Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (червень 2023)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за червень 2023 року (включно).

Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

Усі списки

Список загиблих за червень 2023 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
1 червня
11805		Бомко Микола Дмитрович («Монгол»)	22 травня 1973, Вінниччина. Проживав у Дрогобичі, працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску Рава-Руська. Декілька років тому разом із сім'єю переїхав до Болехова. Після початку повномасштабної війни разом з двома синами пішли захищати країну. Він служив штаб-сержантом, головним сержантом 1 взводу оперативного призначення 3-го батальйону «Свобода» 4 Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» Національної гвардії України.	02023-06-011 червня 2023	Загинув поблизу Спірного Бахмутського району. Прощання відбулося 7 червня на цвинтарі м. Болехів[2].
11806		Дячук Ігор Володимирович	41 рік, с. Чорний Потік. Учасник АТО у 2014 році. Воював старшим стрільцем 108 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Рідний брат Ігоря також у складі ЗСУ.	02023-06-011 червня 2023	Загинув неподалік селища Спірне Бахмутського району Донецької області[3].
11807		Верещагін-Янко Станіслав Олегович («Яник»)	30 вересня 1982. Мешкав в Києві. У червні 2022 року долучився до батальйону «Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж».	02023-06-011 червня 2023	Прощання відбулося 8 червня у київському крематорії (Байковий цвинтар)[4].
11808		Левко Руслан(«Бандера»)	32 роки, м. Стрий Львівської області. Навчався у Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування. Тривалий час працював у Чехії. Був учасником Революції Гідності. Із початком військової агресії РФ вступив до НГУ та проходив службу у лавах батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Неодноразово виконував бойові завдання у зоні АТО/ООС. За особистий героїзм військового нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «За оборону гори Карачун», відзнаками Верховної Ради України, Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ. Після 24 лютого 2022 виконував завдання у столиці та на території Київської області, згодом боровся із військовими РФ на східному напрямку.	02023-06-011 червня 2023	Прощання відбулося 7 червня 2023 у гарнізонному храмі. Похований на Личаківському цвинтарі[5].
11809		Штил Ерік Владиславович	2 лютого 1998, м. Ужгород. У 2015 році закінчив Багатопрофільний ліцей «Інтелект». Під час навчання в школі займався туризмом й отримав звання «Кандидата у майстри спорту України». У 2019 році був призваний до строкової військової служби, закінчив службу у 2020 році. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав територіальної оборони. З 2 квітня 2022 року пішов на захист України та до останнього дня свого життя боронив Батьківщину.	02023-06-011 червня 2023	Загинув на полі бою від отриманого вогнепально-осколкового поранення голови[6].
11810		Ковальчук Микола Віталійович Нагрудний знак «Учасник АТО»	4 вересня 1983, селище Колки, Луцького району, Волинської області. Старший водій 1-стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч А7086, 2-й окремий стрілецький батальйон. З 2014 року брав активну участь в АТО на Сході країни.	02023-06-011 червня 2023	Був нагороджений: відзнакою і нагрудним знаком Президента України «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ» указ Президента від 17 лютого 2016 року. Нагороджений нагрудним знаком "Учасник бойових дій в російсько-українській війні.(від 24 серпня 2019 р.) Нагороджений грамотою і нагрудним знаком «Учасник АТО» від 14 жовтня2020 року. Загинув під час обстрілу позиції в районі населеного пункту Степове Василівського району Запорізької області. Отримавши множинні наскрізьні та сліпі поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів[7][8].
11811		Легач Василь Васильович(«Паяльник») Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих» Орден «За мужність» ІІІ ступеня	27.07.1989. Нагороджений званням "Почесний громадянин Тячівської міської територіальної громади" посмертно. Отримав відзнаку почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України "Хрест хоробрих". Посмертно нагороджений почесною нагородою "Захисник рідної землі" згідно розпорядження №425 виконавчого комітету Мукачівської міської ради.	02023-06-011 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в околицях н.п. Ступочки Донецької області (Бахмутський напрямок) [9]
11812 … 11815			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-011 червня 2023
2 червня
11816		Вавелюк Володимир	36 років, Камінь-Каширський, Волинь. Матрос. Житель с. Галузія.	02023-06-022 червня 2023	Загинув внаслідок мінометного поранення, отриманого в Донецькій області[10].
11817		Оністрат Остап Андрійович («Бендер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	21 рік, м. Київ. Навчався у Києво-Могилянській академії, але призупинив навчання через повномасштабне вторгнення. Добровільно долучився до ЗСУ 1 червня 2022 року. Оператор БПЛА, 68-ма окрема єгерська бригада. Син українського бізнесмена та банкіра Андрія Оністрата.	02023-06-022 червня 2023	Загинув під Вугледаром. Похований 6 червня 2023 на київському кладовищі «Берковці»[11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
11818		Савєльєв Владислав Михайлович («Nomad»)	14 серпня 1996, м. Кіровоград. Виріс у родині військовослужбовців. Закінчив гімназію № 9 у м. Кропивницькому. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив з відзнакою у 2019 році. Пілот, майор повітряних сил України.	02023-06-022 червня 2023	Зранку 2 червня 2023 року разом із пілотом «Juice» (Андрієм Пільщиковим) на двох МіГ-29 здійснили успішний бойовий виліт у східному напрямку, запустивши ракети HARM. Увечері того ж дня Владислав Савєльєв виконував ще один бойовий виліт. Під час нього було успішно запущено керовані бомби JDAM, які досягли своїх цілей. Однак у районі Покровська (Донецька область) його літак був уражений силами ворожої ППО [13]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[14][15].
11819		Горонді Едуард Олександрович	9 лютого 1992, м. Мукачево. Учасник АТО 2014 року. Долучився знову до ЗСУ після повномасштабного вторгнення. З 2022 служив у військовій частині А7084, 101-ша окрема бригада територіальної оборони, молодший сержант.	02023-06-022 червня 2023	Загинув на «нулі». Похорон відбувся 11 червня 2023 в Мукачеві[16][17].
11820		Бак Юрій Нагрудний знак «Учасник АТО»	54 роки, м. Львів. Закінчив колишнє Харківське вище військове училище та Харківський національний університет внутрішніх справ. Більшу частину життя присвятив службі у Національній гвардії України. Військовий перебував у складі 45 полку імені Олександра Красіцького, 2 окремої Галицької бригади та Навчального центру імені Василя Вишиваного. Зокрема, працював заступником командира з озброєння-начальником технічних частин НГУ. Також обіймав посаду начальника автомобільних та бронетанкових служб технічного забезпечення внутрішніх військ МВС. Виконував бойові завдання у зоні АТО у складі однієї з військових частин Західного територіального управління. За особисту мужність захисника нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО». Після початку повномасштабної війни полковник був заступником командира 2 стрілецького батальйону військової частини Нацгвардії України.	02023-06-022 червня 2023	Прощання відбулося 5 червня 2023. Похований на Сихівському кладовищі у Львові[18].
11821		Майорчак Микола	30 років, с. Вовків Львівської області. Закінчив історичний факультет ЛНУ імені Івана Франка. У 2021 році чоловік вступив на аспірантуру до Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України та вивчав археологію. Науковець брав участь у археологічних експедиціях, досліджував античну епоху, історію раннього християнства та поселення липицької культури. Також був учасником проєкту «Локальна історія», де записував свідчення очевидців національно-визвольних змагань в Україні. Крім того, обіймав посаду старшого наукового співробітника Львівського історичного музею. Був учасником Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Спочатку перебував на військовій службі в одному з відділів Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом виконував бойові завдання у лавах 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-022 червня 2023	6 червня похований на Личаківському цвинтарі у Львові[19].
11822		Кукін Геннадій	47 років, м. Новий Розділ. Був мобілізований на військову службу 11 грудня 2022 року. Проходив службу в складі 3 механізованого батальйону військової частини А0501.	02023-06-022 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Новоселівське Луганської області[20].
11823		Колубатко Василь	52 роки, м. Лозова. З перших днів вторгнення став на захист України, сиротами лишились двоє доньок.	02023-06-022 червня 2023	Загинув під час артобстрілу. 7 червня відбувся похорон в місті Лозова[21].
11824		Сікорський Антон Миколайович	29 травня 1984 р, м. Первомайськ Миколаївської обл. Молодший сержант, командир третього єгерського взводу третьої єгерської роти 1 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Закінчив ТНУ ім. Вернадського за спеціальністю Біохімія. Строкова служба в 2007—2008 в бригаді берегової оборони в АРК. Працював у фармацевтичних компаніях «Дарниця», «Артеріум», «Асіно», Київський вітамінний завод, Соффарма. Розробляв і патентував нові лікарські засоби. 24 лютого 2022 року був в Мадриді у відрядженні, але повернувся в Україну і 6 березня 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. Спочатку був медиком роти, потім командиром взводу. Виконував бойові завдання біля Вугледару, Пречистівки, Павлівки. Без батька залишився 2-річний син.	02023-06-022 червня 2023	2 червня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. Похований 15 червня 2023 року на Берковецькому міському кладовищі Києва. 42 ділянка, 14 ряд.
11825		Кобір Григорій	1969, с. Тинів поблизу Дрогобича, але багато років жив у  місті Самбір. Брав участь у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху. Після армії він 10 років пропрацював на заводі у Дрогобичі, потім — займався приватним бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Входив до складу «Самооборони Самбірщини», а у найгарячіші моменти розстрілів Небесної Сотні перебував на Майдані. З 2014 року регулярно почав їздити на схід допомагати нашим захисникам. На Самбірщині Григорія знали як футболіста. Він грав за багато різних клубів, останній з яких ФК «Стріла». До ігор команда підготувала нову форму, але Григорій не встиг ї приміряти, бо почалась повномасштабна війна. У перші дні після вторгнення він добровольцем зголосився патрулювати вулиці міста, а на початку травня 2022 року доєднався до лав Збройних сил України. Служив старшим техніком роти понтонно-мостового батальйону в/ч А 3817. Саме він оглядав, готував та ремонтував техніку для виконання бойових завдань.	02023-06-022 червня 2023	Під час одного з них, 2 червня 2023 року, внаслідок артилерійського обстрілу загинув. У пам'ять про Героя у Самборі заснували щорічний футбольний турнір. Перший відбувся у липні 2023 року[22].
11826		Проценко Олег Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	25 липня 1992, с. Переволочна Прилуцького району Чернігівської області. У 1998 року пішов до 1 класу Переволочнянської школи. У 2002 році разом з сім'єю переїхав до с. Охіньки. У 2009 році закінчив 11 класів Охіньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Протягом 2009—2010 років навчався в Дігтярівському СПТУ. У 2010 році пішов трактористом працювати до СТОВ «Батьківщина». У 2012 році вперше став до лав ЗС України, службу та навчання проходив у Житомирі. Одружився у 2014 році. Після початку повномасштабної війни чоловік долучився до Захисників України. Був призваний на військову службу Прилуцьким РТЦК та СП 27 грудня 2022 року. Був водієм розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[23].	02023-06-022 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований на місцевому сільському кладовищі у селі Охіньки Прилуцького району Чернігівської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[24].
11827		Багно Сергій («BAGGI»)	24 роки, м. Охтирка Сумської області. Після закінчення школи здобув фах тракториста-машиніста у Богодухівському професійно-технічному ліцеї. Пройшов строкову військову службу, а згодом вирішив залишитися в армії, тому підписав контракт. На момент повномасштабного російського вторгнення Сергій служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був у складі самохідного артилерійського дивізіону.	02023-06-022 червня 2023	Загинув біля селища Катеринівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похований на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті[25].
11828		Крисюк Михайло Васильович	50 років, селище Степань. Навчався в місцевій школі. Закінчив Радивилівське професійно-технічне училище №26, де здобув кваліфікацію оздоблювальника деревообробного виробництва, верстатника. Працював столяром, пізніше – машиністом котелень в ОЗ ЗСО «Степанський ліцей». Служив у 60-му батальйоні «Поліські вовки» 104-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду кулеметника.	02023-06-022 червня 2023	Загинув поблизу селища Дружба на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу [26].
11829		Михайленко Андрій Русланович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	22 травня 1997, м. Василівка Запорізької області. Сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А4007	02023-06-022 червня 2023	Загинув внаслідок поранення, отриманого від розриву осколкової гранати, біля Авдіївки Покровського району Донецької області [27].
11829 … 11829			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-022 червня 2023
3 червня
11830		Довган Ігор	42 роки, м. Стрий. 4 березня 2022 року долучився до лав ЗСУ. 3 серпня 2022 року обороняв Миколаївщину, Херсонщину, Кремінну, а з кінця січня 2023 року брав участь у боях Бахмутського району Донецької області. Служив бойовим медиком.	02023-06-033 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району. Похований на Алеї Слави у Стрию 8 червня 2023 року[28].
11831		Рибак Ігор	35 років, м. Лозова. Навідником-оператор.	02023-06-033 червня 2023	Загинув поблизу Берестового Куп'янського району[29].
11832		Чепець Андрій	27 років. На фронті перебував з 2016 року. Старший солдат.	02023-06-033 червня 2023	Загинув поблизу Берестового Куп'янського району. Прощання із захисником відбулось 6 червня у селі Мар'ївка[30]
11833		Магазінов Сергій («Чіф»)	42 роки, м. Горлівка Донецької області. Закінчив автотранспортний технікум. Працював автомеханіком. У 2014 році, коли російські військові окупували Донбас та рідне місто, він із родиною був змушений переїхати до Вишгорода на Київщині. 24 березня 2022 долучився до ТРО Київської області. У жовтні 2022 перейшов на службу в 81-шу окрему аеромобільну бригаду.	02023-06-033 червня 2023	Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у Вишгороді на Київщині[31]
11834		Максимець Тарас	10 березня 1994, м. Червоноград. Старший солдат, майстер-номер обслуги 148-го окремого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. З 2014 року працював гірничомонтажником на шахті «Великомостівська».	02023-06-033 червня 2023	Помер в районі села Перлявка Житомирської області[32]
11835		Войтюк Дмитро Вікторович («Чечен»)	3.01.1993, 30 років, м. Сарни Рівненської області. Після школи вступив у вище професійне училище № 21, а потім — у Мирогощанський аграрний фаховий коледж. Згодом переїхав до Києва за коханою, там і жив далі. Закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування і став магістром енергетики. Тривалий час служив у поліції. Був старшим екіпажу й офіцером — лейтенантом поліції. Згодом обійняв посаду менеджера з продажу в ТОВ «Електросистеми України». Під час повномасштабного вторгнення записався у добровольці ТРО. Далі вони стали 104-ою окремою бригадою ТРО ЗСУ. Спочатку захищали периметр міста, потім вирушили до кордону з Білорусією. Там чоловік став командиром відділення, а вже згодом — командиром взводу, молодший лейтенант. У квітні 2023-го їхній підрозділ перемістили на Бахмутський напрямок.	02023-06-033 червня 2023	Загинув в районі села Дачне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований у рідному місті Сарни [33][34].
11836		Чорній Юрій Мирославович	17 травня 1970, с. Підсадки, Львівська область. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №31 міста Львова. Здобув освіту у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Після завершення навчання проходив військову службу у Дрездені. У мирний час працював у Чехії. Повернувшись до Львова, працював у галузі поліграфії. Сержант, командир стрілецького відділення	02023-06-033 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання [35]
11837		Полін Олексій Валерійович («KASPER»)	5 березня 1991, м. Сарни. Навчався у НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка з 1998 по 2006 роки. Після закінчення школи вступив до Сарненського педагогічного коледжу РДГУ на спеціальність «Фізичне виховання». Після закінчення коледжу, з 2010 по 2014 роки, навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «Соціологія». З 2014 по 2021 роки служив в ОВС Сарненському районному відділі поліції ГУНП у Рівненській області, на посаді начальника сектора логістики. У 2015 році брав участь в АТО/ООС, за що був нагороджений відзнакою Президента України. У 2021 році звільнився з органів поліції у званні капітана поліції. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов в ТРО. Далі вони стали окремою 104 бригадою ЗСУ. Спочатку захищали периметр міста Сарни, далі перемістилися до кордону з білоруссю. У квітні 2023 року хлопців перемістили на Бахмутський напрямок. Служив в 60-му батальйоні «Поліські вовки», командир стрілецького відділення в/ч А7072 (104-а окрема бригада територіальної оборони), молодший сержант ЗСУ.	02023-06-033 червня 2023	Загинув 3 червня 2023 року, в результаті бойових дій поблизу н.п.Дачне Донецької області, разом зі своїм земляком Дмитром Войтюком. Похований на Алеї Героїв у м.Сарни [36].
11838		Гусєв Андрій Валерійович	24.11.1980. Вищу освіту здобув у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара за фахом журналіста-міжнародника. Під час російського вторгнення в Україну у званні підполковника був командиром групи спеціального призначення 3-го окремого загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення Національної гвардії України. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ степеня.	02023-06-033 червня 2023	Загинув 3 червня 2023 року в Харківській області. Поховано в м. Дніпро[37]. Герой України (23 серпня 2024, посмертно)[38].
11839		Гирич Іван	50 років, с. Жупани Козівської громади. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Служив у військовій частині А4447.	02023-06-033 червня 2023	З червня 2023 року боєць зник безвісти. Його загибель у населеному пункті Мала Токмачка Запорізької області підтвердили в вересні 2024 [39]
4 червня
11840		Кава Тарас Михайлович («Снікерс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14 березня 1983, с. Чесники Рогатинського району. Навчався в місцевій школі, згодом продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ № 35, де отримав професію тракториста-машиніста. З 1999 по 2001 пройшов військову службу. У мирний час працював у СВК ім. Михайла Грушевського та за кордоном. До лав ЗСУ був мобілізований 14 березня 2002 (у свій день народження). Проходив службу у військовій частині Т0950. Був гранатометником 1-го штурмового відділення, 1-го штурмового взводу штурмової роти. 28 лютого був спрямований на оборону фортеці Бахмут. 23 березня 2023 отримав контузію. 3 травня отримав осколкове поранення. 4 травня померла його мама після важкої хвороби.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на околицях Іванівського Бахмутського району на Донеччині. Отримав осколкові поранення близько 15:45. Залишилися син і донька[40].
11841		Зелінський Сергій Петрович («Марафон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	19 липня 1982, 40 років, с. Кізомис Херсонської області. Після закінчення школи навчався у Херсонському державному аграрно-економічному університеті за спеціальністю "Менеджмент". З 2014 року займався активною волонтерською діяльністю та очолював спілку воїнів АТО Білозерської громади. До повномасштабної війни був підприємцем, став співзасновником ветеранського бізнесу — піцерії «Сіль і перець». Був в окупації в Херсоні, співпрацював з СБУ. За його допомоги підривали колаборантів. Він виготовляв вибухівку. Після того як виїхав з окупації вступив до лав ССО. Був заступником командира групи «Грека». Брав участь в розвідувальних операціях.	02023-06-044 червня 2023	Загинув в стрілецькому бою в Харківській області. Прощання відбулося 8 червня в Хмельницькому. Залишилися мама, дружина, син і донька, сестра[41][42].
11842		Стефанишин Микола	49 років, с. Мостище Олешанської громади. Останні кілька років проживав в Івано-Франківську. На захист країни військовослужбовець став на початку повномасштабного вторгнення РФ. Спочатку працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, проходив військовий вишкіл. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом. Воював на Донеччині. На початку травня 2023 року був у відпустці, приїздив до рідного села.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час чергування на контрольному пункті поблизу села Новокалинове Покровського району Донецької області. Похований на Алеї героїв в Чукалівці біля Івано-Франківська[43].
11843		Куценко В'ячеслав Володимирович	1 березня 1980, м. Українка. Долучився до лав ЗСУ 17 січня 2023 року.	02023-06-044 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Сторожеве Волноваського району в Донецькій області під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини[44].
11844		Чудівський Сергій	21 червня 1997, селище Березна Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. У 2017 році закінчив Чернігівський кооперативний фаховий коледж, де вчився на технологічному відділенні. Працював кондитером. З перших днів повномасштабного російського вторгнення захищав країну в одній із бригад Національної гвардії України. Був розвідником.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Білогорівка на Донеччині. Похований у рідному селищі[45]
11845		Савлук Павло («Рудий»)	39 років, селище Кирнасівка Вінницької області. Навчався в Брацлавському училищі, де здобув професію слюсара-електрика. Одружився і згодом з родиною переїхав до міста Приморськ Запорізької області. Усе життя працював будівельником. З 2014 року займався волонтерською діяльністю. У лютому 2022 року став бійцем 114-го батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки.	02023-06-044 червня 2023	Загинув поблизу села Новопіль на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок влучення в його окоп бомби ФАБ-500 з боку російських окупантів. Похований в рідному селі[46]
11846		Скоблій Іван («Прапор»)	48 років, м. Новий Розділ. Навчався у місцевій школі № 4. У 1993 році закінчив Новороздільське ПТУ № 5, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Останнім місцем роботи був супермаркет «Сільпо», де чоловік був охоронником. В 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Служив оператором-навідником БМП у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабного вторгнення продовжував разом із побратимами захищати Україну від окупантів.	02023-06-044 червня 2023	Загинув біля села Званівка на Донеччині. Вирушаючи на бойове завдання, боєць підірвався на ворожій міні. Похований на Малехівському кладовищі у рідному місті[47].
11847		Дунай Сергій	1 серпня 1971, с. Карначівка на Тернопільщині. Усе життя займався футболом: спочатку виступав за місцеву команду «Каменяр», потім входив до складу «Стандарта» (Вишгородок), а також грав у ветеранському чемпіонаті Тернопільської області за клуб «Ветеран» з Ланавців. До початку повномасштабного вторгнення Сергій брав участь у російсько-українській війні, але повернувся до мирного життя, у якому був вчителем математики та інформатики Лопушненської школи. У березні 2022 року Сергій став на захист України знову. Був командиром механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А3719, мав звання капітана.	02023-06-044 червня 2023	Загинув унаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу поблизу села Діброва на Луганщині[48]
11848		Удод Віктор	49 років, с. Богуші Рівненської області. Жив у селищі Новопаволоцьке Житомирської області. Здобув фах столяра, будівельника, паркетника у Соснівському професійно-технічному училищі № 8. Пройшов строкову військову службу. Одружився, виховував чотирьох дітей. Був механізатором. Під час повномасштабного російського вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині А4773. Обіймав посаду старшого навідника	02023-06-044 червня 2023	Загинув виконуючи військові обов'язки біля села Володине на Донеччині. Загинув в селі Паволоч на Житомирщині[49].
11849		Тімукін Іван Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	11 листопада 1987 с. Бехтери, Голопристанського району, Херсонській області. Закінчив Бехтерську ЗОШ, після закінчення 9 класу змушений був працювати, так як батьки померли. Із початком повномасштабного вторгнення виїхав з Харківської області де працював, як ВПО до сестри в м. Ужгород і добровільно пішов на захист України. 1 червня 2022 року був призваний до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках спочатку у складі 53 ОМБр на Донецькому напрямку: Бахмут, Мар'янка, Костянтинівка, потім на Херсонському, а з січня 2023 року перевівся в нову 23 ОМБр.	02023-06-044 червня 2023	Загинув при виконанні бойового завдання на Запорізькому напрямку поблизу н.п. Левадне потрапив під мінометний обстріл ворога і отримав поранення не сумісне з життям. Похований 21 червня на Берковецькому кладовищі у м. Київ, 42 ділянка, 17 ряд. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Залишилася молодша сестра, яка також несе службу в лавах ЗС та кохана дівчина Юлія, яка вірно чекала Івана з війни
		Баліцький Кирило Васильович	23 березня 1990, с. Колодяжне. Після закінчення школи продовжив освіту в Баранівському ліцеї. Працював на кар'єрі у ТОВ «Граніт». У січні 2023 долучився до лав ЗСУ. Солдат, стрілець-санітар 1-го механізованого батальйону.	02023-06-044 червня 2023	Загинув поблизу села Рівнопіль, Донецька область[50].
5 червня
11850		Ковтун Василь Михайлович	20 жовтня 1974, с. Атюша Коропської громади. У 1992 році закінчив 10 класів Атюшівської середньої школи й пішов навчатися до Ніжинського сільськогосподарського технікуму. Відслужив у армії. Після служби пішов працювати в СВК «Правда» трактористом, де і працював до реорганізації. Останній час працював опалювачем Атюшівської ЗОШ I—III ступенів ім. Станіслава Ковтуна. Із 16 січня 2023 року був мобілізований і перебував на військовій службі, захищав Україну у складі 31-ї окремої механізованої бригади.	02023-06-055 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області поблизу населеного пункту Новоочеретувате[51].
11851		Максимчук Юрій	31 жовтня 1993, с. Бистриця Надвірнянського району.	02023-06-055 червня 2023	Загинув військовослужбовець 5 червня 2023 під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[52].
11852		Тарасіч Олександр Олександрович	34 роки, житель м. Вараш. Молодший сержант, командир відділення однієї із рот 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мобілізований у січні 2023 року[53].	02023-06-055 червня 2023	Загинув у бою біля м. Мар'їнка Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня на Алеї Героїв на кладовищі у с. Стара Рафалівка.
11853		Ярецький Мирон Богданович	6 липня 1984	02023-06-055 червня 2023	Похований на Алеї Героїв кладовища с. Чукалівка 20 червня 2023[54].
11854		Сахнік Станіслав	29 грудня 1999. Лейтенант.	02023-06-055 червня 2023	Похований 22 червня на цвинтарі в селі Хриплин[55].
11855		Голубка Іван	1996, с. Дебеславці Коломийського району. Був командиром БМП 109 батальйону у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу села Григорівка Бахмутського району під час штурму позицій РФ. Похорон відбувся 21 червня в рідному селі[56]
11856		Слющенко Олексій	Багаторазовий чемпіон України з бодібілдінгу та паверліфтінгу служив у розвідпідрозділі 123-ї бригади територіальної оборони.	02023-06-055 червня 2023	5 червня 2023 брав участь в операції на дніпровських островах, поблизу Херсона. Отримав смертельне поранення, коли намагався витягнути свого пораненого командира[57].
11857		Савчин Ігор Михайлович	14 червня 1983. Мешкав в м. Долина. На військову службу чоловіка 18 грудня 2022 року призвав Калуський територіальний центр комплектування та соціальної допомоги. Служив навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової бригади морської піхоти.	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу селища Велика Новосілка Волноваського району. Разом із побратимами штурмували позиції військових РФ[58].
		Дімчев Дмитро Володимирович	1 лютого 1995, с. Теплиця Болградського району Одеської області. Середню освіту здобув в ДНЗ “Арцизький професійний аграрний ліцей”. З 2015 року на службі в ЗСУ, останні роки служив у підрозділі морської піхоти.	02023-06-055 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня в рідному селі[59].
11858		Кривко Віктор	с. Теофіпілка.	02023-06-055 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку, під час обстрілу[60].
