галявинам, узліссям, насипам поблизу доріг, кам'янистим місцинам. Також трапляється серед рідколісся. | [14][15] [16][17] | ||
Полоз жовточеревий | Dolichophis caspius (Gmelin, 1789) |
LC | Вид найбільше поширений в Добруджі, також трапляється в Олтенії, Мунтенії та Західній Молдові. Надає перевагу теплим та посушливим відкритим місцинам з чагарниковою рослинністю, узліссям, кам'янистим ділянкам. Також можна зустріти серед кам'яних руїн та на сільськогосподарських угіддях. | [14][18][19] | |||
Полоз сарматський | Elaphe sauromates (Pallas, 1811) |
LC | Рідкісна змія, що трапляється тільки в південно-східній частині Румунії (Добруджа (інколи полоза називають «драконом Добруджі») та подекуди в Західній Молдові). Мешкає у степах, полюбляє місцини неподалік води. Часто трапляється поблизу людського житла. | [20][21][22] | |||
Полоз ескулапів | Zamenis longissimus Laurenti, 1768 |
LC | Може траплятися на території всієї країни, але найчастіше — в Добруджі, Банаті та Апусенах. Полюбляє ліси та лісові галявини, лісисті передгір'я, скелі, кам'яні руїни, закинуті кар'єри. Також можна зустріти і у вологих місцинах: поблизу водойм чи на болотах. | [20][23][24] | |||
Ящірка лучна | Darevskia praticola[прим. 1] (Eversmann, 1834) |
Lacertidae | NT | У Румунії ящірка може трапитися у південних районах (південь Добруджі, Банату, Олтенії). Наявна популяція біля Деви. Мешкає серед рідколісся, на луках, серед зрубів, на лісових галявинах. | [2][3][25] | ||
Ящурка піщана | Eremias arguta (Pallas, 1773) |
NT | Трапляється в Добруджі, уздовж чорноморського узбережжя та у дельті Дунаю. Полюбляє піщані пляжі, степові ділянки та інші теплі рівнинні місцини з бідною рослинністю. | [26][27][28] | |||
Ящірка мурова | Podarcis muralis (Laurenti, 1768) |
LC | Ящірка трапляється вздовж Карпат, у тому числі і в Апусенах, та у меншій кількості — у Добруджі та поблизу Джурджу. Мешкає у посушливих місцинах: чагарниках, скелях, жорстві, кам'яних руїнах, на кам'яних стінах, насипах уздовж рейок, у фруктових садах, виноградниках. | [29][30] [31][32] | |||
Ящірка кримська | Podarcis tauricus (Pallas, 1814) |
LC | Ящірка трапляється у Добруджі, на півдні Олтенії, Мунтенії та Банату, а також на півночі Румунії, у районі Тисо-Дунайської низовини поблизу кордону з Угорщиною. Полюбляє відкриті посушливі місцини, такі як степи, чагарники, узлісся, заплави, поля, піщані береги. | [33][34] | |||
Ящірка прудка | Lacerta agilis Linnaeus, 1758 |
LC | Ящірка трапляється у всіх регіонах країни на висоті до 1400 м. Найбільше полюбляє місцини з добре розвиненим трав'яним покривом та кущами, наприклад галявини посеред лісу, гірські луки, рівнини, узлісся. Може зустрічатися у бідних на рослинність місцинах, а також у лісі. | [35][36][37] | |||
Lacerta diplochondres[прим. 2] Wettstein, 1952 |
— | Ящірка поширена виключно в Добруджі. Полюбляє теплі місцини, часто трапляється на узліссях, у степу поблизу кущів та струмків, серед чагарників. | [38][39] [40][41] | ||||
Ящірка зелена | Lacerta viridis (Laurenti, 1768) |
LC | Трапляється на території всієї Румунії, від низин до нижнього поясу гір на висотах до 800 метрів. Мешкає серед рідколісся, на узліссях, серед вирубок, на галявинах, у чагарниках та фруктових садах. | [42][43] | |||
Ящірка живородна | Zootoca vivipara (Lichstein, 1823) |
LC | Трапляється у всіх гірських регіонах країни. Наявні також рівнинні популяції на північному заході країни (поблизу угорського та українського кордонів). Полюбляє добре зволожені пустища, рідколісся, лісові галявини, гірські луки. | [38][44][45] | |||
Вуж звичайний | Natrix natrix (Linnaeus, 1758) |
Natricidae | LC | Поширений на території всієї країни, більше у її північній частині та Добруджі. Найчастіше трапляється поблизу водойм, у них та в інших вологих місцинах. Також можна побачити на піщаних берегах, у лісі, поблизу людського житла. | [46][47] | ||
Вуж водяний | Natrix tesselata (Laurenti, 1768) |
LC | Поширена по всій країні. Мешкає у різних водоймах: річках, озерах, ставках, болотах, каналах. Зазвичай оселяється у прісній воді, хоча часом трапляється у солонуватій. Вкрай рідко змію можна зустріти далеко від водойми (під час міграції, наприклад). | [48][49][50] | |||
