![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Ecliptic_with_earth_and_sun_animation.gif/640px-Ecliptic_with_earth_and_sun_animation.gif&w=640&q=50)
Екліптика
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Еклі́птика (від грец. έκλειψις — затемнення) — площина орбіти Землі навколо Сонця[1][2][ком. 1]. З точки зору наземного спостерігача річний рух Сонця небесною сферою на тлі нерухомих зір відбувається вздовж екліптики[3]. Екліптика є важливою площиною відліку й основою екліптичної системи небесних координат.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Ecliptic_with_earth_and_sun_animation.gif/640px-Ecliptic_with_earth_and_sun_animation.gif)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c5/Axialtilt.svg/320px-Axialtilt.svg.png)
Кут нахилу площини екліптики до небесного екватора дорівнює куту нахилу площини екватора Землі до площини її орбіти та становить близько 23,4°[4]. Точки перетину екліптики з небесним екватором називають точками рівнодення[4].
Походження назви від грецького «затемнення» пов'язане з тим, що місячні й сонячні затемнення відбуваються лише тоді, коли Місяць у своєму русі небосхилом перетинає екліптику. Екліптика проходить через 12 сузір'їв, які називають зодіакальними сузір'ями, та сузір'я Змієносця.