11859		Чайка Олександр Олександрович («Піаніст») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	12.4.1990, 33 роки, м. Переяслав Київська область. Був мобілізований 18 травня 2022. Молодший сержант 3 ОШБр.	02023-06-055 червня 2023	Загинув біля Бахмута. Похорон відбувся 9 червня 2023 в місті Переяслав. Залишилися дружина, донька та батьки [61][62].
		Іванов Олександр («Опер»)	47 років, м. Суми. Закінчив будівельний коледж. Пройшов строкову військову службу. Після армії служив у міліції на посадах оперуповноваженого та слідчого. Мав високі показники з пошуку і затримання правопорушників. Звільнився у званні капітана і почав реалізовувати свій потенціал у цивільному житті. Працював на підприємстві, яке спеціалізувалось на металах. З початком повномасштабної війни Олександр вирішив, що має захищати Україну. Приєднався до лав 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обійняв посаду командира машини-командира відділення та вирушив на передову.	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу села Новосілка на Донеччині. Під час ведення наступальної операції отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на Алеї Слави в Сумах[63]
		Крушельницький Андрій Михайлович	24 листопада 1999, с. Тудорів Чортківського району.	02023-06-055 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Північне Донецької області [64]
		Добрянський Геннадій («Батя»)	49 років, с. Олександрівка Миколаївської області. Здобув середню освіту в Олександрівській школі. Потім вступив до Вознесенського ПТУ-18, де навчався на електрика. У 1992-му був призваний на строкову службу та зарахований в списки Чорноморського флоту. За два роки – звільнений зі строкової служби з присвоєнням звання старшина 1 статті. Після служби змінив кілька професій, доки в 2006-му не влаштувався на залізницю, де працював монтером колії 4 розряду. 14 січня 2023 року Геннадій був мобілізований до лав Військово-морських сил ЗСУ. Він обійняв посаду головного сержанта взводу в 37-ій окремій бригаді морської піхоти.	02023-06-055 червня 2023	Загинув під час штурмових дій поблизу селища Урожайне на Донеччині. Похований в рідному селищі Олександрівці. Залишилися батьки, дружина, донька та син [65].
		Брюх Микола Олександрович	24 березня 1984 року. Проживав у селі Ковжиха Великорублівської громади. Матрос, стрілець-помічник гранатометника.	02023-06-055 червня 2023	Загинув в районі селище Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу [66]
6 червня
11860		Рудак Андрій Тарасович	30 листопада 1998, с. Парище у Надвірнянській громаді. З 2005 по 2012 навчався в школі. Лейтенант	02023-06-066 червня 2023	Загинув у бою з військовими формуваннями РФ поблизу Яковлівки Донецької області[67].
11861		Доценко Ілля («Грек»)	28 років, м. Сватове на Луганщині. Закінчив Луганський національний аграрний університет за спеціальністю «Облік та оподаткування». Працював в агросекторі. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення разом із рідними переїхав на Хмельниччину і вже там вирушив до військкомату, щоб приєднатися до лав захисників. Воював у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Був розвідником-гранатометником. Під час війни одружився.	02023-06-066 червня 2023	Загинув внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області. Похований на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому[68].
11862		Вієнко Руслан («Розвідка»)	Липень 2003, с. Мала Білозерка Запорізької області. Після школи здобув фах електрика у Запорізькому машинобудівному вищому професійному училищі № 27. Після повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця-зенітника.	02023-06-066 червня 2023	Загинув в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу боєць отримав уламкове поранення в голову, відкриту черепно-мозкову травму і кулеве поранення плеча. Ці травми стали смертельними. Похований на Алеї Слави Кушугумського кладовища у Запоріжжі[69]
11863		Головєй Олег («Професор»)	37 років, с. Сурсько-Михайлівка Дніпропетровської області. Мав незакінчену вищу освіту. Займався виготовленням виробів з дерева, шив чохли на ножі та пістолети. З 2016 року чоловік служив у ЗСУ за контрактом. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Повномасштабне вторгнення зустрів разом із побратимами. На той момент обіймав посаду старшини батареї зенітно-ракетного дивізіону одного з підрозділів.	02023-06-066 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання біля селища Золочів на Харківщині. Боєць підірвався на ворожій міні та отримав смертельні вибухові травми. Похований в селищі Надіївка на Дніпропетровщині[70].
11864 … 11869			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-066 червня 2023
7 червня
11870		Твардовський Юрій Михайлович	1992, с. Кам'янки (Тернопільський район) Тернопільська область. старший солдат 44 окремої артилерійської бригади імені Данила Апостола[71].	02023-06-077 червня 2023	Загинув на запорізькому напрямку від отриманих поранень внаслідок артобстрілу.
11871		Кавуліч Володимир	33 роки, м. Кременчук. Школу закінчив у селі Супрунівка Полтавської громади. 2013-го військовий переїхав до Києва. Був учасником Революції гідності. З початку московсько-української війни служив (Володимир Кавуліч -ред.) у складі свободівських добровольчих батальйонів «Січ» та «Карпатська Січ». Після початку повномасштабного вторгнення став до лав Добровольчого батальйону «Феміда-Чорнобаївка». Був начальником координаційного штабу батальйону.	02023-06-077 червня 2023	Загинув рятуючи жителів Херсонщини, які постраждали через підрив російською армією Каховської ГЕС. Сильна течія затягнула його човен під баржу[72].
11872		Войтина Владислав Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»	16 лютого 1998, м. Львів. Навчався у львівській школі № 62. Здобував освіту в Інституті права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки. Потім проходив військову службу у місті Кам'янка-Бузька Львівської області. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. За особистий героїзм і відвагу був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест». Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із російськими окупантами на Херсонщині, Миколаївщині, Харківщині та Донеччині[73][74].	02023-06-077 червня 2023	Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 10 червня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[75].
11873		Задерей Денис Русланович	9 лютого 2022, с. Прип'ять, Ковельський район. Був сиротою, виховувався в прийомній сім'ї. Після навчання в Прип'ятській школі здобував освіту в Одеському військово-морському ліцеї, згодом — в Одеській військовій академії (спеціалізація «Морська піхота»). Лейтенант. З 17 липня 2019 року уклав контракт на проходження військової служби, був командиром десантно-штурмової роти. Разом з побратимами проходив навчання в Республіці Польща, де вдосконалював практичні навички та вміння для захисту своєї держави[76].	02023-06-077 червня 2023	З 7 червня 2023 року воїн вважався зниклим безвісти. Незабаром підтвердилася його смерть. Загинув на Донеччині[77]
11874		Христенко Олег Андрійович («Крилов») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	19 жовтня 2001, м. Львів. З юного віку був учасником різноманітних патріотичних рухів та ініціатив. В 15 років поїхав на навчання в Польщу, провчився рік. Здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» заочно, спеціальність психологія. Паралельно він вчився на ІТ-курсах і після завершення курсів йому запропонували роботу. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії, попри відсутність військового досвіду, самостійно поїхав до столиці та вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ (колишній окремий полк спеціального призначення «Азов»). Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом перебував на південному та східному напрямках. 13 січня 2023 отримав поранення. Працював над новою ІТ-розробкою для покращення боєздатності українських снайперів, однак свій останній проєкт завершити не встиг.	02023-06-077 червня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку під час штурму позицій на каналі Сіверський Донець—Донбас. Похорон відбувся 17 червня у Львові[78][79][80]
11875		Тонконог Олександр Олександрович	25 травня 1984, м. Запоріжжя. Закінчивши школу пішов навчатися до Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту за спеціальністю помічник машиніста. З 2005 до 2017 року здобув нову професію — токаря. З 2018—2022 роки працював на АТ «Запорізький завод феросплавів» помічником машиніста. Долучився до лав ЗСУ 2 грудня 2022. Служив командиром мінометного відділення роти морської піхоти батальйону морської піхоти в військовій частині А4548, молодший сержант.	02023-06-077 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Велика Новосілка під час штурмових дій з боку противника[81]
11876		Кобас Ігор	45 років, с. Калинове Золочівської громади. Став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення.	02023-06-077 червня 2023	Загинув від осколкового поранення на фронті[82].
11877		Пендерецький Андрій («Дюхан»)	28 червня 1976, м. Івано-Франківськ. Сапер 3-ї Штурмової Бригади. 2-й штурмовий батальйон.	02023-06-077 червня 2023	Похований на кладовищі в Дем'яновому Лазі в Івано-Франківську[83]
11878		Колесник Геннадій Григорович («Підкова»)	30 квітня 1973, м. Бердянськ. Долучився до полку Азов в 2015 році. Потім був начальником штабу «Національного корпусу» в рідному Бердянську. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав ССО Азов Київ. (3ОШБР). Старший сапер 2-го штурмового батальйону.	02023-06-077 червня 2023	Загинув під час розмінування логістичних шляхів. Похорон відбувся 14 червня на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі в Києві[84]
11879		Бортков Андрій («Цитрамон»)	30 років, родом з Дніпропетровщини, проте виріс та прожив усе життя у місті Славутич Київської області. Закінчив там школу № 2. Працював на атомних електростанціях по всій Україні. У жовтні 2022 року, чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Ніс службу у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. За час служби молодший сержант Бортков нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Він неодноразово рятував побратимів з поля бою, тому що служив бойовим медиком.	02023-06-077 червня 2023	Загинув біля села Лобкове Запорізької області. Під час евакуації пораненого потрапив під артилерійський і танковий обстріли з боку окупантів. Осколки пробили його каску. Похований на Алеї Слави у місті Славутич Київської області[85].
		Дуденко Назар («Guffi»)	23 роки, м. Кодима Одеської області. Після закінчення школи поїхав до Львова навчатися на перукаря. Працював діджеєм у молодіжному таборі «Лінія відриву». У 2019 році вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 9-му батальйоні 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був заступником командира бойової машини — навідником-оператором. Виконував бойові завдання на території ООС, зокрема, брав участь у боях на Світлодарській дузі. Під час повномасштабного вторгнення Назар разом із побратимами боронив Миколаївщину, Херсонщину й Донеччину.	02023-06-077 червня 2023	Загинув 7 червня 2023 року під час відбиття ворожого штурму в районі села Первомайське на Донеччині. Воїн місяць не дожив до свого 24-річчя. Похований Шершенці Одеської області. Вдома на нього чекали дружина та син, який народився у 2021 році[86].
		Білошицький Сергій Вікторович	10 березня 1983, смт Сарата Одеської області. Навчався в Одеському професійному ліцеї будівництва та архітектури. Мобілізований до лав ЗСУ 11 січня 2023 року.	02023-06-077 червня 2023	Довгий час вважався зниклим без вісті. Похорон відбувся 29 грудня 2023 року в селищі Сарата[87].
		Дудай Богдан Олександрович	17.10.1997, м. Луцьк.З дитинства жив із родиною в селі Товпижин Рівненської області. Після закінчення школи вступив до Вищого професійного училища-25 смт.Демидівка, здобув освіту електрика. У 2016-2019 роках проходив військову службу в ЗСУ. Служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Брав участь в АТО/ООС. У 2018-му був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу». Потім повернувся до цивільного життя. Працював за кордоном.	02023-06-077 червня 2023	Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в населеному пункті Масютівка Харківської області [88].
		Бабич Дмитро Вікторович («Смайл»)	1997, с. Михайлівка, Сумська область. Випускник географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка 2021 року	02023-06-077 червня 2023	Загинув під Бахмутом [89][90].
		Шеремет Руслан Русланович	29 жовтня 1995, селище Чоповичі. Батальйон Реванш ГУР МО	02023-06-077 червня 2023	Залишилися бабуся, батьки та юна сестричка [91][92]
8 червня
11879		Марціновський Ярослав Михайлович («Цимбал»)	30 вересня 1986, с. Ценява, Коломийського району, Івано-Франківської області. Закінчив Коломийський індустріально-педагогічний фаховий коледж, здобув фах маляра-штукатура. Заробляв на життя тим, що виконував індивідуальні замовлення з укладання тротуарної плитки. Пройшов навчання та став гранатометником. Ніс службу у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура».	02023-06-088 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Новоданилівка на Запоріжжі. Залишилися дружина та донька [93].
11880		Бобров Олександр Олександрович	6 лютого 1981, м. Полонне, Хмельницька область. Воював у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». До повномасштабного російського вторгнення активно працював на користь громади у рідному місті Полонне, працював депутатом Полонської міської ради, очолював у міськраді фракцію партії «Громадянська позиція».	02023-06-088 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Новоданилівка на Запоріжжі [94].
11881		Мазур Олексій («Родео»)	11 березня 1995, м. Липовець. Маленьким переніс онкологічне захворювання, після чого вирішив, що обов''язково стане лікарем. Став на захист України до лав полку Азов у 2015 році. Служив бойовим медиком. Одружився цієї весни. Він був поранений і отримав травму ніг, міг залишитися в тилу, але не захотів — продовжив рятувати поранених і був професіоналом своєї справи.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в селі Мала Токмачка на Запоріжжі. Снаряд влучив у авто медичної евакуації. Похований в місті Липовець. Мав останнє прохання: якщо загине, то нехай на прощанні із ним лунає пісня Nokturnal Mortum «Україна»[95].
11882		Тихий Роман	15 травня 1975, Нові Стрілища Львівської області. Згодом переїхав на Херсонщину, навчався в Антонівській загальноосвітній школі. Після завершення навчання проходив військову службу лавах морської піхоти у Севастополі. У мирний час із сім'єю проживав у Скадовську Херсонської області, працював слюсарем газового устаткування. Після початку повномасштабного вторгнення родина перебралася до Львова. У Львові Роман вступив до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».	02023-06-088 червня 2023	Похований 12 червня 2023 на Личаківському цвинтарі[96]
11883		Джаман Василь	1990, проживав у селі Кулачківці. Служив навідником 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського[97].	02023-06-088 червня 2023	Помер від смертельного поранення, отриманого поблизу села Сторожове Волноваського району на Донеччині[98].
11884		Ківінський Сергій	1979, селище Клевань.	02023-06-088 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селищі Клевань[99].
11885		Мельник Олександр Адамович	с. Чудель. Проживав у селі Стрільськ Сарненської громади. У лавах Збройних Сил України служив стрільцем-санітаром у 33-тій окремій механізованій бригаді.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Свобода Запорізької області[99][100].
11886		Амброзяк Дмитро	1988, с. Забережжя. Служив сапером. З початку червня 2023 року вважався зниклим безвісти.	02023-06-088 червня 2023	Загинув біля села Роботине Пологівського району Запорізької області[101].
11887		Мороз Сергій	с. Волиця. Був гранатометником військової частини А4447.	02023-06-088 червня 2023	Загинув у Запорізькій області[102]
11888		Ткач Денис Вікторович («Макді»)		02023-06-088 червня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку
11889		Щербань Михайло Русланович	15 липня 1994, м. Ладижин. Закінчив Ладижинську ЗОШ № 2. Навчався в Одеській Державній Академії Архітектури та Будівництва. Працював у ТОВ «Профсталь» в місті Києві. З 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником в одній з військових частин. З серпня 2022 року брав участь у боях під Миколаєвом, на Херсонщині та Донецьких напрямках.	02023-06-088 червня 2023	Помер в шпиталі 8 червня 2023 року[103].
11890		Думінкевич Роман Степанович	1981, с. Студінка. Служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини.	02023-06-088 червня 2023	8 червня 2023 року загинув у Запорізькій області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини[104]
		Шку­ран Бог­дан Вік­то­ро­вич	1991, Полонська громада, Хмельницька область. Ко­ман­дир 1 штур­мо­во­го від­ді­лен­ня 3 штур­мо­вої ро­ти вій­сько­вої час­ти­ни А4640, 25ОШБ, 47ОМБр.	02023-06-088 червня 2023	Загинув у За­по­різь­кій об­ласті під час ви­ко­нан­ня бойових зав­дань [105]
		Цимбалій Анатолій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1990 р.н., с. Глеюватка Криворізького району[106].	02023-06-088 червня 2023	Загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107].
		Савицький В'ячеслав («Сава»)	с. Купчичі Чернігівської області. Навчався у Спаській школі. У 2020 році закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка». З дитинства захоплювався футболом та вирішив присвятити себе спорту. Останні роки грав за ФК «Кудрівка» на позиції захисника. У 2022 році разом зі своєю командою став чемпіоном і володарем Кубка Чернігівської області. У червні 2022-го чоловіка мобілізували до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В'ячеслав служив навідником у 81-ій окремій аеромобільній бригаді. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту.	02023-06-088 червня 2023	Загинув 8 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка на Луганщині[108].
		Зорський Сергій («Бармалєй») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	52 роки, м. Запоріжжя. Здобув фах інженера-будівельника у Запорізькому будівельному технікумі. Пройшов строкову службу в Німеччині. Коли повернувся додому, працював на різних підприємствах свого регіону, зокрема, в «ЗапоріжАлюміньбуд», «Запоріжпромбуд», «Інтерпромбуд». Брав участь у будівництві Запорізького трансформаторного заводу, ПрАТ «Плутон», заводу «Перетворювач», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», бізнес-центру «Eco Tower», веж-близнюків «Four Points by Sheraton». З 2012-го працював інженером у компанії «Запоріжкокс». У 2014—2015 роках воював в АТО на Донбасі у складі ЗСУ. Після звільнення повернувся на посаду головного спеціаліста відділу УБ ТОВ «БСГ». У 2018 році заочно закінчив навчання у Запорізькій державній інженерній академії на факультеті «Промислове та цивільне будівництво». Отримав диплом магістра з відзнакою. 25 лютого 2022 долучився до НГУ. В квітні 2022 його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.	02023-06-088 червня 2023	Загинув поблизу села Червона Криниця Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному місті. 8 жовтня 2023 вулицю Гагаріна в Запоріжжі перейменували в вулицю Сергія Зорського[109].
		Чонка Віталій Васильович	1974 р.н., молодший сержант, заступник командира бойової машини, 33-тя окрема механізована бригада.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.Відповідно до ідентифікації, проведеної 15 березня 2024 року в м.Запоріжжя, встановлено та підтверджено особу полеглого Героя, похований у селі Велика Копаня Виноградівської громади Берегівського району Закарпатської області [110]
		Болгов Сергій	34 роки, старший солдат, 33-тя окрема механізована бригада.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Похований 29.10.2023 р у с. Ошихліби Чернівецького району Чернівецької області.
		Мислюк Іван	24.11.1990 р.н. сержант 33 ОБМР.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Поховали воїна 28 жовтня 2023 року у селі Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області.
		Олексійовець Андрій Адамович	13.05.1988, с. Смородськ. 29 січня 2023 року був мобілізований до війська. Заступник командира бойової машини - навідник оператор 33 ОБМР.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. 6 серпня 2024 року КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експерктизи" ЗОР підтвердили факт загибелі військовослужбовця.Похований 10.08.2024 р у селі Угриськ Рівненської області [111].
		Сульжик Віталій Васильович	18.09.1987 р.н., солдат, 33 ОБМР	02023-06-088 червня 2023	Загинув в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.Понад рік вважався зниклим безвісти. У "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експерктизи" ЗОР підтвердили факт загибелі військовослужбовця.Похований 02 жовтня 2024 року с. Шкарів Рівненської області.
9 червня
11890		Хрупіна Надія Олександрівна	6 червня 1971. Санітарний інструктор медичного пункту 1-го гірсько-штурмового батальйону, 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.	02023-06-099 червня 2023	Загинула захищаючи Батьківщину та всіх нас від підступного та безжального ворога. 13 червня 2023 відбувся похорон в Ужгороді[112].
11891		Сопіга Руслан Олександрович	с. Залісці. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Донеччині поблизу населеного пункту Благодатне внаслідок мінно-вибухової травми[113]
11892		Данайтис Олександр	53 роки, м. Красилів, Хмельниччина. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час штурмових дій, внаслідок артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Сторожеве. Сторожове було офіційно звільнене 12 червня[114].
11893		Левицький Олег	15 травня 1978, Брошнів-Осада. Закінчив загальноосвітню школу I—III ступенів в Брошнів-Осаді. Служив гранатометником.	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Запоріжжі[115].
11894		Русановський Ігор	22 вересня 1993, с. Зашків Львівської області. Навчався у Зашківській середній загальноосвітній школі I—III ступенів імені Євгена Коновальця Львівської міської ради. Згодом здобував професійно-технічну освіту у Львові. У мирний час працював у Брюховицькому лісництві та Львівському лісовому господарстві. Захоплювався рибальством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Боронив її територіальну цілісність та незалежність у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних Сил України[116].	02023-06-099 червня 2023	Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 16 червня в рідному селі[117].
11895		Жмур Олександр («Віки»)	26 липня 2003, м. Бровари. Випускник середньої загальноосвітньої школи № 186 м. Києва. Навчався на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології та природних ресурсів», ще з часів коледжу мріяв долучитися до лав ЗСУ, адже батько спецпризначенець. служив у мінометній бригаді.	02023-06-099 червня 2023	Загинув від обстрілу ворожої артилерії біля населеного пункту Спірне Бахмутського району[118].
11896		Здоров Роман Валерійович	14 травня 1999, с. Костянтинівка.	02023-06-099 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.
11897		Бойко Андрій Йосипович («FANTOM») Почесний нагрудний знак «Срібний хрест» .	5 квітня 1979 р.н. Випускник Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. З квітня 2014 року служив в Збройних силах України у різних частинах ОК "Захід" . З 2015р по 2019 р брав участь у бойових діях на сході країни. З січня 2023р служив у 33-ій окремій механізованій бригаді оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ,займався комплектацією бригади та розробляв нарукавний шеврон "Вовк". Підполковник, заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення, 33 ОМБР. Дисциплінований,професійно підготовлений, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Нагорода - Нагрудний знак "Срібний хрест"(посмертно) від Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного отримана дружиною Тетяною у листопаді 2023 р. По річниці загибелі нагороджений нагрудним знаком "Срібний хрест" від ОК "Захід".	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку, поблизу с.Мала Токмачка виконуючи службові обов'язки внаслідок отриманих смертельних поранень під час ворожого артилерійського обстрілу. 3 місяці проводилася ДНК-експертиза. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернополі [119].
11898		Унгурян Василь	м. Татарбунари Одеської області. Старший матрос, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 35 бригади морської піхоти. Після навчання в Ізмаїльському ВПУ №9 залишився працювати на проживати в Ізмаїлі. Строкову службу проходив матросов в Севастополі, пізніше за контрактом у Болграді. В мирний час працював зварювальником на різних будівництвах. Після повномасштабного вторгнення мобілізувався до лав ЗСУ.	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Сторожове Донецької області. Довгий час вважався зниклим без вісті. Похований 2 березня 2024 року в м. Ізмаїл[120]
11899		Гаврилов Руслан	28 років, с. Новопавлівське Миколаївської області. Навчався у Миколаївському ПТУ на зварювальника, потім здобув фах тракториста у Снігурівському ліцеї. Був призваний на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації 21 грудня 2022 року. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду кулеметника.	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Похований в селі Павлівка Миколаївської області [121].
11900		Дмитрієв Максим Сергійович («Філ»)	31 липня 1984, с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району. Навчався на зварювальника, працював на ізмаїльському судноремонтному заводі, пізніше займався будівництвом та ремонтом. Учасник АТО у складі 28-ї бригади. 28 лютого мобілізувався до 88 окремого батальону морської піхоти.	02023-06-099 червня 2023	Загинув поблизу н.п. Сторожове Донецької області внаслідок прямого влучання в броенавтомобіль "Козак 2" керованої авійційної протитанкової ракети випущеної з гелікоптера Ка-52. Похований 19 червня 2023 в рідному селі [122].
		Онищук Сергій	56 років. Сержант. 33-тя окрема механізована бригада.	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час бойових дій біля населеного пункту Мала Токмачка на Запоріжжі.
		Українчук Сергій Андрійович	6 березня 1982, м. Івано-Франківськ	02023-06-099 червня 2023	Похорон відбувся 3 серпня 2024 [123]
		Мельник Дмитро Михайлович («Меля»)	22 роки, селище Казанка Миколаївської області. З дитинства жив із родиною в селі Олександрівка. Там закінчив школу. Потім здобув фах маляра-штукатура у Вознесенському професійному ліцеї. Пройшов строкову військову службу. Згодом працював у виправній колонії. У вересні 2022-го, поповнив лави ЗСУ. Пройшов навчання в Україні та Німеччині. Потім вирушив до побратимів на передову, служив в 47ОМБр.	02023-06-099 червня 2023	Отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селі Дмитрівка на Миколаївщині [124]
		Сарафінчан Степан	16.09. 1977, с. Чагор, Буковина. Служив у механізованій роти механізованого батальйону в/ч А4699.	02023-06-099 червня 2023	Зник безвісти в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області. 15 лютого 2024 року тіло військовослужбовця було опізнано [125][126].
		Цурукін Петро Миколайович	29 червня 1990, м. Трускавець. Середню освіту отримав у Трускавецький СЗШ№ 3. З 2007 по 2012 роки навчався у Чернівецькому національному університеті на спеціальності «менеджмент». У 2012 році переїхав до Києва та почав співпрацю з телеканалом «СТБ». Був редактором шоу «Один за всіх» та «Таємниці ДНК». Також працював на «Новому каналі» сценаристом та шеф-редактором проекту "Топ-модель по-українськи. У 2020—2021 роках був телеведучим колишнього телеканалу «Kyiv Live» (наразі: «Новини Live»). У вересні 2022 року доєднався до лав ЗСУ та став старшим солдатом, стрільцем-снайпером, гранатометником 3-го відділення 2-ї штурмової роти 47 ОМБр «Магура».	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час контрнаступу поблизу селища «Мала Токмачка». Понад пів року вважався зниклим безвісти[127][128][129][130][128]
10 червня
11901		Микуляк Іван	38 років, с. Гута, Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з Івано-Франківщини.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу селища Білогорівка Донецької області[131].
11902		Приймак Андрій Тарасович	26 вересня 1981, Надвірнянська громада. Сержант.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув неподалік села Новоданилівка Запорізької області під час обстрілу позицій[132].
11903		Бабій Володимир	13 червня 1991, с. Дубівці.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання[133].
11904		Шипітко Ігор Анатолійович	2001, с. Зозулинці Тернопільської області. Оператор 3 відділення взводу протитанкових керованих ракет[134].	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок обстрілу позиції із РСЗР «Град» біля н. п. Новоданилівка Запорізької області.
11905		Тимошенко Андрій	46 років, м. Львів. Велику частину свого життя прожив у Сполучених Штатах Америки, звідки повернувся у 2010 році. У мирний час працював водієм у комунальному підприємстві Львова. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 2 окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.	02023-06-1010 червня 2023	Похорон відбувся 17 червня у Львові[78].
11906		Квасун Сергій («Квас»)	26 років, с. Українка Острозької громади. Він був стрільцем-оператором підрозділу 4 роти 2 єгерського батальйону 68 оєбр імені Олекси Довбуша	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання з "зачистки" в районі населеного пункту Благодатне Донецької області. Похований в селі Українка[99][135].
