Зачепилівка

Зачепилівка — селище у Берестинському районі. Центр Зачепилівської селищної громади. До 2020 року була центром Зачепилівського району Харківської області.

селище Зачепилівка
Герб
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Берестинський район
Тер. громада	Зачепилівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63060010010045022
Основні дані
Засновано	середина 18-го століття
Статус	із 1968 року
Площа	7,04 км²
Населення	▼ 3101 (01.07.2024)[1]
Густота	626,19 осіб/км²;
Поштовий індекс	64407
Телефонний код	+380 5761
Географічні координати	49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д.
Висота над рівнем моря	84 м
Водойма	р. Берестова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Зачепилівка
До станції:	1 км
До обл. центру:
- залізницею:	129 км
- автошляхами:	130 км
Селищна влада
Адреса	64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56
Голова селищної ради	Кривенко Юрій Вікторович
Карта
Зачепилівка
Зачепилівка
Зачепилівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зачепилівка (значення).

Географія

Селище міського типу Зачепилівка знаходиться на лівому березі річки Берестова біля місця впадіння в неї річки Вошива (ліва притока), вище за течією річки Вошива примикає до села Миколаївка, на протилежному березі річки Берестова розташовані села Нагірне і Кочетівка, нижче за течією примикає село Скалонівка. Річка Берестова звивиста, на ній багато лиманів і заболочених озер, зокрема озеро Горіле. На відстані 1 км знаходиться залізнична станція Зачепилівка.

Зі станції Зачепилівка можна без пересадок дістатися приміськими поїздами в Берестин, Самар, Дніпро, Харків.

Історія

Точної дати заснування тут села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка.

В перші десятиліття свого існування село зростало повільно. У 1764 році тут налічувалося 734 чол., а через 20 років — у 1784 році — 759 чоловік.

Основним господарським заняттям населення було землеробство і скотарство; багато хто чумакував. Займалися жителі села також рибальством та полюванням.

У 1802 році, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. На той час тут проживало 1068 чоловік 5, часто відбувалися ярмарки, на які їздили жителі з навколишніх сіл.

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 1800 осіб (881 чоловічої статі та 919 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік^[2].

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Леб'язької волості мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, 42 вітряних млини, відбувалось 3 ярмарки на рік^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4054 осіб (2013 чоловічої статі та 2041 — жіночої), з яких 4036 — православної віри^[4].

Станом на 1900 рік село було центром окремої, Зачепилівської волості^[5].

У 1932-33 році селище зазнало втрат внаслідок голодомору^[6]

В ході Другої світової війни в 1941—1943 рр. Селище було окуповане німецькими військами. 7 жовтня 1941 року радянські війська відступили з Зачепилівки.

У 1968 — зміна статусу на селище міського типу.

У січні 1989 року чисельність населення становила 5130 чоловік.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію перебували в селищі райсільгосптехніки і райсільгоспхімії, в липні 1995 року було прийнято рішення про приватизацію відгодівельного радгоспу.

У 1997 році ПТУ, що перебувало в селищі, було ліквідовано.

За даними перепису 2001 року чисельність населення становила 4409 чоловік, за станом на 1 січня 2013 року - 3753 осіб.

Поблизу Зачепилівки у 2013 році Германо-Слов'янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайдено 3 поховання, які датуються 2—3 ст. н. е. Були знайдені гончарна та ліпна кераміка, залізний ніж, а також пряжка від паска^[7].

Економіка

• Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферма
• ТОВ «Дружбокраянске»
• ТОВ «Миколаївка»
• КП "Редакція газети «Горизонти Зачепилівщини»
• Сільськогосподарське ПП ім. «ФРУНЗЕ»
• Зачепилівська інкубаторна станція
• Зачепилівський молокозавод
• Зачепилівський молокоцех Красноградського маслозаводу

Об'єкти соціальної сфери

• Дитячий садок
• Школа
• Музична школа
• Парк
• Будинок культури
• Стадіон «Колос»
• Лікарня
• Бібліотека
• Телевізійний центр

Спорт

У 1994 році, в Зачепилівці було засновано футбольний клуб «Колос», який виступав у чемпіонаті Харківської області (Вища ліга), та в Аматорській лізі України. 28 липня 2018 року футбольний клуб «Колос» (Зачепилівка) припинив свою роботу.

Уродженці

• Злидень Юрій Федорович (1925—2001) — український живописець.
• Злидень Федір Євтихійович — письменник та журналіст, плужанин, розстріляний 1938.
• Сипало Іван Миронович (1922—2002) — Герой Радянського Союзу.
• Ситник Клавдія Володимирівна (1986—2020) — сержант ЗСУ.
• Хижняк Антон Федорович (1907—1993) — письменник.
• Некрасов Максим Юрійович (1989—2022) —солдат ЗСУ.

Див. також

• Зачепилівський історико-краєзнавчий музей