Зсув перигелію Меркурія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Аномальний зсув перигелію Меркурія — виявлена 1859 року особливість руху планети Меркурій, яка відіграла виняткову роль у історії фізики[1]. Цей зсув виявився першим рухом небесного тіла, що не підкорявся ньютонівському закону всесвітнього тяжіння[ком. 1][1]. Перед фізиками постала необхідність шукати шляхи модифікувати або узагальнити теорію тяжіння. Пошуки увінчалися успіхом 1915 року, коли Альберт Ейнштейн розробив загальну теорію відносності (ЗТВ); з рівнянь ЗТВ випливало саме спостережуване значення зсуву. Пізніше дослідники виміряли аналогічні зміщення орбіт кількох інших небесних тіл, значення яких також збіглися з передбаченнями ЗТВ.
Лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман відзначив[2], що довгий час ньютонівська теорія тяжіння повністю відповідала спостереженням, але щоб пояснити ледь помітне відхилення в русі Меркурія знадобилася докорінна перебудова всієї теорії на основі нового розуміння гравітації.