11907		Суванов Володимир	45 років, с. Бабин. Все свідоме життя Володимир жив і працював у Рівному. У травні 2023 отримав повістку з викликом на службу. Спочатку служив на Волині, потім — на Харківщині. Молодший сержант, старший навідник мінометної батареї.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув у районі міста Куп'янськ Харківської області. Похований на кладовищі «Нове» в Рівному[99].
11908		Павловський Петро	1985, с. Новий Корець. Сержант	02023-06-1010 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Торецьк Донецької області[99].
11909		Герасимчук Іван Васильович («Гера»)	04.07.1980, с. Тріскині Сарненської громади. З листопада 2022 став на захист рідної землі у лавах Збройних Сил України, був командиром відділення.старшим сержантом, командиром відділення в/ч А4056 (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша). У героя залишилися дружина, мама, брати та сестри.Похований на кладовищі у рідному с. Тріскині, Ремчицького Cтаростинського округу.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув 10 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[99][136].
11910		Демченко Володимир Володимирович («Демон»)	м. Київ. Народився в сім'ї, де по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами — тато, дядько, дід і прадіди. Навчався в Технічному ліцеї, був старанним, та справедливим. Вирішив вступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем». 11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Потрапив до 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів.	02023-06-1010 червня 2023	В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» ІІІ ступеня, відзнакою «За відвагу».
		Мисан Дмитро	23 роки, м. Славута Хмельницької області. Рано залишився сиротою. Здобув фах електрозварювальника у професійно-технічному училищі. Ніс службу у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув біля села Сторожеве на Донеччині. Рятуючи побратимів під ворожим артилерійським обстрілом, сам отримав смертельне осколкове поранення. Похований у рідному місті[137]
		Хаустов Владислав	33 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. У 2012 році закінчив Національний гірничий університет. Працював на Західно-Донбаській шахті на посаді гірничого робітника очисного вибою. У червні 2022 року чоловік добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 46-ій окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду навідника гаубичного артилерійського дивізіону. Брав участь у боях за Херсон, Соледар, Бахмут і Запоріжжя.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув поблизу села Білогір'я Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Похований у рідному місті[138]
		Хрущак Степан Володимирович («Норт»)	9 січня 1994 року народження, с. Заболоття Червоноградського району Львівської області. У 2010-2013 роках навчався у Белзькій філії Угнівського аграрно-будівельного ліцею. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону (Швеція), щоб стати на захист України. Служив у в/ч А4056 (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша) в 1 взводі 4 роти 2 батальйону на посаді "старший стрілець".	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок ворожого кулеметного обстрілу під час виконання бойового завдання з "зачистки" в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.[139]
		Сижук Геннадій Сергійович	24.06.1972 року народження був призваний на військову службу по мобілізації до складу військової частини на посаду стрільця-санітара 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 1 єгерської роти 1 єгерського батальйону (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша)	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання, щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України у в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.[140]
		Поздєєв Михайло Борисович («Каспер»)	23.01.1984, м. Суми	02023-06-1010 червня 2023	[141]
		Дурасов Андрій Олексійович	1991, с. Коритне Банилівської територіальної громади. Старший солдат, бойовий медик, в.ч. А4640, 25ОШБ, 47ОМБр.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту с.Роботине Запорізької області. Прощання 29 червня селі Коритне [142][143].
		Пилипчук Юрій Миколайович	16 травня 1978, с. Білогір`я. Працював у правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування. Молодший сержант, водієм першої штурмової роти в/ч А4640.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Роботине в Запорізькій області. Залишились батьки, дружина та двоє дітей. Залишились батьки, дружина та двоє дітей [144][145]
		Бєліков Олексій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» І ступеня	12.12.1987, м. Кривий Ріг. У цивільному житті він працював у металургійній компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг»оператором посту керування станом гарячої прокатки. Захищав Україну з 2014-го року в складі 40-го батальону "Кривбас". За цей час пройшов багато випробувань. Зміг вийти з Іловайського та Дебальцівського оточень. А в 2018 вступив на службу до лав ЗСУ за контрактом.	02023-06-1010 червня 2023	На бойовому завдані отримав поранення і загинув 10 червня 2023 року в н. п Яковлівка в Донецькому напрямку [146][147][148]
		Ярошенко Артем Сергійович	28.09.1993, с. Новоселівка Нововодолазького р-ну. Харківської області. В цивільному житті займався ковальною справою і ремонтом мотоциклів. Займався волонтерством, а потім добровольцем долучився до ЗСУ. 28 серпня 2022 отримав посаду водія. 8 січня 2023 за власним бажання перевівся до танкової роти на посаду навідник. 7 березня 2023 став головним сержантом, командиром танку.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час проведення наступально-штурмових дій в районі бойових дій біля с. Білогорівка, Сєвєродонецького району, Луганської області. В результаті вогневого контакту з ворогом внаслідок попадання протитанкової керованої ракети у танк весь екіпаж загинув [149].
11 червня
11911		Леськів Сергій Богданович	1973, житель с. Кам'янки[150]. Служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні.	02023-06-1111 червня 2023	Помер внаслідок контузій отриманих на війні. Похований 13 червня в рідному селі.
11912		Бать Андрій Іванович Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	28 травня 1993, с. Верхня Липиця. У 2009 закінчив Верхньолипицький ліцей і вступив до коледжу електронних приладів Івано-Франківського технічного університету нафти і газу на спеціальність «Комп'ютеризовані технології». У 2012—2013 роках пройшов підготовку в армії. З вересня 2013 виконував обов'язки інспектора патрульної служби. Був учасником АТО/ООС. У 2022 чоловік повернувся з-за кордону й одразу пішов до територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Воював на Сумщині, Харківщині, Полтавщині. Згодом боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку. Був командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, молодший сержант. 13 березня 2023 року отримав від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного почесний нагрудний знак «Золотий хрест».	02023-06-1111 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку поблизву міста Гуляйполе внаслідок обстрілу російськими військовими бойових позицій ЗСУ[151].
11913		Кривокінь Ігор	47 років, м. Донецьк. Після закінчення 10 класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області. Повернувшись, працював токарем у Приватному акціонерному товаристві. Із початком агресії Росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Воював на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.	02023-06-1111 червня 2023	Похорон відбувся 20 червня у Львові[152].
11914		Овчарук Сергій	1980, село Мала Любаша. Солдат.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув від осколкового поранення голови, отриманого під час здійснення наступальних дій у районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селі Мала Любаша[99]
11915		Славинський Михайло («Сержант»)	27 років, с. Тютюнники Житомирської області. У дитинстві з родиною переїхав де селища Борова Фастівського району на Київщині. Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Бердичівському деревообробному училищі та Київському професійно-технічному училищі № 17. З початком набору до Школи поліцейських чоловік вирішив піти туди. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, став на захист Київської області у лавах місцевої територіальної оборони. Після звільнення столичного регіону пройшов навчання та вирушив обороняти місто Бахмут на Донеччині. У березні 2023 року пройшов відбір та перевівся до лав ОЗСП «Азов», що у складі НГУ. Наприкінці травня вирушив у Запорізьку область	02023-06-1111 червня 2023	Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований у рідному селі[153].
11916		Гарджала Микола («Гага»)	28 років, с. Озютичі Волинської області. Жив у Луцьку. Навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Згодом закінчив Луцький національний технічний університет. Працював столяром на меблевій фабриці «ВНД». У 2014—2015 роках був учасником АТО на Донбасі.	02023-06-1111 червня 2023	біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Рятуючи побратима на полі бою, сам отримав смертельні поранення в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Полонка на Волині[154]
11917		Отрощенко Віталій («Хижак»)	25 вересня 1984, м. Хабаровськ, РФ. З раннього дитинства і до 22 років мешкав в селі Радолівка Запорізької області. Потім переїхав до Житомирщини, жив у селі Старі Вороб'ї. Працював на різних роботах, зокрема, був водієм, трактористом, зварювальником. До вторгнення був вальником лісу в Привітнянському лісництві ДП «Малинський лісгосп АПК». Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Військово-морських сил ЗСУ. Служив у новоствореній 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Був гранатометником штурмової роти «Вірні завжди».	02023-06-1111 червня 2023	Загинув 11 червня 2023 року біля селища Велика Новосілка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл та отримав смертельні поранення. Похований в селі Старі Вороб'ї на Житомирщині. Вдома на нього чекали дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 12 і 3,5 роки[155].
11918		Кеніз Артем Петрович	29 грудня 1999, с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області. Навчався у Новомихайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів школи у 2015 році вступив до Запорізького профільного ліцею автотранспорту, де здобував професію слюсаря з ремонту автотранспорту. Після закінчення ліцею у 2018 році змінив кілька місць роботи, поки не влаштувався охоронцем у Запорізькому супермаркеті АТБ. 8 березня 2022 був добровільно мобілізований. Штурмовик-кулеметник 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Артем загинув від проникаючих уламкових поранень голови [156]
11919		Зінчено Богдан («Ахіллес»)	31 рік, м. Черкаси. Молодший сержант. З 2003-го проживав з родиною в селі Лазірки Полтавської області. Після закінчення школи здобув фах тракториста-машиніста широкого профілю у місцевому СПТУ-46. У 2010-му пройшов строкову військову службу у танкових військах ЗСУ. Коли повернувся додому, влаштувався працювати охоронником. У листопаді 2022-го був мобілізований. Ніс службу у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура».	02023-06-1111 червня 2023	Під час штурмових дій, рятуючи пораненого побратима, підірвався на ворожій міні біля села Роботине Запорізької області. Похований в селі Лазірки на Полтавщині [157].
11920		Юсенко Дмитро	33 роки, старший солдат, старший стрілець-оператор, 33-тя окрема механізована бригада.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув під час бойових дій біля населеного пункту Мала Токмачка на Запоріжжі[158]
		Бондаренко Олег Вікторович	5 травня 1974 р, с. Шевченкове Ізмаїльського району. Старший лейтенант, командир зенітно-артилерійського взводу.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув при виконання службових обов'язків. Похований 14 червня 2023 року в с. Шевченкове[159].
12 червня
11921		Бохонок Олег Олегович	17 листопада 1996, с. Сарнів, Волочиський район. Там закінчив середню школу і вступив до Підволочиського ліцею за фахом радіомеханіка. Після закінчення навчання проходив строкову службу в Національній гвардії України, працював в ТОВ «Агробізнес». У перші дні повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, був призваний до лав Збройних сил України. У червні 2022 року одружився зі своєю нареченою Іриною[160].	02023-06-1212 червня 2023	Загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області.
11922		Белей Володимир	22 травня 1979, с. Братківці Івано-Франківської громади. На фронті був водієм-слюсарем одного з військових формувань.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу Краматорська Донецької області[161].
11923		Бабак Ігор	31 жовтня 1975, с. Загвіздя. Служив у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, в 75 батальйоні. Боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку.	02023-06-1212 червня 2023	Отримав важке поранення під час ракетного обстрілу прифронтового Гуляйполя. Його госпіталізували до медзакладу в Запоріжжі. Лежав у реанімації, помер в лікарні[162].
11924		Кожушко Юрій	1983. Старший солдат, Бучацька громада	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу Малої Токмачки Запорізької області[163]
11925		Паньків Ярослав Васильович	19 липня 1982, м. Жидачів Львівської області. Служив на посаді стрілець-помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4821	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області[164]
11926		Гербін Євгеній	39 років, Харківщина. Жив в обласному центрі. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, здобув фах оператора лінії. Під час повномасштабної війни, у серпні 2022 року, чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Ніс службу у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Разом із побратимами обороняв Луганщину й Донеччину.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання в районі села Яковлівка на Донеччині. Похований на цвинтарі № 18 у Харкові.[165]
11927		Касатік Олександр («Тяпа»)	27 років, с. Петрівка Миколаївської області, а потім з родиною переїхав до села Станіславчик. Після навчання в школі закінчив Маринівський професійний аграрний ліцей. Восени 2016 року Олександра призвали на строкову службу в Мелітополь. Служив у 25-ій окремій повітрянодесантній бригаді. Згодом підписав контракт. У 2018-2019 роках брав участь у війні на сході України. Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік перебував у тому ж підрозділі, а згодом потрапив до 47-ї окремої механізованої бригади, де отримав посаду розвідника-оператора розвідувального взводу 1 механізованого батальйону. Навчався в Німеччині.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув в селі Вербове, що в Запорізькій області. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення, несумісні з життям [166]
11928		Хомич Микола Миколайович	Солдат, 33-тя окрема механізована бригада.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув під час артилерійського обстрілу позицій в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області[167]
11929 … 11932			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-1212 червня 2023
13 червня
11933		Клюфас Олег Мирославович	9 червня 1980, с. Волостків Львівської області. Старший навідник мінометного взводу. Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Філософ, поет-інноватор, перекладач, творець більш як 300 унікальних паліндромів. Мав фантастичну харизму, «сковородинську» натуру. Яскравий символ життя богемного й мистецького Львова. Писав поезію з кінця 1990-х, постійно експериментуючи з формами та створюючи нові сенси. Творив вірші з неологізмів під назвою «неохопія». Відомий як творець та генератор унікальних паліндромів #рак_літеральний. Також був співтворцем нового літературного жанру «жук поетичний». Перекладав пісні світової класики та сучасності з англійської, португальської, іспанської, французької, італійської, грузинської, литовської, польської, чеської, болгарської, угорської на українську, а також з української на інші мови[168]. Був учасником гурту «Миклухо Маклай» та хорової капели «Прометей».	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у районі н. п. Роздолівка Бахмутського району Донецької області[169].
11934		Жигайло Андрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	12 грудня 1996, народився і жив у місті Червоноград Львівської області. Закінчив Львівський військовий коледж сержантського складу НАСВ та Володимирський педагогічний фаховий коледж імені А. Ю. Кримського. У мирному житті працював на приватному підприємстві, також був співробітником компанії «Нова пошта». У 2015 році брав участь в АТО. З початком повномасштабної війни без роздумів став на захист своєї країни від ворога. Служив у військовій частині 0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[170][171]. Молодший сержант, командир розвідувального відділення[172].	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське біля Бахмута. Похований 16 червня на Алеї Героїв Бендюзького цвинтаря[173]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107].
11935		Гіль Ігор	27 листопада 1989, м. Львів. Навчався у Львівській спеціалізованій школі I-III-го ступенів № 15 з поглибленим вивченням англійської та французької мов Львівської міської ради (сьогодні — Ліцей № 15 Львівської міської ради). Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у Національному університеті «Львівська політехніка». Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп'ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[174].	02023-06-1313 червня 2023	Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 20 червня на Личаківському цвинтарі у Львові.
11936		Яцків Володимир	57 років, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 66 Львівської міської ради. У 1989 році закінчив Українську академію друкарства за спеціальністю «Інженер-механік». Після завершення навчання проходив військову службу в артилерії у Монголії. Самостійно опанував столярство, працював у фірмах із виготовлення меблів. Згодом розпочав власну справу у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із перших місяців повномасштабного вторгнення Росії добровільно вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ.	02023-06-1313 червня 2023	За значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак пошани». Похорон відбувся 17 червня у Львові[78].
11937		Гвоздецький Тарас	26 років, Борислав.	02023-06-1313 червня 2023	[175]
11938		Лазарєв Михайло	39 років, м. Коломия. Навчався у «Львівському професійно політехнічному ліцеї». Впродовж 10 років проживав у Іспанії, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся в Україну, був керівником місцевого авіамодельного клубу. Із початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.	02023-06-1313 червня 2023	Похорон відбувся 20 червня у Львові[152].
11939		Дідух Богдан	33 роки, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі I—III ступенів № 55 Львова. Здобував вищу освіту на кафедрі електроенергетики та систем управління НУ «Львівська політехніка». У мирний час працював у Регіональній філії «Львівська залізниця», потім — у будівельній сфері. Був головним арбітром Федерації футболу Кам'янеччини та членом багатьох аматорських футбольних і футзальних клубів Львова. Із початком повномасштабного вторгнення Росії активно займався волонтерською діяльністю. Згодом став на захист Батьківщини до лав 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил ЗСУ.	02023-06-1313 червня 2023	Похорон відбувся 19 червня у Львові[176].
11940		Данів Іван	41 рік. Мешкав у селі Дем'янів Бурштинської громади. На фронті служив старшим навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Мав звання Старший сержант.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув поблизу села Берестове Донецької області[177].
11941		Фартушинський Орест Володимирович	12 червня 1998, смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Старший матрос взводу морської піхоти роти морської піхоти 88 окремого батальйону морської піхоти 35 ОБрМП.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час штурму ворожих позицій в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області [178].
11942		Витак Микола Володимирович	22 роки (2001 р.н.), Гніздичів.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області[179].
11943		Чорномаз Роман Богданович(«Корсар»)	11 травня 1976, Умань. Народився та виріс в особливій патріотичній сім'ї. Батько — Богдан Чорномаз — відомий історик, дисидент і в'язень сумління, письменник і громадський діяч, мама — Тетяна — також відома активістка і борчиня за незалежність України, певний час очолювала Черкаську обласну організацію ВО «Свобода», нині волонтерка, яка допомагає війську. Багато років працював у Києві журналістом і фотокореспондентом у багатьох столичних інформагенціях. Активний учасник Революції Гідності. Після початку повномасштабного вторгнення долучився до лав батальйону «Свобода», став снайпером.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району. Похорон відбувся 31 серпня 2023[180]
11944		Плечій Ростислав Зіновійович	22 серпня 1992. Випускник Стрийського ліцею імені Івана Франка	02023-06-1313 червня 2023	Загинув поблизу Курдюмівки Бахмутського району[181]
		Овсієнко Євген Андрійович	м. Черкаси. Закінчив школу № 11 міста Черкас. Після цього навчався у професійному ліцеї № 17, де здобув фах муляра та електрозварювальника. Після початку повномасштабного вторгнення, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у артилерійському взводі.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на території Луганської області[182].
		Поліщук Леонід Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	16 березня 1996, с. Дядьковичі, що на Дубенщині. Середню освіту здобув у Сатиївському ліцеї. Згодом вступив до Рівненського ВПУ № 1, де вивчився на муляра-бруківника. Після навчання працював, а згодом — проходив строкову військову службу у Національній гвардії України. Потім був учасником АТО, отримав звання старшого солдата. У 2019 році одружився, у сім'ї народилося двоє синів. Працював на будівництві у столиці. Захищати Україну пішов 6 січня 2023 року. У складі 80-ї десантно-штурмової бригади потрапив на Донеччину, де й проходив службу[183][184].	02023-06-1313 червня 2023	Загинув у бою біля н.п. Іванівське Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[24].
		Садик Олег Анатолійович («Молот»)	8 січня 1994, с. Леляки. Закінчив Семенівську школу, а після дев'ятого класу навчався та проживав в місті Києві, де ним опікувалася старша сестра Інна. Долучився до ОЗСП «Азов» з 2014 року. Мешкав з сім'єю в Маріуполі. У 2022 після оборони Маріуполя потрапив в полон. У вересні 2022 був визволений з полону і знову став в стрій.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся 18 червня 2023[185]
		Юзьков Вадим	38 років, м. Хмельницький. До повномасштабного вторгнення працював у банківській сфері. На фронт пішов добровольцем, служив у десантно-штурмових військах. Був тричі поранений. Проходив військові навчання за кордоном, був командиром взводу.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув на Луганщині внаслідок ракетного обстрілу. Похорон відбувся 31 липня 2023 на Алеї Слави в Хмельницькому[186]
		Анопрієнко В'ячеслав	43 роки, м. Чернігів. Закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління. Пройшов строкову військову службу. У 2002—2005 роках служив за контрактом у ЗСУ. Останні роки життя працював на будівництві. З початком повномасштабного російського вторгнення служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти у 88-му окремому батальйоні імені контрадмірала Михайла Остроградського. Обіймав посаду командира відділення-командира машини.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув на Донеччині біля села Старомайорське. Похований в Чернігові на кладовищі «Ялівщина»[187]
		Абажи Олександр Федорович	7 квітня 1979, м. Болград Одеської області. Строкову службу проходив в м. Дніпро. В 2014 році мобілізований до ЗСУ. З 2020 року служив за контрактом у 88 ОБМП. В 2022 році виконував бойові завдання на Одещині, пізніше був залучений до звільнення Херсонщини, виконував бойові завдання на Авдіївському напрямку.	13 червня 2023	Загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Макарівка Донецької області[188]. Похований 18 червня 2023 на міському цвинтарі Болграда.
		Крижанівський Артем Анатолійович	9 березня 1996, м. Фастів Київської області. Навчався у школі № 1. Потім здобув фах повара-офіціанта у Фастівському центрі професійно-технічної освіти. Під час повномасштабного російського вторгнення 17 червня 2022, став військовослужбовцем 26-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Майже рік воював пліч-о-пліч з побратимами на передовій та був надійним товаришем.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув на Донеччині. Похований на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища в рідному Фастові[189][190].
		Витак Микола	22 роки, селище Гніздичів Львівської області. Здобув фах механіка у Львівському професійному ліцеї. Працював на паперовій фабриці «Кохавинка». Захоплювався автомобілями. Під час повномасштабної війни, 25 квітня 2023 року, приєднався до лав Десантно-штурмової бригади ЗСУ. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Після навчання вирушив на передову.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. Під час ворожого обстрілу снаряд влучив у приміщення, де боєць виконував службові обов'язки. Поранення виявилися смертельними[191].
		Кекіш Василь Володимирович («Док»)	17 лютого 1994, м. Червоноград. Молодший сержант, старший бойовий медик, 81 ОАеМБр 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А2120. Закінчив Тернопільський національний університет ім. І. Я. Горбачевського. За часів АТО був волонтером в організації «Тризуб Дентал». З початком повномасштабної війни, він самостійно пішов у військкомат, щоб стати на захист своєї Батьківщини та вже від 28 лютого 2022 року поповнив ряди захисників України. Брав участь у Харківській операції, Сватівський напрямок, звільняв н.п. Богородичне, Святогірськ, Білогорівка. Був двічі поранений, уламок від снаряда біля плечового сплетіння лікарі так і не змогли витягнути, мав контузію, але завжди повертався на передову. Отримав відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» за вправне командування.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району, Луганської області[192].
		Коваленко Антон Ростиславович	01997-04-2828 квітня 1997, м. Чигирин, Черкаська область. Закінчив Чигиринський економіко-правовий фаховий коледж (2015). У 2015-2021 брав участь в АТО на схорді України. Молодший сержант, з березня 2023 служив на посаді командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Похований у м. Чигирин.[193] Герой України (посмертно)[194].
		Буяло Олег Юрійович	02002-04-1212 квітня 2002, м. Славутич, Київська область. Закінчив Військову академію міста Одеса. Лейтенант, служив командиром роти вогневої підтримки одного з батальйонів 37-ої ОБрМП.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі біля смт Велика Новосілка (Волноваський район, Донецька область). Похований у м. Славутичі. Герой України (посмертно)[195].
		Доценко Андрій («Доц»)	16 червня 1975, м. Суми. Здобув середню освіту в машинобудівному технікумі, а потім вступив до Української академії банківської справи, проте її не закінчив. У цивільному житті працював менеджером з продажів сільськогосподарської техніки та запчастин на підприємстві «Либідь» у Сумах. У 2014-му брав участь у війні на сході України. Потім повернувся додому. До 2022 року працював у компанії «Мінетех». Коли почалось повномасштабне вторгнення, чоловік був з родиною у Польщі. Одразу ж вирушив додому. Спершу йому вдалося записатися в місцеву диверсійно-розвідувальну групу – він охороняв блокпости по області. Потім мобілізувався. Обіймав посаду комаднира підрозділу, командира військової машини 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Пройшов навчання за кордоном. На початку літа 2023-го його бригаду перекинули в Донецьку область. У складі 88-го батальйону боєць звільняв село Сторожове, а потім разом із побратимами пішов в бік Старомайорського, де прийняв свій останній бій.	02023-06-1313 червня 2023	Загинув на полі бою у селі Старомайорське Донецької області. Похований на Алеї слави Баранівського кладовища в місті Суми. Залишилися дружина та донька [196].
14 червня
11945		Сікиринський Юрій Олексійович («Адвокат»)	3 лютого 1971, м. Львів, мешкав у с. Солонка, що біля Львова. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 53 міста Львова (сьогодні — Львівська гімназія «Престиж»). Закінчив історичний та юридичний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка, адвокат. Активний учасник двох Майданів, з 2014 року — волонтер українського війська. З перших днів повномасштабної війни вступив до лав Сил національної оборони: служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони[174][197].	02023-06-1414 червня 2023	Загинув у бою в районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району. Похорон відбувся 20 червня у Львові[152][198].
11946		Козакевич Дмитро Володимирович	14 червня 1987, селище Широке Криворізького району. Під час повномасштабного вторгнення чоловік був військовослужбовцем частини А0693. Останнім часом захисник виконував бойові завдання на сході України.	02023-06-1414 червня 2023	Загинув поблизу Білогорівки Луганської області. Прощання із загиблим воїном відбулося 22 червня у Свято-Покровському храмі смт Широке[199].
11947		Яськов Ігор Олександрович	7 лютого 1980, м. Запоріжжя. У 2002 рокці закінчив Металургійний технікум Запорізької державної інженерної академії, до 2019 року працював на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. З 2019 року брав участь в ООС, в 2020 - підписав контракт з 88 окремим батальоном морської піхоти та переїхав до Болграду. З початку повномасштабного вторгнення перебував у м. Вугледар та Покровськ Донецької області. Восени 2022 року був залучений до звільнення Херсонщини.	02023-06-1414 червня 2023	13 червня в районі населеного пункту Макарівка Донецької області під час запеклого бою отримав важкі кульові поранення. Помер наступного дня на стабілізаційному пункті.[200][201] 21 червня матроса Яськова провели в останню путь в м. Болград.
11948 … 11956			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-1414 червня 2023
15 червня
11957		Хомко (Куштинець) Олег Васильович	1973, житель с. Богданівка Тернопільського району. Боєць 44-ї окремої артилерійської бригади[202].	02023-06-1515 червня 2023	Загинув у Донецькій області[60].
11958		Куриленко Сергій Андрійович («Честер») Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня	23 роки, с. Добре Баштанський район Миколаївської області. Сержант, командир гранатометного відділення десантно-штурмової роти 95 ОДШБр. Закінчивши Добренську ЗОШ вступив до Миколаївського політехнічного інституту. Після закінчення працював у Миколаєві. Під час повномасштабної війни був призваний на військову службу за контрактом Заводським РТЦК та СП Миколаївська області[203]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (13 січня 2023)[204].	02023-06-1515 червня 2023	Загинув поблизу Кремінної, що на Луганщині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
11959		Грицьків Василь	55 років, м. Львів. Після закінчення школи служив прикордонником. Потім працював у приватних охоронних компаніях. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровільно пішов захищати Україну. Служив на Харківщині та Донеччині у складі 125 окремої бригади ТрО регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ.	02023-06-1515 червня 2023	Похорон відбувся 21 червня у Львові[205].