Коротконіжка європейська | Ablepharus kitaibelii (Bibron et Bory de Saint-Vincent , 1833) |
Scincidae | LC | Ящірка поширена в Добруджі та на півдні Румунії — в Олтенії та Мунтенії. Її можна зустріти на лісових галявинах, луках, південних схилах, серед чагарників. Мешкає у лісовій підстилці. | [33][51] | ||
Гадюка носата | Vipera ammodytes (Linnaues, 1758) |
Viperidae | LC | Наявні дві окремі популяції: підвид V. a. amodytes мешкає в південно-західній частині країни (південні Апусени, Олтенія, Банат), а підвид V. a. montadoni — в Добруджі. Полюбляє кам'янисті береги річок, скелі, чагарники, широколистяні ліси. | [48][52][53] | ||
Гадюка звичайна | Vipera berus (Linnaues, 1758) |
LC | Гадюка поширена в гірських регіонах Румунії. Полюбляє лісові галявини, гірські луки, рідколісся та вирубки, чагарники вище межі лісу. Також може траплятися поблизу боліт. | [54][55][56] | |||
Гадюка лучна | Vipera ursinii (Bonaparte, 1835) |
VU | Наявні два підвиди — V. u. rakosinensis та V. u. moldavica. Перший підвид трапляється в Трансильванії, а другий — уздовж Дунаю та у його дельті. Обидва підвиди люблять теплі місцини: чагарники, піщані ділянки, рідколісся, відслонення вапняків. | [57][58][59] | |||
Черепаха болотна | Emys orbicularis (Linnaues, 1758) |
Emydidae | Testudines | NT | Черепаха поширена по всій країні, проте спостерігається тенденція до зменшення її популяції. Найбільше полюбляє порослі очеретом чи іншою рослинністю водойми зі слабкою течією (ставки, озера, болота), проте трапляється й у водоймах інших типів. | [35][60][61] | |
Червоновуха черепаха звичайна | Trachemys scripta (Thunberg in Schoepff , 1792) |
LC | Черепаха реєструється у багатьох водоймах Румунії (Дунай, Димбовіца, Сомеш, Муреш, Олт). Є природним конкурентом E. orbicularis, оскільки проживає у тих самих оселищах, у яких живе автохтонний вид. | [60][62][63] | |||
Черепаха середземноморська | Testudo graeca Linnaeus, 1758 |
Testudinidae | VU | У Румунії відома тільки в Добруджі. Черепаха полюбляє посушливі та відкриті місцини, трапляється серед чагарників, на піщаних та галькових берегах, узліссях, пасовищах, у степах, широколистяних лісах, серед рідколісь, у сільськогосподарських угіддях. | [64][65] [66][67] | ||
Черепаха балканська | Testudo hermanni Gmelin, 1789 |
NT | Поширена у південно-західній частині країни, у районі Банатських гір. Уникає надмірної вологості, полюбляє чагарники, галявини та інші відкриті місцини, які оточені лісом. Також трапляється на узліссях. Може заповзати на ділянки, які використовуються людиною — у виноградники, на поля, пасовища. | [64][68] [69][70] | |||
Українська назва | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус ЄЧС/МСОП | Пояснення | Зображення | Виноски |
Жовтопуз безногий | Pseudopus apodus (Pallas, 1775) |
Anguidae | Squamata | LC | Потенційно може заселити Румунію, оскільки трапляється поблизу румунсько-болгарського кордону. | [71][72] | |
Гекон кримський | Mediodactylus danilewskii (Strauch, 187) |
Gekkonidae | — | Трапляється у Болгарії, дуже близько до кордону з Румунією, тому його заселення майбутньому цілком імовірне. Окрім того описані зустірчі в Бухаресті, | [6][73] | ||
Стінна ящірка італійська | Podarcis siculus (Rafinesque, 1810) |
Lacertidae | LC | З'являються дані щодо інтродукції ящірки в Бухаресті та Албі-Юлії. | [74][75] | ||
Гадюка лісостепова | Vipera nikolskii[прим. 3] Vedmederja, Grubant et Rudajewa, 1986 |
Viperidae | – | Точне розповсюдження по країні невідоме. Центральне Молдовське плато, гірські місцини Димбовіци та Вилчі — ті регіони, у яких описані особини цього виду (як меланістичні, так і немеланістичні). Полюбляє широколистяні ліси. | [54][4][76] | ||
Гадюка степова | Vipera renardi (Cristoph, 1861) |
VU | Певний час особин, знайдених в дельті Дунаю, описували як V. renardi або як гібриди V. renardi та V. u. rakosinensis. Згодом цих особин віднесли до V. u. moldavica. | [58][77] | |||
Каретта звичайна | Caretta caretta (Linnaues, 1758) |
Cheloniidae | Testudines | VU | Єдина особина в акваторії Румунії була виловлена у 1967 році поблизу Констанци. | [78][79] | |
New Records = Нові знахідки (1990 — 2013 роки) | Old Records = Старі знахідки (до 1990 року) |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.