Ізола (Словенія)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ізола (словен. Izola - [ˈíːzɔla] ( прослухати); італ. Isola [ˈiːzola]) — місто в Словенії, адміністративний центр однойменної общини у статистичному регіоні Обално-крашка.
Ізола Izola | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
45°32′22″ пн. ш. 13°39′37″ сх. д. | ||||
Країна | Словенія | |||
Регіон | Обално-крашка | |||
Столиця для | Ізола (община Словенії, адміністративна одиниця країни другого рівня) | |||
Площа | 28,6 км² | |||
Населення | 11 235 (2016) | |||
Висота НРМ | 29 м і 5 м | |||
Міста-побратими | Джибуті, Толентіно, Трептов-Кепенік, Сентґоттардd | |||
Телефонний код | (+386) 01 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | KP | |||
GeoNames | 3199016, 3199017 | |||
OSM | ↑541990 ·R (Ізола) | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | izola.si | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Ізола у Вікісховищі |
Назва Ізола походить від романського кореня із значенням «острів».
Ізола розташована в південно-західній частині Словенії, на узбережжі Адріатичного моря, на півострові між Копером і Піраном, на висоті 2 м. над рівнем моря, за 110 км на південний захід від столиці країни міста Любляна. Місто розташоване на півострові, який раніше був островом, а в XIX столітті з'єднаний із континентом штучним перешийком.
За часів Римської імперії тут був великий порт Аліаетум.
Ізолу вперше згадано під назвою Insula у венеційському документі «Liber Albus» в 932 році.
У 1253 році Ізола проголосила незалежність від Коперу, проте вже в 1278 році місто стала контролювати Венеційська республіка. Значення Ізоли як порту стало падати з початку XVI століття, коли почав переживати бурхливий розвиток сусідній Трієст.
Після падіння Венеційської республіки у 1797 року Ізола була приєднана до Австрії. У 1805–1813 роках місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 році Ізола знову відійшла Австрії.
Після першої світової війни Ізола разом із усім півостровом Істрія перейшла Італії, у той час як інша Далмація увійшла до складу Королівства сербів, хорватів та словенців, пізніше Королівства Югославія.
Після другої світової війни Ізола стала частиною Югославії.
У 1991 році, після розпаду останньої Югославії, місто стало частиною незалежної Словенії.
Населення міста — 11 235 осіб (2016).
Округ Ізола офіційно двомовний: італійська мова має такі самі права, що і словенська.
Місто пов'язане прибережним шосе з сусідніми прибережними містами, а також Хорватією та Італією.
Через Копер Ізола пов'язана з Любляною та іншими великими словенськими містами, італійським Трієстом та хорватською Істрією.
Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.
У місті розташований пасажирський морський вокзал, виконують туристичні рейси до Венеції та інших міст.
Місто з найбільшим яхтовим портом на узбережжі Словенії.
Основою економіки Ізоли служить туризм, риболовецька та рибопереробна промисловість. Місто популярне серед яхтсменів і любителів віндсерфінгу.
Одна з головних визначних пам'яток Ізоли — церква св. Петра, побудована в 1175 році, — до наших днів не збереглася. Її залишки були повністю зруйновані в 1978 році.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.