11960		Переклита Володимир	11 серпня 1975, с. Липівка Тисменицької громади. У 2022 році боєць вступив до війська. На фронті був водієм десантно-штурмового відділення 79 окремої десантно-штурмової бригади.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув в Новомихайлівці Донецької області[206].
11961		Райда Олександр Вікторович	30 серпня 1988, м. Івано-Франківськ. Старший солдат.	02023-06-1515 червня 2023	Похований 22 червня на Алеї героїв в Чукалівці[55].
11962		Дзірун Володимир Васильович	24 листопада 2022, с. Коритня Уманського району Черкаської області.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар'їнка Донецької області. Похований 21 червня у рідному селі[207].
11963		Беспалов Олексій Вікторович	14 липня 1977 року. Проживав у с. Велика Шкарівка.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув під час бою в населеному пункті Мала Токмачка Запорізької області. Похорон відбувся 21 червня[208]
11964		Очкуренко Олександр	26 років, с. Лутище. Був командиром мінометного взводу, старшим офіцером — звання молодший лейтенант. Служив у мінометній батареї 1 батальйону морської піхоти.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Левадне, що у Запорізькій області[209].
11965		Ступак Віктор Едуардович («Гучі») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	4 травня 1991, с. Вовчинець біля Івано-Франківська. Служив у 47-мій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура». До війни засновник автомайстерні по ремонту вм'ятин без фарбування в місті Івано-Франківськ. Одружився в червня 2021 року.	02023-06-1515 червня 2023	Похований на кладовищі в селі Вовчинець[210][211].
11966		Дзьоба Ігор	Вишнівецька громада. Був мобілізованим у жовтні 2022 року. Служив водієм-радіотелефоністом	02023-06-1515 червня 2023	Помер у госпіталі у Києві. Отримав важке поранення 10 травня виконуючи бойове завдання у Запорізькій області[60].
11967		Горбатюк Валерій	53 роки, с. Літовище, Шумська громада. Служив в АТО. До повномасштабного вторгнення працював кочегаром у Літовищенській гімназії. Молодший сержант. Служив старшим техніком ремонтно-відновлювального батальйону. Пройшов важкі випробування війною у зоні ведення бойових дій	02023-06-1515 червня 2023	Загинув внаслідок ворожих обстрілів поблизу міста Авдіївка Донецької області[102].
11968		Корнієнко Дмитро Олегович	8 листопада 1993, м. Червоноград. Проходив військову службу у в/ч А0216. Матрос, стрілець номеру обслуги 35-ї окремої бригади морської піхоти.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області[212].
11969		Панчишин Владислав Ігорович («Італієць»)	27 вересня 1999, с. Ничипорівка Яготинського району. Був круглим сиротою. Виховувався в дитячому будинку сімейного типу родини Бурдун в місті Березань, Київської області. Проживав в Італії, досконало володів італійською мовою. З 2014 р. по 2019 р. навчався в Херсонській Державній Морській Академії на факультеті судноводіння. З моменту повномасштабного вторгнення проживав в селі Карапиші, Обухівського району, Київської області (Миронівська територіальна громада). У перші дні війни одним із перших приєднався до Миронівської територіальної оборони.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району, Донецької області. 23 червня похований в селі Карапиші, Миронівський район, Київська область[213].
11970		Цюпер Михайло	24 січня 1971, с. Красилівка Тисменицької громади. Мешкав у селі Старі Кривотули. Вступив до війська у лютому 2022 року. Був старшим сержантом. На фронті служив бійцем протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-1515 червня 2023	Загинув отримавши смертельні поранення поблизу села Берестове Донецької області[214].
11971		Бахмач Станіслав Сергійович	28 травня 2000, м. Мала Виска. Закінчив Маловисківську школу № 4. Був обдарованою дитиною — навчався по класу «Гітара» та по класу «Театральне мистецтво» у дитячій школі мистецтв. Навчався у ПТУ № 16, де здобув професію перукаря. У 2021 році був призваний на строкову військову службу, а з 2022 — уклав контракт на службу в лавах ЗСУ. Служив зв'язківцем на Півдні України.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув під час виконання військового обов'язку[215].
		Мельник Сергій («Мудрий»)	55 років, селище Попільня Житомирської області. Закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку. Згодом здобув фах економіста. Працював провідним спеціалістом з благоустрою у Попільнянській ОТГ. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави Збройних Сил України. Служив у 31-ій окремій механізованій бригаді (в/ч А4773). Командував взводом.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув біля села Рівнопіль на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу[216].
		Солнцев Богдан Валентинович («Кукі»)	1.03.1972, м. Миколаїв. Своє життя пов'язав із морем, працював на суднах коком. Головний сержант.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув в Запорізькій області. Похований в місті Житомир [217]
		Моргун Владислав («Студент»)	24 роки, с. Гладковичі Житомирської області. Закінчив Овруцький ліцей, здобув спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія. Працював на фармацевтичній фабриці «Ельфа». Служив у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Пройшов навчання за кордоном та обійняв посаду старшого стрільця-оператора.	02023-06-1515 червня 2023	Виконуючи службові обов’язки, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Похований у рідному селі [218]
		Марціновський Назар Михайлович	18 травня 1994, с. Ценява, Коломийського району, Івано-Франкіська область. Навідник 47ОМБр. Служив у складі 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4699.	02023-06-1515 червня 2023	Загинув поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Вважався зниклим безвісти до початку жовтні 2024 [219][220].
		Бабійчук Юрій Петрович	22.01.1987, м. Нетішин, Хмельницької області. Після закінчення нетішнської школи навчався в Національному університеті "Одеська політехніка", проте диплом про вищу освіту не отримав. Працював в Одесі, згодом у рідному місці на різних роботах. З повномасштабним російським вторгненням він став на захист країни. Служив оператором управління механізованого батальйону в лавах 33-ї ОМБр, виконував бойові завдання на Запоріжжі.	02023-06-1515 червня 2023	Майже рік вважався зниклим безвісти [221]
		Соловей Василь	1977. Головний сержант роти	02023-06-1515 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині .
16 червня
11972		Дідух Олег	52 роки, м. Львів. Навчався у львівській Середній загальноосвітній школі № 60. Після завершення навчання працював слюсарем-збірником радіоелектронної апаратури у Приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод „Іскра“». Проходив військову службу у місті Санкт-Петербург (тоді — Ленінград). У мирний час працював наладником склоформуючої машини. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Росії вступив до лав територіальної оборони. Виконував завдання у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ.	02023-06-1616 червня 2023	Похорон відбувся 19 червня у Львові[176].
11973		Тимків Василь	1972. проживав у селі Підмихайля Новицької громади. Служив стрільцем у Збройних силах України.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув внаслідок танкового обстрілу[222].
11974		Рильчук Сергій Володимирович («Рес»)	29 липня 1991, м. Чернівці. Проживав разом із дідусем та бабусею в селі Полянки Верховинського району. Старлий солдат.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув в Луганській області[223][224].
11975		Філатов Андрій	36 років, м. Озерськ Челябінської області РФ. Коли йому був рік його родина переїхала в Славутич на Київщині. Закінчив Славутицьку школу № 3. Здобув вищу освіту. Працював в електроцеху ВП «АРС» та на Чорнобильській АЕС. Брав участь в АТО на Донбасі. З 2021 мешкав у Вараші на Рівненщині. До лав ЗСУ він потрапив наприкінці серпня 2022. Служив бойовим медиком, солдатом 1-ї штурмової роти військової частини А4640.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув біля села Новоданилівка Запорізької області від артобстрілу. Похований в селі Сопачів на Рівненщині[225][226].
11976		Романенко Владислав	21 рік, с. Гладковичі, Житомирщина. Проходив службу в 9 прикордонному загоні з 2020 року. Закінчивши Київське вище професійне училище залізничного транспорту, хлопець не пішов за освітою, а вибрав для себе професію — захищати кордони Батьківщини. Служив старшим сержантом. Спершу обороняв Київщину, стояв на шляху просування окупантів на столицю України.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув в районі Ковалівки Луганської області мужньо обороняючи українську землю від російських окупантів[227].
11977		Комарницький Володимир	28 липня 1972, с. Ляхівці Ужгородського району. Проходив строкову службу в армії протягом 1990—1992 років. У вересні 2022 року вступив до лав Збройних сил України. Був навідником 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини А4640	02023-06-1616 червня 2023	Загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання. Похорон відбувсія 23 червня 2023[228].
11978		Прокопишин Ярослав	28 років, с. Ріпинці Бучацької громади	02023-06-1616 червня 2023	Загинув внаслідок обстрілу, він отримав поранення несумісне з життям, поблизу населеного пункту Левадне Запорізької області[102].
11979		Рудий Дмитро	с. Білий Камінь Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув неподалік населеного пункту П'ятихатки Запорізької області під час танкового обстрілу[212].
11980		Балицький Микола	с. Стрільбичі Старосамбірської громади. Військовослужбовець частини А4674.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув в населеного пункту Червона криниця Запорізької області[212].
11981		Суходольський Віктор Тарасович(«Дідусік»)	55 років. Був приватним підприємцем. Свого часу служив у військово-транспортній авіації під Москвою та Арцизі, під Одесою. Був активним учасником Революції Гідності, перебував на Майдані у найгарячіші дні протистоянь. На війну пішов добровольцем ще у вересні 2014 року. Воював у розвідці. Там під час підготовки набув спеціальності снайпера. Вів власний YouTube-канал Didusik.TV, який відеохостинг зніс через «ворожі висловлювання». Вивчав екологію в Національному університеті водного господарства та природокористування, був власником садово-опоряджувального центру в селі Жадківка на Рівненщині.	02023-06-1616 червня 2023	14 червня 2023 року старший солдат Віктор Суходольський 2-ї ГШБ військової частини А1556 отримав високу нагороду — медаль «За хоробрість у бою», а за кілька днів дістав смертельне поранення. Похований в Рівному[229][230].
11982		Парфенов Олександр Сергійович («Флеш») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	13 грудня 1995, Вінницька область. У дитинстві з мамою та сестрою переїхав у село Сказинці, де закінчив школу. У 2011 році вступив до Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу на спеціальність «Харчові технології». На другому курсі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Після випуску у 2015 році пара переїхала до Вінниці. Там Олександр влаштувався на роботу в піцерію. Мав досвід роботи у Києві, Одесі та Коблево. Також працював у Польщі й Чехії. Останнім місцем роботи був дитячий розважальний центр «Країна Мрій» у Вінниці. Під час повномасштабної війни, 11 березня 2023 року, Олександр приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[231][232].	02023-06-1616 червня 2023	Загинув біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Він потрапив під артилерійський обстріл під час виконання бойового завдання. Похований у селі Сказинці на Вінниччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107][233].
11983		Дудчекно Анатолій («Учитель»)	49 років, с. Онішки Полтавської області. Закінчив Кременчуцьке педагогічне училище. Працював учителем молодших класів в Оржицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був розвідником зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув під час штурмових дій в районі міста Вугледар на Донеччині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу[234].
		Дімітров Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	28 червня 1983, с. Виноградне Болградського району. В березні 2023 року мобілізований до лав ЗСУ - у 79 десантно-штурмову бригаду.	16 червня 2023	Згинув в районі н.п. Новомихайлівка Донецької області, похований 22 червня 2023 року в рідному селі[235]. В жовтні 2023 нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[236].
		Галабурда Юрій Тарасович («Майстер») Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Учасник АТО»	50 років, селище Мізоч Рівненської області. Закінчив Луцький педагогічний інститут, де здобув професію вчителя фізичної культури. Працював за фахом у Рівненській школі №11. Був активним у громадсько-політичній роботі, входив до складу ВО «Свобода». З 2015 року відслужив три ротації. Був розвідником, а потім очолював відділення, отримав звання сержанта. Після звільнення повернувся до мирного життя. В перші дні повномасштабної війни знову став у стрій, служив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Був командиром відділення-командиром бойової машини.За весь період служби військовий отримав відзнаки: «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО», «Учасник бойових дій», «Ветеран війни», «Захисник рідної землі».	16 червня 2023	Помер біля села П'ятихатки Запорізької області. Отримав смертельні поранення від прямого влучання ворожого снаряда. Похований в рідному селищі Мізоч [237].
		Сітка Андрій	37 років, с. Лугове Золочівського району. Був навідником першого механізованого відділення першого механізованого взводу третьої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини А4447.	16 червня 2023	Загинув 16 червня 2023 року біля Нової Токмачки Запорізької області. Вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 16 серпня 2024 [238]
		Рокоч Олександр Миколайович («Алекс»)	1.07.1972, м. Чернівці. Солдат, в.ч. А4640.	16 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку [224][239]
17 червня
11984		Кава Роман Миколайович	29 років. Був мобілізований у грудні 2022 року. Боєць служив навідником аеромобільного взводу. 16 січня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Донеччині поліг його батько — сержант Микола Кава.	02023-06-1717 червня 2023	[240].
11985		Романюк Михайло Васильович	3.01.1974, с. Долішнє Залуччя Коломийського району. З 29.02.2022 року добровелець ЗСУ. З 17.05.2022 року учасник бойових дій, штурмовик. У лавах ЗСУ служив стрільцем-помічником гранатометника.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час звільнення села П'ятихатки у Запорізькій області[241]
11986		Герінго Богдан	6 листопада 1984, селище Тересва. Зростав у багатодітній родині. Навчався у Тересвянській загальноосвітній школі I—III ступенів та професійно-технічному училищі, після закінчення якого отримав спеціальність столяра. Служив у лавах української армії, працював на приватному підприємстві селища Тересва. Був мобілізований на військову службу 20 квітня 2022 року. Служив старшим солдатом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А7013.	02023-06-1717 червня 2023	Помер 17 червня 2023 року у лікарні міста Запоріжжя від отриманих поранень[242].
11987		Стольніцький Олександр Васильович	29 вересня 1981, м. Ковель. Навчався в ліцеї № 10. У 2002 році закінчив Ковельський машинобудівний технікум за спеціальністю “Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях” і здобув кваліфікацію техніка-технолога. 7 травня 2022 року призваний на військову службу. Був навідником зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7063.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час бойових дій біля села Торське Краматорського району Донецької області. Похорон відбувся 21 червня в Ковелі. «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) [243][244].
11988		Тиміцький Володимир Ярославович	41 рік, смт. Щирець, Львівська область.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув внаслідок обстрілу зі ствольної артилерії та танку у районі н. п. Веселе Бахмутського району Донецької області[245]
11989		Тур Олександр	8 червня 1977. Житель села Довгошиї Млинівської громади Дубнівського районі	02023-06-1717 червня 2023	Загинув населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району[246].
11990		Чорний Сергій Ігорович	28 років, с. Буцики. Гримайлівська громада. Був солдатом, стрільцем, снайпером єгерського батальйону військової частини А4056.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув на Донеччині [247][248].
11991		Шаргут Володимир	34 роки, м. Пустомити Львівського району. Був учасником антитерористичної операції на сході України. У 2022 році був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України Нововолинським РВК на посаду "Стрілець-санітар 9 роти військової частини А1008.	02023-06-1717 червня 2023	12 травня отримав важке поранення під час бойового зіткнення на території Куп'янського району Харківської області. 17 червня 2023 року помер в медичному закладі[212]
11992		Грабовець Дмитро («Круглий»)	37 років, м. Сновськ Чернігівської області. Після закінчення школи здобув фах кухаря-кондитера у Сновському професійно-технічному училищі № 7. Пройшов строкову військову службу. Працював начальником цеху з виготовлення пінопласту у ТОВ «СіверЕкоПолімер». Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час штурмових дій в районі селища Велика Новосілка на Донеччині. Похований на кладовищі «Яцево» у Чернігові[249].
11993		Хомик Богдан-Михайло Романович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14.11.1994 року, м. Винники Львівської області. Військову службу проходив у складі 128 бригади, 15 ОГШБ. Був нагороджений орденом за мужність II та III ступеня, отримав відзнаку медаль «Хрест Сухопутних військ».	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час звльнення н.п. П'ятихатки, Запорізької області. Похований на Алеї Героїв у Львові
11994		Мащенко Олексій («Бабай»)	Білопілля, Сумська область. Працював слідчим і юристом. Був оператором керованих протитанкових ракет в стрілецькому батальйоні	02023-06-1717 червня 2023	Загинув від вистрілу снайпера в Донецькій області [250]
		Сернюк В`ячеслав Петрович («Господар»)	28 серпня 1985, 37 років, с. Городець на Рівненщині. У 2003 році закінчив вище професійне училище №29 селища Володимирець, де здобув професії електрика та зварювальника. У мирному житті працював різноробом. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. Нагороджений нагрудними знаками «Ветеран війни – Учасник бойових дій», «Учасник АТО» та відзнакою «За участь в антитерористичній операції». Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист України, долучившись до 68-ї окремої єгерської бригади. Обіймав посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів, молодший сержант.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув внаслідок вибухової травми в селі Благодатне Донецької області. Похований у селі Сварині, де він мешкав [251].
		Немирович Віктор Григорович	9 вересня 1979 року в м.Ізяслав Хмельницької області. Гранатометник, гірсько-штурмове відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти	02023-06-1717 червня 2023	Загинув 17 червня 2023 року на Донеччині під час ведення бойових дій (внаслідок обстрілу зі ствольної артилерії та танку, отримавши поранення, несумісні із життям) [252]
		Нікітішин Олександр Вікторович	5 липня 1988 року м.Ізяслав Хмельницької області. Солдат, водій-електрик, відділення управління командира батареї артилерійської батареї.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув 17 червня 2023 року на Луганщині. Похований в Ізяславі [253]
		Данайканич Павло	47 років, с. Сусково Полянської територіальної громади. Долучився до війська ще в 2014 році. Старший солдат, водій-механік	02023-06-1717 червня 2023	Загинув в ході виконання бойового завдання у населеному пункті Новоданилівка Запорізької області. Залишилась дружина та двоє дітей. Понад півроку вважався зниклим безвісти [254].
		Заріцький Сергій Леонідович	46 років, с. Скобелка. Командир 1-го єгерського відділення	02023-06-1717 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання у районі населеного пункту Павлівка Донецької області [255]
		Мовчанюк Павло Володимирович	11.09.1993, м. Київ. Випускник факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка 2017 року, маґістр.	02023-06-1717 червня 2023	[256][257]
		Самбольський Олександр	1973, с. Сокілець, Дунаєвецька громада..	02023-06-1717 червня 2023	[145]
		Тур Олександр Анатолійович	8 червня 1977, с. Довгошиї колишнього Млинівського району. На захист країни став у вересні 2022 року. Мав звання сержанта. Служив у механізованій роті.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув поблизу села Діброви Сєвєродонецького району Луганщини [258].
		Губатий Євгеній Сергійович	21 січня 1978, смт Рокитне. Стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч А4066, 41ОСБ, 32ОМБр, старший солдат.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Білогорівка Северодонецького району Донецької області.
		Гриньок Павло Володимирович	11.08.1989, м. Житомир. Закінчив ЗОШ №7. Отримав середню базову освіту, вступив до Житомирського комерційного технікуму. Далі – строкова служба. Займався бізнесом.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув в Донецькій області [259]
		Константинов Валентин Олександрович	16 липня 1989, м. Кілія Ізмаїльського району.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Тільки на початку листопада тіло загиблого воїна вдалося опізнати. Похований в рідному місті [260]
		Чумак Дмитро («Чувак»)	3 березня 1992, с. Кам'янка Попільнянського району на Житомирщині. Отримав середню освіту у Кам'янецькій загальноосвітній школі. Далі — строкова військова служба у Збройних силах України та робота в Головному управлінні Національної поліції Києва. Після переїзду до Житомира з 2017 року працював у сфері приватного бізнесу. З квітня 2022 року — у лавах ЗСУ, добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників.	02023-06-1717 червня 2023	Підірвався на гранаті, отримав поранення трьох кінцівок. Загинув через 4 години в евакуаційній Бредлі. Майже через півроку Герой на щиті повернувся до рідного міста. 4 грудня 2023 відбувся похорон [261]
		Голубенко Вадим Сергійович («Раджа»)	10 червня 1983, с. Махнівка, Вінницької області. Навчався в місті Вінниця в школі №18. Після закінчення школи поступив на столяра в професійне училище №5. Закінчивши училище, проходив строкову службу в Калинівці. Приєднався до батальйону «Ягуар». Згодом пройшов відбір в один з елітних підрозділів світу — іноземний легіон у Франції. В його складі займався миротворчими місіями, де здобув спеціальну підготовку та напрацював виняткові навички. У 2014 році вирішив стати на захист Батьківщині, приєднався до батальйону поліції особливого призначення «Миротворець». Брав участь в бойових діях в одній з найгарніших точок, під Іловайськом потрапив в так званий котел, де, попри величезну загрозу життю, продовжував рухатись вперед та допомагав рятувати життя побратимів. Переховувався декілька днів без їжі та води в оточенні та потрапив в полон. За допомогою власної кмітливості та спостережливості зміг втекти з полону та добратись до точки зустрічі з друзями, які допомогли йому дістатись до своїхю З перших днів повномасштабного вторгнення брав активну участь в підготовці оборони Вінниці та Києва. Записався добровольцем в територіальну оборону та згодом пройшов відбір в 47-у окрему механізовану бригаду «Маґура».	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у селі Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Загинув від уламків в легенях. Похорон відбувся 7 листопада на Алеї Слави Сабарівського кладовища [262].
		Соловйов Марк («Соло»)	22 роки, с. Молога. 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у селі Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Понад чотири місяці молодий військовий вважався зниклим безвісти [263]
		Джалалудін Саід Мухамед Асан («Джонні»)	46 років, м. Кабул, Афганістан. Виріс в багатодітній родині. Його батько загинув під час Афганської війни. Його родина втікала від талібів. Він з мамою приїхав в Україну у 1998 році, а брати переїхали в Польщу та Канаду. Пройшов Революцію Гідності, був в АТО, і ООС. 25 лютого 2022 долучився до 112-ї бригади ТРО. Прямо в окопі кілька разів на день читав намаз – мусульманську молитву. Суворо тримав піст під час рамадану. Майже рік він ніс службу у Київській області. Потім поїхав в Німеччину на навчання з керування бойової машини "Бредлі". Після проходження навчань захищав Україну на Північних рубежах. Через деякий час у складі 47-ї бригади переїхав на Південь України у Запорізьку область для ведення контрнаступу. 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	За три дні до загибелі він самостійно вів бій проти чотирьох ворожих танків і героїчно підбив один з них, та вийшов живим з поля бою. Джонні намагався зберегти кожного від загибелі, і до останнього перебував у підбитому "Бредлі", евакуювавши всіх поранених. Двічі влучило в машину. Екіпаж вижив, всі поранені змогли евакуюватись. Джонні керував машиною. Він залишився там. Афганському воїну відірвало кінцівку, і єдине, що він встиг зробити – це вийти на зв’язок по рації. Останніми його словами, які він сказав в рацію були: "Це Джонні, я помер!". Хлопці дивились через віконце техніки і бачили його тіло, уже бездиханне. Через шквальні обстріли тіло Джонні не могли забрати відразу. Він пролежав у броні майже 42 дні. Лише через місяць побратимам вдалося відбити ті позиції та забрати підбитий "Бредлі" і разом з ним тіло Джонні. Поховали героя місяць тому у столиці, поруч із його матір’ю, котра померла у 2015 році [264].
		Солодкий Василь («Солодкий»)	3 січня 1995. 2 рота, 1 батальйон, 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув від танкового обстрілу поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Від цього обстрілу було поранено трьох воїнів і четверо загинуло. У Василя народився син, але він його не побачив.
		Тетеря Олександр Вікторович («Сокіл») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	27 вересня 1996, 26 років, с. Соколів, Житомирська область. Із багатодітної родини: нині його батьки – пенсіонери і мають ще п’ятьох дітей. Його старший брат Микола із 2014 року був в АТО, отримав серйозне поранення і змушений лишити військову службу. Долучився до війська в квітні 2022 року. Служив снайпром, 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув від танкового обстрілу поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Від цього обстрілу було поранено трьох воїнів і четверо загинуло [265][266][267]
		Орлов Євген Володимирович («Айболіт») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	38 років, селище Мирове, Дніпропетровська область. Парамедик, 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув рятуючи побратима [267][268][269]
		Скаковський Микола Болеславович («Скачик»)	1983, м. Звягель. 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр. Сержант взводу.	02023-06-1717 червня 2023	2 місяці не могли забрати його тіло з поля бою. Похорон відбувся в жовтні 2023 [270][271][272].
		Кривенюк Євген Олегович («Тротил»)	28 років, м. Київ. Закінчив школу №45. У мирному житті працював пекарем, випікав печиво. Добровільно пішов на військову службу в серпні 2022 року. Він був мобілізований до лав 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» ЗСУ. Воював на посаді стрільця-помічника гранатометника. 2 рота, 1 батальйон 47ОМБр.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Берковецькому кладовищі [273]
		Муринченко Микола Геннадійович	17 січня 1974, селище Червоне, Житомирська область. Навідник-оператор механізованого батальйону в.ч. А4699, 47ОМБр, солдат.	02023-06-1717 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області [274]
18 червня
11996		Попович Михайло	16 листопада 1996, с. Кострина. Солдат.	02023-06-1818 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання[275]
11997		Вовчук Віктор Борисович	с. Угринів біля Івано-Франківська. Командир відділення розвідувального взводу, сержант.	02023-06-1818 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області
11998		Береза Вадим Іванович	4 січня 1990, с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області. Водій автомобільного відділення, автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти батальйону логістики.	02023-06-1818 червня 2023	Загинув 18 червня 2023 року на Луганщині під Кремінною[276].
11999		Лук'яненко Павло («Лисий»)	24 роки, с. Соловіївка Житомирської області. Здобув середню освіту. Працював на СТО. У вільний час любив відпочивати з друзями та їздити на риболовлю. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.	02023-06-1818 червня 2023	Загинув під час бою з окупантами за місто Вугледар на Донеччині[277].
12000		Бирчак Мирослав	1968, с. Перерив. Командир відділення - командир машини 1 роти 3 механізованого батальйону, молодший сержант	02023-06-1818 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля населенного пункту Роботине Запорізької області [278]
12001		Ільченко Олександр Миколайович («Дніпро»)	25 липня 1986, м. Київ. Мав юридичну освіту. З першого дня повномаштабного вторгнення долучився до добровольчого формування і обороняв рідний Київ. Влітку 2022 року, вступив до лав ЗСУ. Служив на посаді командира взводу. У червні 2022 року разом з побратимами брав участь в обороні на Донеччині. У 2023 році приймав участь в українських контранступальних діях.	02023-06-1818 червня 2023	15 червня отримав поранення під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Помер 18 червня від отриманих травм [279][267]
12002		Матлак Назар Тарасович («Штахета») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	м. Борщів. Брав активну участь у Революції Гідності, і коли у 2014 році долучився до лав волонтерів. Працював у видавництві «Наш Формат» з 2019 року — спершу як верстальник, а згодом став технічним редактором. Голова Київського осередку Молодіжного Національного Конгресу, організатор вишкільних та освітніх заходів МНК. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Назар без вагань у перший же день пішов добровольцем в ЗСУ. Отримав орден «За мужність» III ступеня.	02023-06-1818 червня 2023	Загинув на фронті [280][281]
12003 … 12005			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-1818 червня 2023
19 червня
12006		Соколянський Олександр	47 років, с. Катеринівка колишнього Сахновщинського району. Трудовий шлях розпочав у Катеринівському радгоспі. Потім довгий час працював на залізорудній шахті у Кривому Розі. Останні кілька років проживав у Лозовій. Коли розпочалася повномасштабна агресія росії, не вагаючись пішов до лав ЗСУ.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Берхівка Бахмутської громади. Похорон відбувся 23 червня на кладовищі в Лозовій[282].
