Дельта Дунаю
друга за площею у Європі річкова дельта З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дельта Дунаю (рум. Delta Dunării вимовляється [ˈdelta ˈdunərij] (
прослухати)) — друга за площею у Європі річкова дельта після Волги, центр біорізноманіття світового масштабу, важливе місце гніздування та сезонних скупчень птахів, розмноження цінних промислових та рідкісних видів риб, найбільше в Європі місцепроживання багатьох охоронюваних видів земноводних.
 Біосферні заповідники у дельті Дунаю | |
| 45°12′ пн. ш. 29°30′ сх. д. | |
| Країна | Румунія Україна |
|---|---|
| Розташування | Румунія, Україна |
| Найближче місто | Ізмаїл, Тульча, Кілія, Вилкове, Сулина |
| Водні об'єкти | Дунайський біосферний заповідник |
| Площа | 5640 км2 |
| Висота над р. м. | 2 м |
| Засновано | 1998 |
| Оператор | НАН України |
| Світова спадщина ЮНЕСКО | |
| Назва ЮНЕСКО: | англ. Danube Delta |
| Країна: | Румунія |
| Тип: | Природний |
| Критерії: | x,xi,xii |
| Об'єкт №: | 588 |
| Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1991 (15 сесія) |
| Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО і Рамсарське угіддя |
 | |
 Дельта Дунаю (Румунія) | |
 | |
Дельта Дунаю у Вікісховищі | |
Опис
Узагальнити
Перспектива
Площа дельти становить 5640 км², з яких 4340 км² розташовані в Румунії і 1200 км² в Україні, при цьому протяжність дельти постійно змінюється: через наносні відкладення збільшується на 40 м/рік.
- Основна частина дельти розташована в Румунії і перебуває під національною охороною з 1938 року, а 1991 року була визнана ЮНЕСКО як Всесвітній природний спадок.
- Вздовж Кілійського гирла, що протікає в Одеській області України, розташований Дунайський біосферний заповідник, де росте понад 20 видів рослин, занесених у Червону книгу України, та трапляється понад 125 видів тварин, які включені у національний і міжнародний червоні списки[1].
У 1999 році українська частина дельти — ДБЗ (46 403 га) був об'єднаний з румунським біосферним резерватом (580 тис. га) у біосферний резерват «Дельта Дунаю», що підтверджує відповідний сертифікат ЮНЕСКО.
Водні об'єкти
Дельта Дунаю болотиста, прорізана щільною сіткою рукавів і озер. Вершина дельти знаходиться біля мису Ізмаїльский Чатал за 80 км від гирла, де основне русло Дунаю спочатку розпадається на Кілійське і Тульчинське. Через 17 км нижче за течією Тульчинське гирло розділяється на Георгієвське та Сулинське гирла, які впадають у Чорне море поокремо.
- Гирла (у % від витрати води Дунаю):
- Кілійське — 58 %
- Тульчинське — 42 %, з них
- Сулинське — 19 %
- Георгіївське — 23 %
- Озера
Геологія
Сучасна дельта Дунаю почала формуватися 6000 р. тому в затоці Чорного моря, коли його рівень наблизився до нинішнього стану. Піщаний бар'єр заблокував Дунайську затоку і річка почала створення дельти. Після заповнення затоки алювіальними відкладами у 5 500 р. тому річка стала текти декількома гирлами[2]: Георгієвське I (5,500-3,600 тому), Сулінське (3,600-2000 р. тому), Георгієвське II (2000-0 років тому) та Кілійське (1600-0 років тому).
Екологія
Кілійське гирло в межах території України створює так звану Кілійську дельту, котра є найшвидшою частиною дельти Дунаю. Більша частина дельти Дунаю — заплава, другий за площею масив подібного ландшафту в Європі.
Загрозу унікальній природі дельти можуть становити українські та румунські судноплавні канали (Канал Дунай-Чорне море (Україна) і Канал Дунай-Чорне море (Румунія)) при недотриманні положень міжнародних конвенцій, у тому числі Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо), недостатній взаємодії з міжнародними природоохоронними організаціями, без моніторингу і оцінки впливу на довкілля.
Фауна
На заповідних територіях дельти Дунаю трапляються 63 % птахів, зареєстрованих на території України та 42 види птахів, занесених до Червоної книги України і Європейського Червоного списку[3].
Клімат
Клімат у дельті Дунаю помірний континентальний з сильним впливом Чорного моря. Це сухий і сонячний регіон (70 безхмарних днів, 2500 сонячних годин/рік). Середньорічна температура становить 11 ° C (-1 ° C у січні і 22 ° С в липні), середньорічна кількість опадів 300 — 400 мм, зменшуючись з заходу на схід. Випаровування становить близько 1000 мм/рік, підсилюючись сильними і частими вітрами, а також тривалими періодами посухи влітку. Північно-західний вітер є причиною частих штормів навесні та восени.
Галерея
Таранова коса
о. Гнеушів
о. Полудений
о. Кілімбейка
о. Пташина
коса
коса
о. Кубанський
о. Циганка
о. Лебединка
Курильські
мілини
мілини
Див. також
Примітки
Посилення
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.