мати
来自维基词典，自由的词典
馬其頓語
源自原始斯拉夫語 *mǫtiti。
- 國際音標(幫助): [ˈmati]
мати • (mati) 非完 (完整體 измати)
| л-分詞 | 未完成式 | 不定過去時 | 非限定形式 | |
|---|---|---|---|---|
| 陽性 | мател | — | 動詞性形容詞〈陽／單〉 | матен |
| 陰性 | матела | — | 動詞性副詞 | матејќи |
| 中性 | матело | — | 動詞性名詞 | матење |
| 複數 | мателе | — | ||
| 現在時 | 未完成式 | 不定過去時 | 祈使語氣 | |
| 第一人稱單數 | матам | матев | — | — |
| 第二人稱單數 | матиш | матеше | — | мати |
| 第三人稱單數 | мати | матеше | — | — |
| 第一人稱複數 | матиме | матевме | — | — |
| 第二人稱複數 | матите | матевте | — | матете |
| 第三人稱複數 | матат | матеа | — | — |
| 複合時態 | ||||
| 完成式 | сум мател | сум（第三人稱除外）的現在時 + 未完成式л-分詞 | ||
| има-完成式 | имам матено | има的現在時 + 中性單數動詞性形容詞 | ||
| 過去完成式 | бев мател | сум的未完成式 + 未完成式л-分詞 | ||
| има-過去完成式 | имав матено | има的未完成式 + 中性單數動詞性形容詞 | ||
| има-間接引語完成式 | сум имал матено | има的完成式 + 中性單數動詞性形容詞 | ||
| 將來式 | ќе матам | ќе + 現在時 | ||
| има-將來式 | ќе имам матено | има的將來式 + 中性單數動詞性形容詞 | ||
| 過去將來式 | ќе матев | ќе + 未完成式 | ||
| има-過去將來式 | ќе имав матено | ќе + има-過去將來式 | ||
| 間接引語將來式 | ќе сум мател | ќе + 未完成式л-分詞 | ||
| има-間接引語將來式 | ќе сум имал матено | ќе + има-間接引語完成式 | ||
| 條件式 | би мател | би + 未完成式л-分詞 | ||
| има-條件式 | би имал матено | би + има的л-分詞 + 中性單數動詞性形容詞 | ||
мати的變位（非完整體，現在時以-и結尾）
古教會斯拉夫語
- ⰿⰰⱅⰹ (mati) — 格拉哥里字母
源自原始斯拉夫語 *mati。
мати (mati) f
| 單數 | 雙數 | 複數 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | мати mati |
матероу materu |
матерьмъ materĭmŭ |
| 屬格 | матери materi |
матеръ materŭ |
матерьѭ materĭjǫ |
| 與格 | матери materi |
матере matere |
матерьма materĭma |
| 賓格 | матерь materĭ |
матероу materu |
матерьми materĭmi |
| 工具格 | матери materi |
матерьхъ materĭxŭ |
мати mati |
| 方位格 | матери materi |
матери materi |
матери materi |
| 呼格 | матере matere |
матерьма materĭma |
матери materi |
мати 的變格（（r-詞幹））
Template:Cu-family
古東斯拉夫語
源自原始斯拉夫語 *mati。
мати (mati) f
| 單數 | 雙數 | 複數 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | мати mati |
матери materi |
матере matere |
| 屬格 | матере matere |
матеру materu |
матеръ materŭ |
| 與格 | матери materi |
матерьма materĭma |
матерьмъ materĭmŭ |
| 賓格 | матерь materĭ |
матери materi |
матери materi |
| 工具格 | матерьѭ materĭjǫ |
матерьма materĭma |
матерьми materĭmi |
| 方位格 | матере matere |
матеру materu |
матерьхъ materĭxŭ |
| 呼格 | мати mati |
матери materi |
матере matere |
мати的變格（r-詞幹）
- отьць (otĭcĭ, 「父親」)
- Sreznevsky, Izmail (1902年)，「мати」，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄語)，第 2: Л – П 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 118 頁
俄語
- 國際音標(幫助): [ˈmatʲɪ]
ма́ти (máti) f 有生 (屬格 ма́тери，主格複數 ма́тери，屬格複數 матере́й)
- мать (matʹ)的棄用形式。
ма́ти△的變格形式 (anim 陰性-form 第三格 accent-e irreg)
△ 不規則。
盧森尼亞語
мати (maty)
- 母親