12007		Мельничук Микола Васильович	19 грудня 1992, м. Мукачево. Солдат, військовослужбовець в/ч А 1778 — 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128 ОГШБр[283].	02023-06-1919 червня 2023	Загинув, захищаючи Батьківщину від підступного та безжального ворога. Прощання відбулося 24 червня у Кафедральному Соборі Різдва Божої Матері, в мікрорайоні Росвигово[284]
12008		Тихонець Олександр Олександрович («Тихон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	10 квітня 2002. Відомий український футзаліст. Був вихованцем ДЮСШ «Славута». Змалку любив футзал і не сумнівався з приводу вибору професії. Встиг пограти у складі юнацької команди «Сокола» із Хмельницького, а також за «Славуту». Тренери високо відзначали його професіоналізм та талант. Служив у протитанковому батальйоні 3-ї ОШБр.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у районі Бахмута[285][286]
12009		Веклюк Микола Миколайович	м. Рахів.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоданилівка Запорізької області. Похорон відбувся 25 червня. Похований на міському цвинтарі міста Рахів[287][288]
12010		Лебедєв Дмитро	37 років, м. Львів. Закінчив Національний університет "Львівська політехніка. У мирний час займався приватним підприємництвом у сфері торгівлі та послуг. Із початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем став на захист України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Не зважаючи на те, що був двічі важко поранений, повертався на фронт.	02023-06-1919 червня 2023	Похорон відбувся 22 червня. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[289].
12011		Шморгун Станіслав Михайлович («Вишня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	51 рік, м. Судова Вишня Львівської області. Здобував освіту у колишній Львівській школі міліції (сьогодні — Львівський державний університет внутрішніх справ). Після завершення навчання працював вчителем фізкультури. Велику частину свого життя присвятив роботі у правоохоронних органах, у 2013 році вийшов на пенсію. Згодом працював у ресторанній сфері. У вільний час захоплювався кулінарією, займався виноградарством. Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Боронив державний суверенітет та територіальну цілісність у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.	02023-06-1919 червня 2023	Похорон відбувся 22 червня. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[289].
12012		Гусак Олесь Андрійович («Флойд») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	30 березня 1995, с. Баня Лисовицька Львівської області. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». Його батько Андрій продовжує служити в 3-му батальйоні «Свобода».	02023-06-1919 червня 2023	Похорон відбувся 27 червня 2023 року в Гарнізонному храмі у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі[290][291].
12013		Барабець Валерій Миколайович	25 травня 1977, селище Козлів. Майор ЗСУ.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув внаслідок мінометного обстрілу позицій ЗСУ в районі населеного пункту Діброва Луганської області[292]
12014		Бобик Ігор	с. Мишків Тернопільщина.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув на Лиманському напрямку, що на Донеччині. Похорон відбувся 23 червня 2023[293]
12015		Холмогоров Ярослав Леонідович («Холм»)	20 грудня 1988, Київ. Молодший лейтенант, служив командиром взводу 1-ї роти протитанкового батальйону. До війни був відомим фанатом ЦСКА (Київ), який почав активно підтримувати клуб ще в нульових. На початку повномасштабного вторгнення потрапив у підрозділ Територіальної оборони «АЗОВ», який згодом перетворився у Полк «Сил Спеціальних Операцій Азов», а в подальшому переріс у 3-тю окрему штурмову бригаду (3 ОШБр).	02023-06-1919 червня 2023	Загинув поблизу Бахмуту[286].
12016		Козловський Володимир Ігорович	21 липня 1968, м. Львів. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 2. Закінчив кафедру фізіології та екології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Після першого року навчання проходив два роки строкової військової служби. Протягом 1993—1996 років навчався в аспірантурі Інституту екології Карпат НАН України. Кандидат біологічних наук за спеціальністю «Екологія», український дослідник ґрунтів і екосистем України. Обіймав посади від інженера до старшого наукового співробітника (з 2018 року) відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України, а також старшого наукового співробітника Наукового центру Інституту гірничо-хімічної промисловості за сумісництвом. У 2005—2006 роках — постдокторант у Корнелльському університеті (США). Автор численних наукових публікацій. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту[294][295].	02023-06-1919 червня 2023	Загинув внаслідок танкового обстрілу по бойових позиціях під м. Кремінна. Похований 26 червня на Личаківському цвинтарі у Львові.
12017		Корольчук Олег Сергійович	26 березня 1998, м. Луцьк на Волині. Закінчив Луцьку школу № 25. У травні 2022 пішов добровольцем до військомату. Був направлений до Одеси. Потім проходив короткотривале навчання в Бердичеві, 25 вересня 2022 вирушив в зону бойових дій. 8 місяців без ротації виконував свій громадянський обов'язок.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Курахове Донецької області[296]
		Карасьов Олександр Сергійович («Студент») Орден «За мужність» ІІІ ступеня		02023-06-1919 червня 2023
		Пустовіт Антон («Генрі»)	29 років, м. Ірпінь Київської області. Мав юридичну освіту. Під час повномасштабного російського вторгнення Антон взяв до рук зброю, щоб захистити свою сім'ю та країну від окупантів. Приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти, що у складі 36-ї ОБрМП. Обіймав посаду кулеметника роти вогневої підтримки. 23 травня 2023 року склав клятву та отримав право носити берет морського піхотинця. А наступного місяця загинув.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання біля села Левадне Запорізької області. Похований на Алеї Героїв Ірпінського міського кладовища[297].
		Кашуба Олексій Олексійович	26 років, Горностаївка Херсонської області. Народився в багатодітній сім`ї. Після окупації з труднощами виїхав в село Бистровиця звідки родом його дружина. Солдат 2-го кулеметного відділення.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту П’ятихатки Запорізької області[255]
		Чобанюк Тарас	14 грудня 1973, с. Струпків Отинійської громади. Був мобілізований 23 грудня 2022. Воював у складі механізованого взводу військової частини А4667. Мав звання сержант.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув під час бойового завдання у Серебрянському лісі, поблизу села Діброва Луганської області. Рік вважався зниклим безвісти [298]
		Трохимчук Павло	с. Тишиця, Березнівської громади. Захищав Україну з березня 2023 року	02023-06-1919 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Кузьмине Луганської області [299]
		Піжівський Василь Михайлович	28.12.1976, с. Гвіздівці. До війни активно займався сільським господарством. На фронті був старшим водієм розвідувального взводу.	02023-06-1919 червня 2023	Загинув у червні 2023 року на Запорізькому напрямку. До жовтня 2023 вважався зниклим безвісти [142][300].
20 червня
12017		Кондрат Святослав («Кишка»)	21 серпня 1997, м. Болехів. Закінчив Болехівський ліцей №1 “Академічний”. У 17 років він став одним із засновників патріотичної організації «Карпатська Січ». Наприкінці 2016 брав участь в АТО на Донеччині. Повномасштабне вторгнення у 2022 застало Святослава у Польщі, звідки він поспіхом повернувся з друзями з Азовського руху, щоб захищати Україну. Воював на чотирьох напрямках фронту: захищав Київщину, Херсонщину, Харківщину та Донеччину. Був командиром відділення управління мінометної батареї підрозділу «Карпатська Січ». Під час контрнаступу перейшов у штурмовики на чолі штурмового відділення.	02023-06-1616 червня 2023	Загинув під час штурму на Південному фронті, прикриваючи відхід своєї бойової групи[301].
12018		Нінадовський Микола	42 роки, м. Борислав. Закінчив Бориславську ЗОШ № 6, а згодом Бориславський професійний ліцей. Упродовж 2015—2016 років ніс службу в зоні АТО. У 2022 знову долучився до лав ЗСУ.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув в Бахмутському районі Донецької області[302].
12019		Горобець Євген	1 березня 1970, с. Шелудьківка. У 1985 році закінчив вісім класів Слобожанської ЗОШ № 2, після вступив до Зміївського професійного енергетичного ліцею. У 1988—1990 роках проходив строкову військову службу. Після цього працював зварювальником на різних підприємствах в Україні та закордоном: на Зміївській ТЕС, ТОВ «Теплоенергопром», ПП «Енергомонтаж», ТОВ «Спецгазбуд», ТОВ «Буденерго». З початку повномасштабного вторгнення російської федерації записався до тероборони. 9 травня 2022 року добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. Служив у 93 військовій частині, обороняв Бахмут.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку[303].
12020		Шевчук Володимир	1969, с. Сарники. 21 березня 2022 року був мобілізований до війська. Служив стрільцем-зенітником ракетного відділення одного з військових формувань.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув у бою з військовими РФ поблизу міста Сіверськ Бахмутського району на Донеччині[304].
12021		Кочелаб Дмитро Ігорович	Стрілець третього відділення, першого стрілецького зводу, першої стрілецької роти військової частини А7170.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув у Харківській області в населеному пункті Вінницькі Івани[305]
12022		Тішков Мирослав	43 роки, с. Сімер Ужгородський район. Навчався у Сімерській загальноосвітній школі та продовжив освіту в Ужгородському національному університеті на інженерно-технічному факультеті. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік був призваний за мобілізацією та у складі Львівського прикордонного загону боронив Україну від російських окупантів.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, внаслідок осколкового поранення. Похорон відбувся 24 червня 2023[306]
12023		Мовчан Михайло Анатолійович («Тінь») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Вихованець гуртка тренер, турист, Майстер спорту України зі спортивного туризму, командир та відважний захисник	02023-06-2020 червня 2023	Загинув поблизу Бахмуту[286].
12024		Москаль Юрій	17 серпня 1984. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 33. Здобув освіту у Вищому професійно–технічному училищі № 48 міста Львова (сьогодні — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання проходив військову службу, входив до складу миротворчого контингенту в Іраку. У мирний час працював у львівському представництві Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» та на місцевому будівництві. Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист Батьківщини. Боровся із російськими загарбниками на східному напрямку у лавах 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.	02023-06-2020 червня 2023	Похорон відбувся 29 червня у Львові[307].
12025		Капіж Олександр Петрович («Кіпіш»)	с. Биківка, Романівська громада.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[308].
12026		Казанджі Олександр Олександрович («Одеса») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	20 вересня 1993, м. Одеса. У 2013 році закінчив Одеську національну юридичну академію. Паралельно навчався на військовій кафедрі, де отримав звання молодшого лейтенанта запасу. У вільний час займався єдиноборствами та боксом, брав участь у боях без правил у клубі «Заруба». Останні два роки працював у морському порту «Південний». Також навчався в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова в Миколаєві. Хотів стати інженером. Ніс службу у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Командував танковою ротою, старший лейтенант. Брав участь у боях на Херсонщині, Миколаївщині й Донеччині. За місяць до загибелі був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув під час бойових дій поблизу села Макарівка на Донеччині. Похований на Фонтанському кладовищі у рідному місті[309].
12027		Дуброва Андрій	1978, м. Сміла. Був солдатом, стрільцем 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч ЗСУ (254 окремого батальйону територіальної оборони 118 окремої бригади територіальної оборони).	02023-06-2020 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області внаслідок мінометного обстрілу противника з міномета великого калібру[310].
		Нінадовський Микола Євгенович («Бандерчик») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	18 квітня 1981, м. Борислав. Навчався в Бориславській ЗОШ №6, пізніше в Бориславському професійному ліцеї. Брав участь в АТО у 2015-2016 роках і з травня 2022 року. За посадою був розвідником. У травні 2022 року знову став на захист України повернувшись з-за кордону, вступив до лав ДУК Правий Сектор, який був у структурі ССО до листопада 2022 року. У серпні 2022 року отримав осколкові поранення у селі Піски, після відновлення повернувся до побратимів на фронт. Після реформи ДУК Правий Сектор потрапив у 2 роту, 3 батальйону, де став командиром відділення. Брав участь у боях у Кремінній, де також отримав поранення, Пісках, Бахмуті. Молодший сержант.	02023-06-2020 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району на Донеччині [311]
21 червня
12028		Серебряков Ілля	17 червня 1988, м. Івано-Франківськ	02023-06-2121 червня 2023	Похований 26 червня на Алеї героїв на міському кладовищі у Чукалівці[210].
12029		Фегер Алік	35 років, с. Лалово Мукачівського району.	02023-06-2121 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку[312]
12030		Ісмайілов Віталій Батирович	с. Каноничі, Рівненщина. Був стрільцем-снайпером 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0281.	02023-06-2121 червня 2023	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в Луганській області[313].
12031		Степанюк Григорій-Гайк	5 жовтня 1991, м. Тирасполь (Республіка Молдова). З ранніх років покинув Молдову через початок Придністровського конфлікту. Навчався у Середній загальноосвітній школі села Кошелівка Хмельницької області, згодом вступив до Хмельницького спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки (сьогодні — Хмельницький ліцей ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради), який закінчив з відзнакою. Після завершення навчання вступив на юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, там здобув освітню кваліфікацію «Магістр права». Протягом 8-ми років жив та працював у Казахстані на керівних посадах. У червні 2022 року повернувся до України, вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку[314].	02023-06-2121 червня 2023	Загинув у боях із російськими окупантами. Чин похорону відбувся 28 червня у Вірменському катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі[315].
12032		Вовків Богдан	15 березня 1970, с. Нагуєвичі, Львівської області. Закінчив Івано-Франківське училище, за спеціальністю — столяр. Із повномасштабним вторгненням приймав ВПО, підтримував та допомагав їм і військовим. У лютому був мобілізований до лав ЗСУ. Попри недугу виявив бажання іти на фронт та захищати рідний край. Проходив навчання на Яворівському полігоні. Відтак, з квітня виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку.	02023-06-2121 червня 2023	Загинув виконуючи бойові завдання поблизу с. Хромове, Бахмутського району. Похорон відбувся 4 липня в селі Нагуєвичі на цвинтарі[316].
12033		Крулів Роман	28 червня 1985, с. Черніїв. Навчався в Черніївському ліцеї з 1992 по 2000 роки. Служив оператором-радіотелефоністом розвідувального відділення взводу спостереження та технічних засобів розвідки. Воював на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині та Луганщині.	02023-06-2121 червня 2023	Отримав вогнепально-уламкове поранення під час російського мінометного обстрілу. Похований на кладовищі у селі Черніїв. Посмертно нагородили відзнакою міського голови Івано-Франківська "За честь і звитягу"[317][318]
12034		Конончук Данило	19 червня 1991, м. Ніжин Чернігівської області. Навчався у місцевій школі № 1 та ліцеї при Ніжинському університеті. У 2013 році навчався на військовій кафедрі та здобув первинне офіцерське звання. У 2015-му році закінчив із відзнакою Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя та здобув фах викладача соціальної педагогіки. Через три роки закінчив аспірантуру. Працював соціальним педагогом у Ніжинській гімназії № 3. У 2021-му влаштувався оператором відеоспостереження у компанію «SMART TEAM». Писав вірші, пісні і музику, створив рок-гурт «ВИРІЙ», який у 2018 році випустив альбом «Грані сновидінь». Служив у військовій частині А4883.	02023-06-2121 червня 2023	Загинув на Харківщині. Під час виконання бойового завдання офіцер підірвався на ворожій міні[319]
12035		Васалатій Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	18 травня 1988, житель с. Яланець Томашпільської громади Вінницької області. 15 березня 2023 року став на захист Батьківщини. Службу ніс у званні солдат, був навідником 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[320][321].	02023-06-2121 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107].
12036		Білий Едуард («Едос»)	48 років, с. Мизинівка Черкаської області. Більшу частину життя прожив у Черкасах. Закінчив Шевченківський гідромеліоративний коледж, де отримав спеціальність техніка-гідромеліоратора. Після строкової служби в армії працював у Черкасах помічником слідчого, потім був інспектором у податковій поліції, згодом — старшим інкасатором у ПриватБанку. Останні три роки працював у зерновій компанії «Хорс» начальником охорони. Цікавився мисливством, мав дозвіл на персональну рушницю, яку придбав за рік до війни, але так і не встиг використати. Під час повномасштабної війни чоловік добровільно поповнив лави ЗСУ. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Був командиром відділення протитанкових керованих ракет.	02023-06-2121 червня 2023	Загинув біля села Діброва на Луганщині. Коли українські захисники тримали позиції під час наступу ворога, в них влучила міна, внаслідок чого боєць отримав смертельні поранення. Похований на Алеї Слави кладовища № 4 у Черкасах[322].
12037		Сайтарли Іван Іванович Медаль «За військову службу Україні»	6 листопада 1993 року, с. Владичень Одеської області. З листопада 2014 року в ЗСУ, в липні 2015 вирушив у свою першу ротацію в сектор М. В 2018 році демобілізувався та влаштувався водолазом на підприємство у Миколаєві[323]. З початком повномасштабного вторгнення вступив до 123 окремої бригади ТРО, став командиром 3 розвідувального взводу 189 батальону бригади. 2 червня 2023 року нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	21 червня 2023	Загинув в районі острова Великий Потьомкін Херсонського району Херсонської області. Декілька місяців вважався зниклим без вісті. Похований 8 жовтня у рідному селі. 6 листопада 2023 року у школі відкрили меморіальну дошку на його честь.[324]
12038		Соколовський Артем Олександрович Орден «За мужність» І ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня	5 грудня 1992, Сутиски, Вінницька область. Після закінчення школи навчався на спортивному факультеті Тиврівського ліцею поглибленої підготовки в галузі науки. В 2010—2013 роках навчався у Харківській академії внутрішніх військ. У 2017-му році підписав контракт з збройними силами. Брав участь у бойових діях на сході України. З початком повномасштабного вторгнення захищав Україну від російських окупантів в складі хмельницького окремого полку спеціального призначення ЗСУ.	21 червня 2023	Загинув в селі Васюківка поблизу Бахмута.[325].
		Василів Павло Васильович («Балу») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	10 липня 2000, с. Верин, Львівська область. Молодший сержант	21 червня 2023	Ямполівка, Донецька область.
		Рильчук Сергій Володимирович	29 липня 1991, м. Чернівці. Проживав в селі Полянки Верховинського району, Івано-Франківської області. В 2015 році служив в АТО. Був поранений 15 травня 2022. Старший солдат, стрілець, помічник грантометника в/ч А4856.	21 червня 2023	Загинув в Луганській області від мінометного обстрілу [326]
		Мельников Євген Олегович	22 червня 1990. 60 окремий батальйон, 109ТРО, кулеметник 3-ї роти, 3-го взводу, 3-го відділення.	21 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання, поблизу н.п. Дружба Донецької області[327]
		Пінчук Анатолій Васильович	7 листопада 1975. 60 окремий батальйон, 109ТРО, водій стрілецького відділення	21 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання, поблизу н.п. Дружба Донецької області [328]
		Рибалко Роман	Брав участь в АТО. Запускав проєкт Національної поліції в 2016-му році. Колишній заступник командира Полку Національної поліції Кривого Рогу, підполковник. Вийшов на пенсію в квітні 2023 року та одразу записався в один з підрозділів спецпризначення Національної гвардії України.	21 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку. Ворожий снаряд потрапив прямо в бліндаж. Залишилися дружина і дитина. Похований на Центральному кладовищі Кривогу Рогу [329][330][331]
22 червня
12039		Дячишин Віктор	9 лютого 1987, м. Єзупіль. Вступив до війська 20 лютого 2023. Служив у 8-му окремому гірсько-штурмового батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-2222 червня 2023	Після поранень військовий лікувався в Чернівецькому обласному госпіталі ветеранів війни. Помер 22 червня 2023 року в Чернівецькій лікарні швидкої медичної допомоги[332].
12040		Кохан Роман Віталійович	32 роки, мешкав в місті Белз.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Іванівське, що у Бахмутському районі Донецької області[333]
12041		Шимко Віталій	14 березня 1993, м. Стебник. Був випускником стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО. Перед початком повномасштабного вторгнення чоловік мешкав в Ужгороді. Там був мобілізований у лави ЗСУ. Був матросом десантно-штурмового відділення військової частини А4210 (18ОБМП).	02023-06-2222 червня 2023	Загинув в Донецькій області[334]
12042		Петришин Михайло Іванович	23 листопада 1991. Був мобілізований 8 березня 2023 року. Служив стрільцем аеромобільного відділення, військова частина А0281.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання під Мар'їнкою Донецької області. Похорон відбувся 26 червня в Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі на Алеї Героїв[335].
12043		Осолінський Олег	29 років, с. Чумалі. Стрілець-санітар взводу морської піхоти роти морської піхоти прослужив лише трохи більше місяця.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув від ран, отриманих під час штурму ворожої позиції поблизу Макарівки Донецької області. Похорон відбувся 29 червня[336].
12044		Борщовський Володимир	м. Золочів, що на Львівщині. Був водієм-радіотелефоністом 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області[291].
12045		Гордієнко Олександр Васильович	17 листопада 1973. У лавах Збройних Сил України з січня 2023 року був старшим сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області[337].
12046		Васін Ілля Олександрович	1 серпня 1988. Був сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області.
12047		Цокурова Наталія Станиславівна	Молодша сержантка, бойова медикиня. Вступила до лав ЗСУ 26 лютого 2022 року.	02023-06-2222 червня 2023	Загинула у бою від поранень після артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Берегове Херсонської області [338].
12048		Нечволод Данило	23 роки, народився на Донеччині. У юні роки вступив у Добровольчий український корпус "Правий сектор". З 2018 року проходив службу в Державній прикордонній службі України. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну старший сержант служив у 79 прикордонному загоні, брав участь в обороні Маріуполя, Марʼїнки, Волновахи, Херсона.	02023-06-2222 червня 2023	Загинув під час бойового завдання у Херсонській області, на лівому березі Дніпра. Похований в Коломиї [339].
12049 … 12049			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-2222 червня 2023
23 червня
12050		Каленіченко Павло Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Активний учасник Революції гідності. 18 лютого 2014 року отримав вогнепальне поранення на Майдані. Згодом лікувався у Чехії. 17 лютого 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про нагородження орденом «За мужність» III ступеня. Після Революції гідності став одним із засновників громадської організації «Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані». Окрім того, допомагав створювати центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон». На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну пішов служити у Сили спеціальних операцій ЗСУ. Згодом воював у розвідувальному батальйоні. Дивом вижив під Запоріжжям влітку 2022 року, коли автомобіль з б/к наїхав на протитанкову міну. Отримав поранення ноги та ока. Вилікувався і знову повернувся у бій.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув на Сумщині потрапивши у засідку ДРГ [340].
12051		Осадчук Роман	1990, с. Сороки Коломийського району. В лавах ЗСУ служив молодшим сержантом.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув під час бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області, потрапив під мінометно-артилерійський обстріл військових РФ[341].
12052		Гевці Василь Олександрович	селище Чинадійово.	02023-06-2323 червня 2023	[342]
12053		Свирид Василь Васильович	м. Нікополь. Працював понад 20 років у Нікопольській міський лікарні № 4 в акушерсько-гінекологічному відділенні лікарні. Був фахівцем своєї справи та уважним до своїх пацієнток.	02023-06-2323 червня 2023	Похорон відбувся 27 червня 2023[343]
12054		Грицак Андрій	1987, с. Сімерки. Воював у складі 95 ОДШБ	02023-06-2323 червня 2023	[344].
12055		Трофімов Анатолій	14 липня 1981, с. Орлівка, АР Крим. У 1984-му родина переїхала до Срібного, що на Прилуччині, де Анатолій закінчив місцеву загальноосвітню школу. З 1999 року проходив військову службу, йому присвоїли військове звання «сержант». Далі працював у Срібнянському відділенні АТ «Укртелеком». З часом чоловік переїхав до села Пирогівці того ж Прилуцького району, а у 2010 році одружився. Працював на Прилуцькій тютюновій фабриці. У грудні 2022 року чоловік долучився до оборонців України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4123, був на посаді стрільця.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Похорон відбувся 27 червня, похований на цвинтарі в Прилуках[345].
12056		Гонтар Олександр	Випускник історичного факультету університету Шевченка 1999 року. До повномасштабної війни працював завідувачем Сектору освітньої роботи Музею Історії Десятинної Церкви.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув на Донецькому напрямку[346]
12057		Кобилюх Володимир	с. Скнилів Золочівського району. Служив навідником десантно-штурмового батальйону.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області, внаслідок стрілецького бою[347]
12058		Сохан Любомир	35 років, с. Жирова Ходорівської громади. Служив у 18 окремому батальйоні морської піхоти.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Старомайське Донецької області під час виконання бойового завдання. Чин похорону відбудеться у селі Жирова[291].
12059		Костюк Дмитро Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	10 травня 1992, житель села Лука-Мелешківська Вінницької області. Старший солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[348][349].	02023-06-2323 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі Бахмутського напрямку. Похований 29 червня 2023 року в с. Лука-Мелешківська. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107].
12060		Ковальчук Юрій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	17 квітня 1993, житель с. Перемиль Берестечківської громади Луцького району. Призваний на військову службу 2 травня 2023 року. Солдат, стрілець-номер обслуги 4, десантно-штурмового відділення 1, десантно-штурмового взводу 2, десантно-штурмової роти 1, десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[350][351].	02023-06-2323 червня 2023	Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований у с. Вербень Демидівської громади Рівненської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352].
		Гладкий Дмитро	19.08.1975, м. Львів. Навчався у Ліцеї №52 Львівської міської ради. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання працював зв’язківцем у Львівській філії Акціонерного товариства «Укртелеком». Згодом обіймав посаду завідувача на підприємстві «Віконні системи». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на посаді командира бойової машини-командира відділення у складі 33-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.	02023-06-2323 червня 2023	Похорон відбувся 21 червня 2024 у Львові. Залишилися мама та сестра [353]
		Перевертайло Валентин Олександрович («Берил») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня	14.06.1996, селище Зачепилівка, Харківська область. Капітан, 93ОМБр. Командир 3-ї самохідної артилерійської батареї. Захищав Охтирку та звільняв Тростянець.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув поблизу Часового Яру врятувавши двох побратимів. Похований в селищі Зачепилівка Красноградського району на Харківщині [147][354]
		Матвійчук Олександр Володимирович	1 лютого 1987, м. Южне.	02023-06-2323 червня 2023	Загинув в районі н.п. Роботине Пологівського р-ну Запорізької області. Похорон відбувся 11 жовтня 2024 [355][356].
