спритний

Adjectif dérivé de сприт (« habileté »), avec le suffixe -ний.

Davantage d’informations Masculin, Féminin ...

Cas	Masculin	Féminin	Neutre	Pluriel
Cas	Singulier			Pluriel
Nominatif	спри́тний	спри́тна	спри́тне	спри́тні
Génitif	спри́тного	спри́тної	спри́тного	спри́тних
Datif	спри́тному	спри́тній	спри́тному	спри́тним
Accusatif	Nom. ou Gén.	спри́тну	спри́тне	Nom. ou Gén.
Instrumental	спри́тним	спри́тною	спри́тним	спри́тними
Locatif	спри́тному спри́тнім	спри́тній	спри́тному спри́тнім	спри́тних

Fermer

спри́тний ^(sprytnyï) \Prononciation ?\ (comparatif : спритніший, superlatif : найспритніший, superlatifs absolus : щонайспритніший, якнайспритніший)

(vif, alerte) в’юнкий, верткий, вертливий, вертлявий, ворухкий, ворухливий, ворушкий, жвавий, звинний, крутливий, легкий, меткий, моторний, повороткий, проворний, прудкий, рухливий, рухлявий, швидкий, шустрий
(habile, rapide) вправний, звинний, зграбний, зручний, ловкий, меткий, моторний, проворний, прудкий, хапкий, шамкий, шпаркий
(habile, efficace) в’юнкий, верткий, виверткий, меткий, порский, пронозливий, пронозуватий, розбитний, шустрий
(agile, en parlant d’un guerrier) вправний, досвідчений, умілий
(habile, en parlant d'un travailleur) в’юнкий, виверткий, пролазливий
(habile, en parlant de l’esprit) кмітливий, швидкий, шпаркий

Ukrainien