- Няньо і мати Енді Варгола ― Njanʹo i maty Endi Varhola ― 安迪·沃荷的父母
塞爾維亞-克羅地亞語
源自原始斯拉夫語 *mati。
ма̏ти f (拉丁字母拼寫 mȁti)
| 單數 | 複數 | |
|---|---|---|
| 主格 | ма̏ти/ма̏те̄р | матере |
| 屬格 | ма̏тере̄ | матера |
| 與格 | ма̏тери | матерама |
| 賓格 | ма̏те̄р | матере |
| 呼格 | мати | матере |
| 位格 | ма̏тери | матерама |
| 工具格 | матером | матерама |
мати
- матерѐтина
- матерѐшина
- ма̏терин
- ма̏терӣнскӣ
- ма̏терӣнство
- ма̏терињӣ
- ма̏терице
- ма̏теричнӣ
- ма̏терница
- ма̀те̄рњӣ
- матеру̀сина
烏克蘭語
ма́ти (máty) f 個人 (屬格 ма́тері，主格複數 матері́，屬格複數 матері́в)
| 單數 | 複數 | |
|---|---|---|
| 主格 | ма́ти máty |
матері́ materí |
| 屬格 | ма́тері máteri |
матері́в materív |
| 與格 | ма́тері máteri |
матеря́м materjám |
| 賓格 | ма́тір mátir |
матері́в materív |
| 工具格 | ма́тір'ю mátirʺju |
матеря́ми materjámy |
| 方位格 | ма́тері máteri |
матеря́х materjáx |
| 呼格 | ма́ти máty |
матері́ materí |
ма́ти 的變格（pers，第三類變格陰性，重音模式-c，і-е）
源自原始斯拉夫語 *jьmati。
ма́ти (máty) 非完
- 擁有
- Якщо́ роботода́вець відправля́є у відря́дження жі́нку, яка́ ма́є дити́ну ві́ком до трьох ро́ків, це вважа́тиметься пору́шенням законода́вства.
- Jakščó robotodávecʹ vidpravljáje u vidrjádžennja žínku, jaká máje dytýnu víkom do trʹox rókiv, ce vvažátymetʹsja porúšennjam zakonodávstva.
- 如果僱主要求有三歲以下小孩的女員工出差，將會被視作違法。
| 非完整體 | ||
|---|---|---|
| 不定式 | ма́ти, мать máty, matʹ | |
| 分詞 | 現在時 | 過去時 |
| 主動 | — | — |
| 被動 | — | — |
| 副詞性 | ма́ючи májučy |
ма́вши mávšy |
| 現在時 | 過去時 | |
| 第一人稱單數 я |
ма́ю máju |
бу́ду ма́ти, бу́ду ма́ть, ма́тиму búdu máty, búdu mátʹ, mátymu |
| 第二人稱單數 ти |
ма́єш máješ |
бу́деш ма́ти, бу́деш ма́ть, ма́тимеш búdeš máty, búdeš mátʹ, mátymeš |
| 第三人稱單數 він / вона / воно |
ма́є máje |
бу́де ма́ти, бу́де ма́ть, ма́тиме búde máty, búde mátʹ, mátyme |
| 第一人稱複數 ми |
ма́єм, ма́ємо májem, májemo |
бу́демо ма́ти, бу́демо ма́ть, ма́тимемо, ма́тимем búdemo máty, búdemo mátʹ, mátymemo, mátymem |
| 第二人稱複數 ви |
ма́єте májete |
бу́дете ма́ти, бу́дете ма́ть, ма́тимете búdete máty, búdete mátʹ, mátymete |
| 第三人稱複數 вони |
ма́ють májutʹ |
бу́дуть ма́ти, бу́дуть ма́ть, ма́тимуть búdutʹ máty, búdutʹ mátʹ, mátymutʹ |
| 命令式 | 單數 | 複數 |
| first-person | — | ма́ймо májmo |
| second-person | май maj |
ма́йте májte |
| 過去時 | 單數 | 複數 ми / ви / вони |
| 陽性 я / ти / він |
мав mav |
ма́ли mály |
| 陰性 я / ти / вона |
ма́ла mála | |
| 中性 воно |
ма́ло málo | |
ма́ти, мать 的變位（1a類，非完整體，及物）
- мати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
- мати in Horox (slovozmina)
- мати in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)
- Hrinchenko, Borys, editor (1924年)，「мати」，Словарь української мови [Dictionary of the Ukrainian Language] (俄語)，第 1: А – Н 卷，Berlin：Ukrainske Slowo，第 945 頁
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.