24 червня
12060		Наумчук Віталій	42 роки, м. Ковель.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув на Донеччині[357].
12061		Кузів Олександр	42 роки, с. Слобода-Рівнянська Калуського району Івано-Франківської області. Був мобілізований у 2022 році.	02023-06-2424 червня 2023	Помер на Закарпатті в лікарні після отриманих травм на війні. Похорон відбувся 29 червня 2023[358]
12062		Рибалко Михайло	с. Максимівка Харківської області.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув в районі села Миньківка Бахмутського району під час штурмових дій[359]
12063		Шукаль Михайло Михайлович	14 вересня 1994, с. Оноківці Закарпатської області. Після повномасштабного вторгнення росії на українські землі добровільно пішов на війну, бажаючи захистити рідну землю від ворога.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув біля міста Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області. Похорон відбувся 29 червня в селі Оноківці[360].
12064		Гайдучок Роман-Дмитро	9 жовтня 1991. Закінчив Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. Навчався у Національному лісотехнічному університеті України, згодом вступив до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова, здобув професію «Кухар; кондитер». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.	02023-06-2424 червня 2023	Похований 30 червня на Личаківському цвинтарі[361][362]
12065		Боровський Дмитро Станіславович	1983. м. Подільськ Одеської області.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув у боях на Донеччині. Похорон відбувся 29 червня на головній площі міста Подільськ[363].
12066		Гурський Андрій	45 років, м. Будапешт, Угорщина. Батько Андрія був військовим льотчиком і служив в Будапешті. Навчався у середній школі № 52 міста Львова. У 1996 році закінчив колишнє Професійно-технічне училище № 1 за професією «електромонтер з ремонту та обслуговування промислового електрообладнання». Протягом останнього періоду працював старшим менеджером з продажу у мережі магазинів. Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини до лав військової частини А4821 Збройних Сил України.	02023-06-2424 червня 2023	Похорон відбувся 3 липня 2023 на Личаківському цвинтарі[364]
12067		Стан Сергій («Тайсон»)	41 рік, місто Кишинів, Молдова. У 3 роки переїхав із родиною до села Золоті Пруди Донецької області. Там навчався у школі. Згодом закінчив Донецьке культурно-просвітницьке училище. Працював за робітничими професіями в Донецьку, потім — на шахті «Свято-Покровська». Захоплювався спортом, зокрема, важкою атлетикою та воркаутом. Брав участь у змаганнях. До повномасштабної війни чоловік пішов на службу за контрактом до лав Військово-морських сил ЗСУ. Служив у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Від початку вторгнення разом із побратимами продовжував воювати проти окупантів. Брав участь у звільненні Херсонщини, потім виконував бойові завдання під Вугледаром та Авдіївкою на Донеччині. Старший матрос.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув в районі села Сторожеве на Донеччині. Захисник отримав смертельні осколкові поранення під час виконання бойового завдання. Похований в селі Золоті Пруди на Донеччині[365].
12068		Мельник Микола	1976, с. Пациків Вигодської громади. Служив стрільцем-санітаром штурмового відділення однієї з військових частин.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув у Запорізькій області під час бойового завдання [366].
12069		Скірин Дмитро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1 листопада 2000, м. Івано-Франківськ. Навчався у ліцеї № 2 Івано-Франківської міської ради. У січні 2023 року долучився до лав ЗСУ. Служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Солдат-кулеметник	02023-06-2424 червня 2023	Загинув у бою 24 червня 2023 року поблизу села Берестове Донецької області. Нагороджений орденом "За мужність" 8 листопада 2023 року [367].
		Білас Григорій	50 років, с. Мальованка Великолюбінської громади. Від початку повномасштабного вторгнення став на захист України.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Вважався зниклим безвісти близько року. Похорон відбувся 1 липня 2024 [368]
		Биканов Владислав	26 червня 2000, м. Черкаси. Випускник Черкаської школи №28 (після 9-го класу), а потім школи №25 (10 — 11 клас), син учительки математики 28-ї школи. Служив помічником начальника зв’язку відділення зв’язку окремої механізованої бригади “Маґура”, старший лейтенант.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув на Запоріжжі [369].
		Варга Артем		02023-06-2424 червня 2023	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу у районі села Роботине Запорізької області [370].
		Оніщук Сергій	38 років, с. Білин на Волині. Навчався у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, де здобув кваліфікацію інженера-механіка. Із 2007 року працював у пасажирському вагонному депо Ковель. Трудовий шлях розпочав слюсарем, потім був бригадиром і понад десять років – майстром. 25 лютого 2022 мобілізований. Рік прослужив у роті охорони Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після цього отримав наказ боронити Україну від російської армії на передових позиціях. Був командиром взводу 33-ої окремої механізованої бригади, старший лейтенань.	02023-06-2424 червня 2023	Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Роботине Запорізької області. Певний час військовий вважався зниклим безвісти. Залишились дружина Ірина та син Олександр [371].
25 червня
12070		Саманюк Юрій Юрійович («Тринадцятий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	10 квітня, м. Ворохта. У цивільному житті він був тренером з рукопашного спорту, виготовляв меблі. Був відомим бійцем із фрі-файту, рукопаш-гопака, займався спортивним туризмом, грав на народних музичних інструментах. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022). Очолював Івано-Франківський обласний осередок ВГО «Всеукраїнська федерація фрі-файту, контактних єдиноборств та змішаних бойових мистецтв», а також очолював обласну організацію партії «Пряма дія». Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив у складі Української добровольчої армії та 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Брав участь у боях за Київщину, Харківщину і Бахмут. Перевівся із 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр» у 78-й полк спеціального призначення «Герць».	02023-06-2525 червня 2023	Загинув у боях поблизу села Мала Токмачка Запорізької області[372][373][374]
12071		Данько Олег Геннадійович	1968, с. Жабка Луцької громади. Був мобілізований на військову службу по мобілізації до складу військової частини на посаду головного сержанта — командира відділення зенітно-ракетного взводу стрілецького батальйону.	02023-06-2525 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Степова Новоселівка Харківської області. Похорон відбувся 29 червня на цвинтарі в селі Дачне[375].
12072		Сакулич Юрій	Служив у 5 окремій штурмовій бригаді, 3 окрема штурмова рота.	02023-06-2525 червня 2023	[376]
12073		Семенович Сергій	1975, м. Березне. Був мобілізований 26 лютого 2022 року.	02023-06-2525 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Степова Новоселівка Куп'янського району Харківської області[377].
12074		Войцеховський Сергій	29 років, м. Вінниця. Закінчив школу із золотою медаллю. Отримав червоний диплом у Харківській Національній академії Нацгвардії України. Брав участь в АТО/ ООС, воював у найгарячіших точках операції. На війні з 2014 року. У 2021 році через травму та підірване здоров'я, був змушений звільнитися. З початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся у лави Національної гвардії, у військову частину 3008, 40-й полку НГУ імені Данила Нечая. Побратими відмічають, що він був професіоналом БТРів. Вмів добре їх лагодити та влучно стріляти. До свого 30-ліття воїн не дожив лише три тижні.	02023-06-2525 червня 2023	Загинув при виконанні бойового завдання. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища[378]
12075		Цимбарович Антон Олександрович	24 квітня 1996, проживав у Полтаві. Призваний Полтавським об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 1 травня 2023 року до військової частини А 0281 — 95 ОДШБр на посаду стрілець-снайпер 2 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону[379][380].	02023-06-2525 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Діброва Лиманського району Донецької області.
12076		Беген Степан	8 травня 1966, с. Колодруби Львівської області. Навчався у Колодрубівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання проходив військову службу у лавах десантно-штурмових військ. Протягом 15-ти років працював на фабриці із виготовлення виробів із хутра у Львові, згодом — у сфері торгівлі. Із перших місяців повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі військової частини Т0910. Під час проходження служби Степану Бегену було присвоєно звання «молодший сержант».	02023-06-2525 червня 2023	Похований 30 червня на Личаківському цвинтарі[361][362]
12077		Орлова Ілона	17 лютого 1993, с. Жовчів Івано-Франківської області. Навчалась у Калуському ліцеї № 5 Калуської міської ради Івано-Франківської області, згодом вступила до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 48 міста Львова. Закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Проходила інтернатуру у столиці. У мирний час працювала сімейним лікарем у селищі міського типу Драбів Черкаської області. Старший лейтенант медичної служби. У грудні 2019 року добровільно вступила до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Згодом проходила службу у Вінниці. Із початком повномасштабного вторгнення виконувала завдання у «гарячих точках» фронту у лавах 14-ї бригади Національної гвардії «Червона Калина».	02023-06-2525 червня 2023	Похорон відбувся 29 червня у Львові[307].
12078		Тріщ Володимир	15 вересня 1990. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 64 міста Львова. У 2008 році закінчив Вище професійне училище № 20 міста Львова, згодом — Українську академію друкарства. Учасник Революції Гідності, у 2014 році приєднався до лав «Правого сектору». Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Потім вступив до підрозділу патрульної поліції особливого призначення «Гарпун». Постійно навчався військовій справі: проходив підготовку на базі 197-го центру підготовки сержантського складу Сухопутних військ ЗСУ, у 2020 році здобув кваліфікацію «Інструктор І рівня БАрС» та закінчив навчання у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Протягом 2021—2022 років входив до 18-го окремого вертолітного загону ЗСУ Місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Із початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу на посаді командира підрозділу у складі військової частини А4002, виконував завдання на східному напрямку фронту. У вільний час озвучував аніме і серіали українською мовою, любив комп'ютерні ігри та був затятим колекціонером.	02023-06-2525 червня 2023	Похорон відбувся 29 червня у Львові[307].
12079		Браславський Руслан Миклайович	1978, с. Уланів. Мешкав в місті Хмільник.	02023-06-2525 червня 2023	Похорон відбувся 30 червня[381][233]
12080		Клітний Антон	У 2015 року закінчив факультет соціології і права КПІ за спеціальністю «право»	02023-06-2525 червня 2023	Загинув під час виконання завдання під Запоріжжям. Був смертельно вражений кулею ворога[382].
12081		Завольський Іван Михайлович («Танк») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	13 червня 1980, м. Ужгород. Закінчив місцеву школу № 12 міста Ужгород, після чого вступив в ПТУ № 6, де здобув освіту столяра. Тривалий час працював за кордоном та в рідному місті, постійно вдосконалював свої професійні навички, мав золоті руки. Був нащадком Фірцака-Кротона, найсильнішої людини ХХ століття. Пишався цим і сам мав спортивні досягнення та хорошу фізичну форму, здобув кандидата майстра спорту з важкої атлетики. Був волонтером та допомагав постраждалим. Але в один момент він чітко вирішив для себе, що більше не може дозволити собі бути просто спостерігачем, тому пішов боронити нашу державу. був старшим стрільцем 4-го десантно-штурмового відділення військової частини А0281	02023-06-2525 червня 2023	Загинув в Луганській області внаслідок артилерійського обстрілу, захищаючи Україну від російських окупантів. Похорон відбувся 4 липня в Ужгороді[383]
12082		Марцевич Вадим Вікторович	26 листопада 1996, с. Гаївка (Смолінська селищна громада). У ЗСУ служив старшим солдатом. У бійця залишились батьки й брат.	02023-06-2525 червня 2023	Загинув під час артилерійського обстрілу позицій російськими військовими біля населеного пункту Новоданилівка Запорізької області[384].
		Кобешов Дмитро	Працював гірничим майстром шахтоуправління гірничого департаменту підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг». До лав Збройних сил його мобілізували 21 березня 2023.	02023-06-2525 червня 2023	Деякий час його вважали зниклим безвісти. Втім наразі вдалося встановити, що військовий загинув 25 червня цього року в боях біля села Роздолівка у Бахмутському районі Донеччини[385].
12082 … 12082			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-2525 червня 2023
26 червня
12083		Лазарев Ігор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1987, с. Дорофіївка Підволочиської селищної громади. Молодший сержант 79-тої десантної-штурмової бригади ЗСУ[386].	02023-06-2626 червня 2023	Загинув на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[387].
12084		Дзендзя Юрій	31 грудня 1976. Був старшим лейтенантом. На фронті служив командиром протитанкового взводу 2 єгерського батальйону одного з військових формувань.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми поблизу села Павлівка Волноваського району Донецької області[388].
12085		Пархоменко Ростислав(«Рос»)	17 травня 1993, м. Чернігів. Закінчив військовий ліцей у Києві та пізніше став розвідником. На військовій службі із серпня 2010 року.	02023-06-2626 червня 2023	Похований у селі Хмільниця Чернігівської області[389].
12086		Оніщук Олександр Олексійович	18 березня 1975, м. Первомайськ. Проживав у с. Корпилівка.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув під час наступальних дій в населеному пункті Яковлівка, Бахмутського району[390].
12087		Парфанюк Ростислав	36 років, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 23 міста Львова. Здобув вищу освіту у Національному лісотехнічному університеті України. У мирний час працював за фахом у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув на фронті. Похований 5 липня у Львові[391]
12088		Кошелєв Юрій	Закінчив Таврійський державний агротехнологічний університет, де здобув професію інженера-енергетика. До початку повномасштабного вторгнення працював на АТ «Херсонобленерго». У вересні 2022 року евакуювався разом з родиною до Новояворівська Львівської області. До квітня 2023 року працював на ПрАТ «Львівобленерго». Потім — захищав Україну у складі 81 окремої аеромобільної бригади.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув біля Кремінної Луганської області. Похований в місті Новояворівськ Львівської області[392].
12089		Роговець Олег	с. Підберізці Львівського району. Мав звання сержанта. Захищав Україну від військ РФ на східному напрямку.	02023-06-2626 червня 2023	Воїн загинув 26 червня 2023 року біля Старомайорівського Волноваського району Донецької області[393].
		Дмітрієв Дмитро («Денчик»)	28 років, м. Миколаїв. Закінчив загальноосвітню школу № 1 імені Олега Ольжича. Потім навчався в Одеській морській академії та Миколаївському національному аграрному університеті, але так і не закінчив навчання, оскільки не відчував тяги до обраних професій. Працював на будівництві, допомагав у виготовленні та укладанні тротуарної плитки. Грав на ударних, гітарі, мав відмінний слух. Любив музику. Попри прагнення захищати рідну країну, його не взяли до лав ЗСУ через відсутність досвіду. Через рік він прийшов знову та був відправлений на військові навчання до Великобританії, де потрапив у п'ятірку кращих. Коли повернувся до України, став кулеметником 35-ї окремої бригади морської піхоти і вирушив на Донбас. Матрос.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув прикриваючи відхід побратимів в районі села Старомайорське на Донеччині. Ворожий снаряд влучив прямо в окоп, з якого він відстрілював позиції окупантів з кулемета[394].
		Сватко Дмитро Васильович	38 років.	02023-06-2626 червня 2023	Загинув на Донеччині [233]
		Євич Павло Володимирович		02023-06-2626 червня 2023	[395]
		Пікуза Ярослав Віталійович («Манчестер»)	12.08.1984., м. Ірпінь. Навчався в середні школі №1 та №12. Після 9-го класу вступив до Київського вищого залізничного училища, продовжив освіту в коледжі за спеціальністю “Менеджмент”, але знайшов себе в професії художника-постановника, працюючи на телеканалі СТБ. Працював у таких проєктах, як «МайстерШеф», «Хата на тата», «Холостяк» та «Битва екстрасенсів». Після початку повномасштабного вторгнення долучився до ТРО. Майже одразу отримав поранення, опинився в лікарні. Один із осколків, який влучив у вухо, так і не змогли дістати. Після одужання повернувся до лав ЗСУ. Спочатку він був мінометником, але дуже хотів потрапити до своїх ірпінських хлопців, які перебували в штурмовій бригаді, тому через рік пішов у піхоту».	02023-06-2626 червня 2023	Загинув 26 червня 2023 року під Бахмутом неподалік населеного пункту Іванівське Бахмутського району. Залишився син, якому на момент загибелі батька було лише 9 років [396].
27 червня
12090		Сенич Володимир	м. Рахів. Був військовослужбовцем 69-го батальйону ТрО. З перших днів повномасштабного вторгнення захисник добровільно приєднався до територіальної оборони міста Рахів, надалі — до лав Збройних сил України. За час проходження служби гідно виконував бойові завдання та разом з побратимами обороняв українську землю від російських загарбників.	02023-06-2727 червня 2023	Загинув у Сімській області[397].
12091		Суховій Артем Олегович («Сухий»)	23 липня 2000 (22 роки), м. Черкаси. Боровся з несправедливістю в судах по справі Сергієнка, незаконних забудов, з браконьєрами, розливайками, та наркоторгівлею в місті. Кілька останніх років жив в Європі та повернувся в Україну, щоб стати на захист. Бойовий медик 1-го штурмового батальйону 3ОШБр.	02023-06-2727 червня 2023	Загинув внаслідок ракетного удару по піцерії RIA Pizza в центрі Краматорська. Похорон відбувся 4 липня[398].
12092		Шумінський Андрій	с. Вороняки Золочівського району. Був водієм-електриком 1 стрілецького взводу.	02023-06-2727 червня 2023	Загинув під час виконання військового обов'язку. У Андрія залишилося дві сестри[347].
12093		Ковальчук Зоряна	м. Броди, Золочівського району. Служила у ЗСУ з 2016 року. Старший солдат 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».	02023-06-2727 червня 2023	Загинула на сході України[347]
12094		Вража Олександр	24 роки, м. Кривий Ріг. До повномасштабного вторгнення він працював прохідником на АТ «Криворізький залізорудний комбінат». До початку великої війни він працював підземним гірником, а згодом став прохідником на шахті «Криворізька». У 2018—2020 роках пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Мобілізований 8 березня 2022 року. Служив гранатометником, отримав звання старшого солдата.	02023-06-2727 червня 2023	Загинув на Донеччині. Останні бойові завдання захисник виконував у населеному пункті Роздолівка, Бахмутського району, де під час боїв 27 червня загинув, виконуючи свій обов'язок до останнього подиху[399].
12095		Ян Торторичі(«Френк»)	23 роки. Ветеран морської піхоти США. Приїхав в Україну 15 місяців до загибелі. Воював у складі Інтернаціонального легіону	02023-06-2727 червня 2023	Загинув внаслідок ракетного удару по піцерії RIA Pizza в центрі Краматорська[400][401].
12096		Саприкін Павло Анатолійович	28 червня 1976 року, м. Київ. Солдат, стрілець 241 бригада 243 батальйону ТРО м. Київ. Закінчив Національний авіаційний університет за напрямом «Психологія». Працював, мав власний бізнес. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав 243 батальйону територіальної оборони м. Києва. Без батька залишився 10-річний син.	02023-06-2727 червня 2023	27 червня 2023 року загинув біля м. Бахмуту, внаслідок отриманого поранення при виконанні бойового завдання. Похований 12 липня 2023 року на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 17 ряд.
12097		Борисюк Андрій Вікторович	с. Подільске Немирівської громади.	02023-06-2727 червня 2023	Загинув на Донеччині [233]
12098		Сокуренко Володимир Сергійович («Сокіл») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14 лютого 1984, м. Баштанка, Миколаївської області. У 1999 році закінчив дев’ять класів Баштанської ЗОШ №2. Займався активно боротьбою. Після школи поступив до Баштанського професійно-технічного училища №9, яке закінчив в 2002 році за фахом будівельник. Тривалий час працював у Франції, де займався встановленням вікон. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив командиром стрілецького відділення. За час служби отримав звання "молодший сержант"	02023-06-2727 червня 2023	Загинув, виконуючи бойові завдання, поблизу с. Діброва на Луганщині.
12099		Тимощук Віктор Миколайович («Батя»)	52 роки, с. Кириївка Житомирської області. Жив у селі Авратин. Здобув середню спеціальну освіту за професіями механізатора та шофера. Працював у колгоспі трактористом, в останні роки займався ремонтом будинків. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік пішов на фронт. Спочатку служив у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. В 2023 році був переведений до 103-ї окремої бригади територіальної оборони	02023-06-2727 червня 2023	Загинув біля села Кислівка Куп'янського району Харківської області. Похований в селі Авратин на Житомирщині [402]
		Ксьонз Владислав Петрович	21.03.1999р.н., житель с.Підгайці Волинської області. солдат, 33 ОБМР	02023-06-2727 червня 2023	Помер в обласній клінічній лікарні м.Запоріжжя від отриманих важких поранень поблизу с.Мала Токмачка.
28 червня
12028		Філон Олександр Русланович («Вірний») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	17 липня 1997, м. Ковель. У 2015 році прийшов до Азову, потім був на посаді Голови Ковельського осередку Національного Корпусу. Був тренером з рукопашного гопаку у спортивному клубі «СІЧ», керівником ГО Цивільний Корпус «АЗОВ» Ковель, керівником Ковельського осередку ПП «Національний Корпус». У 2019 році заснував та очолив Правильний простір «ВАТРА». 24 лютого він зібрав найкращих і пішов воювати. Служив командиром 4-го взводу, 2-ї роти, 2-го штурмового батальйону 3ОШБр.	02023-06-2828 червня 2023	Загинув під час штурму ворожих позицій у стрілковому бою на Бахмутському напрямку[403].
12029		Кротич Кирило Геннадійович («Моднік»)	23 роки, м. Черкаси. Служив кулеметником штурмового батальйону, боєць 2 роти 2 штурмового батальйону 3ОШБр.	02023-06-2828 червня 2023	Загинув при штурмі позицій ворога. Похорон відбувся 4 липня в селі Хутори [404].
12030		Будзанович Микола Миколайович («Будз») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	10 квітня 1974, с. Бистрець Зеленської громади. Був гранатометником стрілецького відділення одного з військових формувань ЗСУ.	02023-06-2828 червня 2023	Загинув поблизу Бахмута Донецької області під час танкового обстрілу військами РФ[405].
12031		Сидляр Володимир Іванович	42 роки, Підгайцівська громада Луцького району.	02023-06-2828 червня 2023	Похований на місцевому кладовищі[406]
12032		Демченко Володимир	26 років, Первомайський. Навчався у місцевій школі № 5. Потім закінчив ПТУ № 29, де здобув спеціальність газозварювальника. До лав ЗСУ хлопець вступив 18 квітня 2022 року. На війні отримав спеціальність помічника гранатометника	02023-06-2828 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання у Лугівському Запорізької області[407].
12033		Вірстюк Василь Степанович	15 листопадп 1986, Солотвинська громада.	02023-06-2828 червня 2023	[408][409].
12034		Лисенко Дмитро Миколайович	25 серпня 1995, м. Лисичанськ. Снайпер. Вперше на війну він потрапив у 2016 році, відслужив трирічний контракт і повернувся до цивільного життя — працював айтівцем. З початком повномасштабного російського вторгнення знову пішов до лав, 25 лютого долучився до лав ТРО Харкова. Брав участь у звільненні Харківщини. Мріяв повернутись у Лисичанськ у перші дні після звільнення.	02023-06-2828 червня 2023	Російський танк влучив у бліндаж, де він перебував. Загинув на місці від травм несумісних з життям. Пару днів не могли вивезти його тіло, бо були щільні обстріли. Похований 5 липня на харківському кладовищі № 18[410]
12035		Созонюк Юрій	37 років, м. Кривий Ріг. Працював прохідником шахтобудівельного управління «Сухої Балки». Працював підривником, завзято опановував новітню техніку. Служив стрільцем-зенітником, звання старший солдат. Із початку червня, разом з побратимом почав один за одним звільняти захоплені окупантами містечка та села на Запорізькому напрямку	02023-06-2828 червня 2023	[411]
12036		Ратніков Юрій Євгенійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1986 р. н., житель м. Вінниця. Став до лав ЗСУ в березні 2023 року. Служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді[412][413].	02023-06-2828 червня 2023	Загинув на Донецькому напрямку під час масованого обстрілу позицій наших захисників. Похований 1 липня 2023 року у Вінниці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107][233].
12037		Чепіль Андрій Ігорович («Кріс»)	6 квітня 1994, с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області. У 2010 р. – закінчив ЗОШ № 10 в м.Івано-Франківськ. У цивільному житті був музикантом, учасником кавер-гуртів «Frisson Band» і «Smerichka». З 2018 року він грав на трембіті в фолк-рок гурті «КораЛЛі». З 2001 року Андрій Чепіль був членом скаутської організації «Пласт». У 2016 – 2017 рр. – проходив строкову службу в оркестрі Почесної варти Окремого Київського полку Президента України. Після вторгнення РФ в Україну в березні 2022 року Андрій Чепіль пішов боронити українську землю. Воював на Харківщині поблизу Ізюма та Куп'янська як кулеметник в одному з підрозділів ЗСУ. Згодом перевівся до 47 окремої механізованої бригади «Маґура». У Німеччині, на базі НАТО опанував управління БМП "Bradley". Нагороджений Залізним пластовим хрестом №156.	02023-06-2828 червня 2023	Загинув поблизу села Роботине на Запоріжжі[414].
12038		Плохих Олександр Вікторович («Плохой»)	15.05.1978, м. Маріуполь.Загинув 28.06.2023 під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецька область.	02023-06-2828 червня 2023
		Андріяш Іван Олександрович	34 роки, м. Мелітополь. Після окупації рідного міста разом з родиною переїхав до родичів на Вінничину в село Демівка. В квітні 2023 був мобілізований до лав ЗСУ.	02023-06-2828 червня 2023	Похорон відбувся 2 липня 2023 [233]
		Ковальчук Іван Петрович	28 червня 1992	02023-06-2828 червня 2023	Загинув в Донецькій області [415]
		Цион Олександр	19 липня 1991, м. Запоріжжя. Після повномасштабного вторгнення добровільно доєднався до лав 36-ої бригади морської піхоти. Служив на посаді старшого сапера-гранатометника інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 батальйону. Отримав низку нагород, зокрема нагрудний знак «За зразкову службу».	02023-06-2828 червня 2023	Загинув поблизу села Левадне Запорізької області під час виконання бойового завдання. Його штурмова група потрапила в оточення. Отримав тяжке поранення, не міг самостійно пересуватися. Розуміючи складність ситуації, він прийняв рішення прикрити відхід групи. Цим дав можливість багатьом вийти живими . Похований в місті Запоріжжя на кладовищі Святого Миколая. Залишились дружина, син, донька, мама [416].
29 червня
12028		Брус Микола	9 жовтня 1968. У 1987 році закінчив Дніпродзержинський металургійний технікум. Упродовж 1987—1989 рр. проходив строкову військову службу. Тривалий час працював на Дніпровському металургійному комбінаті. Останнє місце роботи — «Метінвест-Промсервіс». 30 серпня 2022 був мобілізований до НГУ.	02023-06-2929 червня 2023	Похований 1 липня на кладовищі на вулиці Романківській[417].
