Étymologie
- Adjectif dérivé de лов, lov (« chasse »), avec le suffixe -кий, -kii. Le rapport avec la chasse provient du sens « habile à la chasse », d’où le sens « rusé, rapide, adroit ». Un nouveau sens est apparu, signifiant « ce qui est bien, ce qui se démarque ».
Adjectif
Davantage d’informations Masculin, Féminin ...
Fermer
ло́вкий lovkyï \Prononciation ?\ (comparatif : ловкіший, superlatif : найловкіший, superlatifs absolus : щонайловкіший, якнайловкіший)
- Beau, bien.
– А знаєте, хлопці й дівчата, – говорив Васюта, – я навчився нової пісні, та й ловкої!
- – Vous savez, garçons et filles, – dit Vassiouta, – j’ai appris une nouvelle chanson, et elle est bien !
- Agile, adroit (de ses mains).
За обідом батько почав розказувати про якогось ловкого мошенника, злодія.
- Au repas, mon père commença à parler d’un certain escroc adroit, un voleur.
Apparentés étymologiques
- ловенький
- ловкенький
- наловчитися
Synonymes
- (beau, bien) красний
- (bien, convenable) бравий, важний, важнющий, вдалий, вдатний, гарний, годящий, гідний, добренький, добрий, добренний, добрячий, достойний, ладний, лепський, порядний, прегарний, предобрий, прехороший, пристойний, славний, удалий, удатний, файний, хороший
- (habile) вправний, звинний, зграбний, зручний, меткий, моторний, проворний, прудкий, спритний, хапкий, шамкий, шпаркий
- (compétent, agile) влучний, вправний, звинний, зграбний, меткий, промітний, проноза, пронозливий, секерний, спритний