Щеколдін Федір Іванович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Щеколдін Федір Іванович (рос. Щеколдин Фёдор Иванович, 29 травня 1870(18700529), с. Санніково*, Кінешемський повіт, Костромська губернія, Російська імперія — 1919, Петроград, РРФСР) — Спадковий Почесний Громадянин із династії Щеколдіни-Міндовські, революціонер, толстовець, соціал-демократ, письменник, поет, літератор. Член Політичного бюро ЦК РСДРП з 1898 р. Один із перших кавалерів ордену «Обезвелволпала».[що це?]
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2019) |
Щеколдін Федір Іванович - Повар Щеколдинъ Ѳеодоръ Ивановъ | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
Народження: |
29 травня 1870(1870-05-29) д. Санніково, Кінешемський повіт, Костромська губернія, Російська імперія ![]() | |
Смерть: |
лютий 1919 Петроград, РРФСР ![]() | |
Поховання: |
Олександро-Невська лавра, м. Санкт-Петербург ![]() | |
Країна: |
![]() | |
Релігія: | Православний | |
Партія: |
РСДРП з 1898 року![]() | |
Рід: | Щеколдіни - Міндовські | |
Батько: | Щеколдін І. Г. | |
Мати: | Міндовська А. М. | |
Нагороди: | кавалер ордену "Обезвелволпала" |
Організатор Північного Робочого союзу, співзасновник, видавець і агент газети «Іскра», журналу «Заря» та іншої революційної літератури, співзасновник Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), член і агент ЦК РСДРП, організатор і делегат II з'їзду РСДРП, один з організаторів Першої російської революції 1905—1907 рр. Сподвижник і друг Ульянова В. І. (Леніна), Плеханова Г. В., Аксельрода П. Б., Арманд І. Ф., Дейча Л. Г., Карла Лібкнехта. Був наставником в соціал-демократичній справі для багатьох учасників обох революцій (1905, 1917 рр.), зокрема Фрунзе М. В., Я. М. Свердлова, А. В. Луначарського, О. А. Варенцової, Любимова І .Е., Носкова В. А., П'ятницького О. А. і багатьох інших. У своїх листах Ленін завжди використовував конспіративний революційний псевдонім «ПОВАР». Федір Іванович обіймав примиренську позицію у відносинах між меншовиками і більшовиками. В останні роки життя був меншовиком.
Публіцист, критик імперіалізму, ідейний прихильник реформи Російської імперії в конфедерацію, теоретик і практик здійснення соціал-демократичної революції, побудови соціал-демократичного суспільства.
Після Першої російської революції активно займався творчістю і літературою. Будучи кавалером «Обезвелволпала» Федір Іванович увійшов в коло літературно-мистецької еліти Петербурга і Росії початку ХХ століття. Близький друг письменників К. Д. Бальмонта, О. М. Ремізова, К. І. Чуковського, О. М. Велігорської — внучатої племінниці Тараса Шевченка (одного разу Щеколдін був заарештований на її квартирі) і багатьох інших сучасників. Зробив величезний вплив на життя і творчість Олексія Ремізова і багатьох інших письменників і поетів-сучасників. Автор оповідань, повістей, віршів, рецензій.[1]