12029		Горб Олег Іванович(«Кемел») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	13 березня 1976, с. Лихоліти Ірліївської громади, Черкащина. Після закінчення школи Олег навчався в Київській поліцейській академії. Певний час пропрацював у Черкаській поліції. з 2014 року служив в добробаті «Дніпро», а потім в 93-й бригаді. Пройшов Піски, Авдіївку, Грозові ворота в районі Кримського. У мирному житті був підприємцем у галузі деревообробки. З початком повномасштабної війни служив у ТрО. Водій-електрик штурмового батальйону бригади ТРО.	02023-06-2929 червня 2023	Загинув виконуючи штурмові дії. Похований на Алеї Героїв у Черкасах[418]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[419].
12030		Змієвський Олексій («Змій»)	41 рік, селище Ворзель Київської області. У дитинстві переїхав з батьками до столиці. Там закінчив школу та здобув фах столяра у професійно-технічному училищі № 7. Згодом оселився у місті Буча. Працював за спеціальністю на заводі «Антонов», потім — на будівництві. З перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Бучанської ТРО та брав участь в обороні Бучі й Ірпеня на Київщині. Влітку приєднався до 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та вирушив обороняти інші напрямки фронту.	02023-06-2929 червня 2023	Загинув біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, група захисників потрапила під ворожий мінометний обстріл. Змій отримав смертельне осколкове поранення[420].
12031		Івашків Василь Михайлович	52 роки, с. Гумниська, Львівська область. Страший лейтенант.	02023-06-2929 червня 2023	Загинув у Волноваському районі отримавши поранення [421]
12032		Дяків Юрій Юрійович	21 рік, с. Руданське Шаргородської громади. Номер обслуги протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. служив у війську з квітня 2023.	02023-06-2929 червня 2023	[233]
12033		Репей Анатолій	м. Жмеринка. Пройшов найгарячіші точки на фронті, пройшов Бахмут та Авдіївку.	02023-06-2929 червня 2023	Загинув на Донеччині [233]
12034		Толочик Василь	49 років. Солдат. Навідник 2-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти.	02023-06-2929 червня 2023	Загинув поблизу с. Роботине на Запоріжжі [422].
12035 … 12038			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-2929 червня 2023
30 червня
12028		Дзебчук Дмитро Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	8 листопада 1993, с. Максимець Надвірнянського району. Отримав нагороду «Золотий Хрест» та орден «За мужність 3-го ступеня». 2 роки був у АТО. За 2 місяці до війни виїхав за кордон і коли дізнався, що 24 лютого розпочалась війна, то повернувся додому, і 2 березня 2022 року вступив до лав ЗСУ «Добровольцем». Воював у складі 10 ОГШБ «Едельвейс». 12 липня 2023 року мав одружитися, а 4 липня мав приїхати додому.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув внаслідок авіадару в селі Роздолівка Бахмутського району [423]
12029		Соколенко Олександр	38 років, м. Лозова. Служив кулеметником.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув поблизу села Новосілка Волноваського району на Донеччині. Похорон відбувся 4 липня[424].
12030		Митюк Дмитро	м. Кривий Ріг. У цивільному житті працював на Криворізькому залізорудному комбінаті. До лав військовослужбовців був мобілізованим 15 травня 2023 року. Служив стрільцем-санітаром.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Приютне Пологівського району Запорізької області[425].
12031		Прохорович Максим Віталійович («Турист»)	2 серпня 1982, м. Кривий Ріг. У 1999 році закінчив 11 класів середньої загальноосвітньої школи №96. Із 1999 по 2005 роки Максим навчався в Криворізькому технічному університеті за спеціальністю «Економіка підприємства». Працював на Інгулецькому гірничозбагачувальному комбінаті токарем та газорізальником. В 2005-2006 працював у ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь”» монтажником IV розряду. У 2015 році здобув другу вищу освіту в Українській інженерно-педагогічній академії, став бакалавром із машинобудування.Служив у 174-й зенітній ракетній бригаді.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув біля населеного пункту Рівнопіль Донецької області від поранень [426][427].
12032		Бойза Адальберт	8 січня 1978, с. Ратівці Ужгородського району. У січні 2023 був мобілізований. Загинув 30 червня 2023 року виконуючи свій обов'язок.	02023-06-3030 червня 2023	Похований на місцевому цвинтарі. Залишилися дружина та донька [428][429]
12033		Вітковський Олександр Романович («Іскандер»)	22 червня 1997, м. Калуш. Навчався в ЗОШ I-III ступенів №6 та ліцеї №10. Закінчив природничий факультет, Національний університет "Києво-Могилянська Академія". Закінчив кіношколу в Києві і працював на одному з телеканалів. 25 лютого 2022 року долучився до лав ТРО. Брав участь у звільненні Бучі та Ірпеня. Служив навідником механізованого відділення. Обороняв кордон в Чорнобильській зоні. Потім був направлений на Бахмутський напрямок.	02023-06-3030 червня 2023	Зник безвісти внаслідок влучання КАБ по школі після повернення з бойового завдання в селі Роздолівка Бахмутскього району. В школі зберігався БК, тому вибух був такий сильний, що загинули всі (близько 40 військовослужбовців) крім одного хлопця, котрий не зняв каску і бронжилет. В квітні 2024 підтверджено ДНК збіг. «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади» посмертно [430][431][432][433].
12034		Левченко Сергій Володимирович	24 жовтня 1985, с. Семенівка, Кременчуцький район. Закінчив Семенівський НВК №2. Після повернення зі строкової служби чоловік працював вантажником на Глобинському цукрозаводі. 14 веренся 2022 був мобілізований до військової частини А7376.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув від влучанна КАБ по школі в селі Роздолівка поблизу Бахмута [434].
12035		Мединський Ігор Едуардович («Демон»)	9 вересня 1997, м.Селидове, Донецька область. Навчався в Селидівській загальноосвітній школі № 6, потім – у Селидівській загальноосвітній гімназії. Закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». Після закінчення навчання пішов служити до армії та півтора року відслужив у Президентському полку. Останнім часом жив у місті Першотравенськ Дніпропетровської області. Працював у компанії «Vodafone». З початку повномасштабної війни долучився до лав тероборони, а до лав ЗСУ став у серпні 2022 року. Був оператором БПЛА. У складі свого підрозділу боронив рідну Донеччину. Отримав відзнаку «Хрест 54 ОМБр»	02023-06-3030 червня 2023	Загинув внаслідок авіаудару в районі с. Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Чотири місяці вважався зниклим безвісти. Залишилися батьки, брати, сестра та бабусі. Похований у рідному місті [435][436].
12036		Колесников Артем Іванович	5 липня 1988, м. Ніжин Чернігівської області. В перші дні пішов у ТРО. Стрілець, помічник-гранатометника 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти СП в/ч А4219. 01.05.2022 року прийняв військову присягу та вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у в/ч А3160. Із 30.05.2023 року солдат разом із побратимами боронив Україну на Бахмутському напрямку.	02023-06-3030 червня 2023	Виконуючи чергове бойове завдання, під час мінометно-артилерійського обстрілу позицій противником у Донецькій області, с. Яковлівка та с. Роздолівка, 30 червня 2023 року, отримав несумісні з життям поранення [437].
12037		Голяк Максим Віталійович	30 червня 2002, Солоне, Дніпропетровська область. Загинув у свій день народження	02023-06-3030 червня 2023	[438]
12038		Гавриленко Олексій	Родом з окупованої частини Запорізької області. Переїхав із сімʼєю з окупованої території у село Ганнівці Гніздичівської громади. Був старшим навідником гранатометного відділення військової частини А0693. Вважався безвісти зниклим з червня 2023 року.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув 30 червня 2023 року в населеному пункті Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 3 липня 2024 на Львівщині [439].
12039		Польний Тарас Вікторович	27 грудня 1989, м. Тернопіль. З 2013 по 2015 роки проходив строкову службу в лавах Української армії в Президентських військах. До повномасштабного вторгнення працював на Укрзалізниці електромеханіком. 26 лютого 2022 долучився до лав ЗСУ, оператор-радіотелефоніст 1-го розвідувального взводу ВЧ А4248, 55-й батальйон, 54ОМБр.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув в населеному пункті Роздолівка Бахмутського району Донецької області [440].
12040		Удод Євген Вячеславович («Птаха») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	40 років, м. Дніпро, проте все життя прожив у Запоріжжі. Там навчався у школі. Потім закінчив Запорізький металургійний фаховий коледж, здобув фах машиніста тепловоза. Працював на заводі «Запоріжсталь». Під час повномасштабного вторгнення захищав проходив службу в 54-ій окремій механізованій бригаді. Був оператором БПЛА. Разом із побратимами боронив Донеччину.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув внаслідок авіаудару в населеному пункті Роздолівка Бахмутського району Донецької області. Окупанти вдарили по опорному пункті. Похований на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі. Залишилися батьки, брат, дружина, син, донька [441].
12041		Скорина Олександр Васильович	24 січня 1972, с. Красилівка. Закінчив місцеву школу, вивчився на водія. Згодом працював охоронцем в охоронних структурах у Києві. Останніми роками займався домашнім господарством. 28 лютого 2023 року був призваний на військову службу Ніжинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Служив старшим стрільцем-оператором другого відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини А4863.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув внаслідок мінометного обстрілу ворога. Похорон відбувся 9 липня 2023 в Красилівці [442].
12042		Пелипів Володимир («Хімік»)	10 березня 1981, с. Воробіївка Підволочиського району. Був мобілізований 24 червня 2022. Був молодшим сержантом, служив командиром відділення хімічного, біологічного, радіаційного захисту 55 окремого стрілецького батальйону 63 окремої механізованої бригади.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув від авіаудару в селі Роздолівка [443].
12043		Білопольський Олександр Анатолійович	27 травня 1974, Десна Козелецького району Чернігівської області в сім'ї військовослужбовця. Разом з батьками переїхав до міста Сміла. Навчався у загальноосвітній школі №5. У 1993 році закінчив Запорізький радіотехнічний технікум, а у 1998 році - Дніпропетровський державний університет. Старший лейтенант. Виконував бойові завдання в Харківській, Миколаївській та Полтавській областях.	02023-06-3030 червня 2023	Помер у лікарні в місті Бар Вінницької області [444]
12044		Співак Максим Сергійович («Рятівник»)	18 липня 1981, м. Сміла. Після закінчення школи вступив до Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, який успішно закінчив в 2002 році. За розподіленням був направлений до міста Дніпро. За час служби на посаді головного інженера у ВОППР на закритих об'єктах отримав звання капітана. 21 березня 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ. За час служби був нагороджений Почесною грамотою та медаллю "За вірну службу" I ступеня. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки, крім того був оператором БПЛА, 128 ОБрТрО.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув 30 червня 2023 у районі населеного пункту Макарівка та Урожайне, Волноваського району, Донецької області [445].
12045		Кибалюк Роман	31 рік, Монастирище. Закінчивши Монастирищенську школу, у 2007 році вступив до Уманського обласного музичного фахового коледжу. Потім продовжив навчання в Уманському Державному педагогічному університеті, де здобув спеціальність психолога". Добровільно приєднався до лав ЗСУ у січні 2023 року. Військову підготовку проходив у Німеччині. Служив на посаді стрільця-санітара.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув під час відбиття позиції поблизу населеного пункту Новоселівське Луганської області внаслідок постійних артилерійських і мінометних обстрілів з боку Росії. Роман зник безвісти. Через пів року після проведеної ДНК-експертизи смерть підтвердили. Похований 15 січня 2024 на Новоміському кладовищі [446].
12046		Закліцький Ігор Володимирович («Паркер»)	1.09.1995, с. Тріски Хмельницького району. Вступив до Красилівського професійного ліцею, який закінчив у 2013 році, здобувши спеціальність водій-механік. Солдат, заступник командира бойовї машини-навідник-оператор механізованого віділення механізованого взводу механізованної роти механізованного батальйону війскової частини А4699 (47ОМБр, Маґура).	02023-06-3030 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Степове Пологівського району Запорізької області. Похований на місцевому кладовищі в с. Юзіно Хмельницького району Хмельницької області [447][448][449][450]
12047		Підлісний Микола Володимирович	7 березня 1986, с. Чаньків. Учасник АТО в 2015-2016 роках, сапер. Командир 1-го інженерно-саперного відділення 3-го механізованого батальйону 65ОМБр.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області [451]
12048		Юзвак Андрій Вікторович Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	29 років, Білоцерківський район Київської області. Був жителем селища Веснянка. Тривалий час працював на СТО в Києві. Згодом повернувся до Білої Церкви і влаштувався фахівцем на меблеву фабрику. З початком повномасштабної війни меблева фабрика закрилася і він втратив роботу. Рідний брат Віталій покликав його до себе у ТОВ «Нова пошта». На початку жовтня 2022-го мобілізований і відправлений на навчання у Велику Британію, де він отримав спеціалізацію гранатометника. Після повернення потрапив до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув на території Серебрянського лісництва, що біля міста Кремінна Луганської області. Разом зі своїм підрозділом він пішов на штурм ворожих позицій, і зв’язок з ним був утрачений. ише в жовтні 2023 року під час обміну загиблими тіло в Україну. У лютому 2024-го, було підтверджено збіги ДНК. Похований в селі Городище-Пустоварівське на Київщині [452].
12049		Дембіцький Олександр	12 червня 1993, с. Райки Житомирської області. Жив у місті Бердичів. Закінчив Бердичівський професійно-технічне училище №4, де здобув фах зварювальника. Працював на меблевому виробництві. Останні два роки був водієм логістичної фірми «Бізнес груп». У січні 2023 року долучився до ЗСУ. Став військовослужбовцем 31-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду водія та весь час був із побратимами на передовій.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув в бою поблизу села Рівнопіль під Волновахою на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, українські військові потрапили під ворожий мінометний обстріл. Кілька бійців отримали поранення, зокрема, й Олександр. Його побратими не могли відразу зайти на потрібну позицію для евакуації, і врешті для цього знадобились сили цілого взводу. Дехто з поранених йшов сам, а Олександра та ще кількох несли дуже повільно, адже обстріли не вщухали. Він ще говорив, ще зробив останню затяжку. Проте поранення виявились несумісними з життям і навіть до пункту евакуації він не дожив. Похований в Бердичеві. Залишилися мама, дружина, син і донька [453].
12050		Пашин Олександр Костянтинович	3 травня 1996, м. Полтава. Був мобілізований 24 лютого 2022-го року, він був сапером інженерно-саперного відділення. На фронті проходив службу на посаді сапера інженерно-саперного відділення, солдат.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув 30 червня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області [454][455].
12051		Квятковський Сергій	32 роки, с. Чаньків Дунаєвецької громади Хмельниччини. Працював слюсарем на суконній фабриці, згодом — помічником майстра. З 2012 року їздив на роботу за кордон. 18 квітня 2023 року був мобілізований. Два тижні проходив службу в Житомирі. Потім був направлений на навчання в Велику Британію. Служив у Лимані на Донеччині, у місті Кремінна на Луганщині.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув під час російського артилерійського обстрілу поблизу міста Кремінна. Довгий час вважався зниклим безвісти. Після результатів ДНК загибель підтвердилася. Залишились два сини, дружина, батьки, сестра та брат [456].
12052		Паламар Ігор Степанович	с. Серхів. Був старшим навідником мінометного взводу, старший солдат.	02023-06-3030 червня 2023	Підірвався на ворожій міні поблизу села Роботино Запорізької області [457].
12053		Бабчук Олексій	1972, Гайворонська територіальна громада. Після закінчення школи він навчався в Гайворонському машинобудівному технікумі за спеціальністю “Технологія зварювального виробництва”. У 1991-1993 роках проходив службу в українській армії, опісля працював на заводі “Актан”, потім в Гайворонському теплотягоремонтному заводі, в АТ “Гайворонський спеціалізований кар’єр”, звідки був призваний на службу 1 березня 2023 року. Головний сержант. Служив головним сержантом 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону.	02023-06-3030 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Григорівка Донецької області [458].

Примітки

1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
2. Під Бахмутом загинув боєць Нацгвардії з Івано-Франківщини Микола Бомко.
3. Вважався зниклим безвісти: загинув боєць з Прикарпаття (ФОТО).
4. Прощання з Станіславом Олеговичем «Яник» Верещагіном-Янко 30.09.1982 — 01.06.2023.
5. У Львові попрощаються із захисником Русланом Левком із позивним "Бандера".
6. В Ужгороді попрощаються із загиблим на війні Еріком Штилом.
7. На війні загинув Герой з Луцького району Віталій Ковальчук.
8. Просимо розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Ковальчуку Миколі Віталійовичу.
9. На війні загинув відважний воїн Василь Легач: у героя лишилися дружина та двоє малих дітей.
10. У боях за Україну на Донбасі загинув морпіх з Волині.
11. «Час зупинився». На фронті загинув син банкіра Андрія Оністрата.
12. Указ президента України №709/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 жовтня 2023.
13. Під час виконання бойового завдання загинув пілот винищувача Владислав Савєльєв (NOMAD). ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3422975.
14. Указ Президента України від 4 серпня 2023 року № 471/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
15. «Більше F-16 — менше спалених фортепіано». armyinform.com.ua. 16 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
16. У Мукачеві попрощалися із загиблим у війні Героєм Едуардом Горонді (ФОТО).
17. На війні загинув закарпатець Едуард Горонді.
18. У Львові прощаються із полковником Юрієм Баком.
19. У Львові попрощаються із захисниками Ігорем Крілем та Миколою Майорчаком.
20. ДВОЄ БІЙЦІВ ІЗ ЛЬВІВЩИНИ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ ІЗ ОКУПАНТАМИ.
21. У Бахмутському районі загинув військовий з Лозівської громади.
22. Григорій Кобів. Архів оригіналу за 9 вересня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
23. Прилуцька РДА. pladm.cg.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
24. Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
25. Сергій Багно.
26. Михайло Крисюк.
27. НА ВОЛИНІ ПОХОВАЮТЬ ЗАГИБЛОГО НА ВІЙНІ АНДРІЯ МИХАЙЛЕНКА.
28. На Львівщині попрощаються з бойовим медиком Ігорем Довганом.
29. У Лозівській громаді попрощаються з навідником-оператором, який загинув на Куп'янщині.
30. На куп'янському напрямку загинув старший солдат з Сахновщинської громади.
31. Сергій Магазінов.
32. На війні з окупантами загинув 29-річний шахтар з Львівщини.
33. Дмитро Войтюк.
34. Войтюк Дмитро Вікторович, позивний «Чечен» (03.01.1993-03.06.2023).
35. Юрій Мирославович Чорній.
36. Полін Олексій Валерійович.
37. У Дніпрі простились із командиром спецпризначенців і Чемпіоном України з трофі-рейдіу Андрієм Гусєвим. dp.informator.ua. 17 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2024.
38. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 564/2024 « Про присвоєння А. Гусєву звання Герой України»
39. 22 вересня на Львівщині попрощаються із двома військовослужбовцями.
40. Біля Бахмута загинув прикарпатець Тарас Кава.
41. В бою за Україну загинув херсонець Сергій Зелінський.
42. Зелінський Сергій Петрович.
43. На Донеччині загинув воїн з Івано-Франківська Микола Стефанишин.
44. В Українці попрощалися із бійцем, котрий загинув на Донбасі.
45. Сергій Чудівський.
46. Руслан Савлук.
47. Іван Скоблій.
48. Сергій Дунай. Архів оригіналу за 9 вересня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
49. Віктор Удод.
50. БАЛІЦЬКИЙ КИРИЛО ВАСИЛЬОВИЧ.
51. На фронті загинув Герой із Коропської громади.
52. На Запорізькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Юрій Максимчук.
53. https://www.facebook.com/volyn.com.ua (6 червня 2023). В боях біля Мар'їнки загинув командир Олександр Тарасіч з Вараша. www.volyn.com.ua. Процитовано 13 червня 2023.
54. На війні загинули бійці з Івано-Франківщини Мирон Ярецький та Михайло Остап'юк.
55. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківської громади Олександр Райда та Станіслав Сахнік.
56. Вважався зниклим безвісти. На Івано-Франківщині поховали 27-річного воїна Івана Голубку.
57. У боях на Херсонщині загинув чемпіон України з бодібілдінгу.
58. На Донеччині поліг військовий з Івано-Франківщини Ігор Савчин.
59. Теплицька громада Болградського району провела в останню путь загиблого військового. Махала. 10 червня 2023.
60. На Тернопільщині у чотирьох громадах попрощалися із загиблими воїнами.
61. Під Бахмутом загинув 33-річний захисник із Переяслава Олександр Чайка.
62. У Переяславі провели в останню путь бійця 3 ОШБр Олександра Чайку (відео).
63. Олександр Іванов.
64. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку захиснику України Андрію Крушельницькому.
65. Геннадій Добрянський.
66. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 19 ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
67. На Донеччині загинув 24-річний лейтенант Андрій Рудак з Івано-Франківщини.
68. Ілля Доценко.
69. Руслан Вієнко.
70. Олег Головєй.
71. На війні загинув Юрій Твардовський з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 8 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
72. У Херсоні загинув воїн із Полтавщини Володимир Кавуліч.
73. Львів попрощається із загиблим воїном 80-ї ОДШБр Владиславом Войтиною. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 9 червня 2023.
74. На війні загинув 25-річний львів'янин. Завтра із ним попрощаються. tvoemisto.tv. Процитовано 9 червня 2023.
75. У Львові прощаються із десантником 80 бригади Владиславом Войтиною.
76. Воїн з Прип'яті загинув, не встигнувши зробити пропозицію коханій. shatsk.rayon.in.ua (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
77. На Донеччині загинув командир-десантник Денис Задерей.
78. У Львові 17 червня попрощаються з трьома військовослужбовцями.
79. У боях за Україну загинув 21-річний воїн зі Львова.
80. "Після перемоги поїду на місце загибелі сина" – мама військовослужбовця Третьої штурмової бригади.
81. У Донецькій області в бою за Україну загинув уродженець Запоріжжя.
82. Житель Калинового Золочівської громади загинув на фронті.
83. На війні загинув франківець Андрій Пендерецький.
84. Двоє синів залишились без батька: на Донеччині загинув захисник із Бердянська Геннадій Колесник.
85. Андрій Бортков.
86. Назар Дуденко.
87. Сергєєва, Олександра (28 грудня 2023). Понад півроку вважався зниклим безвісти: на щиті до Саратської громади повертається захисник Сергій Білошицький. Махала (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
88. Дудай Богдан Олександрович (17.10.1997-07.06.2023).
89. ДМИТРО БАБИЧ.
90. Військовий із Сумщини Дмитро Бабич загинув під Бахмутом.
91. Розвідник Руслан Шеремет загинув під час спецзавдання.
92. Йому назавжди 27: у Чоповичах попрощалися з Героєм Русланом Шереметом. Фото.
93. У П’ядиках вручили медалі рідним загиблих воїнів з громади - Інформатор Коломия.
94. Воював з ворогом з перших днів: на Запоріжжі загинув депутат з Хмельниччини Олександр Бобров.
95. "Рани, які ніколи не заживуть": щемливі кадри прощання з азовцем "Родео".
96. У Львові провели в останню путь Романа Тихого, який загинув в бою з окупантами.
97. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Джаман. Суспільне. Новини. 21 червня 2023.
98. На війні загинув прикарпатець Василь Джаман.
99. На Рівненщині назавжди попрощалися з сімома Героями.
100. Раїса, Щербан (29 листопада 2023). Мельник Олександр Адамович, позивний “Борода”(24.05.1970–08.06.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
101. На Запоріжжі загинув боєць 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Дмитро Амброзяк.
102. У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими військовослужбовцями.
103. вічно-у-памяті-міської-громади. Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
104. На війні загинув прикордонник з Івано-Франківщини Владислав Чудакоров.
105. У Запорізькій області загинув командир із Шепетівщини | День за днем.
106. ЛАПОЧКІНА, Юлія (10 червня 2023). Герой з Криворізького району загинув в бою під Бахмутом 8-го червня. Новости Кривого Рога (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
107. Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
108. В'ячеслав Савицький.
109. Сергій Зорський.
110. У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні (ФОТО).
111. І знову важка втрата...
112. Наступного тижня відбудеться чин похорону загиблої Героїні.
113. Мати втратила єдиного сина: загинув Герой з Кременеччини Руслан Сопіга.
114. Під час звільнення села на Донеччині загинув солдат з Красилова.
115. На Запоріжжі загинув гранатометник з Івано-Франківщини Олег Левицький.
116. На війні загинув мешканець Львівщини. Завтра із ним попрощаються. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
117. У Львівській громаді попрощаються із захисником Ігорем Русановським. Суспільне. Новини. 16 червня 2023.
118. На Донеччині загинув першокурсник факультету землевпорядкування НУБіП Олександр Жмур.
119. Чекали на результати ДНК-експертизи три місяці: у Тернополі попрощалися із підполковником. suspilne.media. 10 жовтня 2023.
120. На фронті героїчно загинув ізмаїльчанин Василь Унгурян. Ізмаїл.City (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
121. Руслан Гаврилов.
122. Биковська, Лілія (14 березня 2024). Пішов добровольцем на фронт: історія військового з Ізмаїльщини Максима Дмитрієва, який віддав своє життя за Україну. Махала (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
123. На війні полягли бійці Сергій Українчук та Андрій Шеремета з Івано-Франківщини.
124. Дмитро Мельник.
125. Опізнали захисника із села Чагор Степана Сарафінчана, який загинув у червні 2023 року і вважався безвісти зниклим.
126. У громаді на Буковині прощаються з військовим Сарафінчаном, який загинув на війні з РФ.
127. На фронті поліг медійник Петро Цурукін з Львівщини, який вважався зниклим безвісти.
128. https://tmr.gov.ua/memorial-heroes/czurukin-petro-mykolajovych/
129. https://molbuk.ua/chernovtsy_news/307766-geroi-bukovyny-na-viini-zagynuv-vypusknyk-chnu-petro-curukin.html
130. https://econom.chnu.edu.ua/advert/sumuyemo-5
131. На Донеччині загинув боєць 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Іван Микуляк.
132. На Запоріжжі загинув сержант Андрій Приймак з Івано-Франківщини.
133. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Бабій.
134. На війні загинув житель Заліщицької громади Ігор Шипітко | Тернополіс новини Тернополя (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
135. Солдат із Нетішина загинув, звільняючи село на Донеччині - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
136. Герасимчук Іван Васильович. lib.sowa.com.ua. Процитовано 23 квітня 2024.
137. Дмитро Мисан.
138. Владислав Хаустов.
139. Додому навіки: Львівщина попрощається з загиблим на війні Героєм (ФОТО). Варта 1 (укр.). 24 березня 2024. Процитовано 4 червня 2024.
140. На війні загинули четверо Героїв з Луцька - VSN. vsn.ua (укр.). 1 січня 2000. Процитовано 4 червня 2024.
141. "Захищав Суми з перших днів вторгнення": сумчани попрощалися із Михайлом Поздєєвим, який загинув на Запоріжжі.
142. Військові з Буковини, які загинули на війні в Україні — Cуспільне Чернівці.
143. Андрій Дурасов – військовий з Буковини, який загинув на війні — Cуспільне Чернівці.
144. Загиблого на війні Юрія Пилипчука похоронили у Білогір'ї — Суспільне Хмельницький — Cуспільне Хмельницький.
145. На війні загинули четверо захисників із Хмельниччини.
146. «Страшно втрачати таких людей»: захищаючи Україну, загинув криворіжець Олексій Бєліков.
147. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №673/2023.
148. ЛАПОЧКІНА, Юлія (13 вересня 2023). Олексію БЄЛІКОВУ з Кривого Рогу просять присвоїти звання Герой України. Новости Кривого Рога (укр.). Процитовано 3 грудня 2023.
149. Артем Ярошенко з Нововодолазької громади загинув на Луганщині — Cуспільне Харків.
150. На війні з окупантами загинув ще один Герой з Тернопільщини. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
151. На Запорізькому напрямку загинув молодший сержант з Івано-Франківщини Андрій Бать.
152. У Львові 20 червня прощаються з чотирма військовослужбовцями.
153. Михайло Славинський.
154. Микола Гарджала.
155. Віталій Отрощенко.
156. Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, штурмовику-кулеметнику 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Збройних сил України Кеніз Артему Петровичу.
157. Богдан Зінченко.
158. Дмитро ЮСЕНКО. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
159. Биковська, Лілія (23 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Бондаренко Олег. Махала (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.
160. Рік тому одружився, бо вірив в перемогу: на фронті загинув 26-річний військовий з Хмельниччини. Суспільне. Новини. 14 червня 2023.
161. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Белей.
162. У госпіталі в Запоріжжі помер військовий 102 бригади з Івано-Франківщини Ігор Бабак.
163. На війні загинув молодий Герой з Тернопільщини Юрій Кожушко.
164. Війна продовжує приносити горе у родини: виконуючи бойове завдання поліг у бою солдат з Львівщини.
165. Євгеній Гербін.
166. Олександр Касатік.
167. Раїса, Щербан (29 березня 2024). Хомич Микола Миколайович (14.10.1977-13.06.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
168. У бою під Бахмутом загинув львівський поет Олег Клюфас. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
169. IgnBor (16 червня 2023). Під Бахмутом загинув львівський поет та філософ Олег Клюфас. Leopolis.news (англ.). Процитовано 17 червня 2023.
170. На Львівщині 16 червня проведуть в останню путь сімох загиблих Героїв. LVIV.MEDIA (укр.). 16 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
171. У бою на Донеччині 13 червня загинув воїн з Львівщини. Варта 1 (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
172. Молодший сержант Андрій Жигайло загинув від російської кулі. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 листопада 2023.
173. Гаврилюк, Андрій (16 червня 2023). Сьогодні у Червонограді відбудеться чин похорону Андрія Жигайла. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
174. У Львові попрощаються з чотирма загиблими на війні захисниками. Ким вони були. tvoemisto.tv. Процитовано 20 червня 2023.
175. На Львівщині зустріли загиблого воїна Тараса Гвоздецького.
176. У Львові прощаються з воїнами Олегом Дідухом та Богданом Дідухом.
177. На Донеччині загинув старший сержант з Івано-Франківщини Іван Данів.
178. На війні загинули морські піхотинці з Івано-Франківщини Орест Фартушинський та Володимир Жданов. Суспільне. Новини. 17 червня 2023.
179. У боях за Україну загинув 22-річний Герой зі Львівщини.
180. У бою загинув уманчанин – снайпер Роман Чорномаз.
181. На фронті загинув випускник Стрийського ліцею.
182. На Луганщині загинув військовий з Черкас.
183. Провели в останню дорогу ще одного Героя. 7 днів (укр.). 23 червня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
184. Герої не вмирають!. Здолбунівська міська рада - офіційний сайт (укр.). Процитовано 23 листопада 2023.
185. Переяславщина у скорботі: на війні загинув воїн полку «Азов» Олег Садик.
186. У Хмельницькому порощались з Вадимом Юзьковим й Євгеном Квятковським.
187. Вячеслав Анопрієнко.
188. Поклав життя заради нас: трагічна історія сім’ї Абажи з Болграда. Махала (укр.). 18 січня 2024.
189. Артем Крижанівський.
190. У Фастові сьогодні прощатимуться з Артемом Крижанівським, який загинув на фронті.
191. Микола Витак.
192. НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ БОЙОВИЙ МЕДИК ІЗ ЛЬВІВЩИНИ.
193. Знову Чигиринщина у смутку і жалобі: сьогодні попрощалися із захисником Антоном Коваленко. Чигиринська ТГ. 16 вересня 2023. Процитовано 26 лютого 2024.
194. Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 123/2024 «Про присвоєння А. Коваленку звання Герой України»
195. Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 101/2024 «Про присвоєння О.Буялу звання Герой України»
196. Андрій Доценко.
197. Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Юрій Сікиринський - Львівський національний університет імені Івана Франка. lnu.edu.ua. Процитовано 17 червня 2023.
198. На війні загинув батько п'ятьох дітей зі Львівщини. tvoemisto.tv. Процитовано 17 червня 2023.
199. На Луганщині загинув уродженець Криворіжжя Дмитро Козакевич.
200. Під час виконання бойового завдання загинув 43-річний військовий з Одещини.
201. Биковська, Лілія (20 лютого 2024). Наважилася на штучне запліднення після смерті чоловіка: Як живе родина Яськових з Болграда після загибелі голови сімʼї?. Махала (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
202. На Донеччині обірвалося життя бійця з Тернопільщини. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
203. Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну! | Новини | Баштанська міська територіальна громада. bashtanskaotg.gov.ua. Процитовано 21 червня 2023.
204. Указ президента України №21/2023 Про відзначення державними нагородами України. 13 січня 2023.
205. У Львові прощаються із захисниками Ігорем Дашком та Василем Грицьківом.
206. На Донеччині загинув військовий з Івано-Франківщини Володимир Переклита.
207. Монастирище Алекс | Знову Монастирищенський край у жалобі. uk-ua.facebook.com (укр.). Процитовано 21 червня 2023.
208. У громаді на Шепетівщині попрощалися із багатодітним Героєм, який загинув у бою в Запорізькій області.
209. На війні загинув військовий Олександр Очкуренко з Чернеччинської громади на Сумщині.
210. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківської громади Віктор Ступак та Ілля Серебряков.
211. У БОЮ ЗА УКРАЇНУ ГЕРОЇЧНО ЗАГИНУВ ВОЇН З ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ВІКТОР СТУПАК.
212. Сьогодні на Львівщині прощаються із захисниками.
213. На Сході загинув вірний син України Владислав Панчишин.
214. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Михайло Цюпер.
215. Загинув воїн-захисник із Маловисківської громади Станіслав Бахмач.
216. Сергій Мельник. Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 1 жовтня 2023.
217. https://news.meta.ua/uk/news/zhitomir-proshchaetsia-na-fronti-zaginuv-zakhisnik-bogdan-solntsev-3752917/amp/
218. Владислав Моргун.
219. На війні загинув прикарпатець Назар Марціновський.
220. Трагічна звістка з фронту: 29-річний Герой загинув у боях з окупантами (ФОТО).
221. Вважали зниклим безвісти майже рік: у боях за Україну загинув захисник із Хмельниччини. Фото.
222. На Донеччині загинув боєць з Івано-Франківщини Василь Тимків.
223. На Луганщині загинув військовий з Івано-Франківщини Сергій Рильчук.
224. Книга пам'яті | ЦПРПП Чернівці.
225. Андрій Філатов.
226. На війні з російськими окупантами загинув 36-річний бойовий медик ЗСУ Андрій Філатов, який проживав на Рівненщині.
227. На Житомирщині попрощались з прикордонником Владиславом Романенко, що загинув на війні.
228. На Закарпатті попрощалися із загиблим військовим Володимиром Комарницьким.
229. На фронті загинув активний учасник Революції Гідності, атовець та блогер Віктор Суходольський.
230. У боях за Україну загинув рівненський воїн-блогер "Дідусік": чим був відомий Герой.
231. Старший стрілець Олександр Парфенов потрапив під артилерійський обстріл. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.
232. https://www.facebook.com/meryem.lekhova?fref=ts. Під Бахмутом загинув 27-річний військовий з Могилів-Подільської громади - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.
233. Стало відомо про загибель десяти захисників з Вінниччини.
234. Анатолій Дудченко.
235. Биковська, Лілія (13 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дімітров Іван. Махала (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
236. Президент України (19 жовтня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №698/2023 "Про відзначення державними нагородами України".
237. [Юрій Галабурда Юрій Галабурда]. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
238. 16 серпня на Львівщині поховають трьох військових.
239. На Буковині попрощалися з військовими, що загинули на війні з росією | Шпальта.
240. "Загинув за Україну, як і батько!" На війні поліг військовий з Франківщини Роман Кава.
241. На Запоріжжі загинув стрілець з Івано-Франківщини Михайло Романюк.
242. На війні загинув закарпатець Богдан Герінго.
243. Ковельська громада попрощалась з Героєм Олександром Стольніцьким, який загинув на Донеччині.
244. Стольніцький Олександр Васильович.
245. ЗНОВУ ТРАГІЧНА ЗВІСТКА СКОЛИХНУЛА НАШУ ГРОМАДУ...
246. Загинув поблизу Кремінної: волинян просять зустріти Героя Олександра Тура.
247. У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими воїнами.
248. Відважний, мужній і такий молодий: на війні загинув Сергій Чорний з Тернопільщини.
249. Дмитро Грабовець.
250. З елітного підрозділу в окоп – історія захисника Олексія Мащенка.
251. Сернюк В’ячеслав Петрович.
252. Немирович Віктор Григорович.
253. Нікітішин Олександр Вікторович.
254. На війні загинув закарпатець Павло Данайканич, який понад пів року вважався зниклим безвісти.
255. На війні загинули двоє волинських захисників - сержант Сергій Заріцький та солдат Олексій Кашуба.
256. ПАВЛО МОВЧАНЮК.
257. На фронті загинув випускник факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка Павло Мовчанюк.
258. Минають роковини загибелі воїна із Млинівщини Олександра Тура.
259. У Житомирі поховали військового, який загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
260. На Запоріжжі загинув військовий з Одеської області.
261. Добровільно став на захист Батьківщини: у Житомирі попрощалися з загиблим за Україну військовослужбовцем.
262. Додому «на щиті» повертається полеглий на війні Вадим Голубенко з Вінниці.
263. https://mahala.com.ua/viyna/do-bilhorod-dnistrovskoho-rayonu-na-shchyti-povertaietsia-22-richnyy-mark-solovyov/
264. "Це Джонні, я помер" – останні слова воїна родом із Афганістану, який евакуював усіх поранених з підбитої броні.
265. Герою завжди буде 26 років: на Запоріжжі загинув воїн із Соколова Олександр Тетеря.
266. В боях на Запоріжжі загинув снайпер з Житомирської області.
267. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №515/2023.
268. На Запорізькому напрямку загинув парамедик з Нікопольщини Євген Орлов.
269. Знову втрата у Мирівській громаді: парамедик з Нікопольщини Євген Орлов загинув на Запорізькому напрямку.
270. На Житомирщині попрощаються із загиблим Героєм Миколою Скаковським.
271. Скаковський Микола Болеславович.
272. Скаковський Микола Болеславович.
273. Євгеній Кривенок.
274. На Запорізькому напрямку загинув Захисник з Житомирщини.
275. Під час російсько-української війни, виконуючи бойове завдання, загинув солдат Михайло Попович. Йому було 26 років.
276. На Канівщині попрощались із загиблим під Кремінною захисником.
277. Павло Лук`яненко.
278. Ідентифікували через десять місяців. На війні поліг воїн з Івано-Франківщини Мирослав Бирчак.
279. Олександр Ільченко.
280. Тримає над нами небо: у бою за Україну загинув борщів'янин Назар Матлак.
281. ВОЇН ЧЕСТІ. НАЗАР МАТЛАК, ДРУГ ШТАХЕТА.
282. У бою з окупантами загинув захисник із Лозової.
283. У Мукачеві прощатимуться із загиблим військовим Миколою Мельничуком. Суспільне. Новини. 21 червня 2023.
284. На війні загинув захисник із Мукачева Микола Мельничук.
285. У боях за Бахмут загинув відомий український спортсмен.
286. На війні з росією в один день загинули представник ультрас та двоє українських спортсменів.
287. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Миколою Веклюком.
288. Отримав важкі поранення: на війні загинув закарпатець.
289. У Львові прощаються з воїнами 125 бригади ТрО Дмитром Лебедєвим та Станіславом Шморгуном.
290. У боях за Україну загинув 28-річний Герой зі Львова.
291. На Львівщині прощаються із п’ятьма захисниками України.
292. Тернопільщина знову у скорботі – загинув майор ЗСУ Валерій Баранець.
293. На Тернопільщині попрощались із загиблим бійцем Ігорем Бобиком.
294. Львів попрощається з загиблим на війні Героєм (ФОТО). Варта 1 (укр.). 25 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
295. У бою проти російських окупантів загинув старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України кандидат біологічних наук Володимир Козловський. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
296. Останній день народження зустрів в окопах: на війні загинув 25-річний Герой з Луцька Олег Корольчук.
297. Антон Пустовіт.
298. Рік вважався безвісти зниклим. На війні поліг військовий з Івано-Франківщини Тарас Чобанюк.
299. На фронті загинув воїн із Березнівщини Павло Трохимчук.
300. Піжівський Василь Михайлович | Сокирянська територіальна громада.
301. На війні, прикриваючи відхід своєї бойової групи, загинув воїн "Карпатської Січі" Святослав Кондрат.
302. У Бахмутському районі загинув Воїн із Львівської області.
303. На фронті загинув харківський військовий із бригади "Холодний Яр".
304. На Бахмутському напрямку загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Шевчук.
305. У Тернополі попрощалися із загиблим бійцем Дмитром Кочелабою.
306. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні прикордонником Мирославом Тішковим.
307. У Львові 29 червня попрощаються із чотирма захисниками та захисницями України.
308. На війні загинув житель Биківки Капіж Олександр.
309. Олександр Казанджі.
310. У Смілі попрощалися із загиблим воїном.
311. Микола Євгенович Нінадовський.
312. На війні загинув захисник із Закарпаття Алік Фегер.
313. На війні з російськими окупантами, захищаючи Україну та її незалежність, загинув житель села Каноничі, що на Рівненщині, воїн Віталій Батирович Ісмайілов.
314. Народився в Молдові, працював на керівних посадах в Казахстані, віддав життя за Україну: 28 червня у Львові прощання з десантником. Варта 1 (укр.). 27 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
315. У Львові 28 червня попрощаються із Героєм Григорієм-Гайком Степанюком. LVIV.MEDIA (укр.). 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
316. Скорботна звістка з фронту: на війні загинув Герой зі Львівщини (ФОТО).
317. 28 червня було б 38 років. На війні загинув військовий з Івано-Франківської громади Роман Крулів.
318. В Івано-Франківській громаді відкрили меморіальну дошку військовому Роману Круліву.
319. Данило Конончук.
320. Тече сльоза у неньки на щоках, сльоза нещасна, небажана. tulchin-rda.gov.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
321. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
322. Едуард Білий.
323. Ковальова, Ганна (7 серпня 2023). “Пташка за Болгарина”: родина безвісти зниклого на війні уродженця села Владичень збирає кошти на дрон для побратимів. Махала (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
324. Гайдаржи, Валерій (6 листопада 2023). В день народження захисника: в селі Владичень відкрили меморіальну дошку загиблому воїну-земляку. Махала (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
325. Соколовський Артем Олександрович. Хмельницька міська рада (англ.). 22 квітня 2024. Процитовано 8 червня 2024.
326. У Верховині віддали шану загиблому Герою Рильчуку Сергію Володимировичу.
327. Раїса, Щербан (19 грудня 2023). Мельников Євген Олегович (22.06.1990 – 21.06.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
328. Раїса, Щербан (14 грудня 2023). Пінчук Анатолій Васильович, позивний “Кухар” (07.11.1975 – 21.06.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
329. У боях за Україну загинув військовий з Кривого Рогу Роман Рибалко.
330. Криворожцы простились с бывшим заместителем командира полка патрульной полиции Романом Рыбалко.
331. Офіцер, захисник, людина: сотні криворіжців прийшли проститися із загиблим воїном, колишнім заступником командира полку патрульної поліції Романом Рибалкою.
332. Перебуваючи на лікуванні, помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Віктор Дячишин.
333. Під час виконання бойового завдання загинув військовий із Львівщини.
334. Йому було 30 років: на війні загинув стебничанин Віталій Шимко.
335. У Тернополі поховали бійця Михайла Петришина.
336. Стрілець-санітар зі Збаражчини загинув під час штурму ворожої позиції на Донеччині.
337. У боях на Запорізькому напрямку загинув солдат з Дніпропетровської області Олександр Гордієнко.
338. Загинула захисниця України, молодший сержант, бойовий медик - Цокурова Наталія Станіславівна.
339. На Івано-Франківщині поховають 23-річного прикордонника Данила Нечволода.
340. На війні загинув один із засновників ГО "Ініціативна група постраждалих на Майдані" Павло Каленіченко.
341. Під Бахмутом загинув молодший сержант з Івано-Франківщини Роман Осадчук.
342. Стало відомо, що на війні загинув житель Чинадієва: ім’я та фото полеглого Героя.
343. Знову тяжка втрата: на війні загинув лікар з Нікополя (фото).
344. На війні загинув закарпатець Андрій Грицак.
345. На Чернігівщині попрощалися з Анатолієм Трофімовим, який загинув при виконанні бойового завдання на Луганщині ОНОВЛЕНО.
346. На Донецькому напрямку загинув випускник КНУ Олександр Гонтар.
347. На Львівщині попрощаються із двома захисниками та захисницею.
348. 29 червня Лука-Мелешківська громада попрощалася із загиблим Героєм, Костюком Дмитром. luka-meleskivska (ru-RU) . 21 липня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
349. На війні загинув Дмитро Костюк: Лука-Мелешківська громада зустріне полеглого воїна - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
350. Під Бахмутом загинув Юрій Ковальчук з Луцького району. konkurent.ua (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023.
351. Надати почесне звання "Героя України" (Посмертно)! Ковальчуку Юрію Петровичу 17.04.1993р.н Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2023.
352. Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
353. [Завтра Львів попрощається із захисником Дмитром Гладким https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/302190-zavtra-lviv-poproshchaietsia-iz-zakhysnykom-dmytrom-hladkym]. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
354. Охтирчани провели в останню путь артилериста Валентина Перевертайла.
355. ГРОМАДА ПРОЩАЄТЬСЯ З ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ….
356. В Южному попрощались із військовослужбовцем Олександром Матвійчуком.
357. Загинув 42-річний захисник з Волині.
358. У лікарні на Закарпатті помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Олександр Кузів.
359. Під час штурму на Донбасі загинув захисник із Харківщини.
360. У боях за Україну загинув закарпатець Михайло Шукаль.
361. Працювали у ресторанній сфері і торгівлі, захоплювалися футболом і рибальством: Львів 30 червня попрощається із захисниками, які загинули на війні.
362. У Львові 30 червня прощаються із двома захисниками.
363. В Одеській області попрощались з військовим, який загинув на Донеччині.
364. У Львові попрощаються з воїном Андрієм Гурським.
365. Сергій Стан.
366. На війні загинули воїни з Франківщини Микола Мельник та Михайло Николайчук.
367. В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки бійцям Ігорю Довбняку та Дмитру Скірину.
368. Сьогодні на Львівщині попрощаються з п'ятьма військовими.
369. "Не дожив до 23-річчя два дні": на війні загинув син вчительки з Черкас.
370. На війні загинув закарпатець Артем Варга.
371. Сергій Оніщук.
372. На війні загинув колишній командир групи "Оріль" 93 бригади "Холодний Яр" з Франківщини Юрій Саманюк.
373. У боях за визволення України загинув боєць фрі-файту, воїн із 93 омбр Юрій Саманюк.
374. Загинув розвідник, відомий боєць з фрі-файту, прикарпатець Юрій Саманюк.
375. На війні загинув мешканець Луцької громади Олег Данько.
376. На війні загинув закарпатець Юрій Сакулич.
377. Загинув воїн із Березного Сергій Семенович.
378. «Майор був Богом БТРів». Вінниця прощається із 29-річним військовим Сергієм Войцеховським.
379. У Полтаві попрощаються із 27-річним десантником Антоном Цимбаровичем. ptv.ua (англ.). Процитовано 29 червня 2023.
380. https://np.pl.ua/author/oksana (29 червня 2023). У Полтаві попрощалися з 27-річним воїном Антоном Цимбаровичем. Новини Полтавщини (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
381. На Бахмутському напрямку загинув військовий з Хмільника Руслан Браславський.
382. Загинув випускник КПІ Антон Клітний.
383. В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні Іваном Завольським.
384. На війні з РФ загинули бійці з семи громад Кіровоградщини.
385. Дмитро Кобешов та Костянтин Фадєєв. У боях за Україну загинули двоє бійців з Дніпропетровщини.
386. https://www.facebook.com/profile.php?id=100000070815630&fref=ts. На Донеччині героїчно загинув десантник з Підволочищини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
387. Указ президента України №698/2023 Про відзначення державними нагородами України. 19 жовтня 2023.
388. На Донеччині загинув командир протитанкового взводу з Івано-Франківщини Юрій Дзендзя.
389. Мріяв побачити доньку, що ще не народилася, і навчити сина риболовлі: окупанти вбили українського розвідника.
390. На Шепетівщині прощались з батьком чотирьох дітей, який загинув на війні.
391. У Львові попрощаються з воїнами Ростиславом Парфанюком та Максимом Николишиним.
392. На Львівщині попрощаються із захисником з Херсонщини.
393. На Львівщині попрощаються із трьома захисниками України.
394. Дмітрієв Дмитро.
395. Герої Здовбицької громади, які загинули у російсько-українській війні | Здовбицька громада, Рівненська область, Рівненський район. zdovbgromada.gov.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
396. Пікуза Ярослав Віталійович.
397. На війні загинув захисник із Закарпаття Володимир Сенич.
398. "Він любив життя": на війні з Росією загинув 22-річний бойовий медик з Черкас.
399. На Донеччині загинув молодий хоробрий воїн з Кривого Рогу Олександр Вража.
400. У Краматорську під час ракетного удару РФ загинув ветеран морської піхоти США.
401. U.S. Marine Corps veteran from Orange County killed in Ukraine.
402. Віктор Тимощук.
403. На війні з росією загинув ковельчанин Олександр Філон.
404. "Мав світлу душу": при штурмі російських позицій загинув 23-річний черкащанин.
405. На війні загинули три бійці з Івано-Франківщини — Микола Будзанович, Тарас Тимура та Дмитро Скірин.
406. На війні загинув Герой із Луцького району Володимир Сидляр.
407. У Запорізькій області загинув помічник гранатометника з Первомайського.
408. НА ЩИТІ: СОЛОТВИНСЬКА ГРОМАДА ЗУСТРІЛА ТІЛО ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ. ФОТО.
409. На війні загинув військовий з Франківщини Василь Вірстюк.
410. "Знищив дев'ятьох російських військових". У Харкові попрощалися із загиблим снайпером.
411. Відповідальний, завзятий, досвідчений: на фронті загинув гірник із Кривого Рогу Юрій Созонюк.
412. Йому назавжди 37: сьогодні вінничани віддають останні почесті полеглому Захиснику Юрію Ратнікову. Вінницька міська рада. 1 липня 2023. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
413. Вінниця прощається з полеглим військовим Юрієм Ратніковим. Йому було 37... - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
414. "У всьому був світлом і глибою". Пам'яті воїна, музиканта гурту "КораЛЛі" з Івано-Франківська Андрія Чепіля.
415. Двом загиблим захисникам з Тернопільщини відкрили пам'ятні дошки.
416. Олександр Цион.
417. Захищаючи Україну, загинув воїн із Кам'янського Микола Брус.
418. "Цей біль невгамовний": на війні загинув захисник із Черкащини.
419. Указ Президента України від 25 вересня 2023 року № 588/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
420. Олексій Змієвский.
421. Страшна звістка прибула на Львівщину: на війні загинув старший лейтенант (ФОТО).
422. Василь ТОЛОЧИК. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
423. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Дмитро Дзебчук.
424. На Донеччині загинув житель Лозової: з ним попрощаються у його 38-й день народження.
425. У боях за свободу і майбутнє України загинув криворізький воїн Дмитро Митюк.
426. Кривий Ріг втратив захисника Максима Прохоровича на війні.
427. «Час не лікує рани»: на фронті загинув криворіжець Максим Прохорович.
428. Захищаючи Україну від російських загарбників, загинув воїн з Ужгородщини Адальберт Бойза.
429. На Закарпатті прикордонники вшанували пам’ять полеглого побратима Адальберта Бойзи.
430. Згорьована мати понад пів року не може поховати сина, що загинув під Бахмутом.
431. Зниклі громадяни.
432. На війні загинули прикарпатці Олександр Вітковський та Андрій Тимочко.
433. Вважали зниклим безвісти. На Донеччині загинув воїн з Івано-Франківщини Олександр Вітковський.
434. На війні з російськими загарбниками загинув захисник з Кременчуцького району Сергій Левченко.
435. Селидівська громада просить долучитися до збору підписів на присвоєння звання Герой України Мединському Ігорю Едуардовичу.
436. Ігор Мединський.
437. Захиснику з Чернігівщини просять присвоїти звання Героя України посмертно.
438. Голяк Максим Віталійович, 30.06.2002 р.н. Загинув 30 червня 2023 року.
439. На Львівщині 3 липня прощаються із чотирма військовослужбовцями: що відомо про бійців.
440. ПОЛЬНИЙ ТАРАС ВІКТОРОВИЧ.
441. Євген Удод.
442. ВОНИ ЗАГИНУЛИ ЗА УКРАЇНУ.
443. Присвоїти звання Героя України просять загиблому воїну з Тернопільщини (Петиція).
444. Білопольський Олександр Анатолійович.
445. Співак Максим Сергійович.
446. Пів року вважали безвісти зниклим: Черкащина попрощалась із захисником.
447. Закліцький Ігор Володимирович | Антонінська громада.
448. На Хмельниччині попрощаються з солдатом Ігорем Закліцьким — Cуспільне Хмельницький.
449. ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАІНИ (ПОСМЕРТНО) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
450. У трьох громадах Хмельниччини провели в останню дорогу захисників | Новини Хмельницького "Є" | ye.ua.
451. На Дунаєвеччині відкрили меморіальну дошку захисникові Миколі Підлісному | Новини Хмельницького "Є" | ye.ua.
452. Андрій Юзвак.
453. Олександр Дембіцький.
454. З фронтів до Полтави повернулися полеглі воїни.
455. / Події міста / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету.
456. На війні загинув Сергій Квятковський з Хмельниччини — Cуспільне Хмельницький.
457. Підірвався на ворожій міні: дружині Героя з Волині вручили його посмертну відзнаку. Фото - VSN.
458. На щиті: сім громад Кіровоградщини повідомили про загибель захисників (ФОТО) - Гречка - Новини Кропивницький.

Посилання

• Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]